Журнал «Здоровье ребенка» Том 16, №4, 2021
Вернуться к номеру
Комбінація аргініну та бетаїну: сучасні можливості й перспективи застосування
Авторы: Тетяна Чистик
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Останніми роками інтерес до метаболічної терапії у світі помітно зріс. Це пов’язано як із розкриттям механізмів порушень метаболізму, так і з обмеженими можливостями традиційної фармакотерапії. Особливо наочно ці процеси проявляються в сучасній педіатрії, у тому числі при лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ).
Головною метою лікування ГРВІ завжди є поліпшення стану хворого, і метаболічні засоби можуть відіграти в цьому не останню роль. Сьогодні місце метаболічних засобів у медицині можна визначити як допоміжне й загальнозміцнювальне. Проте м’якість клінічного ефекту й практично повна відсутність побічних дій робить ці продукти дуже затребуваними. Деякі з них з успіхом апробовані в клінічних дослідженнях, до них належить і широко відома комбінація бетаїну та аргініну.
10–13 березня 2021 р. за підтримки МОЗ України, Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Асоціації педіатрів м. Києва, Міжнародної асоціації медичної освіти відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «VIII Академічна школа з педіатрії». У рамках конференції розбиралися найважливіші питання аліментарно-залежних патологій, неонатальні жовтяниці, синдром непереносимості гістаміну в дітей, сучасні можливості контролю над запаленням при гострій респіраторній патології в дітей, ефективність і безпека використання сучасної комбінації аргініну та бетаїну при патологічних станах.
Із доповіддю «Сучасна комбінація аргініну та бетаїну: де і для чого?» виступив професор, заслужений діяч науки і техніки України, президент Асоціації педіатрів-гастроентерологів і нутриціологів України Шадрін Олег Геннадійович.
Гострі респіраторні вірусні інфекції — основна причина захворюваності і смертності у світі. Згідно з даними ВООЗ, у світі лише сезонний грип зумовлює 3–5 млн випадків тяжкого захворювання та 290 000–650 000 смертей щорічно. У пандемії, що сьогодні крокує світом, за повідомленнями Американської асоціації педіатрів, близько 12 % хворих — це діти. Серед дітей рівень захворюваності на COVID-19 нижчий, ніж у дорослих. Це, можливо, обумовлене тим, що діти часто хворіють на інші респіраторні захворювання, тому в них формується перехресний імунітет. Вони вакцинуються за графіком, завдяки чому організм швидше й ефективніше реагує на вірусну інфекцію.
Основні заходи для обмеження поширення респіраторних вірусів — щорічна вакцинація всієї родини для підготовки імунної відповіді в разі впливу патогену; регулярне миття рук, уникання осіб з очевидними симптомами інфекції, прикривання рота при кашлі, а також раціональна фармакотерапія як ключовий фактор успішного одужання.
Серед опублікованих наукових досліджень щодо коронавірусної інфекції, які проводяться сьогодні, привертають увагу повідомлення, що SARS-CoV-2, щоб проникнути в клітину-господаря для проліферації, використвує гіперактивовані гомоцистеїном АСЕ-рецептори, а отже, зниження рівня гомоцистеїну може позитивно впливати на стан ендотелію судин і здатність проникнення коронавірусів всередину клітини.
Гомоцистеїн — це амінокислота, що синтезується в організмі з метіоніну, який ми отримуємо з продуктів харчування. За допомогою фолієвої кислоти, вітамінів В12, В6, В2, магнію амінокислота знову перетворюється в метіонін. Високий рівень гомоцистеїну, імовірно, викликає остеопороз. Крім того, підвищення рівня гомоцистеїну спричинює запалення і є токсичним для нейронів мозку, сприяє відкладенню неправильних білків. Він підвищує ризик хвороби Альцгеймера, старечого недоумства, депресії, синдрому хронічної втоми, інсультів і тромбозів. Під час вагітності підвищений рівень гомоцистеїну може бути причиною таких ускладнень, як спонтанні аборти, прееклампсія, відшарування плаценти, венозні тромбоемболії.
