Журнал "Гастроэнтерология" Том 54, №1, 2020
Вернуться к номеру
Мікробіота людини й алергічні захворювання. Алергодерматози в практиці сімейного лікаря: як допомогти пацієнтові?
Авторы: Кочуєва М.М., Рогожин А.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я і результатами досліджень клініцистів, алергічні захворювання посідають одне з провідних місць у структурі загальної захворюваності при стійкій тенденції до щорічного зростання. Алергічну патологію шкіри щорічно діагностують майже в 1 млн населення. В Україні на алергічні захворювання в цілому хворіє близько 25 % населення, з них у 3–7 % реєструють алергічні захворювання з ураженням шкіри (алергодерматози). Частка алергодерматозів у структурі дерматологічної захворюваності в різних регіонах України становить від 20 до 43 %. Нерідко провідною ланкою патогенезу алергодерматозів є дисбактеріоз кишечника, при цьому вираженість дисбіотичних порушень корелює з поширеністю й тяжкістю шкірного процесу. На сьогодні немає конкретних рекомендацій щодо використання пробіотиків у лікуванні алергодерматозів. Ця стаття ґрунтується на численних дослідженнях і підкреслює важливість використання пробіотиків у лікуванні алергодерматозів. Були вивчені й проаналізовані українські й іноземні літературні джерела, а також результати досліджень ефективності дії пробіотика Лактовіт Форте. Лактовіт Форте — пробіотик, стійкий до технологічних процесів виробництва й зберігання при кімнатній температурі, що має здатність до швидкого розмноження й не проявляє патогенні властивості в організмі людини. Він не руйнується під дією антибіотиків і високої кислотності шлунка, як інші лактобактерії, і успішно потрапляє до порожнини дванадцятипалої кишки, де трансформується в живі вегетативні форми, здатні заповнити дефіцит нормальної мікрофлори. Лактовіт Форте на відміну від інших пробіотиків відновлює слизову кишечника, знижує всмоктування алергенів і сприяє ефективному зменшенню проявів як кишкового дисбактеріозу, так і алергічних захворювань. Лактовіт Форте є ефективним і безпечним пробіотиком, тому доцільно рекомендувати його пацієнтам з алергодерматозами, що буде сприяти покращанню їх загального стану та якості життя.
По данным Всемирной организации здравоохранения и результатам исследований клиницистов, аллергические заболевания занимают одно из ведущих мест в структуре общей заболеваемости при устойчивой тенденции к ежегодному росту. Аллергическую патологию кожи ежегодно диагностируют почти у 1 млн населения. В Украине аллергическими заболеваниями в целом болеет около 25 % населения, из них у 3–7 % регистрируют аллергические заболевания с поражением кожи (аллергодерматозы). Доля аллергодерматозов в структуре дерматологической заболеваемости в разных регионах Украины составляет от 20 до 43 %. Нередко ведущим звеном патогенеза аллергодерматозов является дисбактериоз кишечника, при этом выраженность дисбиотических нарушений коррелирует с распространенностью и тяжестью кожного процесса. На сегодняшний день нет конкретных рекомендаций по использованию пробиотиков в лечении аллергодерматозов. Эта статья основывается на многочисленных исследованиях и подчеркивает важность использования пробиотиков в лечении аллергодерматозов. Были изучены и проанализированы украинские и иностранные литературные источники, а также результаты исследований эффективности действия пробиотика Лактовит Форте. Лактовит Форте — пробиотик, устойчивый к технологическим процессам производства и хранению при комнатной температуре, обладающий способностью к быстрому размножению и не проявляющий патогенных свойств в организме человека. Он не разрушается под действием антибиотиков и высокой кислотности желудка, как другие лактобактерии, и успешно попадает в полость двенадцатиперстной кишки, где трансформируется в живые вегетативные формы, способные восполнить дефицит нормальной микрофлоры. Лактовит Форте в отличие от других пробиотиков восстанавливает слизистую кишечника, снижает всасывание аллергенов и способствует эффективному уменьшению проявлений как кишечного дисбактериоза, так и аллергических заболеваний. Лактовит Форте является эффективным и безопасным пробиотиком, поэтому целесообразно рекомендовать его пациентам с аллергодерматозами, что будет способствовать улучшению их общего состояния и качества жизни.
