Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 16, №4, 2021

Вернуться к номеру

Аналіз протисвербіжного ефекту комбінованого застосування препаратів дезлоратадину і диметиндену малеату в лікуванні алергодерматозів у дітей

Авторы: Святенко Т.В., Старостіна О.А.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Одним з провідних симптомів більшості алергодерматозів є свербіж різного ступеня вираженості. З огляду на специфіку дитячого віку застосовувана терапія повинна повною мірою купірувати симптоми свербежу в дитини вночі без розвитку вираженого седативного ефекту в денний час. Цим принципом обумовлюється підбір антигістамінних препаратів для лікування алергодерматозів у дітей. Метою дослідження була оцінка терапевтичної ефективності застосування комбінації препаратів Едем® сироп (дезлоратадин) 0,5 мг/мл і Едермік® краплі (диметиндену малеат) 1 мг/мл виробництва ПАТ «Фармак» при комбінованому лікуванні алергодерматозів, що супроводжуються вираженим свербежем. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 30 дітей у гострій фазі алергодерматозів (атопічний дерматит і алергічний контактний дерматит) віком 3–6,5 року, з них 18 пацієнтів з атопічним дерматитом (АтД) і 12 пацієнтів з контактним алергічним дерматитом (АлД). У період спостереження до застосовуваної раніше зовнішньої негормональної терапії були додані: Едем® сироп один раз на добу (вранці) в дозі 1,5 мг дезлоратадину для пацієнтів з 3 до 5 років і в дозі 2,5 мг дезлоратадину пацієнтам старше від 5 років; Едермік® краплі у дозі 0,03 мг диметиндену малеату на 1 кг маси тіла один раз на добу (увечері). Протягом лікувального періоду низка пацієнтів з атопічним дерматитом продовжували отримувати зовнішню терапію, зволожувальні креми для шкіри, схильної до атопії, цинкові збовтувані водні розчини. Для контролю ефективності терапії використовували об’єктивну оцінку поширеності й інтенсивності шкірного процесу. Результати. У всіх пацієнтів з АтД (100 %) до кінця першого тижня комбінованого лікування препаратами Едем® і Едермік® відзначалося покращання шкірного патологічного процесу, істотно (р < 0,001) зменшилася інтенсивність свербежу (індекс зменшився в середньому на 51,4 %) і покращився сон (зниження індексу порушення сну становило 80,9 %). Після завершення 2-тижневого курсу лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® усі досліджувані показники в пацієнтів з АтД істотно (p < 0,001) знизилися. Відзначалося повне або часткове зникнення вогнищ ураження зі скороченням площі поширеності патологічного шкірного процесу з 21,7 ± 3,1 бала до 13,3 ± 2,2 бала (на 38,7 %), ступеня вираженості шкірних проявів — з 10,0 ± 0,8 бала до 5,2 ± 0,4 бала (на 48,0 %). Висновки. Двотижневий курс лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® дітей віком від 3 до 6,5 року з АтД і 5-денний курс терапії дітей з алергічним контактним дерматитом дозволив досягти істотного клінічного покращання. З урахуванням потреби в збереженні активної діяльності дитини протягом дня, забезпеченні вираженого протисвербіжного ефекту й можливості більш вираженої седації під час відходу до сну комбіноване використання препаратів Едем® (дезлоратадин) вранці і Едермік® (диметиндену малеат) увечері в дітей із трьох років є найбільш оптимальним.

