Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №3, 2020
Вернуться к номеру
Современные возможности колонопротекции у пациентов с синдромом раздраженного кишечника
Авторы: Джанелидзе Д.Т.
Гастроцентр «Олимед», г. Киев, Украина
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Пошук літератури проводився в базах даних Scopus та MedLine. Функціональні захворювання кишечника розглядають як спектр кишкових симптомів, що утворюють 6 варіантів: синдром подразненого кишечника (СПК), функціональний запор, функціональна діарея, функціональне здуття/розтягнення, неспецифічний функціональний кишковий розлад та опіоїдіндукований запор. На сьогодні причини виникнення симптомів СПК повністю не встановлені. Відсутність чіткого розуміння патогенетичних механізмів розвитку того чи іншого функціонального захворювання кишечника, в тому числі СПК, з урахуванням наявності різноманітних структурно-морфологічних порушень у стінці кишки диктує необхідність пошуку нових препаратів, дія яких буде спрямована на різні ланки патогенезу кишкових захворювань. До складу нового оригінального колонопротектора Колонзак входять наступні інгредієнти: кальцію бутират — еквівалентно 250 мг масляної кислоти, фруктоолігосахариди (інулін) — 100 мг та 2,7 млрд штамів біфідобактерій (B.bifidum & B.lactis). З урахуванням ефектів інуліну, масляної кислоти і біфідобактерій Колонзак є колонопротектором, який відновлює енергетичний потенціал колоноцитів, нормалізує продукцію слизу й функцію келихоподібних клітин, знижує проникність слизової оболонки, чинить канцеропревентивну дію щодо нормальних колоноцитів та гальмує зростання і реплікацію пухлинних клітин кишечника, а також, як пре- і пробіотик, створює умови для зростання і нормалізації кишкової мікрофлори, зміни якої різного ступеня вираженості зустрічаються як при запальних, так і при функціональних захворюваннях кишечника. Застосування препаратів, що містять масляну кислоту і харчові волокна, які не ферментуються, — перспективний напрямок у профілактиці раку товстої кишки. Необхідно провести подальші дослідження у вказаному напрямку, які дозволять оптимізувати дозу і тривалість лікування препаратом Колонзак, а також визначити групи пацієнтів, найбільш чутливих до лікування мультикомпонентними колонопротекторами.
Поиск литературы проводился по базам данных Scopus и MedLine. Функциональные заболевания кишечника рассматривают как спектр кишечных симптомов, которые образуют 6 вариантов: синдром раздраженного кишечника (СРК), функциональный запор, функциональная диарея, функциональное вздутие/растяжение, неспецифическое функциональное кишечное расстройство и опиоидиндуцированный запор. На сегодняшний день причины возникновения симптомов СРК полностью не установлены. Отсутствие четкого понимания патогенетических механизмов развития того или иного функционального заболевания кишечника, в том числе СРК, с учетом наличия разнообразных структурно-морфологических нарушений в стенке кишки диктует необходимость поиска новых препаратов, действие которых будет направлено на разные звенья патогенеза кишечных заболеваний. В состав нового оригинального колонопротектора Колонзак входят следующие ингредиенты: кальция бутират — эквивалентно 250 мг масляной кислоты, фруктоолигосахариды (инулин) — 100 мг и 2,7 млрд штаммов бифидобактерий (B.bifidum & B.lactis). Благодаря эффектам инулина, масляной кислоты и бифидобактерий Колонзак является колонопротектором, который восстанавливает энергетический потенциал колоноцитов, нормализует слизеобразование и функцию бокаловидных клеток, снижает проницаемость слизистой оболочки, оказывает канцеропревентивное действие в отношении нормальных колоноцитов и тормозит рост и репликацию опухолевых клеток кишечника. Также, будучи пре- и пробиотиком, препарат создает условия для роста и нормализации кишечной микрофлоры, изменения которой разной степени выраженности встречаются как при воспалительных, так и при функциональных заболеваниях кишечника. Применение препаратов, содержащих масляную кислоту и неферментируемые пищевые волокна, — перспективное направление в профилактике рака толстой кишки. Необходимо провести дальнейшие исследования в упомянутом направлении, которые позволят оптимизировать дозу и продолжительность лечения препаратом Колонзак, а также определить группы пациентов, наиболее чувствительных к лечению мультикомпонентными колонопротекторами.
