Международный эндокринологический журнал Том 17, №6, 2021
Вернуться к номеру
Субклинический синдром Кушинга: много вопросов — мало ответов
Авторы: Рыбаков С.И.
г. Вашингтон, США
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
В огляді літератури наводиться визначення сутності субклінічного синдрому Кушинга. Субклінічний синдром Кушинга (субклінічний гіперкортизолізм) — це патологічний стан організму, що характеризується автономною надмірною секрецією глюкокортикоїдів, найчастіше аденомою кори наднирника; пригніченням адренокортикотропної функції гіпофіза і функціонального стану протилежної надниркової залози. Подібний стан може бути клінічно безсимптомним або супроводжуватися деякими неспецифічними ознаками гіперкортицизму (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, остеопороз). Звертає на себе увагу велика варіабельність частоти його виявлення, що, можливо, пов’язано з використанням різних критеріїв для віднесення окремих випадків до цієї категорії. Як базовий скринінговий тест для виявлення субклінічного гіперкортизолізму більшість дослідників вважають найбільш прийнятною і ефективною нічну супресивну пробу з 1,0 мг дексаметазону. Сучасні тактико-технічні підходи до лікування субклінічного синдрому Кушинга досить різноманітні й частіше будуються на прагматичних засадах, ніж на вірогідно обґрунтованих. Автор ставить питання: чи не може субклінічний синдром Кушинга бути плодом гіперфункції нормальних або дифузно збільшених (гіперплазованих) наднирників у результаті якихось порушень у гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій ієрархії? І нарешті, чи є супутні субклінічному синдрому Кушинга порушення наслідком гіперпродукції кортизолу, хоча нерідко і незначної, або вони можуть бути причиною виникнення субклінічного гіперкортизолізму? Для лікування субклінічного гіперкортизолізму на сьогодні пропонується адреналектомія, що має на меті знизити надходження в організм хворого надлишкової кількості глюкокортикоїдів, що приводить до розвитку названих порушень. Відомі медикаментозні способи пригнічення функції кори надниркових залоз — використовуючи препарати хлодитан, мітотан, кетоконазол.
В обзоре литературы приводится определение сущности субклинического синдрома Кушинга. Субклинический синдром Кушинга (субклинический гиперкортизолизм) — это патологическое состояние организма, которое характеризуется автономной избыточной секрецией глюкокортикоидов, чаще всего аденомой коры надпочечника; подавлением адренокортикотропной функции гипофиза и функционального состояния противоположного надпочечника. Подобное состояние может быть клинически бессимптомным или сопровождаться некоторыми неспецифическими признаками гиперкортицизма (артериальная гипертензия, сахарный диабет, ожирение, остеопороз). Обращает на себя внимание большая вариабельность частоты его обнаружения, что, возможно, связано с использованием различных критериев для отнесения отдельных случаев к этой категории. В качестве базового скринингового теста для выявления субклинического гиперкортизолизма большинство исследователей считают наиболее приемлемой и эффективной ночную супрессивную пробу с 1,0 мг дексаметазона. Современные тактико-технические подходы к лечению субклинического синдрома Кушинга довольно разнообразны и чаще строятся на прагматических принципах, чем на достоверно обоснованных. Автор поднимает вопрос: не может ли субклинический синдром Кушинга быть плодом гиперфункции нормальных или диффузно увеличенных (гиперплазированных) надпочечников в результате каких-то нарушений в гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой иерархии? И наконец, являются ли сопутствующие субклиническому синдрому Кушинга нарушения следствием гиперпродукции кортизола, хотя нередко и незначительной, или они могут быть причиной возникновения субклинического гиперкортизолизма? Для лечения субклинического гиперкортизолизма в настоящее время предлагается адреналэктомия, имеющая целью снизить поступление в организм больного избыточного количества глюкокортикоидов, приводящего к развитию названных нарушений. Известны медикаментозные способы подавления функции коры надпочечников — используя препараты хлодитан, митотан, кетоконазол.