Background. One of the leading symptoms of most allergic dermatoses is itching of varying severity. Given the specifics of childhood, the therapy used should fully relieve the symptoms of itching in a child at night without the development of a pronounced sedative effect in the daytime. This principle determines the selection of antihistamines for the treatment of allergic dermatoses in children. The aim of the study was to evaluate the therapeutic efficacy of a combination of Edem® syrup (desloratadine) 0.5 mg/ml and Edermik® drops (dimetindene maleate) 1 mg/ml manufactured by Farmak in the treatment of allergic dermatoses accompanied by severe itching. Materials and methods. The study included 30 children aged 3–6.5 years with the acute phase of allergic dermatosis: 18 patients with atopic dermatitis (AD) and 12 with allergic contact dermatitis. During the observation period, the following was added to the previously conducted topical non-hormonal therapy: Edem® syrup once a day (in the morning) at a dose of 1.5 mg desloratadine for patients from 3 to 5 years old and at a dose of 2.5 mg desloratadine for patients over 5 years of age; Edermik® drops at a dose of 0.03 mg dimetindene maleate per 1 kg of body weight, once a day (in the evening). During the treatment period, some patients with atopic dermatitis continued to receive topical therapy, moisturizing creams for atopic skin, and zinc aqueous solutions. To control the effectiveness of therapy, an objective assessment of the prevalence and intensity of the skin process was used. Results. By the end of the first week of combined treatment with Edem® and Edermik®, all patients with AD (100 %) had an improvement in the pathological skin process, the intensity of itching decreased significantly, by an average of 51.4 % (p < 0.001), and sleep improved (a decrease in sleep disorder index was 80.9 %). After the completion of a 2-week course of treatment with a combination of Edem® and Edermik®, all studied parameters in patients with AD decreased significantly (p < 0.001). There was a complete or partial resolution of lesions with a reduction in the area of the pathological skin process from 21.7 ± 3.1 points to 13.3 ± 2.2 points (by 38.7 %), the severity of skin manifestations — from 10.0 ± 0.8 points to 5.2 ± 0.4 points (by 48.0 %). Conclusions. A two-week course of combined treatment with Edem® and Edermik® in children with AD aged 3 to 6.5 years and a 5-day course of therapy for children with allergic contact dermatitis allowed achieving significant clinical improvement. Taking into account the need to maintain the child’s activity during the day, to ensure a pronounced anti-itching effect and the possibility of more significant sedation during bedtime, the combined use of Edem® (desloratadine) in the morning and Edermik® (dimetindene maleate) in the evening in children over three years of age seems to be the most optimal.


Ключевые слова

діти; атопічний дерматит; алергічний дерматит; дезлоратадин; диметиндену малеат

children; atopic dermatitis; allergic dermatitis; desloratadine; dimetindene maleate

