Мобильная версия

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 20, №2, 2019

Мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта після проведення черезшкірної вертебропластики в пацієнтів з остеопорозом

Авторы: Радченко В.О.(1), Піонтковський В.К.(2), Попов А.І.(1), Дєдух Н.В.(3), Костерін С.Б.(1), Мальцева В.Є.(1)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Комунальний заклад «Рівненська обласна клінічна лікарня», м. Рівне, Україна
(3) — ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. На сьогодні при остеопоротичних переломах тіл хребців найпоширенішими процедурами є черезшкірна вертебропластика й черезшкірна балонна кіфопластика. Кістковий цемент, який використовують для цих процедур, стабілізує тіло хребця з остеопоротичним переломом і сприяє підвищенню міцності. Мета: визначити мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у тілах хребців, які прилягають до тіла хребця з вертебропластикою і суміжних, за даними обстеження пацієнток з остеопорозом на кістковому денситометрі. Матеріали та методи. На кістковому денситометрі Explorer QDR (Hologic) проведено дослідження МЩКТ хребців поперекового відділу хребта у 20 жінок постменопаузального періоду через 6 міс., 1 і 2 роки після проведення черезшкірної вертебропластики. Кістковий цемент вводили в тіла хребців із низькою МЩКТ за наявності компресійного перелому для його консолідації або маніфестного остеопорозу, встановленого за показниками рентгенографії, денситометрії, комп’ютерної й магнітно-резонансної томографії. Результати. Аналіз МЩКТ пацієнток з остеопорозом після черезшкірної вертебропластики, виконаної на 1–3 хребцях поперекового відділу хребта, показав, що за наявності компресійних переломів при призначенні антиостеопоротичної терапії показники МЩКТ не знижуються. Однак у всіх пацієнтів у хребцях без вертебропластики в різні строки дослідження (від 6 міс. до 2 років) зберігаються остеопоротичні прояви. Принципових відмінностей за показниками МЩКТ на рівні хребців, розташованих вище або нижче від хребця з кістковим цементом, а також між хребцями з вертебропластикою, не встановлено. Отримані дані слід враховувати при необхідності установки фіксуючих конструкцій у хребетних рухових сегментах. Висновки. Незалежно від рівня виконання вертебропластики в пацієнтів з остеопорозом при призначенні антиостеопоротичної терапії не відбувається істотних змін показників МЩКТ у хребцях, прилеглих до оперованих і суміжних з ними. Пацієнтам після вертебропластики необхідно призначати остеотропну терапію на тривалий період.

Актуальность. На сегодняшний день при остеопоротических переломах тел позвонков самыми распространенными процедурами являются чрескожная вертебропластика и чрескожная баллонная кифопластика. Костный цемент, который используют для этих процедур, стабилизирует тело позвонка с остеопоротическим переломом и способствует повышению прочности. Цель: определить минеральную плотность костной ткани (МПКТ) в телах позвонков, прилегающих к телу позвонка с вертебропластикой и смежных, по данным обследования пациенток с остеопорозом на костном денситометре. Материалы и методы. На костном денситометре Explorer QDR (Hologic) проведено исследование МПКТ позвонков поясничного отдела позвоночника у 20 женщин постменопаузального периода через 6 мес., 1 и 2 года после проведения чрескожной вертебропластики. Костный цемент вводили в тела позвонков с низкой МПКТ при наличии компрессионного перелома для его консолидации или манифестного остеопороза, установленного по показателям рентгенографии, денситометрии, компьютерной и магнитно-резонансной томографии. Результаты. Анализ МПКТ пациентов с остеопорозом после чрескожной вертебропластики, выполненной на 1–3 позвонках поясничного отдела позвоночника, показал, что при наличии компрессионных переломов и назначении антиостеопоротической терапии показатели МПКТ не снижаются. Однако у всех пациентов в позвонках без вертебропластики на разных сроках исследования (от 6 мес. до 2 лет) сохраняются остеопоротические проявления. Принципиальных различий по показателям МПКТ на уровне позвонков, расположенных выше или ниже позвонка с костным цементом, а также между позвонками с вертебропластикой, не установлено. Полученные данные следует учитывать при необходимости установки фиксирующих конструкций в позвоночных двигательных сегментах. Выводы. Независимо от уровня выполнения вертебропластики у пациентов с остеопорозом при назначении антиостеопоротической терапии не происходит существенных изменений показателей МПКТ в позвонках, прилегающих к оперированному и смежных с ним. Пациентам после вертебропластики необходимо назначать остеотропную терапию на длительный период.