According to the World Health Organization and the results of clinical studies, allergic diseases occupy one of the leading places in the structure of the general incidence rate with a steady tendency to annual growth. Allergic skin pathology is diagnosed annually in nearly 1 million people. In Ukraine, allergic diseases generally affect about 25 % of the population, of which 3–7 % have allergic diseases with skin lesions (allergic dermatoses). The share of allergic dermatoses in the structure of dermatological morbidity in different regions of Ukraine ranges from 20 to 43 %. Often, the leading link in the pathogenesis of allergic dermatoses is intestinal dysbiosis, while the severity of dysbiotic disorders correlates with the prevalence and severity of the skin process. To date, there are no specific recommendations for the use of probiotics in the treatment of allergic dermatoses. This article is based on numerous studies and emphasizes the importance of using probiotics in the treatment of allergic dermatoses. We studied and analyzed Ukrainian and foreign literary sources, as well as the results of studies on the effectiveness of the action of the probiotic Lactovit Forte. Lactovit Forte is a probiotic resistant to manufacturing processes and storage at room temperature, capable of rapid reproduction and not exhibiting pathogenic properties in the human body. It does not disintegrate under the influence of antibiotics and high acidity of the stomach, like other lactobacilli, and successfully enters the duodenal cavity, where it is transformed into living vegetative forms that can make up for the deficiency of normal microflora. Lactovit Forte, unlike other probiotics, restores the intestinal mucosa, reduces the absorption of allergens and helps to effectively reduce the manifestations of intestinal dysbiosis and allergic diseases. Lactovit Forte is an effective and safe probiotic, therefore, it is advisable to recommend it to patients with allergic dermatoses, which will help improve their general condition and quality of life.
мікробіота; кишечник; алергічні захворювання; алергодерматоз; пробіотик
микробиота; кишечник; аллергические заболевания; аллергодерматоз; пробиотик
microbiota; intestines; allergic diseases; allergic dermatosis; probiotic
- Бельмер С.В., Малкоч А.В. Дисбактериоз кишечника и роль пробиотиков в его коррекции. Лечащий врач. 2006. № 6.
- Ершова И.Б., Коваленко И.В., Дворядкина Л.В., Матаева Н.В. Коррекция дисбактериоза кишечника в комплексном лечении гепатитов у детей. Здоровье ребенка. 2007. № 6. С. 27–31.
- Николаева С.В. Роль молочнокислых бактерий в здоровье человека. Лечащий врач. 2013. 2. 78-80.
- Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. III. Пробиотики и функциональное питание. М.: Грант, 2001. 208 с.
- Abhari Kh., Shekarforoush S.S., Sajedianfard J., Hosseinzadeh S., Nazifi S. The effects of probiotic, prebiotic and synbiotic diets containing Bacillus coagulans and inulin on rat intestinal microbiota. IJVR. 2015. 16. № 3. Р. 267-273.
- Adami A., Cavazzoni V. Biomass production, preservation and characteristics of a strain of Bacillus coagulans as probiotic. Microbiologie Aliments Nutrition. 1993. Vol. 11. P. 93-100.
- Arck P., Handjiski B., Hagen E., Pincus M., Bruenahl C., Bienenstock J., Paus R. Is there a ‘gut-brain-skin axis’? Exp. Dermatol. 2010. 19. 401-405. doi: 10.1111/j.1600-0625.2009.01060.
- Bjorksten B., Sepp E., Julge K. et al. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life. J. Allergy Clin. Immunol. 2001. 108. 516-520.
- Caramia G., Atzei A., Fanos V. Probiotics and the skin. Clin. Dermatol. 2008. 26. 4-11. DOI: 10.1016/j.clindermatol.2007.10.008.
- Casula G., Cutting S.M. Bacillus probiotics: spore germination in the gastrointestinal tract. Appl. Environ. Microbiol. 2002. Vol. 68. № 5. P. 2344-2352. doi: 10.1128/AEM.68.5.2344-2352.2002.
- Cinque B. et al. Use of Probiotics for Dermal Applications. Liong M.T. (eds.) Probiotics. Microbiology Monographs. Vol. 21. Berlin, Heidelberg: Springer, 2011. Р. 221-241. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-20838-6_9.
- Dutta Ph., Mitra U., Dutta Sh. et al. Randomised controlled clinical trial of Lactobacillus sporogenes (Bacillus coagulans), used as probiotic in clinical practice, on acute watery diarrhoea in children. Trop. Med. Int. Health. 2011. 16. № 5. Р.555-561.
- Fanaro S., Chierici R., Guerrini P., Vigi V. Intestinal microflora in early infancy: composition and development. Acta. Paediatr. Suppl. 2003. 91. 48-55.