The literature review provides a definition of the essence of subclinical Cushing’s syndrome. Subclinical Cushing’s syndrome (subclinical hypercortisolism) is a pathological condition of the body characterized by an autonomous, excessive secretion of glucocorticoids, most often an adrenal cortex adenoma, suppression of the adrenocorticotropic function of the pituitary gland and the functional state of the opposite adrenal gland. Such a condition may be clinically asymptomatic or be accompanied by some nonspecific signs of hypercortisolism (arterial hypertension, diabetes mellitus, obesity, osteoporosis). Noteworthy is the large variability in the frequency of its detection, which is possibly due to the use of various criteria for assigning individual cases to this category. As a basic screening test for the detection of subclinical hypercortisolism, most researchers consider the most acceptable and effective night suppressive test with 1.0 mg of dexamethasone. Modern tactical and technical approaches to the treatment of subclinical Cushing’s syndrome are quite diverse and are more often based on pragmatic principles than on reliably substantiated ones. The author raises the question: could subclinical Cushing’s syndrome be the result of hyperfunction of normal or diffusely enlarged (hyperplastic) adrenal glands as a result of some disturbances in the hypothalamic-pituitary-adrenal hierarchy. And, finally, are the disorders “accompanying” subclinical Cushing’s syndrome a consequence of the overproduction of cortisol, although often insignificant, or can they be the cause of the onset of subclinical hypercortisolism? For the treatment of subclinical hypercortisolism, adrenalectomy is currently proposed, with the aim of reducing the intake of excessive amounts of glucocorticoids into the patient’s body, leading to the development of these disorders. Known drug methods of suppressing the function of the adrenal cortex — drugs chloditan, mitotane, ketoconazole.
субклінічний синдром Кушинга; частота; діагностика; лікування; огляд
субклинический синдром Кушинга; частота; диагностика; лечение; обзор
subclinical Cushing’s syndrome; frequency; diagnosis; treatment; review
- Beirwaltes W., Sturman M., Ryo U. et al. Imaging functional nodules of the adrenal glands with 131-I-19-iodocholessterol. J. Clin. Med. 1974. 15. 246-251.
- Charbonel B., Chatal J., Ozanne P. Does the corticoadrenal adenoma with pre-Cushing’s syndrome exist? J. Nucl. Med. 1981. 22. 1059-1061.
- Grumbach M.M., Biller B.M., Braunstein G.D., Campbell K.K., Carney J.A., Godley P.A., Harris E.L. et al. Management of the clinically inapparent adrenal mass («incidentaloma»). Ann. Intern. Med. 2003, Mar. 4. 138(5). 424-9. doi: 10.7326/0003-4819-138-5-200303040-00013. PMID: 12614096.
- Vassilatou E., Vryonidou A., Michalopoulou S., Manolis J., Caratzas J., Phenekos C., Tzavara I. Hormonal activity of adrenal incidentalomas: results from a long-term follow-up study. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2009, May. 70(5). 674-9. doi: 10.1111/j.1365-2265.2008.03492.x. PMID: 19067718.
- Morelli V., Reimondo G., Giordano R., Della Casa S., Policola C., Palmieri S., Salcuni A.S. et al. Long-term follow-up in adrenal incidentalomas: an Italian multicenter study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2014, Mar. 99(3). 827-34. doi: 10.1210/jc.2013-3527.
- Ross N.S. Epidemiology of Cushing’s syndrome and subclinical disease. Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 1994, Sep. 23(3). 539-46. PMID: 7805652.
- Reincke M. Subclinical Cushing’s syndrome. Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 2000, Mar. 29(1). 43-56. doi: 10.1016/s0889-8529(05)70115-8. PMID: 10732263.
- Nieman L. Approach to the patients with adrenal incidentaloma. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2010. 95. 4106-4113. https://doi.org/10.1210/clinem/dgab512.
- Terzolo M., Pia A., Reimondo G. Subclinical Cushing’s syndrome: definition and management. Clin. Endocrinol. (Oxford). 2012. 76. 12-18. doi: 10.1111/j.1365-2265.2011.04253.x
- NIH state-of-the-science statement on management of the clinically inapparent adrenal mass («incidentaloma»). NIH Consens State Sci Statements. 2002, Feb. 4–6. 19(2). 1-25. PMID: 14768652.
