Журнал «Почки» Том 10, №2, 2021
Вернуться к номеру
Фітотерапія в комплексному лікуванні запальних захворювань сечового міхура
Авторы: Тетяна Чистик
Рубрики: Нефрология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) відносяться до числа найбільш поширених інфекційних захворювань, що часто зустрічаються як в амбулаторній, так і в стаціонарній практиці. Це одна з найбільш актуальних проблем в багатьох країнах світу. У різних регіонах земної кулі на ІСШ припадає 2–6 % звернень до сімейних лікарів. У США вони є приводом для звернення до лікаря понад 7 мільйонів пацієнтів на рік, а для майже мільйона пацієнтів стають причиною госпіталізації.
Серед інфекцій нижніх сечових шляхів провідне місце займає запалення сечового міхура (цистит) — одне з найпоширеніших урологічних захворювань, що є серйозною медичною та соціально-економічною проблемою. Крім значної поширеності для циститу є характерними висока частота рецидивування, зниження працездатності, зміна соціальної адаптації та ритму життя, зниження фізичної та психічної активності, обмеження свободи пересування.
Традиційно для лікування циститу застосовуються антибактеріальні препарати. Проте курси антибактеріальної терапії викликають швидкий позитивний ефект, але часто супроводжуються розвитком побічних явищ. При використанні коротких курсів лікування лише антибактеріальними препаратами рецидивування хвороби відбувається частіше, на відміну від методик комплексного лікування з застосуванням фітопрепаратів. З огляду на це Європейська асоціація урологів рекомендує використання препаратів рослинного походження як у складі комплексного лікування, так і в режимі монотерапії для профілактики рецидиву. До фітопрепаратів з доведеною ефективністю і безпекою відноситься Цистон®, який має протизапальну, діуретичну, літолітичну, протимікробну і спазмолітичну дію.
19–20 травня в Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Первинна медична допомога — основна складова охорони здоров’я України (до Всесвітнього дня сімейного лікаря)», в рамках якої розглядалися найважливіші питання надання первинної медичної допомоги в Україні, діагностика та лікування неінфекційних захворювань, захворювань печінки та інфекцій сечовивідних шляхів.
З доповіддю «Фітотерапія в комплексному лікуванні запальних захворювань сечового міхура» виступив доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник ДУ «Інститут урології НАМН України» Юрій Миколайович Гурженко.
Цистит — це інфекційно-запальний процес стінки сечового міхура, який локалізується переважно в слизовій оболонці. Це поширене захворювання, що знижує якість життя пацієнтів і вимагає комплексного лікування. Звісно, що понад 60 % жінок протягом життя хоча б раз хворіють на цистит, а близько 25–50 % жінок турбують рецидиви циститу неспецифічної етіології. Вони значно знижують якість життя пацієнтів. У 27 % жінок другий рецидив може виникати протягом наступних 6 місяців. Окрім того, у 50 % пацієнтів з уролітіазом протягом перших 5 років виникає епізод або рецидив ІСШ.
До факторів ризику розвитку хронічних змін у сечовому міхурі відноситься порушення уродинаміки — міхурово-сечовивідний нирковий рефлюкс, обструкція сечових шляхів, нефролітіаз, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, прийом контрацептивів тощо. Ризик розвитку циститів збільшують такі стани, як безсимптомна бактеріурія, порушення метаболічного обміну (цукровий діабет, подагра), імуносупресія (лікування цитостатиками), вікові зміни уродинаміки, проміскуїтет. Доведена і генетична схильність до розвитку ІСШ: виявлено наявність генетично детермінованого збою гена, який контролює підвищення експресії рецепторів на слизовій нижніх сечових шляхів до найбільш поширених уропатогенів групи Enterobacteriaceae.
У жінок схильність до гострого циститу обумовлена наявністю широкої та короткої уретри, близькістью природних резервуарів інфекції, фізіологічними змінами, пов’язаними з вагітністю та пологами, недотриманням гігієнічних рекомендацій, особливо в літній період часу, переохолодженням, підвищеною сексуальною активністю.
