Вступ
Злоякісні новоутворення (ЗН) товстої кишки зай–мають провідне місце в структурі захворюваності на ЗН населення України на тлі стабільного зростання захворюваності на рак як прямої, так і ободової кишки. Причиною цього перш за все є зміни в системі харчування населення, а саме вживання рафінованих продуктів замість натуральних збалансованих продуктів, у яких достатньою мірою наявні клітковина, вітаміни, мікро–елементи тощо. Порівняння ураження колоректальним раком (КРР) населення світу показало, що показники захворюваності коливаються від 32,1 на 100 тис. населення в Північній Європі до 4,9 на 100 тис. населення в Південно-Центральній Азії [1]; в Україні цей показник становить 20,5 на 100 тис. населення (табл. 1). Показники смертності перебувають в межах від 15,2 на 100 тис. населення в Центральній та Східній Європі до 3,6 на 100 тис. населення в Південно-Центральній Азії; в Україні — 10,6 на 100 тис. населення.
/3-1.jpg)
Співвідношення показників смертності та захворюваності опосередковано характеризує стан організації онкологічної допомоги хворим цієї категорії в країнах світу. Про високу ефективність протиракових заходів у Північній Америці та Північній Європі свідчить низький рівень співвідношення зазначених показників — 32,1 та 34,9 % відповідно. Україна входить до числа країн із найгіршим показником співвідношення смертність/захворюваність — 51,7 %, що свідчить про суттєві недоліки в діагностиці та лікуванні хворих на колоректальний рак, а також у профілактиці цього захворювання.
Матеріали та методи
Вивчення рівня ураження населення КРР і стану онкологічної допомоги проводилося з використанням персоніфікованої бази даних Національного канцер-реєстру України із застосуванням методів дескриптивної епідеміології та математичної статистики; обчислення відносної виживаності проводилось інтервальним методом.
Результати та обговорення
Установлено, що серед 137 266 тисяч первинних хворих на ЗН, виявлених у 2017 р. в Україні, зареєстровано 16,7 тисячі випадків КРР, або 25,2 на 100 тис. населення (стандартизований показник, світовий стандарт). У структурі померлих від ЗН 13,9 % становлять хворі на КРР, що підкреслює масштабність та актуальність проблеми надання онкологічної допомоги хворим цієї категорії.
Вивчення динамічних моделей захворюваності та смертності від ЗН прямої та ободової кишки впродовж 20 років показало, що захворюваність на ЗН зазначених локалізацій як у чоловіків, так і у жінок зберігає сталу тенденцію до зростання з переважанням темпів приросту ЗН ободової кишки (рис. 1, 2).
У чоловічій популяції України приріст захворюваності на рак ободової кишки становив 33,9 %, приріст захворюваності на рак прямої кишки — 20,5 %; у жіночій популяції за 20 років спостереження приріст захворюваності досягав 30,3 % при ЗН ободової та 16,9 % — при ЗН прямої кишки.
Динаміка смертності від КРР чоловічого населення України характеризується зростанням показника до 2010 року, а жіночого — до 2012 року, із подальшою стабілізацією процесу та статистично незначущим коливанням його величини (рис. 1, 2). Загалом рівень смертності чоловіків від раку прямої кишки за весь період дослідження в 1,5–2,0 раза перевищував такий у жінок, для ЗН ободової кишки ці відмінності також зберігаються.
Вивчення вікових характеристик показало, що у 2017 р. рівень захворюваності на КРР набув пікових значень у віковій групі 70–74 роки, а рівень смертності від КРР — у віковій групі 75–84 роки, незалежно від гендерної приналежності [2].
Вивчення територіальних моделей ураження населення України КРР у 2017 р. показало, що найвищі значення показників захворюваності на ЗН ободової кишки, які суттєво перевищують середньоукраїнський рівень як у чоловіків, так і у жінок, зареєстровано у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Черкаській областях та м. Києві (табл. 2) [2].
Перевищення загальноукраїнського рівня смертності від ЗН ободової кишки зареєстровано в населення Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської, Харківської, Черкаської областей та м. Києва.
При вивченні захворюваності на ЗН прямої кишки в регіонах України встановлено, що найвищі її рівні зареєстровані в чоловічого населення Дніпропетровської, Кіровоградської та Сумської областей і в жіночого населення Дніпропетровської, Запорізької, Кірово–градської та Рівненської областей.
Суттєве перевищення загальноукраїнського рівня смертності від ЗН прямої кишки як у чоловіків, так і у жінок зареєстровано в Дніпропетровській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
Для опосередкованої оцінки стану онкологічної допомоги хворим на КРР вивчено співвідношення відповідних показників смертності і захворюваності (рис. 3).
Установлено, що у чоловіків при ЗН ободової кишки в середньому по Україні цей показник становить 53,6 %, а у 5 областях (Вінницькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській) він перевищує 60,0 %; при ЗН прямої кишки це співвідношення в середньому по Україні становить 57,3 %, і в 4 областях (Полтавській, Рівненській, Херсонській та Чернівецькій) показник перевищує 70 %. У жіночого населення України середнє значення співвідношення смертності та захворюваності на рак ободової кишки становить 51,8 % та перевищує 60 % у 4 областях (Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській і Харківській). При ЗН прямої кишки в середньому по Україні цей показник становить 53,8 % при перевищенні 60 % у 8 областях (Вінницькій, Київській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Харківській і Чернівецькій).
Порівняння величини співвідношення смертності та захворюваності на КРР в Україні з аналогічними даними в інших регіонах світу показало, що його рівень близький до такого в країнах Азії та в 1,5 раза вищий, ніж у розвинених країнах Європи й Америки. Це підкреслює суттєві недоліки в профілактиці, діагностиці та лікуванні хворих на КРР в Україні, оскільки на кожні 10 виявлених випадків КРР реєструється 5–6 випадків смерті від цієї патології (табл. 1).
