Мобильная версия

Журнал «Травма» Том 21, №6, 2020

Місце ерготерапії в комплексній реабілітації учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил з урахуванням світового досвіду

Авторы: Сулима В.С., Філяк Ю.О., Красновський В.М.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Ерготерапевтичне забезпечення потреб людини має на меті досягнення здоров’я, благополуччя та інтеграції в соціальне життя через залучення до діяльності (праці). Це узагальнення розкриває усі сфери впливу ерготерапевтичної спеціальності: вид зайнятості (рівень активного способу життя: відпочинок і сон, освіта, робота, задоволення, участь у соціальному житті), особливості клієнта (цінності, віра, сила духу; функціональність, тілобудова), виконання навичок (моторних, соціально необхідних), патернів (звички, ритуали, ролі), навколишнє середовище (культурне, особисте, фізичне, соціальне, віртуальне). Ерготерапія військовослужбовців має свої особливості. Специфіка полягає в тому, що учасники з воєнним минулим потребують постійного моніторингу та супроводу. Такі особи схильні до суїцидальних дій. Саме тому ерготерапевт у роботі з військовослужбовцями не повинен чекати їх самозвернення. Активного залучення до спів-праці потребує і оточення пацієнта, особливо члени його родини. Найбільш адаптованими до українських реалій є практичний досвід колег із Канадської асоціації ерготерапевтів «Working for the Canadian Armed Forces and Veterans Affairs Canada» та настанови «A Guidance Document for Occupational Therapists — 2017». Початком циклічного ерготерапевтичного процесу є оцінка потреб людини за визначеною базовою функціональною неспроможністю. В Україні визнаний і запроваджений аналог «International Classification of Functioning, Disability and Health» (наказ МОЗ України від 23.05.2018 № 981), що дозволяє провести комплексну функціональну оцінку та продовжити кроки планування, контролю за дотриманням плану, оцінки результативності ерготерапевтичного процесу. Суттєво полегшує проведення первинного скринінгу розроблена колегами з різних країн тестова система, що потребує перекладу українською та запровадження. Доречним було б використання єдиної бази військовослужбовців для їх розподілу за пріоритетністю надання допомоги, що оптимізувало б початок ерготерапевтичної допомоги. Багаторічний досвід і практичні напрацювання розвинених країн слід детально вивчати та інтегрувати у військову ерготерапію в Україні, що має шанс стати однією з перспективних спеціальностей з високим рівнем обслуговування воїнів.

Эрготерапевтическое обеспечение потребностей человека направлено на здоровье, благополучие, а также на интеграцию в социальную жизнь путем привлечения к деятельности (труду). Это определение раскрывает все сферы влияния эрготерапевтической специальности: род занятости (уровень активного образа жизни: отдых и сон, образование, работа, удовольствие, социальное участие), особенности клиента (ценности, вера, сила духа; функциональная способность, телосложение), выполнение навыков (моторных, социально необходимых), паттернов (привычки, ритуалы, роли), окружающая среда (культурная, личная, физическая, социальная, виртуальная). Эрготерапия военнослужащих имеет свои особенности. Специфика заключается в том, что участникам с военным прошлым необходимы постоянный мониторинг и сопровождение. Такие лица склонны к суицидальным поступкам. Именно поэтому эрготерапевт в работе с военнослужащими не должен уповать на их самообращение. Наоборот, активного привлечения к сотрудничеству требуют и окружающие пациента, особенно члены его семьи. Наиболее адаптированными к украинским реалиям являются практический опыт коллег из Канадской ассоциации эрготерапевтов «Working for the Canadian Armed Forces and Veterans Affairs Canada» и установки «A Guidance Document for Occupational Therapists — 2017». Отправной точкой в циклическом эрготерапевтическом процессе является оценка потребностей человека согласно определенной базовой функциональной несостоятельности. В Украине признан и введен аналог «International Classification of Functioning, Disability and Health» (приказ МЗ Украины от 23.05.2018 № 981), который позволяет провести комплексную функциональную оценку и продолжить дальнейшее планирование, контролировать соблюдение плана, оценивать результативность эрготерапевтического процесса. Существенно облегчает проведение первичного скрининга тестовая система, которая разработана коллегами из разных стран. Однако она требует перевода на украинский язык и внедрения в практику. К тому же использование единой базы военнослужащих с целью их распределения по приоритетности оказания помощи оптимизировало бы старт эрготерапевтической помощи. Многолетний опыт и практические наработки коллег из развитых стран нужно продолжать детально изучать, а затем интегрировать в военную эрготерапию в Украине, которая, в свою очередь, имеет шанс стать одной из перспективных специальностей с высоким уровнем обслуживания воинов.