Бактеріальний цистит викликається Escherichia coli, Staphylococcus saprophyticus, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Beta-hemolytic streptococci, Enterobacter species, Pseudomonas aeruginosa тощо.
Однак, як показує мікробіологічний пейзаж, основним патогеном при гострому циститі є саме Escherichia coli, що виявляється в 76,3 % випадків. Це пояснюється високою бактеріальною адгезією Escherichia coli до уроепітелію сечового міхура, що під час рецидивів циститу підвищується майже втричі.
Для гострого циститу характерним є гострий початок. Перший епізод гострого циститу визначається як гострий неспецифічний. При повторному випадку він розглядається як хронічний цистит у стадії загострення. Цистит після незахищеного статевого контакту може бути викликаний захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
Вторинний цистит розвивається як наслідок сечокам’яної хвороби, пієлонефриту, простатиту, везикуліту, колікуліту, аномалій сечостатевої системи, неінвазивних маніпуляцій. Цистит як ускладнення виникає при медикаментозній алергії, цукровому діабеті, імуносупресивній терапії, прийомі антибіотиків, хіміопрепаратів, що передують інфекції, після променевої терапії на тазову ділянку тощо.
Слід зазначити, що в нормі сечові шляхи стерильні, за винятком уретри в жінок і дистальної третини уретри в чоловіків. При бактеріурії виявляються бактерії в зразку сечі, зібраної в умовах, що виключають контамінацію збудника. Безсимптомна бактеріурія характеризується відсутністю симптомів ІСШ при наявності в сечі бактерій. Вона спостерігається у 4–19 % здорових жінок похилого віку, у 27 % хворих на цукровий діабет і у 2–10 % вагітних.
Згідно з рекомендаціями Інституту якості медичної допомоги Великобританії (NICE), раннє виявлення та лікування безсимптомної бактеріурії може запобігти розвитку ІСШ в 90 % випадків. Не підлягають лікуванню невагітні жінки, жінки з цукровим діабетом, особи літнього віку, що живуть в спеціалізованих установах, пацієнти з пошкодженням спинного мозку і катетеризовані хворі.
До основних клінічних проявів циститу відноситься біль при сечовипусканні, часте сечовипускання невеликими порціями, ургентне сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, змінений колір сечі, неприємний запах сечі. Пацієнтів з гострим циститом також можуть турбувати наявність крові в сечі, лихоманка і озноб, болісний статевий акт у жінки, уретральний біль, біль внизу живота, втома і загальне нездужання.
Для діагностики гострого циститу потрібні ретельний збір анамнезу, загальний аналіз сечі, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, біохімічні дослідження крові, бактеріологічне дослідження сечі, огляд гінекологом, обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, УЗД нирок і сечового міхура. При необхідності можуть бути використані інші методи дослідження.
Метою лікування гострого циститу є поліпшення якості життя хворого, клінічне і мікробіологічне одужання, швидке зникнення клінічних симптомів, профілактика рецидивів, профілактика і лікування ускладнень. Зазвичай лікування гострого циститу проводиться амбулаторно. Показаннями до госпіталізації є нез’ясований діагноз, гематурія, ускладнений цистит, інтоксикація, цистит на тлі неадекватно функціонуючої цистостоми.
Для лікування гострого циститу необхідно призначення дієти, питний режим для підтримки діурезу 2000–2500 мл, дотримання здорового способу життя, регулярне і повноцінне харчування. При рецидивуючому циститі показано застосування фізіотерапії. Також важливе місце в лікуванні гострого циститу займає фітотерапія.
Для етіотропного лікування застосовуються антибактеріальні препарати, які при неускладненому циститі призначаються протягом 1–3–7 днів. Найчастіше призначається однократний прийом фосфоміцину або прийом нітрофурантоїну протягом 7 днів. Як альтернатива — застосування протягом 3 днів макролідів, фторхінолонів або котримоксазолу. Показаннями до 10-денної антибактеріальної терапії гострого циститу є вагітність, вік пацієнтів старше 65 років, рецидив інфекції та цукровий діабет.
