Журнал «Травма» Том 21, №3, 2020
Вернуться к номеру
Біомеханічні особливості рівноваги та параметрів хребетно-тазового балансу у вагітних із попереково-тазовим болем
Авторы: Беренов К.В.(1), Беренова О.Ф.(2), Карпінська О.Д.(1)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — ММЦ «Еввіва», м. Харків, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Актуальність. Перебіг вагітності у багатьох жінок супроводжується попереково-тазовим болем, який приносить фізичні та психологічні страждання вагітній і призводить до побутової та професійної дестабілізації, а також може негативно впливати на стан плода. За даними досліджень, поширеність попереково-тазового болю у вагітних знаходиться у межах від 40 до 80 %. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження стали протоколи дослідження 100 вагітних із болем у ділянці таза та/або поперекового відділу хребта та 24 невагітних жінок. Вагітних було розподілено на 3 групи за триместрами вагітності: І (n = 26), ІІ (n = 56), ІІІ (n = 18). Проводили статографічні дослідження з визначенням зміни проєкції загального центру мас (ЗЦМ) у фронтальній і сагітальній площинах та коефіцієнтів хитання при двохопорному та одноопорному стоянні. Дослідження параметрів хребетно-тазового балансу (ХТБ) включали визначення грудного кіфозу, поперекового лордозу, інклінації крижі, кутів нахилу таза, горизонтального нахилу криж, вертикального відхилення таза. Отримані дані були оброблені статистично. Результати. За даними статистичного аналізу статографічних параметрів було виявлено, що у вагітних із попереково-тазовим болем відзначається статистично значуще збільшення зміщення проєкції ЗЦМ у фронтальній площині в один бік та суттєве значуще збільшення відхилення ЗЦМ порівняно з контрольною групою. Зміщення у сагітальній площині вказує на поступове збільшення відхилення ЗЦМ у вагітних із попереково-тазовим болем зі збільшенням терміну, причому коефіцієнт хитання у групах статистично не відрізняється. Проведений аналіз показав суттєву різницю практично всіх параметрів ХТБ вагітних у різні терміни вагітності. Максимальний кут кіфозу спостерігали у вагітних на І триместрі вагітності, найменший — у жінок на ІІІ триместрі. Кут лордозу, як і кут інклінації крижі, збільшується з терміном вагітності. Зі зростанням терміну вагітності збільшувався горизонтальний кут нахилу таза та зменшувався вертикальний. Щодо вертикального кута нахилу таза, то зі збільшенням терміну вагітності відбувається його нормалізація до величини контрольної групи. Висновки. Зі збільшенням терміну вагітності збільшується кут кіфозу з одночасним зменшенням кута лордозу, збільшується кут інклінації крижі. Зміни цих параметрів відбуваються на фоні змін зміщення ЗЦМ. Було відзначено, що зміна кутів горизонтального нахилу крижі та вертикального нахилу таза не пов’язана з триместром вагітності, тому можна припустити, що больовий синдром може з’явитися тим пізніше, чим менше величини цих кутів будуть відрізнятися від умовної норми. Не можна припустити, що попереково-тазовий біль викликаний тільки змінами співвідношень анатомічних структур тіла вагітної, але під час діагностики доцільно звертати на це увагу.
Актуальность. Течение беременности у многих женщин сопровождается пояснично-тазовой болью, которая приносит физические и психологические страдания беременной и приводит к бытовой и профессиональной дестабилизации, а также может негативно влиять на состояние плода. По данным исследований, распространенность пояснично-тазовой боли у беременных находится в пределах от 40 до 80%. Материалы и методы. Материалом исследования стали протоколы исследования 100 беременных с болью в области таза и/или поясничного отдела позвоночника и 24 небеременных женщин. Беременные были распределены на 3 группы по триместрам беременности: І (n = 26), ІІ (n = 56), ІІІ (n = 18). Проводили статографические исследования по определению изменения проекции общего центра масс (ОЦМ) во фронтальной и сагиттальной плоскостях и коэффициентов качания при двухопорном и одноопорном стоянии. Исследование параметров позвоночно-тазового баланса (ПТБ) включало определение грудного кифоза, поясничного лордоза, инклинацию крестца, углов наклона таза, горизонтального наклона крестца, вертикального отклонения таза. Полученные данные были обработаны статистически. Результаты. По данным статистического анализа статографических параметров обнаружено, что у беременных с пояснично-тазовой болью отмечается статистически значимое увеличение смещения проекции ОЦМ во фронтальной плоскости в одну сторону и существенное значимое увеличение отклонения ОЦМ в сравнении с контрольной группой. Смещение в сагиттальной плоскости показывает постепенное увеличение отклонения ОЦМ у беременных с пояснично-тазовой болью с увеличением срока, причем коэффициент колебания в группах статистически не отличается. Проведенный анализ показал существенную разницу практически всех параметров ПТБ беременных в различные сроки беременности. Максимальный угол кифоза наблюдали у беременных в I триместре беременности, наименьший — у женщин в III триместре. Угол лордоза, как и угол инклинации крестца, увеличивается со сроком беременности. С ростом срока беременности увеличивался горизонтальный угол наклона таза и уменьшался вертикальный. Что касается вертикального угла наклона таза, то с увеличением срока беременности происходит его нормализация к величине контрольной группы. Выводы. С увеличением срока беременности увеличивается угол кифоза с одновременным уменьшением угла лордоза, увеличивается угол инклинации крестца. Изменение этих параметров происходит на фоне изменений смещения ОЦМ. Отмечено, что изменение углов горизонтального наклона крестца и вертикального наклона таза не связано с триместром беременности, из-за чего можно предположить, что болевой синдром может появиться тем позже, чем меньше величины этих углов будут отличаться от условной нормы. Нельзя предположить, что пояснично-тазовая боль вызвана только изменениями соотношений анатомических структур тела беременной, но при диагностике целесообразно обращать на это внимание.