Achieving health, well-being, and participation in life through engagement in occupation is the statement that describes the domain and process of occupational therapy in its fullest sense. This definition includes all areas of influence in occupational therapy: type of employment (level of active lifestyle: rest and sleep, education, work, pleasure, social participation), client factors (values, beliefs, spirituality, body functions and structures), skill performance (motor, process and social interaction skills), pattern performance (habits, routines, rituals, roles), environment (cultural, personal, physical, social, virtual). Occupational therapy in military service is difficult in its own way. The main feature is that veterans demand constant monitoring and support. These people are vulnerable to suicide. That’s why occupational therapist should not wait for their self-referral. Members of soldier’s family need to be actively involved in cooperation as well. Practical guidelines of colleagues from the Canadian Association of Occupational Therapists “Working for the Canadian Armed Forces and Veterans Affairs Canada” and “A Guidance Document for Occupational Therapists” are most suitable for the implementation in Ukrainian realities. Occupational therapy process starts with an assessment of functioning and disability in relation to a health condition. In Ukraine, an analogue of the International Classification of Functioning, Disability and Health (Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 23.05.2018 No. 981) has been identified and introduced, which allows for a comprehensive functional assessment and further steps of planning, monitoring compliance, evaluation of occupational therapy. Primary screening is significantly facilitated by a test system developed by colleagues from different countries, which requires translation into Ukrainian and implementation. It would be appropriate to use a single base of servicemen for their distribution according to the priority of providing care that would optimize the start of occupational therapy. It is necessary to study in detail the long-term experience and advances of developed countries and integrate the promising experience of colleagues in military occupational therapy in Ukraine, which has a chance to become one of the promising specialties with a high level of military service.

Ключевые слова

ерготерапія військовослужбовців; комплексна реабілітація; світовий досвід

эрготерапия военнослужащих; комплексная реабилитация; мировой опыт

military occupational therapy; comprehensive rehabilitation; world experience

doi: http://dx.doi.org/https://doi.org/10.22141/1608-1706.6.21.2020.223888

Центр соціальних комунікацій в Україні налічує 280 000 воїнів [1]. За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, на жовтень 2019 року нараховувалось приблизно 370 000 ветеранів російсько-української війни [2]. В умовах тривалих воєнних дій чисельність ветеранів війни, на жаль, має тенденцію до поступового зростання. В пам’яті кожного військовослужбовця тривало персистують стресові фактори, що виснажують адаптаційні резерви організму. Бойовий досвід військовослужбовця втрачає свою актуальність у мирний час і створює перешкоди до соціальної адаптації.

Для визначення соціоекономічного та соціодемографічного статусу військовослужбовців Іnternational Organization for Migration (IOM) за підтримки Європейського Союзу провела опитування 2530 осіб [2], результати якого були оприлюднені у червні 2020 року. Майже половина (49 %) респондентів наголосила на проблемах упередженого ставлення соціуму до них та висловила незадоволення наданням медичних послуг, психологічною та соціальною підтримкою (рис. 1).

