Журнал «» №3-4 (65-66), 2019

Любов Трохимівна Мала — видатний терапевт, лікар-кардіолог, учений, академік Академії медичних наук СРСР (1974, з 1991 року — Російської АМН), академік Національної академії наук України (1992) і Академії медичних наук України (1993), Герой Соціалістичної Праці (1997), Герой України із врученням Ордена Держави «Золота Зірка» (1999), нагороджена орденами: Трудового Червоного Прапора (1960), Вітчизняної війни ІІ ст. (1985), Богдана Хмельницького ІІІ ст. (1995), Ярослава Мудрого V ст. (1998) та Золотою медаллю Польської академії медичних наук (1999); заслужений діяч науки і техніки України (1968), лауреат Державної премії СРСР (1980), премії ім. С.І. Вавілова (1989), премії ім. М.Д. Стражеска (1982, 1997), премії ім. П.І. Шатілова (1981, 1983, 1987), академічної премії з клінічної медицини АМН України (1995), Державної премії України в галузі науки і техніки (2003, посмертно), почесний громадянин № 1 м. Харкова (1999).

Біографічний інститут США в 1996 році присвоїв Л.Т. Малої почесне звання «Людина року» і нагородив Міжнародним дипломом пошани (1997). Міжнародний європейський біографічний центр (Кембридж, Велика Британія) з 1998 року включає її ім’я у видання «2000 видатних вчених XX століття».

Академік Л.Т. Мала — засновник і перший директор Інституту терапії (зараз — ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна) та завідувач кафедри госпітальної терапії Харківського національного медичного університету (1995–2003).

Любов Трохимівна Мала народилася 13 січня 1919 року в селі Копані Оріхівського району Запорізької області. У період Другої світової (Великої Вітчизняної) війни перебувала в лавах Радянської армії, у складі евакогоспіталів Південного, Північно-Кавказького та Закавказького фронтів.

В 1950 році захистила кандидатську дисертацію, в 1954 — докторську дисертацію. З 1955 року Л.Т. Мала — професор і до кінця життя — завідувач кафедри госпітальної терапії Харківського національного медичного університету.

Академік Л.Т. Мала — заснов-ник потужної сучасної школи терапевтів і кардіологів, автор понад 700 наукових праць, 32 монографій. Під її керівництвом захистили дисертації 36 докторів і 188 кандидатів медичних наук.

Л.Т. Мала зробила дуже вагомий внесок у розвиток сучасної терапії і кардіології. Особливо значними є результати наукових робіт Л.Т. Малої у галузі патогенезу, лікування і профілактики ревматизму, набутих вад серця, туберкульозу, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, у тому числі інфаркту міо-карда, артеріальної гіпертензії, порушень ритму і провідності серця та серцевої недостатності.

З 1977 року вона була беззмінним головою Обласного товариства терапевтів Харківського медичного товариства, заступником голови Українського товариства терапевтів і кардіологів, членом президії Наукового товариства кардіологів СНД, членом президії Міжнародної асоціації інтерністів і кардіо-логів країн СНД, Міжнародного товариства гіпертензії.

Академік Л.Т. Мала як організатор системи охорони здоров’я ініціювала виконання низки кооперативних програм із запобігання провідним серцево-судинним захворюванням, програми CINDY-Україна, Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні (1999).

Наукова та громадська діяльність академіка Л.Т. Малої отримала загальнодержавне і світове визнання.

Померла Л.Т. Мала 14 квітня 2003 року після тяжкої нетривалої хвороби. Похована на Алеї Героїв на 2-му кладовищі міста Харкова, де у 2004 році був встановлений бронзовий бюст великому терапевту.

Меморіальні пам’ятні дошки академіку Л.Т. Малій встановлені на фасадах Національного інституту терапії імені Л.Т. Малої НАМН України та Харківського національного медичного університету.