The literature search was carried out using the Scopus and MedLine databases. Functional bowel disorders are now viewed as a spectrum of intestinal symptoms that form 6 variants: irritable bowel syndrome, functional constipation, functional diarrhea, functional bloating/distension, non-specific functional bowel disorder and opioid-induced constipation. The etiology of irritable bowel syndrome symptoms has not been fully established. The lack of a clear understanding of the pathogenesis of one or another functional intestinal disease, including irritable bowel syndrome, taking into account the presence of various structural and morphological disorders in the intestinal wall, dictates the need to search for new drugs, the action of which will be directed to different links of the pathogenesis of intestinal diseases. The composition of the new original coloprotector Colonzak includes the following ingredients: calcium butyrate — equivalent to 250 mg of butyric acid, fructooligosaccharides (inulin) — 100 mg and a 2.7 billion strains of bifidobacteria (B.bifidum & B.lactis). Taking into account the effects of inulin, butyric acid and bifidobacteria, Colonzak is a coloprotector that restores the energy potential of colonocytes, normalizes mucus formation and goblet cell function, reduces the permeability of the mucous membrane, has a cancer prevention effect on normal colonocytes and inhibits the growth and replication of intestinal tumor cells. Also, being a pre- and probiotic, it creates conditions for the growth and normalization of intestinal microflora, changes in which in varying degrees of severity are found in both inflammatory and functional intestinal diseases. The use of preparations containing butyric acid and non-fermentable dietary fibers is a promising direction in the prevention of colon cancer. It is necessary to carry out further studies in the mentioned direction, which will allow optimizing the dose and duration of treatment with the drug Colonzak, as well as to determine the groups of patients most sensitive to treatment with multicomponent coloprotectors.
синдром подразненого кишечника; бутират; масляна кислота; пробіотики; колонопротектори
синдром раздраженного кишечника; бутират; масляная кислота; пробиотики; колонопротекторы; обзор
irritable bowel syndrome; butyrate; butyric acid; probiotics; coloprotectors; review
- Aziz I., Tornblom H., Palsson O. et al. How the change in IBS Criteria from Rome III to Rome IV impacts on clinical characteristics and key pathophysiological factors. Am. J. Gastroenterol. 2018. Doi: 10.1038/s41395-018-0074-z [Epub ahead of print].
- Gwee K., Ghoshal U., Chen M. Irritable bowel syndrome in Asia: pathogenesis, natural history, epidemiology and management. J. Gastroenterol. Hepatol. 2018. 33. 99-110.
- Canon M., Ruiz A., Rondon M., Alvarado J. Prevalence of irritable bowel syndrome and health related quality of life in adults aged 18 to 30 years in a Colombian University; an electronic survey. Ann. Gastroenterol. 2017. 30. 67-75.
- Sperber A., Dumitrascu D., Fukudo S. et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: a Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017. 66. 1075-82.
- Palsson O., Whitehead W., van Tilburg M. et al. Development and validation of the Rome IV Diagnostic Questionnaire for adults. Gastroenterology. 2016. 150. 1481-91.
- Palsson O., van Tilburg M., Simren M. et al. Mo1642 population prevalence of Rome IV and Rome III irritable bowel syndrome (IBS) in the United States (US), Canada and the United Kingdom (UK). Gastroenterology. 2016. 150 Suppl. 1. S739-40.