На сьогодні при призначенні антибактеріальної терапії слід пам’ятати, що поширеність антибіотикорезистентності Escherichia coli неухильно зростає. За даними дослідження ARESC STUDY (2002), резистентність до нітроксоліну становить 94,1 %, ампіциліну— 29,9 %, котримоксазолу — 14,6 %, триметоприму — 20,3 %, норфлоксацину — 7 %, ципрофлоксацину — 2,9 %, фосфоміцину трометамолу — 0,4 %.
При гострому циститі, особливо інтерстиціальному, променевому та хімічному, як патогенетична і симптоматична терапія використовуються анальгетики. При їх виборі перевага віддається препаратам, що мають виражений знеболюючий ефект і найменшу гастротоксичність (німесулід, диклофенак, піроксикам, мелоксикам, кетопрофен, напроксен, ібупрофен, метамізол). Також при відповідних показаннях використовують М-холіноблокатори (соліфенацин, толтеродин, оксибутинін) для зниження тонусу детрузора сечового міхура, пов’язаного з його гіперрефлексією, і спазмолітики для зниження тонусу гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.
Важливе місце в лікуванні та профілактиці циститу займають фітопрепарати. Європейська асоціація урологів рекомендує їх застосування як у комплексній терапії, так і для профілактики повторного виникнення ІСШ. Доведену в багатоцентрових дослідженнях ефективність і безпеку має препарат Цистон® («Хімалая Драг Компані», Індія), що застосовується починаючи з 1943 року приблизно в 65 країнах світу. За цей час проведено близько 80 клінічних досліджень, опублікованих у відомих медичних журналах — «American Journal of Fharmacology and Toxicology», «European Journal of Integrativa Medicine».
Цистон® — це комбінований засіб рослинного походження, який містить стандартизовані екстракти квіток дідимокарпусу стеблового (Didomocarpus pedicellata) — 65 мг, стебла ломикаменя язичкового (Saxifraga ligulata) — 49 мг, стебла марени серцелистої (Rubia cordifolia) — 16 мг, кореневищ смикавця плівчастого (Cyperus scariosus) — 16 мг, насіння соломоцвіту шорсткуватого (Achyranthes aspera) — 16 мг, надземної частини оносми приквіткової (Onosma bracteatum) — 16 мг, цілої рослини вернонії попелястої (Vernonia cinerea) — 16 мг, поєднане застосування яких чинить комплексний вплив на сечовидільні шляхи. Завдяки унікальному складу Цистон® має антисептичний, протимікробний, діуретичний, літолітичний, спазмолітичний і протизапальний ефект, що дозволяє використовувати його в комплексному лікуванні гострих і хронічних інфекцій сечового міхура і нирок, а також як засіб, який сприяє розчиненню всіх видів ниркових каменів, їх виведенню та перешкоджає утворенню каменів у нирках. Тим самим він запобігає ускладненню і знижує частоту рецидивів на 88 % у дітей з 12 років і дорослих з ІСШ та сечокам’яною хворобою.
Дідимокарпус стебловий (Didymocarpus pedicellata) містить ізопедицин, педицин, ефірну олію, педицилін, що мають виражені діуретичні, протимікробні й антиоксидантні властивості. У складі лікарської рослини наявні поліфеноли, що обумовлює його нефропротективну активність.
Ломикамінь язичковий (Saxifraga ligulata) — діуретичний, в’яжучий і протимікробний засіб, що зменшує подразнення слизової оболонки сечовивідних шляхів, сприяє літолізу шляхом впливу на кристало-колоїдний баланс.
У свою чергу, марена серцелиста (Rubia cordifolia), відома також як звичайна або індійська марена, є різновидом квітучої рослини родини кави Rubiaceae. Вона містить антрахінонові глікозиди, руберитринову кислоту, що сприяє розчиненню оксалатних каменів у сечових шляхах і тим самим допомагає їх виведенню, має в’яжучий і діуретичний ефект.
Кореневища смикавця плівчастого (Cyperus scariosus) чинять протимікробну дію на рівні сечостатевої системи, соломоцвіт шорсткуватий (Achyranthes aspera) чинить спазмолітичну та діуретичну дію.
