Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №3, 2021

Вернуться к номеру

Вивчення тілобудови та фізичної активності у молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом

Авторы: Джус М.Б. (1), Мостбауер Г.В. (1), Кулик М.С. (1), Карасевська Т.А. (1), Меффорд Т.О. (2), Резніченко О.В. (2), Фельдман О.В. (2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва», м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Втрата м’язової маси, яка пов’язана з хронічним захворюванням, нині розглядається в контексті вторинної саркопенії, наявність якої поєднується з ранньою втратою працездатності, зниженням якості життя та збільшенням смертності. Незначна кількість досліджень з визначення тілобудови та фізичної активності в молодих пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) спонукають до подальшого вивчення цієї багатогранної проблеми.
Метою дослідження було оцінити показники тілобудови (м’язову та жирову масу) та фізичну активність у молодих дорослих з ЮІА.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 30 молодих дорослих пацієнтів з ЮІА з тривалістю захворювання більше 3 років, віком від 18 до 44 років, із них 22 пацієнти жіночої статі та 8 осіб чоловічої статі. Для оцінки фізичної активності був використаний міжнародний опитувальник International Questionnaire on Physical Activity (IPAQ-SF), який дозволяє виміряти частоту й тривалість помірної або інтенсивної фізичної активності, яка триває більше 10 хвилин поспіль під час звичайної діяльності на роботі, вдома й відпочинку протягом тижня. Критерій гіподинамії — підрахунок бала, що становить менше 21. Дослідження м’язової та жирової маси визначали за допомогою подвійної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА). Зниження м’язової маси визначалось за розрахунком індексу скелетних м’язів (SMI — сума м’язової маси верхніх і нижніх кінцівок/зріст2); «відрізними точками» вважалися: SMI < 7 кг/м2 для чоловіків, < 6 кг/м2 для жінок згідно з критеріями EWGSOP2.
Результати. Середній вік пацієнтів становив 22,0 ± 8,2 року; середній вік початку захворювання — 9 ± 5 років. При проведенні опитування, чи відчувають пацієнти м’язову слабкість, 17 пацієнтів (56,7 %) відповіли «час від часу», 9 (30 %) відмітили «так», і лише 4 (13,3 %) відповіли «ні». Порушення рівноваги 1–2 рази на 1–2 місяці відмітили 13 пацієнтів (43,3 %), 2 пацієнти (6,7 %) відповіли «досить часто», 15 пацієнтів (50 %) не помічали подібних симптомів. Постійний біль у м’язах відмічали 11 пацієнтів (36,7 %), 10 пацієнтів (33,3 %) — час від часу, і 9 пацієнтів (30 %) подібного не відмічали. Критерію гіподинамії (< 21 бала за опитувальником IPAQ-SF) відповідали 16 пацієнтів (53,3 %). Обстеження з метою визначення показників тілобудови пройшли 26 пацієнтів з використанням ДРА. Перша група включала 16 пацієнтів зі зниженою м’язовою масою (SMI — 5,2 ± 0,7 кг/м2), тоді як друга група — 10 пацієнтів без зниженої м’язової маси (SMI — 8,05 ± 0,94 кг/м2). Середній вік пацієнтів, вік дебюту захворювання та його тривалість не відрізнялися між обома групами (25,3 ± 10,1 року та 21,3 ± 5,9 року у I та II групі відповідно, 7,8 ± 4,5 року та 11,5 ± 4,1 року відповідно, 17,1 ± 9,5 року та 10,3 ± 6,1 року відповідно, р < 0,05), тоді як показники зросту та маси тіла пацієнтів I групи були нижчими, ніж у II групі (зріст: 1,6 ± 0,1 м та 1,7 ± 0,1 м (р = 0,01), маса тіла: 55,1 ± 8,3 кг та 70,0 ± 10,8 кг (p = 0,0007) відповідно). Пацієнти I групи мали знижену м’язову масу верхніх кінцівок (3380,00 ± 0,85 кг та 7016,00 ± 1,54 кг, р = 0,0001); нижніх кінцівок (11264,00 ± 2,27 кг та 17625,00 ± 2,54 кг, р = 0,0001); загальну знежирену масу (35688,31 ± 5575,00 г та 51880,17 ± 6852,00 г, р = 0,0001). При цьому жирова маса в I групі була більшою (жирова маса верхніх кінцівок (% жиру): 30,7 ± 12,3 % та 16,2 ± 11,1 %, р = 0,007; нижніх кінцівок (% жиру): 34,3 ± 13,9 % та 20,8 ± 11,0 %, р = 0,02). Відмічалася позитивна кореляція між показниками IPAQ-SF та індексом скелетних м’язів (SMI) (r Спірмена = 0,62; р < 0,05).
Висновки. Це дослідження вказує на наявність зниження м’язової та збільшення жирової маси тіла, а також зниження фізичної активності серед молодих пацієнтів з ЮІА. Уперше досліджувався взаємозв’язок між рівнем фізичної активності й індексом скелетних м’язів у молодих дорослих з ЮІА. Враховуючи невелику кількість пацієнтів та актуальність даної проблеми, необхідні подальші дослідження в цьому напрямку.


Вернуться к номеру