Мобильная версия

Журнал «» №3-4 (65-66), 2019

Аналіз показників добового профілю артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотиреозом залежно від ступеня його компенсації

Авторы: Корчагіна Д.А.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Мета роботи полягала у вивченні характеристик добового профілю артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутнім гіпотиреозом на підставі результатів амбулаторного моніторингу артеріального тиску. У дослідження були включені 50 пацієнтів з артеріальною гіпертензією і супутнім гіпотиреозом. Залежно від сироваткового рівня тиреотропного гормону пацієнти були розподілені на дві групи, по 25 пацієнтів у кожній: з компенсованим (група 1) і декомпенсованим гіпотиреозом (група 2). Рівень тиреотропного гормону 4,4 ммол/л вважали критерієм компенсації. До контрольної групи увійшли 30 пацієнтів з артеріальною гіпертензією і виключеною дисфункцією щитоподібної залози. Проведено порівняння основних показників амбулаторного моніторингу артеріального тиску залежно від компенсації гіпотиреозу. Для виявлення взаємозв’язку клінічних та анамнестичних факторів і показників нічного систолічного тиску було проведено регресійний аналіз.

Цель работы заключалась в изучении характеристик суточного профиля артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией и сопутствующим гипотиреозом на основании результатов амбулаторного мониторинга артериального давления. В исследование были включены 50 пациентов с артериальной гипертензией и сопутствующим гипотиреозом. В зависимости от сывороточного уровня тиреотропного гормона пациенты были разделены на две группы, по 25 пациентов в каждой: с компенсированным (группа 1) и декомпенсированным гипотиреозом (группа 2). Уровень тиреотропного гормона 4,4 мМЕ/л считали критерием компенсации. Контрольная группа состояла из 30 пациентов с артериальной гипертензией и исключенной дисфункцией щитовидной железы. Проведено сравнение основных показателей амбулаторного мониторинга артериального давления в зависимости от компенсации гипотиреоза. Для выявления взаимосвязи клинических и анамнестических факторов и показателей ночного систолического давления был проведен регрессионный анализ.

The purpose was to study characteristics of the daily blood pressure profile in hypertensive patients with concomitant hypothyroidism based on ambulatory blood pressure monitoring results. The study included 50 patients with hypertension and concomitant hypothyroidism. Depending on the serum level of thyroid-stimulating hormone, the patients were divided into two groups, 25 patients in each: with compensated (group 1) and decompensated hypothyroidism (group 2). Thyroid-stimulating hormone level of 4.4 mIU/L was considered the compensation criterion. The control group consisted of 30 patients with hypertension and excluded thyroid dysfunction. The main indicators of ambulatory blood pressure monitoring were compared depending on the compensation of hypothyroidism. Regression analysis was carried out to identify the correlation between clinical and anamnestic factors and the night systolic blood pressure.

Ключевые слова

амбулаторне моніторування артеріального тиску; добовий профіль артеріального тиску; артеріальна гіпертензія; гіпотиреоз

амбулаторное мониторирование артериального давления; суточный профиль артериального давления; артериальная гипертензия; гипoтиреоз

ambulatory blood pressure monitoring; daily blood pressure profile; arterial hypertension; hypothyroidism

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.3-4.64-65.2019.177856

Вступ

Досягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) серед українських пацієнтів залишається на незадовільному рівні, незважаючи на великий вибір антигіпертензивної терапії, зокрема фіксованих комбінацій [1]. Недостатня увага, неадекватна оцінка впливу коморбідних станів є однією з причин діагностичних та лікувальних помилок. Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) є другим найпоширенішим ендокринним захворюванням після цукрового діабету [3]. Згідно з даними МОЗ України, за останні 5 років кількість захворювань ЩЗ збільшилася у 5 разів. Аналіз захворюваності на гіпотиреоз (ГТ) з 2007 по 2017 рік дозволив встановити приріст хворих на 48,45 % (з 3,1 до 4,6 %) [2]. За даними ESH 2018, рівень АТ у нічний час є більш прогностично несприятливим, ніж середній денний АТ [4–7].

Мета: вивчити особливості добового профілю АТ у хворих на АГ у поєднанні з ГТ залежно від ступеня його компенсації за даними амбулаторного моніторування артеріального тиску.

