Журнал «» Том 14, №4, 2021
Вернуться к номеру
Взаємозв’язок між прийомом статинів і побічними ефектами в первинній профілактиці серцево-судинних захворювань
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Reference: Cai T., Abel L., Langford O., Monaghan G., Aronson J.K., Stevens R.J. et al. Associations between statins and adverse events in primary prevention of cardiovascular disease: systematic review with pairwise, network, and dose-response meta-analyses. BMJ. 2021. 374. n1537.
Мета. Оцінити взаємозв’язок між прийомом статинів і частотою небажаних явищ у первинній профілактиці серцево-судинних захворювань та вивчити, як зміниться цей взаємозв’язок відповідно до типу та дози статинів.
Дизайн. Систематичний огляд та метааналіз.
Джерела даних. Для даного огляду було відібрано дослідження з попередніх систематичних оглядів та у базах даних Medline, Embase і в Кокранівському центральному реєстрі контрольованих випробувань, відбір проводили до серпня 2020 року.
Методи огляду. Включені рандомізовані конт-рольовані дослідження за участю дорослих пацієнтів без серцево-судинних захворювань в анамнезі, у яких порівнювали статини з нестатиновими препаратами у групі контролю або різні типи чи дози статинів.
Основна оцінка результатів. Первинною кінцевою точкою були загальні побічні явища: м’язові симптоми, про які пацієнт повідомляв самостійно, клінічно підтверджені розлади з боку м’язів, порушення функції печінки, ниркова недостатність, цукровий діабет і захворювання очей. Вторинні кінцеві точки включали інфаркт міокарда, інсульт і смерть від серцево-судинних захворювань як показники ефективності.
Синтез даних. Був проведений попарний метааналіз з метою розрахунку коефіцієнтів ризику та 95% довірчих інтервалів для кожного результату порівняння статинів і нестатинових препаратів, а також оцінювання абсолютної різниці ризику за кількістю подій на 10 000 пацієнтів, які проходили лікування протягом року. Був проведений мережевий метааналіз даних з метою порівняння несприятливих ефектів різних типів статинів. Для вивчення взаємозв’язку «доза — відповідь» та частоти побічних ефектів кожного статину використовували метааналіз на основі моделі Emax.
Результати. У даний аналіз включили 62 дослідження, в яких взяли участь 120 456 пацієнтів, які закінчили період спостереження, що тривав у середньому 3,9 року. Статини асоціювалися з підвищенням ризику виникнення м’язових симптомів, про які пацієнти повідомляли самостійно (21 дослідження, коефіцієнт ризику 1,06 (95% довірчий інтервал (ДІ) від 1,01 до 1,13); абсолютна різниця ризику 15 (95% ДІ від 1 до 29)), порушенням функції печінки (21 дослідження, коефіцієнт ризику 1,33 (95% ДІ від 1,12 до 1,58); абсолютна різниця ризику 8 (95% ДІ від 3 до 14)), нирковою недостатністю (8 досліджень, коефіцієнт ризику 1,14 (95% ДІ від 1,01 до 1,28); абсолютна різниця ризику 12 (95% ДІ від 1 до 24)), та станом очей (6 досліджень, коефіцієнт ризику 1,23 (95% ДІ від 1,04 до 1,47); абсолютна різниця ризику 14 (95% ДІ від 2 до 29)), але не були пов’язані з клінічно підтвердженими розладами м’язів або цукровим діабетом. Зростання ризику побічних ефектів не переважили зниження ризику серйозних серцево-судинних подій. Аторвастатин, ловастатин і розувастатин індивідуально асоціювалися з деякими побічними явищами, проте значних відмінностей між цими типами статинів було виявлено мало. Вплив аторвастатину на дисфункцію печінки виявили за допомогою аналізу зв’язку дози та відповіді Emax, проте взаємозв’язок «доза — відповідь» для інших статинів і побічних ефектів був непереконливим.
Висновки. Для первинної профілактики серцево-судинних захворювань ризик розвитку побічних ефектів, пов’язаний із статинами, був низьким і не переважав їх здатність запобігати серцево-судинним захворюванням, що свідчить про те, що співвідношення користі та шкоди статинів зазвичай є сприятливим. Однак доказова база, яка б дозволила внести поправки щодо типу або дози статинів з огляду на проблеми безпеки перед початком лікування, була недостатньою.