Така ситуація в Україні спонукає до нагальних пошуків шляхів покращення ефективності надання медичних послуг, зокрема створення дієвої та ефективної програми комплексної реабілітації військово-службовців (КРВ), яка можлива із залученням нової спеціальності — ерготерапії. Забезпечити цю ланку у межах нашої держави [2] можливо завдяки активному впровадженню у медичних вишах дисципліни «ерготерапія, фізіотерапія» (наказ МОЗ України № 2013 від 02.11.2018). Важливим кроком також є створення Української асоціації ерготерапевтів [3], яка є філією World Federation of Ocuppational Therapists [4].

Для формування правового підґрунтя у побудові системи реабілітації, яка «...забезпечуватиме пацієнту отримання послуг з медичної реабілітації, що спрямовані на відновлення здоров’я хворого та недопущення інвалідності, починаючи з моменту виникнення проблеми зі здоров’ям до максимально можливого рівня відновлення функціонування, а не тільки після встановлення статусу інвалідності» [5], Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону «Про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності» № 3668 від 03.07.20. Окрім розподілу реабілітаційного процесу на 3 рівні (первинний, вторинний і третинний) законопроєкт визначає створення мультидисциплінарної реабілітаційної команди: лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, ерготерапевта, терапевта мови і мовлення, протезиста-ортезиста, психолога, психотерапевта, медичної сестри з реабілітації, асистента фізичних терапевтів та ерготерапевтів.

Спрямованим на це є і Указ Президента України № 342/2020 [6] від 23.08.20 р. про затвердження національної стратегії розвитку системи фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни.

Елементи ерготерапії лише завдяки ініціативним волонтерським організаціям впроваджуються у комплексну реабілітацію військовослужбовців в Україні, хоча ця професія заснована ще у 1917 році психіатром William Rush Dunton, фізіотерапевтом Herbert J. Hall, соціальною працівницею Eleanor Clarke Slagle, учителькою малювання Susan Johnson, двома архітекторами — Thomas Kidner і George Barton та медичною сестрою Susan Tracey [7] в Сполучених Штатах Америки.

Перша модель системи реабілітації, схожа з сучасною світовою, була запроваджена за часів Другої світової війни. Саме у той період виявилась нагальною потреба залучення ерготерапевтів до процесу соціальної адаптації військовослужбовців [8]. Удосконалення цієї ланки реабілітації триває до сьогодні й охоплює досвід понад 100 років. Тому для подальшого розвитку ерготерапії в Україні необхідно інтегрувати розробки розвинених країн у процес створення конкурентоспроможного напрямку реабілітації.

Для створення цілісної перспективної моделі ерготерапії військовослужбовців в Україні нами проведений науковий пошук опублікованих матеріалів за останні 5 років, що стосуються реабілітаційного процесу в США, Канаді, Великобританії, Чехії, Україні. Проаналізовані 73 тематичних джерела, серед яких 32 підручники та 41 стаття.

Термін «ерготерапія» використовується в українській мові відповідно до грецького слова εργον — «праця». Англомовні держави використовують термін «occupational therapy», що дослівно перекладається як «трудотерапія» [9].

Ерготерапія містить три основні поняття:

— здоров’я (визначення за ВООЗ) — стан повного фізичного, розумового та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби;

— благополуччя (визначення за ВООЗ) — універсальне поняття, що охоплює усі людські домени, а також фізичний, психічний, соціальний;

— участь — реабілітація в умовах життєвої ситуації, залучення до діяльності.

Об’єднання цих трьох понять формує визначення ерготерапії — досягнення благополуччя і здоров’я клієнта шляхом залучення його до праці (рис. 2) [10].

Наведена модель ерготерапевтичного процесу є клієнт-спрямованою, а це означає, що лише через спільну роботу ерготерапевта з клієнтом можна досягти бажаного позитивного результату. Саме через цю модель ерготерапевт у своїй повсякденній діяльності використовує термін «клієнт», а не «пацієнт». Поняття «пацієнт» лише загострює увагу людини з обмеженою діяльністю на поточному стані здоров’я та нівелює бажання досягати цілей реабілітації.