Для детальнішого вивчення стану організації онкологічної допомоги хворим на КРР розглянуто основні показники, що характеризують цей процес (табл. 3).
Установлено, що третина (33,3 %) хворих на ЗН ободової кишки та 27,6 % хворих на ЗН прямої кишки помирають упродовж одного року з моменту встановлення діагнозу, а в Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях ці показники становлять 37,8–45,4 %. Однією з причин такого стану є той факт, що 22,9 % хворих на ЗН ободової кишки та 40,0 % хворих на ЗН прямої кишки, яка є візуальною локалізацією, виявляють у занедбаній стадії хвороби. Зазначимо, що в Закарпатській, Київській, Луганській та Чернігівській областях цей показник для ЗН прямої кишки перебуває в межах 50,9–65,2 %.
Спеціальним лікуванням у 2018 р. у середньому по Україні було охоплено 68,1 % хворих на ЗН ободової кишки та 71,3 % — на ЗН прямої кишки; у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях ці показники не досягали 65 %.
Для інтегральної оцінки стану організації онкологічної допомоги хворим на КРР було обчислено показник 5-річної загальної виживаності (табл. 4, рис. 4). Дослідження виконано на когорті хворих на КРР, виявлених у 2010–2012 рр., що включала 30 675 осіб із діагнозом ЗН ободової кишки та 27 083 осіб із ЗН прямої кишки. При аналізі виживаності хворих на КРР було враховано стадію захворювання на час виявлення як найбільш вагомий прогностичний фактор.
Показник відносної 5-річної виживаності всієї когорти хворих на рак ободової кишки становив 41,4 %, у хворих з 1–2-ю стадією — 60,1 %, при 3-й стадії — 34,8 %, а при 4-й стадії — 6,5 %. Рівень 5-річної виживаності хворих на рак прямої кишки був дещо нижчим, ніж при ЗН ободової кишки, і становив 37,1 %, у хворих з 1–2-ю стадією злоякісного процесу — 48,2 %, при 3-й стадії — 32,4 %, при 4-й — 5,3 %.
При дослідженні регіональних рівнів відносної 5-річної виживаності хворих на рак ободової кишки встановлено, що величина цього показника коливалася від 19,2 % у Чернівецькій області до 57,1 % у м. Києві, а в Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській областях 5-річна виживаність не досягала навіть 30,0 % (рис. 5). Рівень 5-річної популяційної виживаності хворих на рак прямої кишки в областях був нижчий, ніж у хворих на рак ободової кишки, і коливався від 15,4 % у Чернівецькій області до 51,1 % у м. Києві, а у Миколаївській, Рівненській, Тернопільській областях його величина була меншою за 25,0 %.
/8-1.jpg)
Порівняння показника 5-річної виживаності хворих на КРР в Україні та економічно розвинених країнах світу показало, що ці величини відрізняються в 1,5–2,0 раза. За даними EUROCARE-5, 5-річна виживаність хворих на рак ободової кишки в країнах Європи становить 57 %, у хворих на рак прямої кишки — 56 % [3]. За даними American Cancer Society, скоригована (канцер-специфічна) 5-річна виживаність хворих на КРР білої раси становить 66,0 % і залежно від стадії — від 90,0 % при локалізованих стадіях до 71,0 % при регіональному поширенні та 14,0 % при віддалених метастазах [4].
Висновки
Злоякісні новоутворення товстої кишки займають провідне місце в структурі захворюваності на ЗН населення України — друге у чоловіків та третє в жінок, у структурі смертності — друге як у чоловіків, так і у жінок. Динамічні моделі захворюваності на КРР свідчать про стабільне зростання захворюваності як у чоловічого, так і у жіночого населення із переважанням частоти захворюваності в чоловічого населення. За 20 років спостереження у чоловічій популяції України приріст захворюваності на рак ободової кишки становив 33,9 %, прямої кишки — 20,5 %; у жіночій популяції — 30,3 % при ЗН ободової та 16,9 % при ЗН прямої кишки. Пікових значень показник захворюваності на КРР набуває у вікових групах 75–79 років, смертності — у вікових групах 80–84 роки. Співвідношення показників смертності та захворюваності при КРР у середньому по Україні перебуває в межах 51,8–57,3 %.
Суттєві недоліки в профілактиці, діагностиці та лікуванні хворих на КРР призводять до того, що 27,6–33,3 % хворих помирає впродовж року від часу встановлення діагнозу, а в окремих областях цей показник перевищує 40 %. Виживаність хворих на колоректальний рак насамперед залежить від своєчасності виявлення злоякісної пухлини, причому показник 5-річної виживаності хворих із ранніми стадіями раку у 8–10 разів вищий, ніж у хворих із занедбаними стадіями.
Конфлікт інтересів: всі автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Фінансова підтримка: дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи за тематикою, фінансування якої здійснюється за бюджетні кошти.
Інформація про внесок кожного автора: Федоренко З.П. — аналіз отриманих даних, написання тексту; Колеснік О.О. — організаційний супровід дослідження; Гулак Л.О. — розрахунок і вивчення показників виживаності; Рижов А.Ю. — розрахунок і вивчення динамічних моделей захворюваності та смертності за 20 років; Сумкіна О.В. — розрахунок і вивчення показників структури, захворюваності та смертності, організації онкологічної допомоги за 2017–2018 рр.
/3-2.jpg)
/4-1.jpg)
/4-2.jpg)
/5-1.jpg)
/5-2.jpg)
/6-1.jpg)
/7-1.jpg)
/7-2.jpg)