Вступ

Свербіж (pruritus) — один із провідних симптомів більшості алергодерматозів. Механічне подразнення, розчухи, пошкодження поверхні шкіри призводять до посиленої продукції медіаторів запалення й викиду прозапальних цитокінів епідермоцитами, це може посилювати свербіж й ініціювати порочне коло, що підтримує перебіг алергодерматозу. Пошкодження шкіри, що завдаються пацієнтом при свербежі, подовжують процес регенерації, можуть служити вхідними воротами для інфекції, а свербіж, що зберігається довгостроково, сприяє посиленню пігментації шкіри, її потовщенню й ліхеніфікації [1, 8].
Що ж стосується сверблячих дерматозів у дітей, то в цьому випадку при плануванні терапії, як правило, неможливо сподіватися на силу волі дитини, мотивацію і самодисципліну. Призначені препарати повинні повною мірою купірувати симптоми свербежу в дитини, що сприятиме зменшенню травматизації шкіри, зменшенню вираженості шкірних висипань і нормалізації психологічного стану дитини.
Головними препаратами вибору для купірування симптомів свербежу в дорослих і дітей є антигістамінні препарати (АГП) [3, 8].
АГП — це група препаратів, які за рахунок блокади H1- і H2-рецепторів послаблюють ефекти гістаміну — одного з головних учасників алергічного запалення.
У даний час відомо понад 150 АГП, що мають пряму або непряму антигістамінну дію. Прийнято виділяти АГП I, II і III покоління. Препарати першого покоління прийнято також називати седативними на відміну від неседативних препаратів другої і третьої генерації. Однак важливо зауважити, що чітких меж між цими поколіннями препаратів немає [3, 4, 8].
Так, препарат диметиндену малеату Едермік® з-поміж препаратів І покоління найближчий за властивостями до представників ІІ покоління. Він має слабо виражену спорідненість до мускаринових рецепторів, у результаті чого при його застосуванні на відміну від інших АГП І покоління рідше виникають побічні ефекти холінолітичної дії — сухість у роті і горлі, збудливість, нудота. У той же час диметинден дає м’який заспокійливий і седативний ефект, а також, як і препарати першого покоління, має короткий час впливу й напіввиведення. Поряд з антигістамінною активністю препарат здатен блокувати ефекти інших медіаторів алергії, зокрема кінінів, значно зменшує підвищену проникність капілярів і вираженість свербежу. Препарат також є потужним стабілізатором мембран тучних клітин, що сприяє опосередкованому протизапальному ефекту, запобігає розвитку алергічних реакцій негайного типу і їх посиленню, обумовленому вивільненням нових порцій гістаміну.
Можливість застосування крапель диметиндену малеату Едермік® у дітей з першого місяця життя є безперечною перевагою, що вказує на безпечність препарату. Точна форма дозування дозволяє підбирати індивідуальні дози для маленьких пацієнтів. За рахунок приємного солодкуватого смаку діти добре переносять краплі диметиндену малеату Едермік®, які можуть бути використані для зняття свербежу не тільки при атопії, але й при свербежі неалергічного походження: укусах комах, інфекційних захворюваннях з шкірними висипаннями, що супроводжуються свербежем. Краплі Едермік® не мають кардіотоксичної дії [1, 3, 8].
Показаннями для застосування диметиндену малеату в дерматології є:
— симптоматичне лікування алергічних захворювань: кропив’янки, алергії на лікарські засоби й продукти харчування;
— свербіж різного походження, свербіж при захворюваннях зі шкірними висипаннями, таких як вітряна віспа, укуси комах;
— як допоміжний засіб при екземі та інших сверблячих дерматозах алергічного генезу [5, 8].
Рекомендована добова доза для дітей від одного року становить 0,1 мг (тобто 2 краплі) на 1 кг маси тіла на добу, вона розподіляється на 3 прийоми.
Едермік® краплі оральні має приємний смак. Їх можна додавати в пляшечку з теплим дитячим харчуванням безпосередньо перед годуванням. Якщо дитину годують з ложечки, краплі можна застосовувати нерозведеними, у чайній ложці.
Початкова відповідь організму на препарат очікується протягом 30 хвилин після прийому, максимальна відповідь — протягом 5 годин. Період його напіввиведення становить близько 6 годин, така фармакокінетика робить препарат зручним для застосування перед сном.
Інший препарат тривалої дії, що підходить для застосування в педіатричній практиці, — дезлоратадин, він є потужним селективним блокатором периферичних Н1-рецепторів третього покоління [5, 6].
Дезлоратадин майже не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, у зв’язку з чим не проявляє седативного ефекту, не впливає на психомоторну активність і не викликає сонливості. Дезлоратадин у дерматології показаний для усунення симптомів, пов’язаних з кропив’янкою, таких як свербіж і висипання. Рекомендована схема дозування для дітей залежить від віку [4].
При пероральному прийомі дезлоратадин добре всмоктується і починає визначатися в плазмі протягом 30 хв після прийому препарату. Препарат дезлоратадин ефективно контролює симптоми протягом 24 год. Максимальна його концентрація в плазмі досягається в середньому через 3 години, а період напіввиведення становить у середньому 27 год.
Отже, комбінація фармакокінетики і особливостей дії описаних вище препаратів видається оптимальною для підтримки необхідної інтенсивності антигістамінного ефекту протягом доби [6, 10].
Метою нашого дослідження була оцінка терапевтичної ефективності застосування комбінації препаратів Едем® сироп (дезлоратадин) 0,5 мг/мл і Едермік® краплі (диметиндену малеат) 1 мг/мл виробництва ПАТ «Фармак» при комбінованому лікуванні алергодерматозів, що супроводжуються вираженим свербежем.