- Terzollo M., Pia A., Alia S. et al. Adrenal incidentaloma: a new cause of metabolic syndrome. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2002. 87. 998-10003. DOI: 10.1210/jcem.87.3.8277
- De Leo M., Cozzolino A., Colao A., Pivonello R. Subclinical Cushing’s syndrome. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2012, Aug. 26(4). 497-505. doi: 10.1016/j.beem.2012.02.001.
- Barzon L., Sonio N., Fallo P. et al. Prevalence and natural history of adrenal incidentaloma. Eur. J. Endocrinol. 2003. 149. 273-285. DOI: 10.1530/eje.0.1490273
- Terzolo M., Stigliano A., Chiodini I., Loli P., Furlani L., Arnaldi G., Reimondo G. et al. Italian Association of Clinical Endocrinologists. AME position statement on adrenal incidentaloma. Eur. J. Endocrinol. 2011, Jun. 164(6). 851-70. doi: 10.1530/EJE-10-1147.
- Fassnacht M., Dekkers O.M., Else T., Baudin E., Berruti A., de Krijger R., Haak H.R., Mihai R., Assie G., Terzolo M. European Society of Endocrinology Clinical Practice Guidelines on the management of adrenocortical carcinoma in adults, in collaboration with the European Network for the Study of Adrenal Tumors. Eur. J. Endocrinol. 2018, Oct. 1. 179(4). G1-G46. doi: 10.1530/EJE-18-0608. PMID: 30299884.
- Rossi R., Tauchmanova L., Luciano A., Di Martino M., Battista C., Del Viscovo L., Nuzzo V., Lombardi G. Subclinical Cushing’s syndrome in patients with adrenal incidentaloma: clinical and biochemical features. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2000, Apr. 85(4). 1440-8. doi: 10.1210/jcem.85.4.6515.
- Chiodini I., Mascia M.L., Muscarella S., Battista C., Minisola S., Arosio M., Santini S.A. et al. Subclinical hypercortisolism among outpatients referred for osteoporosis. Ann. Intern. Med. 2007, Oct. 16. 147(8). 541-8. doi: 10.7326/0003-4819-147-8-200710160-00006. PMID: 17938392.
- Chiodini I. Clinical review: Diagnosis and treatment of subclinical hypercortisolism. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011, May. 96(5). 1223-36. doi: 10.1210/jc.2010-2722.
- Gungunes A., Sahin M., Demirci T., Ucan B., Cakir E., Arslan M.S., Unsal I.O. et al. Cushing’s syndrome in type 2 diabetes patients with poor glycemic control. Endocrine. 2014, Dec. 47(3). 895-900. doi: 10.1007/s12020-014-0260-8.
- Mantero F., Terzolo M., Arnaldi G., Osella G., Masini A.M., Alì A., Giovagnetti M., Opocher G., Angeli A. A survey on adrenal incidentaloma in Italy. Study Group on Adrenal Tumors of the Italian Society of Endocrinology. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2000, Feb. 85(2). 637-44. doi: 10.1210/jcem.85.2.6372. PMID: 10690869.
- Sherlock M., Scarsbrook A., Abbas A., Fraser S., Limumpornpetch P., Dineen R., Stewart P.M. Adrenal Incidentaloma, Endocrine Reviews. 2020. 41(6): 775-820. https://doi.org/10.1210/endrev/bnaa008.
- Shen J., Sun M., Zhou B., Yan J. Nonconformity in the clinical practice guidelines for subclinical Cushing’s syndrome: which guidelines are trustworthy? Eur. J. Endocrinol. 2014, Oct. 171(4). 421-31. doi: 10.1530/EJE-14-0345.
- Meman L., Biller J., Findling J. et al. The diagnosis of Cushing’s syndrome: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. 2008. 93. 1526-1540. https://doi.org/10.1210/jc.2008-0125.
- Raff H., Findling J.W. A physiologic approach to diagnosis of the Cushing syndrome. Ann. Intern. Med. 2003, Jun. 17. 138(12). 980-91. doi: 10.7326/0003-4819-138-12-200306170-00010. PMID: 12809455.
