Журнал «» Том 13, №1, 2020
Вернуться к номеру
Шановні читачі!
Рубрики: Кардиология
Разделы: От первого лица
Версия для печати
Цим номером ми починаємо 2020 рік. Я думаю, що всім нам набила оскому так звана діджиталізація, яку, здається, випромінюють пристрої, навіть не запрограмовані на це: праски, пилососи, освіжувачі повітря тощо. Проте з часом необхідно вдосконалювати все. Ми усвідомлюємо, що роль паперових носіїв інформації все більше звужується, але погодьтесь, коли кожен із нас тримає у руках щось матеріальне — це зовсім інше відчуття, незважаючи на те, що в сучасних гаджетах ви можете робити закладки, позначки, дописи, виділення, нагадування тощо. Ми будемо намагатися розвивати цей напрямок, але не відмовляємося й від традиційного паперового журналу: краще поступова еволюція, ніж будь-яка революція, що розриває позитивні традиції і призводить до втрати певних цінностей.
Вважаємо, що рекомендації Європейського товариства кардіологів із хронічних коронарних синдромів 2019 року настільки важливі для лікарів, які читають наш журнал, що все-таки вирішили їх перекласти і надрукувати повний текст. Цей певною мірою революційний документ заслуговує на увагу без будь-яких коментарів. На Національному конгресі кардіологів, коли я доповідав основні положення цих рекомендацій, перше питання, яке мені поставили, було таким: що ми тепер будемо в діагнозі писати — «хронічний коронарний синдром»? Я без вагань відповів ствердно і пояснив, що, на мою думку, це не тільки нічого не погіршує, а, навпаки, вносить певну ясність у діагноз. А ви як думаєте? Можливо, у вас будуть запитання, дописи, коментарі. Нам буде дуже цікаво, надсилайте.
Традиційно в номері подані актуальні огляди (гіпертензія і мозок, комбінована терапія), оригінальні статті та дайджест новин. Як завжди, чекаємо від вас конструктивної критики та побажань, як покращити наш журнал (особливо щодо діджиталізації), клінічні випадки, огляди статей, дискусії. Час удосконалюватися, але і час підтримувати традиційні цінності.
Приємного вам читання.
З найкращими побажаннями,
Юрій Сіренко