Матеріали та методи 

Під спостереженням перебували 30 дітей у гострій фазі алергодерматозів (атопічний дерматит і алергічний контактний дерматит) віком 3–6,5 року, з них 18 пацієнтів з атопічним дерматитом (АтД) і 12 пацієнтів з контактним алергічним дерматитом (АлД). У пацієнтів відзначався виражений свербіж шкіри, при якому пацієнти не могли контролювати розчухування шкіри протягом дня і під час сну, що значно обтяжувало стан шкірних покривів: у місцях свербежу з’являлися нові висипання, екскоріації, мокнуття, кірки, збільшувався свербіж.
Період спостереження за пацієнтами з атопічним дерматитом становив 2 тижні і включав 3 візити:
— I візит — 1-й день (початок терапії);
— II візит — 7-й день терапії;
— III візит — 14-й день терапії (заключний).
Період спостереження за пацієнтами з контактним алергічним дерматитом становив 5 днів і також включав 3 візити:
— I візит — 1-й день (початок терапії);
— II візит — 3-й день терапії;
— III візит — 5-й день терапії (заключний).
У період спостереження до проведеної раніше зовнішньої негормональной терапії були додані:
— Едем® сироп один раз на добу (вранці) в дозі 1,5 мг дезлоратадину для пацієнтів віком від 3 до 5 років і в дозі 2,5 мг дезлоратадину пацієнтам старше від 5 років;
— Едермік® краплі в дозі 0,03 мг диметиндену малеату на 1 кг маси тіла один раз на добу (увечері).
Протягом лікувального періоду практично всі діти з атопічним дерматитом, крім двох, продовжували отримувати зовнішню терапію. З них пімекролімус (1% крем) застосовували у 7 дітей, піритіон цинку — у 9 пацієнтів. Одночасно із зовнішніми лікарськими засобами дітям наносили зволожуючі креми для шкіри, схильної до атопії. 12 пацієнтів з алергічним контактним дерматитом крім призначеної системної антигістаминної терапії отримували зовнішнє лікування цинковими збовтуваними водними розчинами й зволожуючими кремами для шкіри, схильної до атопії.
Протягом усього періоду спостереження і за 3 дні до нього не призначалися будь-які інші антигістамінні препарати, а також не використовувалися препарати системних і топічних глюкокортикостероїдів. Увесь період спостереження пацієнти перебували на гіпоалергенній дієті й дотримувалися гіпоалергенного режиму догляду за шкірою. Протягом усього спостереження в пацієнтів щодня двічі на день контролювалася частота пульсу.
Для контролю ефективності терапії використовували об’єктивну оцінку поширеності й інтенсивності шкірного процесу. У графіках суб’єктивних симптомів батьками фіксувалася інтенсивність свербежу й порушення сну через свербіж шкіри. Оцінку тяжкості свербежу й порушень сну проводили за шкалою від 0 до 10 балів, уранці й увечері [3]. Також батьки відзначали загальне самопочуття дитини, заповнюючи анкету для визначення індексу якості життя (ЯЖ) при дитячому дерматиті за допомогою опитувальника якості життя Children’s Dermatology Life Quality Index (CDLQI) [3].
В історії хвороби лікар при кожному візиті фіксував оцінку поширеності шкірного процесу (площа ураження шкіри) і інтенсивності шкірних проявів. При оцінці інтенсивності шкірного процесу враховувалися наявність і вираженість (оцінка за 4-бальною шкалою від 0 до 3 балів: 0 — відсутність ознаки, 1 — ознака слабо виражена, 2 — ознака виражена помірно, 3 — ознака виражена різко) еритеми, набряку, папульозних висипань, кірок, мокнуття, екскоріацій, ліхеніфікації і сухості шкіри (загальна оцінка від 0 до 18 балів) [3]. Крім того, фіксувалася динаміка змін інтенсивності свербежу шкіри й порушення сну.
На початку і в кінці лікування інтерпретувався й фіксувався індекс якості життя дитини. Узагальнюючою оцінкою стану шкіри в пацієнтів з атопічним дерматитом на кожному візиті був індекс SCORAD, що розраховується за формулою:
Індекс SCORAD = А/5 + 7В/2 + С,
де А — сума балів поширеності ураження шкіри; В — сума балів інтенсивності проявів симптомів; С — сума балів суб’єктивних симптомів (свербіж, порушення сну) [3, 7].
При значенні індексу SCORAD до 20 балів перебіг АтД визначали як легкий, від 20 до 60 балів — як середнього ступеня тяжкості, понад 60 балів — як тяжкий [3]. Включення пацієнтів з атопічним дерматитом у дослідження відбувалося при значенні індексу SCORAD не менше від 30 балів у день початку дослідження. З них 5 дітей мали тяжкий перебіг АтД (індекс SCORAD > 60 балів, площа шкірного ураження — 25–50 % площі тіла, інтенсивність шкірних проявів — 13–16 балів), у решти 13 дітей атопічний дерматит був середнього ступеня тяжкості (індекс SCORAD від 30 до 59 балів, площа шкірних уражень — від 10 до 30 % площі тіла, інтенсивність шкірних проявів — 5–12 балів).
Ефективність лікування оцінювали за критеріями зменшення або повного зникнення свербежу, ознак запалення на шкірі, а також зниження індексу SCORAD не менше ніж на 25 % порівняно з показниками до лікування.
Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася з використанням пакета програм Statistica 6.1 (StatSoft Inc., США, серійний номер AGAR909E415822FA). Середні значення показників подані як середнє арифметичне (М), його стандартна помилка (m) і 95% довірчий інтервал (95% ДІ). Враховуючи невеликий обсяг вибірок дослідження, при порівнянні показників в динаміці використовували непараметричний критерій Вілкоксона (W) для залежних вибірок з поправкою Бонферроні при оцінці обчисленого р-значення [9]. При порівнянні відносних величин застосовували критерій відповідності Пірсона (χ2), у тому числі з поправкою Єйтса. Взаємозв’язок між ознаками оцінювався за коефіцієнтами рангової кореляції Спірмена (r). Критичний рівень статистичної значущості (р) при перевірці статистичних гіпотез приймався ≤ 0,05.

