Журнал «» Том 13, №4, 2020

Метою цього першого проспективного обсерваційного дослідження було вивчення ефективності й переносимості фіксованої комбінації лерканідипіну гідрохлориду (антагоніста кальцію третього покоління) та інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) еналаприлу малеату у 8440 пацієнтів з есенціальною гіпертензією в повсякденній практиці.

Згідно із сучасними рекомендаціями Європейського товариства артеріальної гіпертензії (АГ), у повсякденній клінічній практиці широко використовується комбінація антагоніста кальцію з інгібітором ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка, як доведено на сьогодні, є ефективною і добре переноситься пацієнтами.

Дослідження ACCOMPLISH було першим клінічним дослідженням, у якому вивчався вплив вищезазначеної комбінації препаратів на розвиток серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АГ. Результати дослідження ACCOMPLISH продемонстрували, що показники серцево-судинної захворюваності та смертності в пацієнтів, які отримували комбінацію інгібітору АПФ та антагоніста кальцію, були на 20 % нижчими, ніж у тих, хто отримував фіксовану комбінацію інгібітору АПФ із тіазидним діуретиком. У групі пацієнтів, у яких до складу комбінованої терапії входив антагоніст кальцію, ризик виникнення інсульту був нижчим на 13 %, а ризик розвитку інфаркту зменшувався на 19 % порівняно з групою пацієнтів, у яких у складі комбінованої терапії використовувався гідрохлортіазид.

Дизайн дослідження та основні властивості компонентів досліджуваних препаратів

У даній роботі порівнювалась ефективність і переносимість фіксованих комбінацій, що містять різні дози лерканідипіну гідрохлориду та еналаприлу малеату. У дослідженні брали участь 8440 пацієнтів (середній вік 62 роки). 84 % усіх пацієнтів вже отримували попереднє лікування есенціальної АГ. 26 % учасників мали діагноз гіпертонічної хвороби принаймні протягом 10 років. Близько 70 % пацієнтів мали супутні захворювання. Середні цифри артеріального тиску (АТ) у пацієнтів на початку дослідження становили 162,5/94,5 мм рт.ст., а середній цільовий АТ становив 138,2/87,9 мм рт.ст.

Пацієнти були розподілені на 2 групи: першій призначали фіксовану комбінацію еналаприлу малеату 10 мг + лерканідипіну гідрохлориду 10 мг, а другій — фіксовану комбінацію еналаприлу малеату 20 мг + лерканідипіну гідрохлориду 10 мг.

Як відомо, лерканідипін блокує відкриття потенціалзалежних кальцієвих каналів (L-типу) у гладком’язових клітинах артерій і має високу судинну специфічність. Завдяки своїм ліпофільним властивостям він накопичується в клітинній мембрані, створюючи так зване депо. Це дає можливість лерканідипіну блокувати кальцієві канали незалежно від його концентрації в плазмі за допомогою ефекту, опосередкованого особливою, так званою мембраноконтрольованою, кінетикою. У зв’язку з цим приймати лерканідипін достатньо 1 раз/добу, і це призводить до достовірно стійкого зниження АТ протягом 24 годин. Порівняно з препаратами дигідропіридинової групи попередніх поколінь (наприклад, амлодипіном і нітрендипіном) лерканідипін має більш тривалу ефективність і кращу переносимість. Частота типових для антагоністів кальцію побічних ефектів, таких як периферичні набряки, рефлекторна тахікардія, припливи жару й головний біль, у лекарнідипіну є меншою, ніж в інших представників цієї фармакологічної групи. Наприклад, щодо виникнення периферичних набряків при прийомі антагоністів кальцію показовим є дослідження Lund-Johansen і співавт., у якому було продемонстровано, що після лікування лерканідипіном об’єм нижніх кінцівок у пацієнтів майже не змінювався (+5 мл), тоді як після лікування амлодипіном об’єм нижніх кінцівок збільшувався на 60 мл, тобто різниця була у 12 разів більшою порівняно з терапією лерканідипіном [9].