Для проведення успішної реабілітації у військово-службовців ерготерапевт повинен володіти основними фундаментальними засадами-доменами цієї спеціальності (рис. 3) та вміти досягти їх за допомогою професійних методик.

Домени ерготерапії військовослужбовців — це ті параметри, які повинен оцінити ерготерапевт для визначення базового початкового стану клієнта. Зокрема, «зайнятість» містить вісім понять: прикладна щоденна активність (Instrumental Activity of Daily Living, IADLs), щоденна активність (Activity of Daily Living, ADLs), сон/відпочинок, соціальна інтеграція, освіта, гра, робота, дозвілля. Також домени містять оцінку виконання навичок і патернів, клієнт-фактори та вплив навколишнього середовища.

ADLs — це щоденна активність, яка складається з самостійного одягання, прийому їжі, функціональної мобільності, сексуальної активності, гігієни, туалету, прийому ванни.

IADLs — прикладна щоденна активність, яка складається з догляду за оточуючими та здатності до соціальної взаємодії. Наприклад, турбота про інших, виховання дітей, комунікаційний, фінансовий і домашній менеджмент, водіння авто, готування їжі/прибирання, релігійна/духовна активність, невідкладна допомога, турбота про домашніх тварин, шопінг.

Відпочинок/сон — чи здатний клієнт ідентифікувати потребу в відпочинку; також варто оцінити продуктивність сну і чи повністю він задовольняє потребу у відновленні сил.

Освіта — оцінка формальної й інформальної освіти клієнта.

Робота — чи зацікавлений клієнт у прийомі на роботу? Як він виконує роботу? Чи займається волонтерською діяльністю?

Гра — оцінюється діяльність людини у моделюванні іншого виду зайнятості з навчальною або розважальною метою.

Дозвілля — ерготерапевт оцінює, які хобі у клієнта і чи має він бажання ними займатися.

Соціальна інтеграція — оцінюється участь клієнта у житті родини, друзів, соціуму.

Поняття «зайнятість» дає можливість ерготерапевту оцінити всі сфери життя клієнта. Клієнт-фактори — це критерії, що включають тип тілобудови клієнта, функцію окремих частин тіла, а також цінності військово-службовця, мотивацію до реабілітації та її очікування. Клієнт-фактори формують кількісний показник оцінки ерготерапевтичного пацієнта, який отримують за результатом використання тест-систем.

Оцінка якості «виконання навички» базується на трьох основних функціях: моторних, провідникових, соціальних. Серед усіх доменів чи не найбільше значення мають патерни (звички, ритуали, ролі). Якщо ерготерапевт призначить терапію, яка суперечить патернам клієнта, то така реабілітація буде безуспішною. Дуже важливим у відновному процесі є оточення, а саме родина та близькі, адже вони здатні або надихати клієнта у досягненні цілей, або ж навпаки — дезорганізовувати його.

Усі домени ерготерапії кількісно відображаються у International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) (рис. 4) [11].

ВООЗ недарма наголошує на визначенні стану здоров’я. Класифікація надає можливість ерготерапевту адекватно оцінити неспроможність клієнта і не наголошує на ній, а навпаки, вказує на потенціал військовослужбовця з інвалідністю. Рівні неспроможності залежать від кожного з доменів. Ці домени розташовані не дихотомічно, об’єднуються і формують сукупність для створення функціональності (рис. 5). Також за допомогою ICF спеціаліст може зрозуміти, наскільки важливими для воїна є такі цінності: навчання, завдання та вимоги до них, спілкування, рухливість, самообслуговування, домашні сфери життя, міжособистісні взаємодії, сфери життя, пов’язані з роботою, школою, родиною, громадське, соціальне, цивільне життя.

В Україні прийнята система під назвою «Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я» [12], проте класифікація в інтерактивному електронному варіанті [13] ще не перекладена українською мовою для запуску в системі eHealth.