Результати та обговорення

До початку комбінованого лікування пацієнтів з атопічним дерматитом препаратами Едем® і Едермік®, з урахуванням проведеної раніше терапії із застосуванням нестероїдних зовнішніх засобів і дотриманням гіпоалергенної дієти, поширеність шкірного процесу в середньому становила 21,7 ± 3,1 % від площі тіла дитини, а наявність і вираженість шкірних проявів — 10,0 ± 0,8 бала. Інтенсивність свербежу шкіри в більшості пацієнтів (89 %) перевищувала 5 балів (у середньому 7,0 ± 0,4 бала), що негативно відбивалося на відпочинку, сні та якості життя дитини. Інтегральна оцінка ступеня тяжкості клінічних проявів АтД (індекс SCORAD) до початку комбінованої терапії становила 51,0 ± 3,5 бала.
Тісний зв’язок між якістю життя дитини і шкірними проявами АтД підтверджують і дані кореляційного аналізу. Коефіцієнт кореляції індексу ЯЖ з поширеністю шкірного процесу становив r = 0,52 (р = 0,028), з інтенсивністю шкірних проявів — r = 0,54 (р = 0,020), з індексом SCORAD — r = 0,60 (р = 0,009).
У табл. 1 подана динаміка середніх значень об’єктивних і суб’єктивних симптомів атопічного дерматиту протягом усього періоду спостереження.
Встановлено, що в усіх пацієнтів з АтД (100 %) до кінця першого тижня комбінованого лікування препаратами Едем® і Едермік® відзначалося покращання щодо шкірного патологічного процесу. Позитивна динаміка виявлялася в зменшенні розмірів вогнищ ураження, зменшенні набряку, екскоріацій, еритеми й папульозних висипань. Індекс поширеності шкірного процесу знизився в середньому на 22,1 % (р < 0,01), а бальна оцінка інтенсивності шкірних проявів — на 30,0 % порівняно з вихідними даними (р < 0,001). У всіх спостережуваних пацієнтів уже протягом першого тижня лікування істотно (р < 0,001) зменшилася інтенсивність свербежу (індекс зменшився в середньому на 51,4 %) і покращився сон (зниження індексу порушення сну становило 80,9 %). Середнє значення інтегрального індексу SCORAD становило 32,3 ± 2,5 бала, що на 36,7 % менше від вихідного показника (р < 0,001).
Після завершення 2-тижневого курсу лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® усі досліджувані показники в пацієнтів з АтД істотно (p < 0,001) знизилися (табл. 1). Відзначалося повне або часткове зникнення вогнищ ураження зі скороченням площі поширеності патологічного шкірного процесу з 21,7 ± 3,1 бала до 13,3 ± 2,2 бала (на 38,7 %), ступеня вираженості шкірних проявів — з 10,0 ± 0,8 бала до 5,2 ± 0,4 бала (на 48,0 %).
Одним з переконливих доказів високої клінічної ефективності комбінації препаратів Едем® і Едермік® при АтД у дітей стало істотне зменшення інтенсивності свербежу й нормалізація сну. Скарги на свербіж були відсутні в 3 (16,7 %) пацієнтів, а інтенсивність свербежу в середньому зменшилася до 2,2 ± 0,3 бала, або на 68,6 % (p < 0,001). Порушення відпочинку й сну дитини, пов’язані перш за все зі свербежем (r = 0,61; р = 0,008), повністю нівелювалися в більшості пацієнтів (61,1 %), у решти дітей їх вираженість не перевищувала 1 бал.
