Журнал «» №3-4 (65-66), 2019
Вернуться к номеру
Оманлива контрольована артеріальна гіпертензія: когнітивні функції та якість життя
Авторы: Кротова В.Ю.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
У статті подані результати нейропсихологічного обстеження 509 амбулаторних пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й комплексна оцінка когнітивних функцій з використанням короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA). У 32,2 % пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й низьким серцево-судинним ризиком за шкалою SCORE відзначалися недементні когнітивні розлади, що й стало основою для характеристики конт-рольованої артеріальної гіпертензії в таких хворих із когнітивними порушеннями як оманливої. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією й когнітивними розладами, за даними опитувальника SF-36, спостерігалося значне (р < 0,001) зниження якості життя за всіма шкалами порівняно з пацієнтами без когнітивних порушень і здоровими людьми. Факторами ризику розвитку когнітивних порушень при гіпертензії є обтяжена спадковість із когнітивних розладів у найближчих родичів, а також варіабельність систолічного артеріального тиску протягом дня понад 12 мм рт.ст. і діастолічного артеріального тиску — понад 10 мм рт.ст. згідно з даними амбулаторного моніторингу артеріального тиску. За результатами кореляційного аналізу виявлено прямий зв’язок між погіршенням компонентів якості життя й порушенням когнітивних функцій, які оцінювалися за допомогою різних нейропсихологічних тестів. Раннє визначення показників когнітивної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією II стадії як маркера ураження головного мозку внаслідок артеріальної гіпертензії необхідне для уточнення стратифікації ризику серцево-судинних подій.
В статье представлены результаты нейро-психологического обследования 509 амбулаторных пациентов с контролируемой артериальной гипертензией II степени и комплексная оценка когнитивных функций с использованием краткой шкалы оценки психического статуса (MMSE) и Монреальской шкалы оценки когнитивных функций (MoCA). У 32,2 % пациентов с контролируемой артериальной гипертензией II степени и низким сердечно-сосудистым риском по шкале SCORE отмечались недементные когнитивные расстройства, что и стало основой для характеристики контролируемой артериальной гипертензии у таких больных с когнитивными нарушениями как обманчивой. У пациентов с артериальной гипертензией и когнитивными расстройствами, по данным опросника SF-36, наблюдалось значительное (р < 0,001) снижение качества жизни по всем шкалам в сравнении с пациентами без когнитивных нарушений и здоровыми людьми. Факторами риска развития когнитивных нарушений при гипертензии является отягощенная наследственность по когнитивным расстройствам у ближайших родственников, а также вариабельность систолического артериального давления в течение дня более 12 мм рт.ст. и диастолического артериального давления — более 10 мм рт.ст. согласно амбулаторному мониторингу артериального давления. По результатам корреляционного анализа выявлена прямая связь между ухудшением компонентов качества жизни и нарушением когнитивных функций, оценивавшихся с помощью различных нейропсихологических тестов. Раннее определение показателей когнитивной функции у пациентов с артериальной гипертензией II стадии как маркера поражения головного мозга вследствие артериальной гипертензии необходимо для уточнения стратификации риска сердечно-сосудистых событий.
The article presents the results of neuropsychological examination of 509 outpatients with a controlled stage II arterial hypertension and an integrated assessment of cognitive functions using the Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment. It was found that 32.2 % of persons with a controlled stage II arterial hypertension and a low cardiovascular risk on SCORE scale had non-dementia cognitive disorders that became the basis for considering controlled arterial hypertension in such patients with cognitive impairment as false. In patients with hypertension and cognitive disorders, based on the data on the SF-36 questionnaire, there was a significant (p < 0.001) decrease in quality of life on all sections compared to those without cognitive disorders and healthy ones. Risk factors for the development of cognitive impairment in hypertension are history of cognitive disorders in the immediate family, as well as variability of systolic blood pressure above 12 mmHg during the day according to ambulatory blood pressure monitoring and daytime diastolic blood pressure — above 10 mmHg. The results of the correlation analysis revealed a direct relationship between the deterioration in the quality of life components and impaired cognitive functions assessed by various neuropsychological tests. An early determination of the indicators of cognitive function in patients with stage II arterial hypertension as a marker of brain damage due to arterial hypertension is necessary to clarify the risk stratification for cardiovascular events.
артеріальна гіпертензія; добовий профіль артеріального тиску; когнітивні функції; якість життя
артериальная гипертензия; суточный профиль артериального давления; когнитивные функции; качество жизни
arterial hypertension; daily blood pressure profile; cognitive functions; quality of life
Вступ
За даними експертів Європейського товариства кардіологів/Європейського товариства гіпертензії (ESC/ESH, Мюнхен, Барселона, 2018), до стійкого підвищення артеріального тиску (АТ) схильні понад 1 млрд людей у світі [4, 6]. У той же час ВООЗ засвідчує, що Україна є країною номер один у Європі й країною номер два у світі в рейтингу смертності від серцево–судинних захворювань (WHF, 2017).
