Журнал «» №3-4 (65-66), 2019

Вступ

Останнім часом у вивченні серцево–судинної патології приділяється велика увага вивченню жорсткості судинної стінки (ЖСС). Прилади, які використовуються для цього, надзвичайно дорогі та складні в експлуатації.

Мета роботи — вивчеaня ЖСС із використанням фотоплетизмографічного (ФП) методу.

Матеріали та методи

Нами були обстежені 42 особи, із них у І групу ввійшли 20 студентів (вік — 24,0 ± 1,4 року) та у ІІ групу — 22 хворі на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця (вік — 66,0 ± 11,7 року). Оцінювали швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) на сегментах «аорта — кисть», «аорта — стопа» та контурний аналіз ФП–кривих на апараті Mindrey IPM–9800 між групами умовно здорових осіб та хворих із серцево–судинною патологією. Одночасно проводився запис ЕКГ та двох ФП–кривих. Початок комплексу QRS на ЕКГ відповідав проксимальній точці (початок пульсової хвилі на аорті). ФП–криві відображали пульсову хвилю на вказівному пальці правої кисті та великому пальці правої стопи, що відповідало дистальним точкам. Розраховували ШППХ за стандартною формулою. Типи ФП–кривих оцінювали за характеристикою та співвідношенням прямої та відображеної хвилі згідно з класифікацією T.R. Dawber та співавт.

Результати

В І групі артеріальний тиск був нижчий: 100–140 мм рт.ст. — систолічний та 60–90 мм рт.ст. — діастолічний; у ІІ групі: 160–190 — систолічний та 80–110 мм рт.ст. — діастолічний. Достовірних розбіжностей показників ШППХ між групами отримано не було: І група: аорто–кистьова ШППХ — 2,91 ± 0,25 та аорто–стопна ШППХ — 3,90 ± 0,49 м/с; ІІ група — 2,97 ± 0,37 та 4,48 ± ± 0,51 м/с відповідно. При контурному аналізі форми ФП–кривих відмічені достовірні розбіжності між групами: І група: кистьова крива: І та
ІІ класи — 86 %, решта — ІІІ клас; стопна крива: ІІ клас — 14 %, ІІІ–IV класи — 86 %; ІІ група: кистьова крива — ІІ клас — 10 %, ІІІ–IV класи становили 90 %; стопна крива: ІІІ–IV класи становили 100 %.

Висновки

У досліджуваних групах були отримані менші показники ШППХ порівняно з загальноприйнятими нормами. Найбільш інформативним при ФП–методі, що корелює з рівнем артеріального тиску, є оцінка контурного аналізу кривої. Достовірним маркером незадовільного стану судин є ІІІ та IV класи ФП–кривої. Найбільші зміни у хворих на судинну патологію спостерігаються в сегменті «аорта — стопа». ФП–метод потребує порівняння з класичними реперними механічними методами діагностики.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.