Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 16, №1, 2020

Вернуться к номеру

Шановні читачі!

Нове опитування Medscape визначило, що ендокринологи — одні з найменш задоволених серед медичних фахівців. У широкомасштабному звіті про стиль життя, щастя й вигорання Medscape Endocrinologist Lifestyle, Happiness & Burnout Report (2020 р.) лише 23 % ендокринологів повідомили про те, що вони «дуже» чи «надзвичайно» задоволені на роботі. Менший відсоток вказали ревматологи, інтерністи й неврологи. Як і всі інші, ендокринологи відчувають себе щасливішими поза роботою. Але навіть там трохи менше від половини (49 %) лікарів-ендокринологів були дуже чи надзвичайно задоволеними. 
Результати ґрунтуються на відповідях 15 181 лікаря 29 спеціальностей під час 10-хвилинного онлайн-опитування, проведеного з червня по вересень 2019 року. Близько 1 % респондентів становили ендокринологи.
Більшість ендокринологів вказали на вигорання (31 %), менше — на депресивний стан (2 %). Однак 16 % лікарів повідомили про наявність і вигорання, і депресії. 
На запитання про можливі причини вигорання 77 % лікарів відповіли: «занадто багато бюрократичних завдань», 46 % вказали на «недостатню заробітну плату/відшкодування витрат», 34 % сказали про «посилення комп’ютеризації в практичній діяльності (електронні медичні записи)», а 33 % — що «проводять надто багато годин на роботі».
Що стосується заробітної плати, то у звіті Medscape за 2019 рік було встановлено, що зарплати ендокринологів зросли з 212 000 доларів США у 2018 році до 236 000 доларів у 2019 році. Однак ендокринологи все ще посідають найнижчі місця за рівнем оплати праці спеціалістів, перевершивши лише лікарів із системи профілактичної медицини, педіатрії та сімейної медицини. Про зарплати українських лікарів-ендокринологів краще взагалі не говорити.
Опитування Medscape також встановило, що ендокринологи не завжди добре справляються з вигоранням. У той час як 42 % сказали, що «спілкуються з членами родини/близькими друзями», щоб подолати вигорання, інші 39 % повідомили про споживання нездорової їжі, 35 % — про ізоляцію від оточуючих, 20 % вживають алкоголь, і ще 12 % вказували на залежність від алкоголю. 
Хоча 37 % лікарів справляються з вигоранням, загалом 52 % повідомили, що займаються фізичними вправами лише тричі на тиждень або й менше. Інші стратегії подолання вигорання включали сон (35 %) і прослуховування музики чи гру на музичних інструментах (25 %). Лише 12 % ендокринологів повідомили, що в даний час вони шукають професійної допомоги для вирішення проблеми вигорання і/або депресії, а 18 % уже робили це раніше. 
Більшість лікарів (60 %) ніколи не зверталися по допомогу до психіатрів. На запитання, чому ні, 45 % відповіли: «надмірне навантаження», 40 % — «симптоми недостатньо виражені», а 36 % — «я можу впоратися з цим без допомоги професіонала». Менша частка (13 %) лікарів побоювалися ризикувати розкриттям інформації.
Ендокринологи повідомляють, що зазвичай відпочивають 1–2 або 3–4 тижні на рік — 39 і 43 % відповідно. На запитання, чи витрачають вони «достатньо часу на своє особисте здоров’я та оздоровлення», лише 6 % відповіли, що «завжди» так роблять, і лише 30 % роблять це «більшу частину часу». Більшість робить це лише іноді (39 %) або рідко (25 %).
2020 — число двічі кругле. Воно виглядає як певна віха й наводить на думки про майбутнє. Мета 2020 року — поступово зменшити вплив основних факторів ризику для здоров’я — шкідливих звичок, замінивши їх на нові, позитивні навички. Для цього слід визначити чинник ризику, проаналізувати характер звичок, а потім поведінкову реакцію і подальшу винагороду. Не варто намагатися радикально себе перебудовувати, рухайтеся вперед маленькими кроками й поступово — без стресу для організму. У цьому полягає підхід «зменшення шкоди» (harm reduction), який успішно реалізується в боротьбі із залежностями сучасної людини.
Як боротися із залежностями у 2020 році? 
Насамперед встановіть digital detox (період свідомої відмови від електронних пристроїв) і визначте періодичність детоксу — чіткий час без телефону. Не використовуйте гаджети під час їжі. 
Намагайтесь перемогти залежність від їжі. При цьому не відмовляйтеся від улюбленої їжі — це тільки збільшить бажання роздобути продукт. Будьте розумні в прагненні отримати задоволення від їжі. Уникайте спокус — розумно підходьте до вибору продуктів у крамниці. Не ходіть до супермаркету на голодний шлунок.
Не створюйте запасів — проведіть ревізію в холодильнику. Споживання енергії слід збалансувати з її витратою. Можна себе й обманути для угамування психологічного голоду, для цього вистачить всього однієї-двох цукерок. Пийте більше рідини.
У 2020 році ми відзначатимемо десяту річницю з того часу, як ЮНЕСКО визнала середземноморську кухню культурною спадщиною людства. Однак на практиці самі італійці відмовляються від свого традиційного здорового раціону. Тому раджу обминати фастфуди й зменшити свої порції.
 
Вітання читачам з Уельсу — однієї з чотирьох адміністративно-політичних частин Сполученого Королівства Великої Британії. Це невелика країна, але на ній вмістилися відразу три національні парки, п’ять природних заповідників з різноманітними ландшафтами — від скелястих гір до дзеркальних озер, і десяток добре збережених середньовічних замків. Історія цього регіону насичена інтригуючими й заплутаними подіями. Валлійською мовою назва цієї країни звучить як Cymru, що означає «співвітчизники» або «країна друзів», а німецькою — «незнайомець» або «іноземець». Уже сама назва свідчить про суперечливість історії місцевого народу, менталітет валлійців і їхній спосіб життя. 
Столицею Уельсу є місто Кардіфф, яке прийняло такий почесний статус лише в 1955 році. До цього часу Уельс столиці взагалі не мав!
Для багатьох з нас Уельс асоціюється з королем Артуром, Камелотом, лицарями Круглого столу. Уельс — це цілком гармонійне поєднання старовинних традицій і сучасної культури. Замок у Кардіффі знаходиться в центрі міста. Його спорудили норманські загарбники ще в XI столітті. 
Тут, на краю Європи, можна ходити й не бачити людей аж до самісінького горизонту. А там, за горизонтом, — незбагненна краса. Щоб її споглядати, треба спочатку дійти, і ось маєш черговий подарунок від нашої планети — найкращого художника, найвправнішого скульптора, і можна відчути цінність життя і вдосталь насолодитися компанією наодинці із собою.
Про данське хюге і шведський лагом європейці чули багато. Японці мають свою філософію добробуту — ікігай. Це здатність усвідомлено знаходити радість у рутинних справах. Цієї філософії може навчитися кожен з нас. Починати з малого, радіти дрібницям і віднайти гармонію з довкіллям, адже без зв’язку з природою якісне життя неможливе. Японці перетворили милування природою на культ. А традиційний для Японії синтоїзм каже, що чистий будинок — запорука успіху. Позбудьтеся зайвих речей у просторі будинку. Задовольняйтеся тим, що маєте, і доглядайте за будинком, як умієте. 
Бути вдячним усьому, що оточує, — ось ключ до гармонійного життя!
З найкращими побажаннями,
головний редактор, професор
Володимир Іванович Паньків,
член Національної спілки
журналістів України


Вернуться к номеру