Ерготерапія військовослужбовців потребує знання доменів для організації ерготерапевтичного процесу [14], який складається з направлення, оцінки, імплементації, результату (рис. 6).

Отже, початком залучення клієнта до ерготерапевтичного процесу є створення електронної бази ветеранів війни, до якої клієнт потрапляє або за самозверненням, або за направленням. Проте психічний стан учасників бойових дій часто буває нестабільним, мінливим, і, що найбільш небезпечно, вони можуть бути схильні до суїцидальних дій [15]. Стабілізація стану суттєво залежить від порозуміння з особою, якій активно, а навіть і самостійно слід залучитись до ерготерапевтичного процесу. Саме тому всі клієнти поділяються за пріоритетами відповідно до їх стану. Пріоритет 1 отримують ті воїни, на яких необхідно спрямувати фахові ерготерапевтичні дії вже протягом 72 годин з моменту направлення. Пріоритет 2 становлять ті особи, базову оцінку яких ерготерапевт може здійснити протягом 7–10 діб.

Наводимо простий випадок з прикладом етапного ситуативного залучення фахових ерготерапевтичних дій.

Клієнт В., учасник бойових дій на сході України, контрактник ЗСУ, 36 років, при виконанні бойового завдання отримав контузійне ушкодження головного мозку та мінно-вибухове вогнепальне поранення правого плеча з переломом плечової кістки та пошкодженням судинно-нервового пучка. Після перенесених етапних неодноразових оперативних вручань у хворого залишилися пост-контузійні прояви черепно-мозкової травми у вигляді порушення запам’ятовування та функціональний дефект правої руки — контрактура суглоба та парез кінцівки.

Клієнт потрапить до бази ветеранів війни, та йому нададуть пріоритет 2. Тобто мінімум за 7 днів до клієнта В. прибуде ерготерапевт, і військовослужбовцю запропонують залучитись до наступного етапу ерготерапевтичного процесу — оцінки.

На етапі оцінки ерготерапевт за допомогою загальноприйнятих тестів складає базовий профіль зайнятості (occupational profile) [16]. Це своєрідна історія хвороби, що складається за опитуванням клієнта. В процесі спілкування слід встановити потребу клієнта у зверненні за ерготерапевтичною допомогою, визначити пріоритетні та другорядні потреби в повсякденному та професійному житті з обов’язковим залученням до обговорення усього родинного кола. На цьому етапі слід визначити попередню професійну зайнятість, навички і активність у житті клієнта та їх можливі проблемні сторони. Історія професійної орієнтації (зайнятості) клієнта потребує детального вивчення з урахуванням його бажань, інтересів, цінностей. Розуміння попередніх вподобань клієнта слід узгодити з реальними можливостями їх відновлення та виконання у відповідному стані функціональної неспроможності. Фахові погляди ерготерапевта слід спрямувати на детальне вивчення середовища й оточуючих осіб з урахуванням сприятливих/несприятливих факторів адаптації для повернення до активного життя. Ерготерапевтичний супровід досягне успіху в процесі відновлення в тісній співпраці з родиною.

Ерготерапевт складає для клієнта В. базовий профіль зайнятості та оцінює його за Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Під час опитування ерготерапевт дізнається, що клієнт В. одружений, має двох дітей, бере активну участь у житті родини, є єдиним годувальником. Перед тим як В. залучили до виконання військових обов’язків, він працював офіціантом в ресторані готелю, їжу не готував, хоча дещо розбирався в самому процесі. В. стверджує, що раніше професійно міг готувати на грилі, який є у нього біля власного будинку, і він би спробував удосконалити цей процес. Дружина говорить, що В. змінився після військової служби, адже він більше не займається громадською діяльністю, соромиться вийти з дому, а найбільше його дратує, коли діти розкидають іграшки.

Під час оцінювання ерготерапевт зосереджується не лише на функціональних дефектах руки В., але й на участі клієнта в родинному житті.