- Feleszko W., Jaworska J., Rha R.D., Steinhausen S., Avagyan A., Jaudszus A., Ahrens B., Groneberg D.A., Wahn U., Hamelmann E. Probiotic-induced suppression of allergic sensitization and airway inflammation is associated with an increase of T regulatory-dependent mechanisms in a murine model of asthma. Clin. Exp. Allergy. 2007 Apr. 37(4). 498-505. DOI: 10.1111/j.1365-2222.2006.02629.x.
- Gerasimov S.V., Vasjuta V.V., Myhovych O.O., Bondarchuk L.I. Probiotic supplement reduces atopic dermatitis in preschool children: a randomized, double-blind, placebo-controlled, clinical trial. Am. J. Clin. Dermatol. 2010. 11. 351-361.
- Gu Sh.B., Zhao L.N., Wu Y. et al. Potential probiotic attributes of a new strain of Bacillus coagulans CGMCC 9951 isolated from healthy piglet feces. World J. Microbiol. Biotechnol. 2015. 31. № 6. Р. 851-863.
- Isolauri E., Arvola T., Sütas Y., Moilanen E., Salminen S. Probiotics in the management of atopic eczema. Clin. Exp. Allergy. 2000 Nov. 30(11). 1604-10. DOI: 10.1046/j.1365-2222.2000.00943.x.
- Jan R.L., Yeh K.C., Hsieh M.H., Lin Y.L., Kao H.F., Li P.H. et al. Lactobacillus gasseri suppresses Th17 pro-inflammatory response and attenuates allergen-induced airway inflammation in a mouse model of allergic asthma. Br. J. Nutr. 2012. 108. 130-139. doi:10.1017/S0007114511005265.
- Kalliomäki M., Salminen S., Arvilommi H. et al. Probiotics in primary prevention of atopic disease: a randomised placebo-controlled trial. The Lancet. 2001. 357. 1076-1079. DOI: 10.1016/S0140-6736(00)04259-8.
- Kalliomäki M., Salminen S., Poussa T., Isolauri E. Probiotics during the first 7 years of life: a cumulative risk reduction of eczema in a randomized, placebo-controlled trial. J. Allergy Clin. Immunol. 2007. 119. 1019-1021.
- Kirjavainen P.V., Arvola T., Salminen S.J., Isolauri E. Aberrant composition of gut microbiota of allergic infants: a target of bifidobacterial therapy at weaning? Downloaded from http://gut.bmj.com/ on May 19, 2015. Published by group. bmj.com.
- Krutmann J. Pre- and probiotics for human skin. J. Dermatol. Sci. 2009. 54. 1-5. doi: 10.1016/j.jdermsci.2009.01.002.
- Kwon H.K., Lee C.G., So J.S., Chae C.S., Hwang J.S., Sahoo A. et al. Generation of regulatory dendritic cells and CD4+Foxp3+ T cells by probiotics administration suppresses immune disorders. Proc. Natl Acad. Sci. U.S.A. 2010. 107. 2159-2164. doi: 10.1073/pnas.0904055107.
- Lambers H., Piessens S., Bloem A., Pronk H., Finkel P. Natural skin surface pH is on averagebelow 5, which is beneficial for its resident flora. Int. J. Cosmet. Sci. 2006. 28. 359-370. doi: 10.1111/j.1467-2494.2006.00344.x.
- Oelschlaeger T.A. Mechanisms of probiotic actions — a review. Int. J. Med. Microbiol. 2010. 300. 57-62. doi: 10.1016/j.ijmm.2009.08.005.
- Ratna Sudha M., Yelikar K.A., Deshpande S. Clinical Study of Bacillus coagulans Unique IS-2 (ATCC PTA-11748) in the Treatment of Patients with Bacterial Vaginosis. Indian J. Microbiol. 2012. 52. № 3. Р. 396-399.
- Sepp E., Julge K., Mikelsaar M. et al. Intestinal microbiota and immunoglobulin E responses in 5-year-old Estonian children. Clin. Exp. Allergy. 2005. 35. 1141-1146.
- Shaw T.E., Currie G.P., Koudelka C.W., Simpson E.L. Eczema prevalence in the United States: data from the 2003 National Survey of Children’s Health. J. Invest. Dermatol. 2011. 131. 67-73. doi: 10.1038/jid.2010.251.
- Weiss G., Christensen H.R., Zeuthen L.H., Vogensen F.K., Jakobsen M., Frøkiær H. Lactobacilli and bifidobacteria induce differential interferon-β profiles in dendritic cells. Cytokine. 2011. 56. 520-530. doi: 10.1016/j.cyto.2011.07.024.
- Williams N.T. Probiotics. Am. J. Health Syst. Pharm. 2010. 67. 449-458. doi: 10.2146/ajhp090168.