Background. The course of pregnancy in many wo-men is accompanied by lumbar-pelvic pain, which brings physical and psychological suffering, leads to domestic and professional destabilization, and can adversely affect the condition of the fetus. According to studies, the prevalence of lumbar-pelvic pain in pregnant women ranges from 40 to 80 %. Materials and methods. The research was based on study protocols of 100 pregnant wo-men with pelvic and/or lumbar pain and 24 non-pregnant women. Pregnant women were divided into 3 groups according to the trimesters of pregnancy: I trimester — 26 women, II — 56 women, III — 18 women. Statographic studies were performed to determine the changes in the projection of the center of mass in the frontal and sagittal planes, and the oscillation coefficients at two-leg and one-leg standing. The study of the parameters of the spinal-pelvic balance included the determination of thoracic kyphosis, lumbar lordosis, inclination of the sacrum, angles of inclination of the pelvis, horizontal inclination of the sacrum, vertical deviation of the pelvis. The obtained data were processed statistically. Results. According to statistical analysis of statographic parameters, it was found that in pregnant women with lumbar-pelvic pain, there was a statistically significant increase in the displacement of the projection of the center of mass in the frontal plane to one side and a significant increase in the deviation of the center of mass compared with the control group. Displacement in the sagittal plane shows a gradual increase in the deviation of the center of mass in pregnant women with lumbar-pelvic pain with increasing gestation. The coefficient of oscillation in the groups did not differ statistically. The analysis showed a significant difference in almost all parameters of the spine-pelvic balance in pregnant women at different stages of pregnancy. The maximum angle of kyphosis was observed in pregnant women in the first trimester of pregnancy, the lowest — in the third trimester. The angle of lordosis, as well as the angle of inclination of the sacrum increased with pregnancy. As the gestation increased, the horizontal angle of inclination of the pelvis increased, and the vertical angle decreased. Regarding the vertical angle of inclination of the pelvis, then with an increase in the duration of pregnancy, it normalizes to the value of the control group. Conclusions. With increasing gestational age, the angle of kyphosis increases with a simultaneous decrease in the angle of lordosis, and the angle of inclination of the sacrum increases. Changes in these parameters occur with changes in the center of mass. It was noted that changes in the angles of horizontal inclination of the sacrum and vertical inclination of the pelvis are not related to the trimester of pregnancy, which suggests that pain syndrome may occur the later the smaller the values of these angles will differ from the conditional norm. It cannot be assumed that lumbar-pelvic pain is caused only by changes in the proportions of the anatomical structures of the pregnant woman’s body, but in its diagnosis it is advisable to pay attention to this.
попереково-тазовий біль; хребетно-тазовий баланс; загальний центр мас
пояснично-тазовая боль; позвоночно-тазовый баланс; общий центр масс
lumbar-pelvic pain; spinal-pelvic balance; center of mass
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
Висновки
1. Wu W.H. Pregnancy-related pelvic girdle pain (PPP), I: Terminology, clinical presentation, and prevalence. Eur. Spine J. 2004. Vol. 13. P. 575-589.
2. Svensson H.O. The relationship of low-back pain to pregnancy and gynecologic factors. Spine. 1990. Vol. 15. P. 371-375.
3. Östgaard H.C. Reduction of back and posterior pelvic pain in pregnancy. Spine. 1994. Vol. 8. P. 894-900.
4. Östgaard H.C. The posterior pelvic pain provocation test in pregnant women. Eur. Spine J. 1994. Vol. 3. P. 258-260.
5. Östgaard H.C. Reduction of back and posterior pelvic pain in pregnancy. Spine. 1994. Vol. 19. P. 894-900.
6. Mens J.M. Understanding peripartum pelvic pain: Implications of a patient survey. Spine. 1996. Vol. 21. P. 1363-1369.
7. Padua L. Patient-oriented assessment of back pain in pregnancy. Eur. Spine. 2002. Vol. 11. P. 272-275.
8. Продан О.І. Біомеханічні аспекти патогенезу попереково-тазового болю у вагітних жінок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2009. № 4. С. 68-72.
9. Продан О.І. Прогнозування, розвиток та лікування попереково-тазового болю при вагітності. Медицина и здоровье. 2009. Т. 26. № 4. С. 23-29.
10. Продан О.І. Класифікація та діагностика попереково-тазового болю у вагітніх жінок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2010. № 1. С. 17-22. doi: 10.15674/0030-59872010117-22.