В. пояснює, що він завжди був турботливим чоловіком і батьком, коли хтось з його родини хворів, він завжди надавав допомогу. І для нього незвично просити про допомогу близьких. Також В. хотів би відвозити дітей до школи на власному авто, адже машини — одне з його захоплень, і він хотів би стати в пригоді дружині, яка почала часто запізнюватись на роботу через те, що школа знаходиться не по дорозі на роботу.

Визначенню базового рівня клієнта надзвичайно допомагають розроблені тести, які в сукупності дають можливість оцінити його психічний і фізичний стан. Запропоновані авторські тести рекомендовані міжнародними асоціаціями ерготерапевтів, апробовані та є обов’язковими для використання у практиці з військовослужбовцями. Тому існує нагальна потреба в перекладі їх українською за офіційним запитом вітчизняної асоціації ерготерапевтів.

Наводимо перелік тестів, що найбільш часто застосовують для визначення базового стану клієнта:

— шкала тривожності Бека — Beck Anxiety Inventory (BAI);

— шкала депресії Бека — Beck Depression Inventory (BDI);

— оцінка лобного синдрому — Behavioral Assessment of Dysexecutive Syndrome (BADS);

— тест з ящиками та блоками — Box and Block Test (BBT);

— оцінка ступеня ураження мозку для дорослих — Brain Injury Visual Assessment Battery for Adults (biVABA);

— Канадська шкала професійної діяльності — Canadian Occupational Performance Measure (COPM);

— тест на контекстну пам’ять — Contextual Memory Test (CMT);

— тест впливу головного болю на життя — Headache Impact Test (HIT-6);

— індекс тяжкості безсоння — Insomnia Severity Index (ISI);

— тест функції рук Єбсена — Jebsen Hand Function Test (JHFT);

— Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій — Montreal Cognitive Assessment (MoCA);

— тест візуального сприйняття незалежно від рухової функції — Motor-Free Visual Perception Test (MVPT);

— шкала нервово-поведінкових симптомів — Neurobehavioral Symptom Inventory (NSI);

— анкета здоров’я пацієнта-9 — Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9);

— Пітсбурзький індекс якості сну — Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI);

— пегборд Пердью — Purdue Peg Board;

— тест поведінкової пам’яті Рівермід — Rivermead Behavioural Memory Test (RBMT);

— стандартизований бланк оцінки статусу — Standardized Concussion Assessment Tool 3 (SCAT3);

— шкала кінезіофобії Тампа — Tampa Scale of Kinesiophobia (TSK);

— тест щоденної уваги — Test of Everyday Attention (TEA).

З наведеного комплексу тестів слід вибрати відповідні для встановлення базового рівня клієнта.

Для прикладу: згідно з загальною інформацією, отриманою з госпіталя, клієнту В. необхідно виконати наступні тести (за англомовними абревіатурами): biVABA, COPM, CMT, JHFT, PHQ-9, RBMT, SCAT3, TEA.

Після оцінки пацієнта за обов’язковими тестами необхідно провести оцінку ураженого сегмента та його функціональної спроможності, оцінити обсяг рухів, провести оцінку статуса периферичної нервової системи, наявність набряку, силу м’язів тощо.

У військовослужбовця В. після оцінки обсягу рухів, визначення чутливості та мануального м’язового тестування [17] встановили розгинальну контрактуру в ліктьовому суглобі з вимушеним положенням руки зі згинанням передпліччя до кута 140º та парезом правої кисті внаслідок ушкодження променевого нерва («висяча кисть» — неможливість розгинання кисті в променево-запястковому суглобі, відведення 1-го пальця).

Після огляду пацієнта/клієнта та створення базового профілю необхідно скласти спільний план заходів (інтервенції), визначити шляхи імплементації та виконання плану. Для цього слід встановити коротко- та довготривалі цілі ерготерапевтичного процесу.