В оновленому європейському документі з лікування артеріальної гіпертензії (АГ) (ESC/ESH, 2018) наголошується на обов’язковій ранній діагностиці й моніторуванні когнітивних порушень (КП) як маркера ураження мозку, спричиненого АГ. Когнітивні порушення виявляються в 73 % хворих як середнього, так і похилого віку з тривалістю АГ понад 5 років [1]. Через рік у 5–15 % пацієнтів із помірними КП розвивається деменція; у 25–30 % можлива реверсія симптоматики, що обнадіює [2, 3, 5].
Важливим є детальний аналіз ментального здоров’я хворих на АГ, тому що субклінічне ураження судин головного мозку зустрічається у 44 % хворих на АГ, що у 2 рази перевищує поширеність ураження серця й нирок (Mancia G. et al., 2009; Coca A., 2016). На тлі цих даних доказової медицини ВООЗ наголосила, що пріоритетом суспільної охорони здоров’я на 2017–2025 роки є боротьба з деменцією. Сьогодні на деменцію хворіють 50 млн людей у світі, й очікується, що їх чисельність зросте в 3 рази до 2050 року.
Отже, дослідження когнітивних функцій, їх впливу на якість життя хворих і чинників їх погіршення, у першу чергу в працюючих хворих із контрольованою неускладненою АГ ІІ стадії невисокого ризику серцево–судинних подій, є вельми актуальним напрямком покращення медичної реабілітації всієї когорти хворих на АГ.
Мета дослідження: вивчити якість життя хворих на контрольовану неускладнену артеріальну гіпертензію ІІ стадії на підставі комплексного аналізу й взаємозв’язку з добовим профілем артеріального тиску, рівнем тривоги, станом вегетативної нервової системи, когнітивною дисфункцією.
Матеріали та методи
Дизайн дослідження був визначений як відкрите когортне проспективне дослідження в паралельних групах хворих. Було залучено 509 працюючих хворих із контрольованою неускладненою АГ ІІ стадії (цільові рівні офісного артеріального тиску (АТ) < 140/90 мм рт.ст.). Від усіх хворих і здорових осіб групи контролю було отримано письмову згоду відповідно до принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини й біомедицину та законодавства України. Основну клінічну групу становили 157 хворих із контрольованою АГ ІІ ст. тривалістю понад 5 років, у яких за допомогою загальноприйнятих нейропсихологічних тестів (короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA)) виявили недементні КП. Чоловіків було 70 (44,6 %), жінок — 87 (55,4 %). Середній вік — 52,30 ± 0,68 (SD = 8,55) року. За тривалістю АГ медіана дорівнювала 10,0 (9,0–13,0) року. Більшість з них, 108 осіб (68,79 %), мали вищу освіту, середню спеціальну — 42 (26,75 %), і лише 7 (4,46 %) — середню професійну освіту. До групи порівняння увійшли 28 хворих із контрольованою АГ ІІ ст. без КП, статистично порівнянних за основними характеристиками (вік, стать, тривалість АГ, рівні офісного АТ, індекс маси тіла, показники ліпідного профілю) з хворими основної групи. Третя група — 28 практично здорових жінок і чоловіків без АГ і КП, які відповідали когорті досліджуваних хворих на АГ за статтю, віком і освітою (p > 0,05).
Результати та обговорення
Серед хворих на контрольовану АГ ІІ стадії, які працюють, з невисоким серцево–судинним ризиком за шкалою SCORE (до 5 %) у 32,2 % виявили недементні КП, що не було пов’язано з різними рівнями цільового АТ, нижчими за 140 і 90 мм рт.ст. Факторами ризику розвитку КП при АГ є обтяжена спадковість щодо КП у найближчих родичів (співвідношення шансів (СШ) становило 2,79 (1,15–6,77) відносно практично здорових осіб і 2,41 (1,01–5,88) — відносно хворих з АГ без КП). Порівнюючи показники добового профілю АТ між когортами хворих на АГ з КП і без КП, встановили достовірні розбіжності (р < 0,001) за показниками варіабельності систолічного й діастолічного артеріального тиску (САТ і ДАТ) як удень, так і вночі. Зокрема, медіана показника варіабельності САТ вночі (13 мм рт.ст.) майже вдвічі перевищувала таку у хворих без КП (7 мм рт.ст.; р < 0,001).