- Vork L., Weerts Z., Mujagic J. et al. Rome III vs Rome IV criteria for irritable bowel syndrome: a comparison of clinical characteristics in a large cohort study. Neurogastroenterol. Motil. 2018. Doi: 10.1111/nmo.13189.
- Waehrens R., Zoller B., Sundguist J. et al. A Swedish national adoption study of risk of irritable bowel syndrome (IBS). BMJ Open Gastroenterol. 2017. 214. e000156.
- Gazouli M., Wouters M., Kapu-Pojskic L. et al. Lessons learned — resolving the enigma of genetic factors in IBS. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 2016. 13. 77-87.
- Wouters M., van Wanrooy S., Nguyen A. et al. Psychological comorbidity increases the risk for postinfectious IBS by enhanced susceptibility to develop infectious gastroenteritis. Gut. 2016. 65. 1279-88.
- Klem F., Wadhwa A., Prokop L. et al. Prevalence, risk factors and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017. 152. 1042-54.
- Wadhwa A., Al Nahhas M., Dierkhishing R. et al. High risk of postinfectious irritable bowel syndrome in patients with Clostridium difficile infection. Alimentary Pharmacol. Ther. 2016. 44. 576-82.
- Drossman D. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016. 150. 1262-79.
- Houghton L., Heitkemper M., Crowell M. et al. Age, gender, and women’s health and the patient. Gastroenterology. 2016. 150. 1332-43.
- Chen B., Kim J., Zhang Y. et al. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. Doi: 10.1007/s00535-018-1476-9.
- Barbara G., Feinle-Bisset C., Ghoshal U. et al. The intestinal microenvironment and functional gastrointestinal disorders. Gastroenterology. 2016. 150. 1305-18.
- Boeckxstaens G., Camilleri M., Sifrim D. et al. Fundamentals of neurogastroenterology; physiology/motility sensation. Gastroenterology. 2016. 150. 1292-304.
- Slattery S., Niaz O., Aziz Q. et al. Systematic review with meta-analysis: the prevalence of bile acid malabsorption in the irritable bowel syndrome with diarrhoea. Aliment. Pharmacol. Ther. 2015. 42. 3-11.
- Weaver K., Sherwin L., Walitt B. et al. Neuroimaging the braingut axis in patients with irritable bowel syndrome. World J. Gastrointest. Pharmacol. Ther. 2016. 7. 320-33.
- Van Oudenhove L., Levy R., Crowell M. et al. Biopsychosocial aspects of functional gastrointestinal disorders: how central and environmental processes contribute to the development and expression of functional gastrointestinal disorders. Gastroenterology. 2016. 150. 1355-67.
- Mulak A., Paradowski L. Interakcje jelitowo-mózgowe — nowe aspekty patogenetyczne. Terapia. 2017. 1. 8-12.
- Lee C., Doo E., Choi J. et al. The increased level of depression and anxiety in irritable bowel syndrome patients compared with healthy controls: systematic review and meta-analysis. J. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 23. 349-62.
- Wu J., Chan A., Chan Y. et al. The current treatment landscape of irritable bowel syndrome in adults in Hong Kong: consensus statements. Hong Kong Med. J. 2017. 23. 641-7.
- Moayyedi P., Mearin F., Azpiroz F. et al. Irritable bowel syndrome diagnosis and management: a simplified algorithm for clinical practice. Unit. Eur. Gastroenterol. J. 2017. 5. 773-88.
- Song K., Jung H., Kim H. et al. Clinical practice guidelines for irritable bowel syndrome in Korea, 2017 Revised Edition. J. Neurogastroenterol. Motility. 2018. 24. 197-215.
- U.S. Department of Health and Human Services and U.S. Department of Agriculture. 2015–2020 Dietary Guidelines for Americans. 8th Edition. December 2015. Available at. http://health.gov/dietaryguidelines/2015/guidelines/.