За результатами дослідження Nature Communication, нові регуляторні механізми, що вивчаються, безпосередньо пов’язані з гомоцистеїном та активацією рецептора ангіотензину ІІ типу І. Відомо, що при дефіциті деяких вітамінів відбувається зростання рівня гомоцистеїну в організмі і розвивається гіпергомоцистеїнемія. Вона призводить до пошкодження внутрішньої стінки кровоносних судин і порушення цілісності ендотелію, формуванню тромбів і атеросклеротичних бляшок. А ішемічна хвороба серця та гіпертонія, як ми сьогодні знаємо, одні з найбільш частих супутніх захворювань у померлих пацієнтів із SARS-CoV-2.
При нестачі вітамінів групи В шлях зниження рівня гомоцистеїну — сульфатування за участю бетаїну. Бетаїн завдяки впливу на рівень гомоцистеїну може знижувати рівень запалення й пошкодження ендотелію судин, ризик тромбоутворення, імовірність проникнення вірусів, тропних до АПФ-2, у клітину, що робить цей напрямок досліджень достатньо перспективним.
Бетаїн є осмотичною сполукою або молекулою, що переміщається в клітину для підтримки її розміру й рівня гідратації. Висока концентрація бетаїну в клітині може зберігати клітинну структуру та сприяти вищій клітинній стійкості до подразників. Тобто бетаїн — це молекула, яка виступає як посередник у регулюванні водного балансу клітини за рахунок своїх осмотичних властивостей. До того ж він може підтримувати процес віддачі організму метильних сполук безпосередньо через метилювання гомоцистеїну (тобто проявляє кардіопротекторні властивості) або опосередковано через підтримування молекули фолату або метаболізму S-аденозилметіоніну (SAMe), що може забезпечувати метилювання клітин усього організму. Бетаїн, перетворюючи гомоцистеїн у метіонін, підвищує міцність капілярів, зменшує спазм судин і сприяє зниженню артеріального тиску. Останні результати досліджень показують, що бетаїн може бути ефективним засобом корекції рівня гомоцистеїну за серцевої патології.
Важливі дані отримані і щодо нових ефектів в організмі незамінної амінокислоти аргініну. Аргінін — субстрат для NО-синтази — ферменту, який каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Оксид азоту є протимікробною і протизапальною молекулою, він відіграє ключову роль у збереженні функції судин легенів у контексті вірусних інфекцій. При SARS-CoV-2 оксид азоту може інгібувати реплікацію вірусу за допомогою цитотоксичних реакцій через проміжні продукти, такі як пероксинітрит. SARS-CoV-2 інфікує ендотеліальні клітини, які є основним джерелом синтезу NO. Підвищення рівня оксиду азоту в прозапальних умовах може сприяти відновленню функціональної щільності капілярів, що має велике значення для доставки кисню та видалення продуктів обміну.
Дані літератури дозволяють стверджувати, що аргінін є важливим за катаболічних станів. Він стимулює імунітет за допомогою впливу на лімфоцити, макрофаги й дендритні клітини, поліпшує азотистий баланс, модулює гормональний фон, підвищує кровотік у мікросудинному руслі.
Гепазак® — це сучасна комбінація аргініну й бетаїну, що ефективно та безпечно допомагає, зокрема, при ацетонурії, підтримує нормальну функцію гепатобіліарної системи, може призначатися після перенесеної респіраторної вірусної інфекції, діарейного захворювання, стресу, за нераціонального харчування, вживання ліків, у період підвищення фізичних та психологічних навантажень, при функціональних гастроінтестинальних розладах, глистяних інвазіях.
Гепазак® призначається дітям із 3 років по 1 саше 2 рази на добу. Саше слід розчинити в 1/2 склянки води й давати по 1 чайній ложці кожні 10–15 хвилин. Курс лікування встановлюється індивідуально і, як правило, залежно від ступеня тяжкості захворювання.