- Morelli V., Masserini B., Salcuni A.S., Eller-Vainicher C., Savoca C., Viti R., Coletti F. et al. Subclinical hypercortisolism: correlation between biochemical diagnostic criteria and clinical aspects. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2010, Aug. 73(2). 161-6. doi: 10.1111/j.1365-2265.2010.03794.x.
- Zografos G.N., Perysinakis I., Vassilatou E. Subclinical Cushing’s syndrome: current concepts and trends. Hormones (Athens). 2014, Jul-Sep. 13(3). 323-37. doi: 10.14310/horm.2002.1506. PMID: 25079456.
- Di Dalmazi G., Pasquali R., Beuschlein F., Reincke M. Subclinical hypercortisolism: a state, a syndrome, or a disease? Eur. J. Endocrinol. 2015, Oct. 173(4). M61-71. doi: 10.1530/EJE-15-0272. Epub. 2015, Aug. 17. PMID: 26282599.
- Tauchmanovà L., Rossi R., Biondi B., Pulcrano M., Nuzzo V., Palmieri E.A., Fazio S., Lombardi G. Patients with subclinical Cushing’s syndrome due to adrenal adenoma have increased cardiovascular risk. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2002, Nov. 87(11). 4872-8. doi: 10.1210/jc.2001-011766.
- Di Dalmazi G., Vicennati V., Rinaldi E., Morselli-Labate A.M., Giampalma E., Mosconi C., Pagotto U., Pasquali R. Progressively increased patterns of subclinical cortisol hypersecretion in adrenal incidentalomas differently predict major metabolic and cardiovascular outcomes: a large cross-sectional study. Eur. J. Endocrinol. 2012, Apr. 166(4). 669-77. doi: 10.1530/EJE-11-1039.
- Di Dalmazi G., Vicennati V., Garelli S., Casadio E., Rinaldi E., Giampalma E., Mosconi C. et al. Cardiovascular events and mortality in patients with adrenal incidentalomas that are either non-secreting or associated with intermediate phenotype or subclini-cal Cushing’s syndrome: a 15-year retrospective study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2014, May. 2(5). 396-405. doi: 10.1016/S2213-8587(13)70211-0.
- Caetano M.S., Silva Rdo C., Kater C.E. Increased diagnostic probability of subclinical Cushing’s syndrome in a population sample of overweight adult patients with type 2 diabetes mellitus. Arq. Bras. Endocrinol. Metabol. 2007, Oct. 51(7). 1118-27. doi: 10.1590/s0004-27302007000700015. PMID: 18157388.
- Androulakis I.I., Kaltsas G., Piaditis G., Grossman A.B. The clinical significance of adrenal incidentalomas. Eur. J. Clin. Invest. 2011, May. 41(5). 552-60. doi: 10.1111/j.1365-2362.2010.02436.x.
- Giordano R., Guaraldi F., Berardelli R., Karamouzis I., D’Angelo V., Marinazzo E., Picu A. et al. Glucose metabolism in patients with subclinical Cushing’s syndrome. Endocrine. 2012, Jun. 41(3). 415-23. doi: 10.1007/s12020-012-9628-9.
- Osella G., Reimondo G., Peretti P., Alì A., Paccotti P., Angeli A., Terzolo M. The patients with incidentally discovered adrenal adenoma (incidentaloma) are not at increased risk of osteoporosis. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2001, Feb. 86(2). 604-7. doi: 10.1210/jcem.86.2.7178. PMID: 11158016.
- Chiodioni I., Torlontano M., Carnevale V. et al. Bone loss rate in adrenal incidentaloma: a longitudinal study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2001. 86. 5337-5341. https://doi.org/10.1210/jcem.86.11.8022.
- Chiodini I., Morelli V., Masserini B., Salcuni A.S., Eller-Vainicher C., Viti R., Coletti F. et al. Bone mineral density, prevalence of vertebral fractures, and bone quality in patients with adrenal incidentalomas with and without subclinical hypercortisolism: an Italian multicenter study. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2009. 94(9). 3207-14. doi: 10.1210/jc.2009-0468.