Інтегральний показник вираженості ступеня тяжкості клінічних проявів АтД (індекс SCORAD) зменшився на 27,6 бала, або на 54,1 %, до кінця 2-тижневого курсу лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® (p < 0,001) і становив 23,4 ± 1, 7 бала. У тому числі в 7 з 18 пацієнтів (38,9 %) показник не перевищував 20 балів, що розцінювалося як легкий перебіг захворювання (р < 0,05), а в 5 пацієнтів з вихідним тяжким перебігом атопічного дерматиту через 14 днів комбінованого лікування індекс SCORAD коливався в діапазоні від 24,5 до 35,5 бала.
Позитивна динаміка клінічних проявів АтД дозволила знизити індекс якості життя пацієнтів з 13,8 ± 1,0 бала до 5,7 ± 0,8 бала, або на 58,7 % (p < 0,001). Взаємозв’язок динаміки середніх показників індексів свербежу шкіри, порушення сну і якості життя дитини при атопічному дерматиті подано на рис. 1.
Аналіз терапевтичної ефективності 5-денного курсу комбінованого лікування препаратами Едем® і Едермік® пацієнтів з алергічним контактним дерматитом дозволив встановити такі тенденції (табл. 2).
До початку терапії поширеність шкірного процесу в середньому становила 22,9 ± 3,3 бала, а наявність та інтенсивність шкірних проявів — 11,0 ± 0,9 бала. Інтенсивність свербежу шкіри в більшості пацієнтів (83,3 %) коливалася від 5 до 7 балів (у середньому 5,8 ± 0,3 бала), що прямо корелювало з якістю сну дитини (r = 0,58; р = 0,049) і якістю її життя в цілому (r = 0,70; р = 0,011) (рис. 2).
Суб’єктивні прояви захворювання у дітей з АлД на тлі комбінованої терапії препаратами Едем® і Едермік® вірогідно зменшилися вже на 3-й день лікування. Так, індекс свербежу в середньому зменшився на 34,5 % і становив 3,8 ± 0,4 бала (p < 0,001). До 5-го дня терапії свербіж успішно купірувався в понад половини пацієнтів (58,3 %), а в інших його інтенсивність не перевищувала 1 бал (p < 0,001). Індекс порушення сну зменшився на 74,4 % на 3-му дні лікування, і до 5-го дня сон повністю нормалізувався практично в усіх пацієнтів (75 %).
Після завершення 5-денного курсу лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® об’єктивні показники шкірного процесу також істотно (p < 0,001) знизилися (табл. 2). Індекс поширеності шкірного процесу зменшився на 74,7 % і становив 5,8 ± 1,6 бала, а бальна оцінка вираженості шкірних проявів скоротилася до 3,7 ± 0,4 бала, тобто на 66,4 % порівняно з початковими даними.
Позитивна динаміка всіх реєстрованих нами показників шкірного процесу в дітей з АлД сприятливо позначилася на покращанні якості життя при дитячому дерматиті: індекс ЯЖ пацієнтів зменшився на 45,6 % до 3-го дня лікування і на 68,4 % — після 5-денного курсу комбінованої терапії (p < 0,001). Взаємозв’язок динаміки середніх показників індексів свербежу шкіри, порушення сну і якості життя дитини при АлД подано ​​на рис. 3.
Отже, 2-тижневий курс лікування комбінацією препаратів Едем® і Едермік® дітей віком від 3 до 6,5 року з АтД і 5-денний курс терапії дітей з алергічним контактним дерматитом дозволив досягти істотного клінічного покращання. Переносимість препарату була доброю. Побічних явищ, пов’язаних з прийомом комбінації препаратів Едем® і Едермік®, не зареєстровано.

