Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №3, 2020
Вернуться к номеру
Проблема когнітивних порушень у хворих на хронічний гепатит С
Авторы: Ворожбит О.Б.
Національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Хронічний гепатит С (ХГС) належить до числа найактуальніших проблем охорони здоров’я всіх країн світу й асоціюється з різноманітними позапечінковими проявами та цілою низкою ускладнень, серед яких одне з найбільш грізних — печінкова енцефалопатія (ПЕ). У більшості випадків ПЕ є зворотним процесом порушенням інтелектуальної, емоційної, психомоторної і поведінкової функцій мозку внаслідок метаболічних порушень, що розвиваються в результаті гострих або хронічних уражень печінки. На даному етапі дослідження нейропсихологічних синдромів, зокрема діагностики когнітивних порушень (КП), при ПЕ є надзвичайно актуальним і знаходиться на стадії інтенсивного розвитку. Діагностика КП ґрунтується на результатах різноманітних психометричних тестів і нейрофізіологічних досліджень.
Мета. Вивчити особливості розвитку когнітивних порушень у хворих на хронічний вірусний гепатит С та можливість їх профілактики на сучасному етапі.
Матеріали та методи. Обстежено 129 хворих на ХГС, які знаходились на стаціонарному лікуванні в НП КЗ «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» та зверталися на консультацію на кафедру інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького. Підтвердження діагнозу ХГС проводилося згідно з клінічними рекомендаціями. Також усім пацієнтам було проведено загальноприйняті клінічні об’єктивні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Усім пацієнтам визначали рівень кріоглобулінів у сироватці крові. Вираженість когнітивних розладів оцінювали в кожного пацієнта методами, які включали: шкалу ментального статусу (MMSE), тест малювання годинника (GDS), тест вербальних асоціацій (CDR), які проводили при надходженні та під час консультації, а також повторно після закінчення противірусної терапії і досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ).
Результати та обговорення. Проблема порушень когнітивних функцій у пацієнтів з ХГС займає сьогодні важливе місце через прогресивне зростання кількості пацієнтів, у яких КП призводять до зниження якості життя, порушення соціальної та професійної діяльності. У дослідження було включено 129 хворих на ХГС віком від 18 до 65 років, серед яких жінок — 59 (45,73 %), а чоловіків — 70 (54,26 %). Серед обстежених осіб частка хворих із виявленими КП становила 67 % під час першого тестування та 56 % після закінчення лікування. У 96 обстежених (74,41 %) виявлено наявність кріоглобулінів. Вірогідних відмінностей у виявлені КП залежно від статі не виявлено, проте при аналізі ступеня тяжкості встановлено, що серед чоловіків переважали КП середньої тяжкості, тоді як у жінок частіше зустрічалися КП легкого ступеня. Слід відзначити, що серед пацієнтів з кріоглобулінемією КП виявлялися у 103 осіб (79,8 %). Відсутність вірогідних відмінностей тесту перед терапією та після її закінчення можна пояснити наявністю кріоглобулінемічного ураження судин головного мозку, яке, ймовірно, відіграє важливу роль у розвитку КП.
Висновки. За результатами проведеного аналізу виявлено, що більш ніж у половини обстежених хворих на ХГС наявні КП переважно середнього та легкого ступеня, які вірогідно частіше виявлялися у хворих з кріоглобулінемією і незначно зменшувалися після проведеної противірусної терапії і досягнення СВВ. КП має не лише значний негативний вплив на якість життя пацієнта та його близьких, але створює додаткові проблеми у діагностиці та лікуванні хворих на ХГС, тому дана проблема потребує подальшого вивчення.