Короткотривалі цілі — це невеликі етапні кроки, що при етапному їх досягненні дозволять у недалекій перспективі досягти довготривалої цілі.

Довготривалі (можливо, кінцеві) цілі віддзеркалюють зміни, що повинні наступити після виконання ерготерапевтичних дій.

Для визначення цілей American Occupational Therapist Association (AOTA) рекомендує використовувати систему ABCDE (A — Actor (виконавець), B — Behavior (виховання), C — Condition (стан), D — Degree (ступінь), E — Expected (очікування)). Ще одним методом, що може допомогти ерготерапевту у визначенні цілей, є система SMART. Адже правильно встановлена ціль повинна бути S — simple (проста), M — mesurable (вимірювана), A — achievable (досяжна), R — related (пов’язана), T — time limited (обмежена в часі).

Для клієнта В. встановлені короткотривалі цілі: складати з дітьми конструктор ураженою рукою, почати готувати обід для родини на грилі. Довготривалі цілі — повернутися на роботу офіціантом, а також сісти за кермо автомобіля.

На етапі імплементації плану необхідно допомогти клієнту передбачити проблеми, а також контролювати процес досягнення цілей, адже йому дуже складно звикати до нового способу життя (рис. 7).

У визначеному ерготерапевтичному комплексі заходів завжди слід зосередитись на пошуку ключової ланки, вибір якої може суттєво полегшити процес досягнення кінцевої мети. Процес виховання дітей шляхом активного залучення В. до виконання родинних обов’язків, на які завжди бракувало часу, може стати чи не основним адаптаційним фактором, оскільки В. вміє керувати автомобілем і має бажання супроводжувати дітей до школи. Навіть ті проблеми, що пов’язані з порушенням запам’ятовування, можна легко усунути за допомогою виконання ерготерапевтичних порад: придбання GPRS-навігатора з голосовим супроводом попередньо вибраних основного та додаткових маршрутів. Щодо проблем з правою кистю, то ушкодження можна усунути шляхом тривалого застосування тренувального ортезу (рис. 8). Таким чином, клієнт спочатку зможе досягти короткотривалої цілі — складати конструктор з дітьми, а згодом — готувати на грилі та повернутися на робоче місце.

Британська асоціація ерготерапевтів рекомендує покращити продуктивність клієнта через інтеграцію у соціум, а саме у громадську організацію. Така стратегія допоможе клієнту не впасти духом і відчувати підтримку однодумців. А також будь-яка спільнота є частиною моделі House Care (рис. 9) [18].

Ця модель дає зрозуміти, що клієнт не може залишатись тільки на самоорганізації у процесі довготривалої реабілітації. Підтримку на час зниження продуктивності може надати соціум. На сьогодні в Україні на сайті «Без броні» [20] можна знайти ініціативні волонтерські організації, що допомагають адаптуватися ветеранам антитерористичної операції. Така громадська ініціатива повинна підтримуватися державою, а ерготерапевт повинен вміти інтегрувати клієнта з військовим минулим у адекватне соціальне середовище.

Військовослужбовцю В. ерготерапевт порекомендував відвідати український сайт «Без броні», де кожен бажаючий може знайти волонтерську асоціацію щодо своїх вподобань.

На завершальному етапі слід детально обговорити досягнення очікуваних короткотривалих і більш віддалених (кінцевих) результатів надання ерготерапевтичної допомоги.

Для встановлення результату співпраці ерготерапевта та клієнта спеціалісту варто періодично оцінювати особисті враження клієнта та його родини від проведеної реабілітації. Якщо результат незадовільний, ерготерапевту слід виявити помилки та відкорегувати процес. Саме тому ерготерапевтична допомога вважається циклічною.

Таке детальне створення відновних програм, яке ми спробували описати на прикладі клієнта В. із залученням (поверненням) його до усіх аспектів життя, є прикладом фахового вирішення ерготерапевтичних завдань для досягнення мети адаптації клієнта.