Матеріали та методи

У дослідження ввійшли 50 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з ГТ (середній вік — 56,23 ± 7,64 року, середня тривалість АГ — 8,87 ± 4,45 року. Тривалість замісної гормональної терапії з приводу ГТ — 9,39 ± 5,75 року. Досліджувана група розподілена на дві підгрупи за ознакою компенсації ГТ: група 1 — компенсований ГТ, група 2 — декомпенсований ГТ (критерієм компенсації вважали рівень тиреотропного гормону (ТТГ) < 4,4 мМЕ/л). Контрольну групу становили 30 пацієнтів з АГ без дисфункції ЩЗ. Всі групи за клініко–анамнестичними показниками були статистично порівнянними. Амбулаторне моніторування АТ (АМАТ) здійснювали на апараті АВРМ 04 (Meditech, Угорщина).

Результати та обговорення

Хворі на АГ, асоційовану з декомпенсованим гіпотиреозом, мали більш виражені зміни показників добового АТ, а саме вищі середні рівні добового систолічного АТ (САТ), САТ удень, САТ вночі, індекс часу гіпертензії САТ, індекс поверхні гіпертензії САТ, величини ранкового підйому САТ (табл. 1). Високий діастолічний АТ (ДАТ) був пов’язаний зі збільшенням ризику серцево–судинних ускладнень у більш молодих осіб (< 50 років) [4], середній вік хворих на АГ та ГТ у нашому дослідженні становив > 50 років, і з цієї позиції розглядати підвищення ДАТ у них не було потреби. Статистичний аналіз дозволив встановити, що середні показники САТ вночі були найвищими у групі 2 та найнижчими у контрольній (к) групі (р_1–2 < 0,001, р_1–к < 0,001, р_2–к< 0,001), для хворих на АГ із коморбідним ГТ характерне недостатнє зниження АТ вночі.

Для уточнення характеру зв’язку рівня САТ уночі з клініко–анамнестичними чинниками та показниками ЕхоКГ, що вивчалися у хворих на АГ за наявності ГТ, було проведено покроковий регресійний аналіз. Для визначення інформативності отриманої регресійної моделі за допомогою дисперсійного аналізу була оцінена значущість коефіцієнта детермінації (R² = 0,427). Значення F–критерію становило 6,626; p < 0,000 (табл. 2).

Згідно з отриманою регресійною моделлю, незалежними чинниками, пов’язаними з рівнем САТ уночі, є рівень ТТГ, ударний об’єм (УО), коефіцієнт атерогенності (КА), рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), рівень тригліцеридів (ТГ), рівень загального холестерину.

Висновки

1. Згідно з даними амбулаторного моніторування артеріального тиску за наявності гіпотиреозу, незалежно від компенсації тиреоїдного стану, для хворих на артеріальну гіпертензію характерно недостатнє зниження систолічного артеріального тиску вночі.

2. За даними регресійного аналізу, незалежними чинниками щодо недостатнього зниження систолічного артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію за наявності гіпотиреозу є рівень ТТГ, ударний об’єм, коефіцієнт атерогенності, рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності, рівень тригліцеридів, рівень загального холестерину (p = 0,0003).

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Целуйко В.И. Реалии лечения артериальной гипертензии в Украине: результаты когортного исследования СИСТЕМА–2. Український кардіологічний журнал. 2018. № 1. С. 13–19.

2. Чукур O.O. Динаміка захворюваності й поширеності патології щитоподібної залози серед дорослого населення України. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2018. № 4. С. 19–25.

3. Garber J.R., Cobin R.H., Gharibetal H. Clinical Practice Guidelines for Hypothyroidism in Adults: Cosponsored by the American Association of Clinical Endocrinologist sand the American Thyroid Association. Endocr. Pract. 2012. Vol. 18(6). Р. 988–1028.

4. Williams B., Mancia G., Spieringetal W. Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018. Vol. 39(33). Р. 3021–3104.

5. Mancia G. Clinical value of ambulatory blood pressure: evidence and limits. Circulation research. 2015. Vol. 116(6). Р. 1034–1045.

6. Banegas J.R., Ruilope L.M., Dela Sierra A. et al. Relationship between clinic and ambulatory blood–pressure measurement sand mortality. New England Journal of Medicine. 2018. Vol. 378(16). Р. 1509–1520.

7. Turner J.R. Ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice: a review. American Journal of Medicine. 2015. Vol. 128(1). Р. 14–20.