- Morelli V., Eller-Vainicher C., Salcuni A.S., Coletti F., Iorio L., Muscogiuri G., Della Casa S. et al. Risk of new vertebral fractures in patients with adrenal incidentaloma with and without subclinical hypercortisolism: a multicenter longitudinal study. J. Bone Miner. Res. 2011, Aug. 26(8). 1816-21. doi: 10.1002/jbmr.398. PMID: 21472775.
- Midorikawa S., Sanada H., Hashimoto S., Suzuki T., Watanabe T. The improvement of insulin resistance in patients with adrenal incidentaloma by surgical resection. Clin. Endocrinol. (Oxf.). 2001, Jun. 54(6). 797-804. doi: 10.1046/j.1365-2265.2001.01274.x. PMID: 11422115.
- Emral R., Uysal A.R., Asik M., Gullu S., Corapcioglu D., Tonyukuk V., Erdogan G. Prevalence of subclinical Cushing’s syndrome in 70 patients with adrenal incidentaloma: clinical, biochemical and surgical outcomes. Endocr. J. 2003, Aug. 50(4). 399-408. doi: 10.1507/endocrj.50.399. PMID: 14599113.
- Mitchel I., Auchus R., Juneja K. et al. «Subclinical Cushing’s syndrome» is not subclinical: improvement after adrenalectomy in 9 patients. Surgery. 2007. 142. 900-905. DOI: 10.1016/j.surg.2007.10.001
- Miyazato M., Ishidoya S., Satoh F., Morimoto R., Kaiho Y., Yamada S., Ito A. et al. Surgical outcomes of laparoscopic adrenalectomy for patients with Cushing’s and subclinical Cushing’s syndrome: a single center experience. Int. Urol. Nephrol. 2011, Dec. 43(4). 975-81. doi: 10.1007/s11255-011-9950-9.
- Erbil Y., Ademoğlu E., Ozbey N., Barbaros U., Yanik B.T., Salmaslioğlu A., Bozbora A., Ozarmağan S. Evaluation of the cardiovascular risk in patients with subclinical Cushing syndrome before and after surgery. World J. Surg. 2006, Sep. 30(9). 1665-71. doi: 10.1007/s00268-005-0681-x.
- Tsuiki M., Tanabe A., Takagi S., Naruse M., Takano K. Cardiovascular risks and their long-term clinical outcome in patients with subclinical Cushing’s syndrome. Endocr. J. 2008, Aug. 55(4). 737-45. doi: 10.1507/endocrj.k07e-177.
- Chiodini I., Morelli V., Salcuni A.S., Eller-Vainicher C., Torlontano M., Coletti F., Iorio L. et al. Beneficial metabolic effects of prompt surgical treatment in patients with an adrenal incidentaloma causing biochemical hypercortisolism. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2010, Jun. 95(6). 2736-45. doi: 10.1210/jc.2009.
- Zeiger M.A., Thompson G.B., Duh Q.Y., Hamrahian A.H., Angelos P., Elaraj D., Fishman E., Kharlip J.; American Association of Clinical Endocrinologists; American Association of Endocrine Surgeons. American Association of Clinical Endocrinologists and American Association of Endocrine Surgeons Medical Guidelines for the Management of Adrenal Incidentalomas: executive summary of recommendations. Endocr. Pract. 2009, Jul-Aug. 15(5). 450-3. doi: 10.4158/EP.15.5.450. PMID: 19632968.
- Young W.F. Jr. Clinical practice. The incidentally discovered adrenal mass. N. Engl. J. Med. 2007, Feb. 8. 356(6). 601-10. doi: 10.1056/NEJMcp065470.
- Berland L.L., Silverman S.G., Gore R.M., Mayo-Smith W.W., Megibow A.J., Yee J., Brink J.A. et al. Managing incidental findings on abdominal CT: white paper of the ACR incidental findings committee. J. Am. Coll. Radiol. 2010, Oct. 7(10). 754-73. doi: 10.1016/j.jacr.2010.06.013. PMID: 20889105.