- Johannesson E., Ringstrom G., Abrahamsson H. et al. Intervention to increase physical activity in irritable bowel syndrome shows long-term positive effects. World J. Gastroenterol. 2015. 21. 600-8.
- Schneck A.S., Anty R., Tran A. et al. Increased prevalence of irritable bowel syndrome in a cohort of french morbidly obese patients candidate for bariatric surgery. Obes. Surg. 2016. 26. 1525-30.
- Aasbrenn M., Lydersen S., Farup P. A conservative weight loss intervention relieves bowel symptoms in morbidly obese subjects with irritable bowel syndrome: a prospective cohort study. J. Obes. 2018. 2018. 3732753.
- Maleki B., Tartibian B., Mooren F. et al. Low-to-moderate intensity aerobic exercise training modulates irritable bowel syndrome through antioxidative and inflammatory mechanisms in women: results of a randomized controlled trial. Cytokine. 2018. 102. 18-25.
- Laird K., Tanner-Smith E., Russell A. et al. Short-term and longterm efficacy of psychological therapies for irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2016. 14. 937-47.
- Laird K., Tanner-Smith E., Russell A. et al. Comparative efficacy of psychological therapies for improving mental health and daily functioning in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Clin. Psychol. Rev. 2017. 51. 142-52.
- Schnabel L., Buscail C., Sabate J. et al. Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the French NutriNet-Santé Cohort. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 1217-28.
- Ali A., Weiss T.R., McKee D. et al. Efficacy of individualised diets in patients with irritable bowel syndrome: a randomized controlled trial. BMJ Open Gastroenterol. 2017. 4. e000164.
- Buscail C., Sabate J., Bouchoucha M. et al. Association between self-reported vegetarian diet and the irritable bowel syndrome in the French NutriNet cohort. PLoS One. 2017. 12. e0183039.
- Eswaran S.L., Chey W.D., Han-Markey T. et al. A randomized controlled trial comparing the low FODMAP diet vs: modified NICE guidelines in US adults with IBS-D. Am. J. Gastroenterol. 2016. 111. 1824-32.
- Bohn L., Storsrud S., Liljebo T. et al. Diet low in FODMAPs reduces symptoms of irritable bowel syndrome as well as traditional dietary advice: a randomized controlled trial. Gastroenterology. 2015. 149. 1399-e2.
- Hustoft T.N., Hausken T., Ystad S.O. et al. Effects of varying dietary content of fermentable short-chain carbohydrates on symptoms, fecal microenvironment, and cytokine profiles in patients with irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://Doi:org/10.1111/nmo.
- Krogsgaard L.R., Lyngesen M., Bytzer P. Systematic review: quality of trials on the symptomatic effects of the low FODMAP diet for irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2017. 45. 1506-13.
- Bennet S.M.P., Bohn L., Storsrud S. et al. Multivariate modelling of faecal bacterial profiles of patients with IBS predicts responsiveness to a diet low in FODMAPs. Gut. 2017. https://doi:org/10.1136/gutjnl-2016-313128.
- Laatikainen R., Koskenpato J., Hongisto S. et al. Randomised clinical trial: low-FODMAP rye bread vs. regular rye bread to relieve the symptoms of irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2016. 44. 460-70.
- Shahbazkhani B., Sadeghi A., Malekzadeh R. et al. Non-celiac gluten sensitivity has narrowed the spectrum of irritable bowel syndrome: a double blind randomized placebo-controlled trial. Nutrients. 2015. 7. 4542-54.
- Mosaffa-Jahromi M., Lankarani K.B., Pasalar M. et al. Efficacy and safety of enteric coated capsules of anise oil to treat irritable bowel syndrome. J. Ethnopharmacol. 2016. 194. 937-46.
- Wong R.K., Yang C., Song G.H. et al. Melatonin regulation as a possible mechanism for probiotic (VSL#3) in irritable bowel syndrome: a randomized double-blinded placebo study. Dig. Dis. Sci. 2015. 60. 186-94.