Оносма приквіткова (Onosma bracteatum) чинить антисептичну, протизапальну, діуретичну, протимікробну дію, зменшує подразнення слизової оболонки сечового міхура, а вернонія попеляста (Vernonia cinerea) використовується при спазмах сечового міхура й утрудненому сечовипусканні.
Крім того, важливими складовими рослинного комплексу Цистон® є кремнієве вапно і очищена мінеральна смола. Кремнієве вапно діє як діуретик, сприяє розчиненню конкрементів у сечових шляхах. Мінеральна смола — це збалансована загальнотонізуюча композиція корисних мінеральних і органічних компонентів, які, крім корекції сечовиділення, сприяють поліпшенню травлення і метаболізму.
Цистон® має доведену ефективність у лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів. Результати досліджень демонструють зниження адгезії Escherichia coli до уротелію на 30 % і зниження частоти рецидивів ІСШ на 88 %.
В одному з клінічних досліджень оцінювалися ефективність і безпека препарату Цистон® у 297 пацієнтів з гострим циститом, які пред’являли скарги на відчуття печіння і часте сечовипускання. Група А (n = 91) отримувала Цистон® 2 табл. 3 рази на добу і залужнювальний розчин для збільшення рН сечі 2 чайні ложки 3 рази на день. Група В (n = 103) — Цистон® 2 табл. 3 рази на добу, залужнювальний розчин для збільшення рН сечі 2 чайні ложки 3 рази на день і антимікробний препарат протягом 6–9 днів. Група С — залужнювальний розчин для збільшення рН сечі 2 чайні ложки 3 рази на день і антимікробний препарат протягом 9–12 днів.
Результати дослідження показали, що в групі А зникнення симптомів спостерігалося через 6 днів лікування, при цьому не було зафіксовано жодного побічного ефекту. У групі В симптоматика зникла також на 6-й день, у групі С — на 9-й день терапії. При цьому в обох групах пацієнтів періодично турбували диспепсія, діарея та метеоризм.
В іншому дослідженні оцінювалися ефективність та безпека Цистону® у запобіганні рецидивам ІСШ та його переносимість порівняно з іншими схемами лікування. Всі пацієнти були розділені на 3 рівні групи, кожна з яких включала по 60 осіб. Група 1 отримувала антимікробну терапію, група 2 — Цистон® та антимікробні препарати, група 3 — тільки Цистон®.
Було встановлено, що в 1-й групі у 10 осіб спостерігалося рецидивування симптоматики, при цьому лікування супроводжувалося появою диспепсії в 26 пацієнтів, метеоризму — в 39 і діареї — в 13 хворих. У групі 2 рецидиви симптомів були зафіксовані в 2 осіб, побічні ефекти у вигляді диспепсії, метеоризму та діареї — у 24, 43 і 12 пацієнтів відповідно. У групі 3 рецидив захворювання виник у 5 пацієнтів, при цьому кількість побічних ефектів була мінімальною: 3 осіб турбувала диспепсія і 4 осіб — діарея та метеоризм.
Автори дослідження зробили висновок, що Цистон® має антимікробний і бактеріостатичний ефект проти загальних патогенів ІСШ. Він має синергізм дії з уросептичними антибактеріальними препаратами і запобігає виникненню повторних ІСШ.
Цистон® чинить комплексну дію: перешкоджає адгезії бактерій, нормалізує рН сечі, підсилює діурез, знімає спазм, усуває біль і печіння, знімає запалення, розчиняє оксалатні, уратні та фосфатні камені у нирках і сечовому міхурі та сприяє їх виведенню.
При прийомі Цистону® також відбувається дезінтеграція, або розпад, каменів. Це обумовлено впливом препарату на інгібітори каменеутворення і муцин. У свою чергу, відбувається зменшення вмісту мінеральних складових у каменях, що супроводжується їх розпадом і міграцією з сечових шляхів.