Взаємозв’язок між КП і високими показниками варіабельності артеріального тиску у хворих на АГ ІІ ст., навіть за умов контрольованості АТ, підтверджений результатами кореляційного й однофакторного логіт–аналізу. Так, підвищені рівні варіабельності САТ вдень і вночі збільшували відносний ризик (шанси) розвитку КП у хворих на АГ у 2,11 раза (СШ = 2,11; rs = +0,57 і rs = +0,61; р < 0,001). Встановлено, що імовірність розвитку КП перевищує 50 % (високий ризик), якщо рівень варіабельності САТ вдень вище від 12 мм рт.ст. (площа під ROC–кривою 0,891; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,823–0,940), з показниками чутливості 82,5 % і специфічності 85,7 %, рівень варіабельності ДАТ вдень вище від 10 мм рт.ст. (площа під ROC–кривою = = 0,792; 95% ДІ 0,710–0,859), з показниками чутливості 72,2 % і специфічності 75,0 %. Виявили слабкі, але достовірні асоціативні зв’язки вегетативного індексу з рівнем САТ (rs = +0,21; p < 0,01), із варіабельністю САТ і ДАТ вночі (rs = +0,26; p < 0,001, і rs = +0,27; p < 0,001), а також із наявністю КП у хворих на АГ (rs = +0,15; p < 0,05).
Виявили, що високий вегетативний індекс за Вейном прямо корелював з усіма дослідженими показниками тривоги: для рівнів тривоги за госпітальною шкалою тривоги й депресії rs = +0,26; p < 0,001; для особистісної і реактивної тривоги — rs = +0,28; p < 0,001, і rs = +0,31; p < 0,001.
За результатами кореляційного аналізу підтверджений також прямий взаємозв’язок між погіршенням практично всіх складових якості життя й порушеннями когнітивних функцій, оціненими за різними методиками. При цьому найбільш тісні зв’язки встановлені між показниками за шкалою МоСА і оцінкою стану фізичного (rs = +0,65; p < 0,001), психічного здоров’я (rs = +0,60; p < 0,001), обмеженнями життєвої (rs = +0,33; p < 0,001) і соціальної активності (rs = +0,35; p < 0,001).
За результатами дослідження мозкового судинного резерву при проведенні транскраніальної допплерографії середньої мозкової артерії встановлено суттєве (р < 0,001) зниження індексу вазомоторної реактивності у хворих на АГ із КП (44,0 ± 1,2) як відносно практично здорових осіб (82,5 ± 1,9), так і хворих на АГ без КП із групи порівняння (76,2 ± 2,1). Останнє вказує на наявність тісного зв’язку між величиною індексу вазомоторної реактивності й наявністю КП у хворих на АГ (rs = +0,54; p < 0,001).
Висновки
1. У хворих на контрольовану неускладнену АГ ІІ стадії, які працюють, з невисоким серцево–судинним ризиком за шкалою SCORE у 32,2 % виявляються недементні когнітивні розлади, що й було підставою для характеристики контрольованої артеріальної гіпертензії у таких хворих із КП як оманливої.
2. Факторами ризику розвитку когнітивних розладів при АГ є обтяжена спадковість щодо когнітивних порушень у найближчих родичів, а також рівень варіабельності САТ вдень за даними добового моніторування АТ вище за 12 мм рт.ст. і ДАТ вдень вище за 10 мм рт.ст.
3. За результатами кореляційного аналізу підтверджений прямий взаємозв’язок між погіршенням складових якості життя й порушеннями когнітивних функцій, оціненими за різними ней–ропсихологічними тестами.
4. Необхідне раннє визначення показників когнітивних функцій у хворих з артеріальною гіпертензією ІІ стадії як маркера ушкодження головного мозку, спричиненого артеріальною гіпертензією, для уточнення стратифікації ризику розвитку серцево–судинних подій.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про від–сутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
1. Coca A., Monteagudo E., Domnech M., Camafort M., Sierra C. Can the Treatment of Hypertension in the Middle–Aged Prevent Dementia in the Elderly? High Blood Press Cardiovasc. Prev. 2016. 23(2). 97–104.
2. Johnson M.L., Parikh N., Kunik M.E., Schulz P.E., Patel J.G., Chen H. et al. Antihypertensive drug use and the risk of dementia in patients with diabetes mellitus. Alzheimer’s & Dementia. 2012. 8(5). 437–444. doi:10.1016/j.jalz.2011.05.
2414.
3. Kelly M.E., Duff H., Kelly S., McHugh Power J.E., Brennan S., Lawlor B.A. et al. The impact of social activities, social networks, social support and social relationships on the cognitive functioning of healthy older adults: a systematic review. Systematic Reviews. 2017. 6(1). 259. doi:10.1186/s13643–017–
0632–2.
4. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur. Heart J. 2013. Vol. 34(28). P. 2159–2219.
5. Risk reduction of cognitive decline and dementia: WHO guidelines. Geneva: World Health Organization; 2019. Licence: CC BY–NC–SA 3.0 IGO.
6. Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti Rosei E., Sirenko Y., Brady A. et al. ESC–ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018. 39. 3021–3104.