Висновки

1. Для створення ефективної ерготерапевтичної системи надання допомоги учасникам бойових дій слід детально вивчати багаторічний досвід країн, які протягом десятиліть спрямовано використовують на практиці власні теоретичні напрацювання.

2. Визначені етапи ерготерапевтичних заходів слід широко використовувати у педагогічному процесі з метою створення нової спільноти ерготерапевтів з фаховим клієнт-орієнтованим поглядом.

3. Ерготерапія має шанс стати однією з перспективних спеціальностей, що покликані адаптувати осіб, військових, учасників бойових дій, потерпілих з різним ступенем функціональної неспроможності до складних викликів сучасного світу.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці статті.

Список литературы

URL:http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2572:reabilitatsiyavijskovikhatovukrajini&catid=8&Itemid=350 (дата звернення: 15.04.2018).
URL: http://ukraine.iom.int/sites/default/files/veterans_reintegration_survey_2020_eng.pdf (дата звернення: 01.01.2020).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1335–18#n17 (дата звернення: 02.11.2018).
URL:https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwi_g9rFmvXrAhUBmYsKHRNHBN0QFjABegQIARAB&url=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fergotherapy.ukraine%2F&usg=AOvVaw3oOaEetZ1W89DE0kpliAwc (дата звернення: 13.06.2016).
URL: https://wfot.org/resources/wfotoccupationaltherapyinternationalpracticeguide (дата звернення: 02.08.2020).
URL: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/195406.html (дата звернення: 03.07.2020).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/342/2020#Text (дата звернення: 23.08.2020).
Dunton W.R. The growing necessity for occupational therapy. An address delivered before the class of nursing and health: Columbia University, Bethesda, MD. Wilma West Archives. 1917.
Occupational therapy classes have outstanding guest speakers from various Army and civilian hospitals: department scrapbook. Occupational Therapy Department Archives, San Jose, CA 1943–1954. San Jose State University.
URL:http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Znpkhist_2017_13_11.pdf (дата звернення: 13.11.2017).
URL: https://doi.org/10.5014/ajot.2014.682006 (дата звернення: 11.09.2017).
URL: https://www.who.int/classifications/drafticfpracticalmanual2.pdf?ua=1 (дата звернення: 11.10.2013).
URL:https://moz.gov.ua/article/ministry–mandates/nakaz–moz–ukraini–vid–23052018––981–pro–zatverdzhennja–perekladu–mizhnarodnoi–klasifikacii–funkcionuvannja–obmezhen–zhittedijalnosti–ta–zdorov’ja–ta–mizhnarodnoi–klasifikacii–funkcionuvannja–obmezhen–zhittedijalnosti–ta–zdorov’ja–ditej–i–pidlitkiv (дата звернення: 23.05.2018).
URL: https://www.icf–core–sets.org (дата звернення: 23.05.2020).
URL: https://www.caot.ca/document/5862/CAF_Veterans_GuidanceDocforOTs.pdf (дата звернення: 23.05.2017).
URL: https://fas.org/irp/doddir/army/fm4–02–51.pdf (дата звернення: 06.01.2020).
URL:https://www.aota.org/~/media/Corporate/Files/Practice/Manage/Documentation/AOTA–Occupational–Profile–Template.pdf (дата звернення: 23.05.2017).
URL: http://www.kumc.edu/Documents/fshd/ManualMuscleTesting.pdf
URL:http://www.alliancescotland.org.uk/wpcontent/uploads/2017/10/ALLIANCE–Developing–a–Culture–of–Health.pdf (дата звернення: 27.10.2017).
URL: https://houseofcare.wordpress.com (дата звернення: 12.12.2016).
URL: https://bezbroni.net/helptypes (дата звернення: 20.06.2020).

Журнал «Травма» Том 21, №6, 2020

Вернуться к номеру

Місце ерготерапії в комплексній реабілітації учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил з урахуванням світового досвіду

Версия для печати

Висновки

Вернуться к номеру