Висновки

На підставі результатів проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування комбінації препаратів Едем® і Едермік® є ефективним методом лікування атопічного дерматиту в дітей і дозволяє в більшості хворих об’єктивно знизити вираженість свербежу і зменшити вираженість об’єктивних і суб’єктивних симптомів алергічних дерматозів. Включення комбінації препаратів Едем® у формі сиропу (вранці) й Едермік® у формі крапель (ввечері) в комплексну терапію АтД у дітей перших років життя забезпечує досягнення швидкого клінічного ефекту, передусім за рахунок зменшення свербежу, екскоріацій, еритеми й папульозних елементів. Обидва препарати і їх комбінація добре переносяться дітьми, а лікарські форми у вигляді сиропів і крапель найбільш зручні для застосування в педіатричній практиці.
З огляду на потребу в збереженні активної діяльності дитини протягом дня, забезпеченні вираженого протисвербіжного ефекту і можливості більш вираженої седації під час відходу до сну комбіноване використання препаратів Едем® (дезлоратадин) вранці й Едермік® (диметиндену малеат) увечері у дітей з трьох років є найбільш оптимальним.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 03.06.2021
Рецензовано/Revised 17.06.2021
Прийнято до друку/Accepted 24.06.2021

Список литературы

1. Ganiev A.G., Xudayberganov M.R. Immunological mechanisms of development of complicated forms of atopic dermatitis. American Journal of Medicine and Medical Sciences. 2020. Vol. 10. № 6. Р. 397-399.
2. Адаскевич В.П. Диагностические индексы в дерматологии. М.: Медицинская книга, 2004. С. 12-13.
3. Абатуров А.Е., Борисова Т.П. Дифференцированный подход к назначению антигистаминных препаратов при аллергических заболеваниях в детском возрасте. Здоровье ребенка. 2016. № 5(73).
4. Батиров А.Р., Зайнабитдинова С.Н., Юнусов Д.М. Опыт применения сиропа эдем в лечении атопического дерматита у детей. Re-Health Journal. 2020. № 2–3(6).
5. Вишнева Е.А. Неседативные антигистаминные препараты при аллергических болезнях у детей. Дезлоратадин. Педиатрическая фармакология. 2009. Т. 6. № 1.
6. Ильина Н.И., Павлова К.С. Антигистаминные, противовоспалительные и противоаллергические свойства дезлоратадина. Consilium medicum. 2015. Т. 17. № 3. С. 79-83.
7. Коростовцев Д.С. и др. Индекс SCORAD — объективный и стандартизованный метод оценки поражения кожи при атопическом дерматите. Аллергология. 2000. № 3. С. 39-43.
8. Кутасевич Я.Ф. Принципы лечения атопического дерматита. Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. 2008. Т. 1. № 3. С. 37-45.
9. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. М.: Медиа Сфера, 2002. 312 с.
10. Энглиш B., Бауэр K. Диметинден малеат в лечении зуда, обусловленного инфекцией вируса varizella zoster у детей. Современная педиатрия. 2013. № 3. С. 13-16.

Вернуться к номеру