- Yoon H., Park Y.S., Lee D.H. et al. Effect of administering a multispecies probiotic mixture on the changes in fecal microbiota and symptoms of irritable bowel syndrome. a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J. Clin. Biochem. Nutr. 2015. 57. 129-34.
- Spiller R., Pelerin F., Cayzeele Decherf A. et al. Randomized double blind placebo-controlled trial of Saccharomyces cerevisiae CNCM I-3856 in irritable bowel syndrome: improvement in abdominal pain and bloating in those with predominant constipation. U. Eur. Gastroenterol. J. 2016. 4. 353-62.
- Hod K., Sperber A.D., Ron Y. et al. A double-blind, placebo-controlled study to assess the effect of a probiotic mixture on symptoms and inflammatory markers in women with diarrhea-predominant IBS. Neurogastroenterol. Motil. 2017. 29. https://doi:org/10.1111/nmo.
- Pinto-Sanchez M.I., Hall G.B., Ghajar K. et al. Probiotic Bifidobacterium longum NCC3001 reduces depression scores and alters brain activity: a pilot study in patients with irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2017. 153. 448-59.
- Zheng L., Lai Y., Lu W. et al. Pinaverium reduces symptoms of irritable bowel syndrome in a multi-center, randomized controlled trial. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2015. 13. 1285-92.
- Agger J.L., Schroder A., Gormsen L.K. et al. Imipramine versus placebo for multiple functional somatic syndromes (STreSS-3): a double-blind, randomised study. Lancet Psychiatry. 2017. 4. 378-88.
- Chen B., Kim J., Zhang Y., Du L. Prevalence and predictors of small intestinal bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. J. Gastroenterol. 2018. 53. 807-18.
- Acosta A., Camilleri M., Shin A. et al. Effects of rifaximin on transit, permeability, fecal microbiome, and organic acid excretion in irritable bowel syndrome. Clin. Transl. Gastroenterol. 2016. 7. e173.
- Bruzzese E., Pesce M., Sarelli G., Guarino A. Pharmacokinetic drug evaluation of rifaximin for treatment of diarrhea-pre-dominant irritable bowel syndrome. Expert Opin. Drug. Metab. Toxicol. 2018. 14. 753-60.
- Yang Y., Fang J.Y., Guo X. et al. Efficacy and safety of linaclotide in patients with IBS-C: results from a phase 3, randomized, double-blind, placebo-controlled trial in China and other regions. Gastroenterology. 2016. 150. S741.
- Brenner D.M., Fogel R., Dorn S.D. et al. Efficacy, safety, and tolerability of plecanatide in patients with irritable bowel syndrome with constipation. results of two phase 3 randomized clinical trials. Am. J. Gastroenterol. 2018. 113. 735-45.
- Cryer B., Drossman D.A., Chey W.D. et al. Analysis of nausea in clinical studies of lubiprostone for the treatment of constipation disorders. Dig. Dis. Sci. 2017. 62. 3568-78.
- Chang L., Chey W., Drossman D. et al. Effects of baseline abdominal pain and bloating on response to lubiprostone in patients with irritable bowel syndrome with constipation. Aliment. Pharmacol. Ther. 2016. 44. 1114-22.
- Lam C., Tan W., Leighton M. et al. A mechanistic multicentre, parallel group, randomised placebo-controlled trial of mesalazine for the treatment of IBS with diarrhoea (IBS-D). Gut. 2016. 65. 91-9.
- Halkjær S., Christensen A., Lo B. et al. Faecal microbiota transplantation alters gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: results from a randomised, double-blind placebo-controlled study. Gut. 2018 Jul 6. pii. gut-jnl-2018-316434. Doi: 10.1136/gutjnl-2018-316434.
- Johnsen P., Hilpüsch F., Cavanagh J. et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate-to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, single-centre trial. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2018. 3. 17-24.