У великому мета-аналізі, що включав 50 досліджень і 1837 пацієнтів з уролітіазом, була проведена оцінка ефективності та безпеки Цистону®. Препарат призначався дорослим хворим по 2 таблетки 3 рази на добу, дітям — по 0,5–1 таблетці 3 рази на добу. Проводився аналіз динаміки симптомів, збільшення обсягу сечі, зменшення кількості й обсягу каменів, а також їх мимовільне відходження.
Ефективність препарату Цистон® в лікуванні сечокам’яної хвороби становила 80 %. Його застосування сприяло зменшенню розмірів каменів, зниженню кількості конкрементів у сечі, усуненню печіння при сечовипусканні, зменшенню бактеріурії та запалення, скороченню кількості лейкоцитів.
Цистон® призначається дорослим пацієнтам і дітям з 12 років.
Спосіб застосування препарату Цистон® для дітей з 14 років і дорослих:
— при інфекції сечових шляхів рекомендована доза становить 2 таблетки 3 рази на добу протягом 4–6 тижнів. При рецидивах ІСШ — по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 6–12 тижнів;
— для розчинення ниркових каменів — 2 таблетки 3 рази на добу впродовж 3–4 місяців, для запобігання їх утворенню — 1 таблетка 3 рази на добу впродовж 4–5 місяців;
— при кристалурії — по 2 таблетки 2–3 рази на день впродовж 4–6 тижнів.
Цистон® є фармакоекономічним препаратом: 1 день лікування коштує 12 гривень.
Цистон® використовується в комплексному лікуванні циститів, уретритів і пієлонефритів, оскільки посилює дію антибактеріальних препаратів і подовжує період ремісії при ІСШ. Його застосування є необхідним у комплексному лікуванні сечокам’яної хвороби і для профілактики рецидиву утворення каменів в післяопераційному періоді та після дистанційної променевої терапії.
При рецидивуючих інфекціях нижніх сечовивідних шляхів як етіотропне лікування необхідний тривалий прийом фосфоміцину трометамолу по 3 г кожні 10 днів протягом 3 місяців, при рідкісних рецидивах — самостійний прийом препарату Цистон®. Показана корекція імунних порушень, гігієнічних і сексуальних факторів. Можливе використання місцевого лікування внутрішньоміхуровими вливаннями, призначення діуретиків.
Для профілактики захворюваності на цистит важливе значення мають здоровий спосіб життя, усунення шкідливих звичок, збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів, макро- і мікроелементів, мінімізація психоемоційного перенапруження, уникнення стресів, шкідливих екологічних факторів. Важливими факторами зміцнення здоров’я є заняття фізкультурою та спортом, підвищення загальної та сексуальної культури, дотримання гігієни тіла і догляд за статевими органами, загартовування організму.
Використання антибактеріальних препаратів для профілактики ІСШ і їх рецидивів можливо тільки після розглядання заходів щодо зміни способу життя. Тривала або посткоїтальна антибактеріальна профілактика рецидивів ІСШ може використовуватися тільки в разі безуспішності профілактичних заходів без використання антибіотиків.
Таким чином, основна проблема ефективного контролю за ІСШ — це постійна зміна чутливості і властивостей збудників. В умовах зростання резистентності уропатогенів засобами першої лінії в лікуванні ІСШ і бактеріурії є фітопрепарати, серед яких доведену ефективність і безпеку має Цистон®. Це, у свою чергу, обумовлено антимікробною дією препарату, особливо щодо Escherichia coli і Klebsiella pneumoniae, зниженням адгезії Escherichia coli до уротелію на 30 %. Важливе значення мають і інші ефекти препарату Цистон® — протимікробний, антисептичний, протизапальний, літолітичний і діуретичний. Тим самим Цистон® запобігає ускладненню і знижує частоту рецидивів на 88 % у дітей з 12 років і дорослих з ІСШ та сечокам’яною хворобою.
Цистон® — унікальний засіб, що містить 7 стандартизованих рослин для лікування і профілактики інфекцій нирок, сечовивідних шляхів і сечокам’яної хвороби. Застосовується у світі впродовж 77 років.