Другим компонентом препаратів, що використовувалися в даному клінічному дослідженні, був інгібітор АПФ еналаприл. Незважаючи на те, що даний препарат має коротший термін дії, ніж лерканідипін, проспективні дослідження продемонстрували синергетичний вплив цих двох препаратів на АТ, який триває протягом 24 годин. Тому поєднання лерканідипіну й еналаприлу має клінічний сенс, тим більше що вони обидва мають нефропротекторний [11, 12] і вазопротекторний ефекти [13, 14]. Слід зазначити, що дані препарати не впливають на метаболізм, тому є оптимальними для призначення пацієнтам із надмірною вагою або тим, хто страждає від цукрового діабету або дисліпопротеїнемії.

Ефективність комбінованої терапії лерканідипіном та еналаприлом

У рамках даного дослідження оцінювалися значення АТ і частоти серцевих скорочень (ЧСС). АТ реєстрували у 8369 пацієнтів під час візитів до лікаря. Середнє зниження систолічного й діастолічного АТ у пацієнтів становило 28,4 і 13,5 мм рт.ст. відповідно (95% довірчий інтервал становив:
від –28,7/–13,7 до –28,0/–13,3 мм рт.ст.). Середні цифри АТ знижувалися з 162,5/94,5 мм рт.ст. на етапі включення (1-й візит) до 134,1/81,0 мм рт.ст. на 2-му або 3-му візиті. У пацієнтів, які раніше не отримували антигіпертензивної терапії, спостерігалося середнє зниження АТ на 33,7/16,6 мм рт.ст. Кількість пацієнтів, які належали до категорії «тяжкого ступеня» і «середнього ступеня тяжкості», зменшилася з 80 до 3 %. У цілому в 79 % пацієнтів дана комбінована терапія сприяла досягненню цільового рівня АТ.

Дані щодо ЧСС були зареєстровані в 8264 пацієнтів. Спостерігалося середнє зниження ЧСС на 3 уд/хв: з 76 до 73 уд/хв.

У цілому, за оцінкою лікарів, у 94 % пацієнтів спостерігалася «дуже добра» і «добра» ефективність фіксованої комбінації лерканідипіну й еналаприлу (рис. 1). З точки зору пацієнтів: загалом 5562 (66 %) з них оцінювали загальну ефективність даної терапії як «дуже добру», а 2317 (28 %) пацієнтів оцінювали її як «добру».

Також під час дослідження оцінювали вплив досліджуваних фіксованих комбінацій на лабораторні показники, такі як альбумін, креатинін, ліпопротеїди низької і високої густини і HbA_1c — їх значення вимірювали на 1-му й 3-му візитах пацієнтів. Встановлено, що кількість пацієнтів, у яких спостерігалася мікроальбумінурія, зменшилася на 5 %. Частка пацієнтів зі значеннями ліпопротеїдів низької густини в контрольному діапазоні зросла з 51 до 63 %, а частка пацієнтів із нормальними значеннями HbA_1c зросла з 39 до 44 %.

Отже, дане дослідження продемонструвало, що комбінована терапія лерканідипіном та еналаприлом у фіксованих дозах має позитивний вплив на метаболізм. Будь-якого негативного впливу на показники функції нирок не встановлено.

Переносимість комбінованої терапії лерканідипіном та еналаприлом

Щодо переносимості цієї комбінації препаратів: сукупна лікарська оцінка свідчить про те, що в 97 % пацієнтів спостерігалася «дуже добра» і «добра» переносимість даної фіксованої комбінації препаратів (рис. 2). З точки зору пацієнтів: 69 % з них оцінювали переносимість даної терапії як «дуже добру» і 28 % пацієнтів оцінювали її як «добру». Небажані явища мали місце менше ніж у 2 % пацієнтів, більшість з яких були легкого й середнього ступеня (рис. 3).

Висновки

1. Результати низки клінічних досліджень підтверджують здатність ефективно знижувати артеріальний тиск і високий рівень безпеки фіксованої комбінації лерканідипіну з еналаприлом.

2. Це проспективне обсерваційне когортне дослідження, що охоплювало широке коло пацієнтів з АГ (понад 8000 учасників), продемонструвало такі результати:

— загальна оцінка ефективності препарату лікарями була «дуже доброю» і «доброю» в 94 % пацієнтів. Переносимість терапії була оцінена як «дуже добра» і «добра» в 97 % пацієнтів як лікарями, так і пацієнтами;

— побічні реакції були задокументовані лише у 1,8 % пацієнтів.

Список літератури й оригінал статті
доступні в журналі Arzneimittelforschung.
2010; 60(3): 124-130