Журнал «» Том 14, №1, 2021
Вернуться к номеру
Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та ризик раку легенів
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Reference: Kristensen K.B. et al. Use of ACE Inhibitors
and Risk of Lung Cancer. A Nationwide Nested
Case-Control Study. Circ. Cardiovasc. Qual.
Outcomes. 2021. 14. e006687.
DOI: 10.1161/CIRCOUTCOMES.120.006687
Що відомо: автори недавнього дослідження повідомили, що використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) більше асоціювалось з раком легенів (коефіцієнт ризику 1,14, 95% ДІ 1,01–1,29), ніж блокатори рецепторів ангіо-тензину. Ризик зростав зі збільшенням тривалості лікування з коефіцієнтом небезпеки 1,31 (95% ДІ 1,08–1,59) протягом > 10 років використання іАПФ. З огляду на широке використання іАПФ важливо відтворити ці висновки в інших популяціях.
Передумови. Використання іАПФ було асоційоване з підвищеним ризиком раку легенів у когортному дослідженні в Великобританії. Автори поставили перед собою мету повторити ці висновки в датській популяції.
Методи. Дослідники виконали вкладене дослідження контролю випадків, використовуючи дані 4 датських національних реєстрів охорони здоров’я та адміністративних органів. Починаючи з 1 січня 2000 р. у Данії розпочали спостереження за пацієнтами, які вперше почали прийом іАПФ або блокаторів рецепторів ангіотензину II, що тривало до 31 грудня 2015 р. Оцінювали випадки раку легенів, смерті або еміграції. Кожен випадок раку легенів порівнювали із 20 особами контрольної групи, що відповідали за віком, статтю, тривалістю спостереження та роком входження в когорту, використовуючи вибірку з набором ризиків. Умовна логістична регресія була використана для оцінки відношення ризиків (ВР) для вперше виявлених випадків гістологічно верифікованого раку легенів на фоні тривалого прийому іАПФ, визначених як кумулятивна доза вище за 3650 визначених добових доз. Автори проаналізували різні кумулятивні дози іАПФ (≤ 1800, 1801–3650, > 3650 визначених добових доз) та вивчили, чи змінилася асоціація з гістологією раку легенів, а також повторили аналіз із використанням тіазидних діуретиків як активного препарату порівняння.
Результати. В аналіз включили 9652 випадки раку легенів, що відповідають 190 055 контрольним пацієнтам. Тривале використання високих доз іАПФ було пов’язане з раком легенів (скориговане ВР 1,33, 95% ДІ 1,08–1,62). Для менш високих кумулятивних доз була продемонстрована нейтральна асоціація (≤ 1800 визначених добових доз, ВР 1,01, 95 % ДІ 0,94–1,09; 1801–3650 визначених добових доз, ВР 1,03, 95% ДІ 0,90–1,19). Довірчі інтервали були широкими і включали нуль при стратифікації за гістологією. Використання тіазидів як активних препаратів порівняння продемонструвало порівнянні результати (ВР 1,34, 95% ДІ 0,96–1,88).
Висновки. Використання високих кумулятивних доз іАПФ було пов’язано з невеликим зростанням ризику раку легенів, хоча використання менших доз виявляло нейтральну асоціацію. При тлумаченні цих висновків слід враховувати доведені переваги іАПФ.
/60.jpg)
Що це дослідження продемонструвало:
— Автори дослідили, чи було пов’язане довготривале лікування іАПФ зі збільшенням ризику раку легенів у загальнонаціональному датському дослідженні.
— Автори виявили незначне підвищення ризику раку легенів, пов’язане із застосуванням високих кумулятивних доз іАПФ (ВР 1,33, 95% ДІ 1,08–1,62). Однак взаємозв’язок щодо менших доз іАПФ виявився нейтральним.
— Потрібні подальші дослідження із необхідним метааналізом даних рандомізованих контрольованих досліджень (опублікованих та неопублікованих), які б оцінили ризик раку легенів на фоні терапії іАПФ.