З метою увічнення пам’яті Л.Т. Малої розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2004 році Національному інституту терапії НАМН України присвоєно ім’я цієї видатної людини. Зараз цей інститут знаходиться на проспекті, якому також присвоєно ім’я Любові Малої.

Медична і наукова громадськість України широко відмітила 100-річчя із дня народження видатної харків’янки зі світовою відомістю цілою низкою заходів. Відбулися ювілейний День терапевта, вечір пам’яті академіка Малої у Музеї відомих харків’ян імені К.І. Шульженко; круглі столи; виступи на радіо, телебаченні; діяльність Л.Т. Малої висвітлена у багатьох фахових і популярних газетах і журналах.

У 2019 році вийшла друком ювілейна пам’ятна книга про Любов Трохимівну «Л.Т. Мала та її спадщина» із спогадами учнів і сучасників. У книзі наведені епізоди з життя, лікарської і наукової діяльності академіка Л.Т. Малої та історія створення Інституту терапії і терапевтичної школи Л.Т. Малої.

На честь заслуг ученого затверджено Пам’ятну медаль Л.Т. Малої та Академічну премію імені Л.Т. Малої з терапії для науковців. У березні 2019 року була відкрита меморіальна дошка на будинку, в якому мешкала Любов Трохимівна Мала.

На початку квітня 2019 року у Національному інституті терапії НАМН України відбулися ювілейні щорічні читання, присвячені 100-річчю із дня народження академіка Л.Т. Малої. На початку урочистостей в інституті, перед широко відомим зимовим садом був відкритий бюст академіку роботи харківського скульптора К. Мамедова.

Академік Л.Т. Мала була взірцем не тільки великого Лікаря і Вченого, але і справжньої Людини.

Я пишаюсь тим, що можу назвати себе учнем академіка Л.Т. Малої.

До 100-річчя із дня її народження я написав вірш — «Ода Вчителю». Цей вірш — спогад про Вчителя, про нас — її учнів... Цей вірш про вічну мрію, щоб люди жили довго-довго у світі, в якому немає місця війні і горю, у світі, в якому панують Мир і Любов!

Ода Учителю

Светлой памяти Врача, Ученого и Человека

Любови Трофимовны Малой

Время не властно над памятью тех,

Кто жизнь свою отдал людям!

Великий Учитель, создавший нас всех,

Тебя никогда не забудем!

Январский день из года в год

Мы ожидаем с волненьем…

И ярким огнем, растопившим лед,

Приходит твой день рождения!

Мы многое знаем о жизни твоей...

Тяжелое мрачное время

И черные годы войны и потерь

Ты разделяла со всеми!

И нас учила всегда и во всем

Служить Отчизне и людям!

Великий Учитель, создавший нас всех,

Тебя никогда не забудем!

Ты собирала вокруг себя

Горящее юное племя

C сердцами, открытыми для добра,

Опережать готовыми время,

Великие тайны природы открыть

В тяжелых научных буднях,

Больных исцелить, даже смерть... победить…

И это отдать все людям!..

Мы все купались в славе твоей,

И слава та не умерла!

В делах твоих учеников

Она ростками проросла…

Вот мы выходим друг за другом

Уже поколений черед...

И открыт диспансер… и живет институт…

И в грядущее смотрим — вперед!..

Вот и смена твоя на нелегком посту —

Мы сберегли институт!..

И как прежде едины в своем строю —

Нас только победы ждут!

Мы сегодня в семье большой…

Академии нашей цвет

Чтит тебя и гордится тобой!

И мы верим — наступит рассвет!..

И ты снова в своем саду

Будешь вечно смотреть на нас!..

Мир вернется на землю твою —

Навсегда! И придет этот час!

Время не властно над памятью тех,

Кто жизнь свою отдал людям!

Великий Учитель, создавший нас всех,

Тебя никогда не забудем!!!

Коваль С.М.,

завідувач відділу артеріальної гіпертензії

та профілактики її ускладнень

Національного інституту терапії імені Л.Т. Малої

Національної академії медичних наук України,

доктор медичних наук, професор