Background. Today, the most common procedures in case of osteoporotic vertebral body fractures are percutaneous vertebroplasty and percutaneous balloon kyphoplasty. Bone cement, which is used for these procedures, stabilizes the vertebral body after osteoporotic fracture and contributes to increasing of strength. The purpose of the study was to determine the bone mineral density (BMD) in the vertebral bodies adjacent to the vertebral body with vertebroplasty and adjacent, according to examination of patients with osteoporosis on a bone densitometer. Materials and methods. An Explorer QDR bone densitometer (Hologic) was used to study the lumbar spine BMD in 20 postmenopausal women 6 months, a year and two years after percutaneous vertebroplasty. Bone cement was injected into the vertebral bodies with low BMD in case of compression fracture for its consolidation or symptomatic osteoporosis established in terms of X-ray, densitometry, computed tomography or magnetic resonance imaging. Results. Analysis of BMD in female patients with osteoporosis after percutaneous vertebroplasty performed on 1–3 vertebrae of the lumbar spine showed that if there are compression fractures and anti-osteoporosis therapy, the indicators of BMD do not decrease. However, all patients in the vertebrae without vertebroplasty have osteoporotic manifestations for different periods of the study (from 6 months to 2 years). Fundamental diffe-rences in BMD indices at the level of the vertebrae located above or below the vertebra with bone cement, as well as between vertebrae with vertebroplasty, have not been established. The obtained data should be considered when it is necessary to install fixing structures in the vertebral body. Conclusions. Regardless of the level of performance of vertebroplasty in patients with osteoporosis, when prescribing anti-osteoporosis therapy, there are no significant changes in BMD indices in the vertebrae adjacent to the operated one and adjacent to it. Patients after vertebroplasty should be prescribed anti-osteoporosis therapy for a long period.

Ключевые слова

мінеральна щільність кісткової тканини; вертебропластика; суміжні хребці

минеральная плотность костной ткани; вертебропластика; смежные позвонки

bone mineral density; vertebroplasty; adjacent vertebrae

doi: http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.20.2019.168020

Вступ

Остеопороз — це метаболічне захворювання, яке характеризується зниженням кісткової маси й порушенням якості кістки, що підвищує ризик переломів. Виникнення переломів, пов’язаних із крихкістю кісток, є найчастішою причиною захворюваності й смертності пацієнтів похилого й старечого віку. Поширеність ризику переломів внаслідок остеопорозу в чоловіків становить 15–30 %, у жінок — 30–50 % [1].

Останніми роками в українській популяції, як і в інших країнах світу, значно збільшився відсоток людей похилого й старечого віку, тобто тієї категорії людей, у яких найчастіше трапляється ця хвороба. Частіше від остеопорозу страждають жінки постменопаузального періоду, бо естрогени керують метаболічними процесами кістки, а їх втрата призводить до порушення її якості. Постменопаузальний остеопороз характеризується появою больового синдрому, насамперед у хребті [2].

До факторів виникнення больового синдрому в чоловіків і жінок за умови остеопорозу належать деформації (переломи) хребців [1, 3], які розглядають як показники тяжкості захворювання й смертності, порівняно з населенням, що має однакові фактори ризику, стать і вік [4]. Виділяють компресійні, клиноподібні й двоввігнуті деформації, ступень яких визначають за H.K. Genant [5]. Найчастіше зустрічається компресійна деформація або компресійний перелом. Деформаційні зміни у хребцях збільшуються з віком як у жінок, так і в чоловіків, проте в жінок порушення розвиваються раніше. Доведено, що в 30–50 % пацієнтів уперше відзначений біль у спині є наслідком остеопоротичного перелому хребця, який виникає зазвичай за відсутності травми під час нахиляння, піднімання вантажу, у разі підвищеного фізичного навантаження, кашлю, чхання або падіння з висоти зросту [1].

Прямі наслідки переломів хребців спричинюють хронічний біль, знижують діапазон рухомості пацієнта. Вертебральні компресійні переломи у хворих на остеопороз є фактором високого ризику розвит-ку локальних і системних змін хребта: порушується сагітальний баланс, що призводить до кіфотичної деформації з порушенням функції легенів, компенсаторно підсилюється поперековий лордоз, виникає стеноз, спазм м’язів, прогресують дегенеративні зміни в міжхребцевих дисках, що може призвести до формування грижі [6]. Для успішного лікування цього складного контингенту пацієнтів — з остеопоротичними переломами, грижею диска, стенозом хребтового каналу — завжди слід неухильно дотримуватися показань до хірургічних втручань та обирати відповідну техніку [7].

На сьогодні при остеопоротичних переломах тіл хребців найпоширенішими процедурами є черезшкірна вертебропластика й черезшкірна балонна кіфопластика [8–11].

Кістковий цемент, який використовують для цих процедур, стабілізує тіло хребця з остеопоротичним переломом і сприяє підвищенню навантаження. У багатьох дослідженнях повідомлялося про зниження клінічних симптомів при коротких і тривалих спостереженнях за пацієнтами після черезшкірної вертебропластики й кіфопластики [12, 13]. Проте разом із цим визначено низку ускладнень, пов’язаних із поширенням цементу за межі тіла хребця, емболією легенів, потраплянням цементу в нижню порожнисту вену, серце й нирки, стисненням спинного мозку, компресією нервових корінців у форамінальних отворах [4]. Крім того, зафіксовано прогресування остеопорозу й підвищення ризику переломів у тілах хребців, суміжних з оперованим [14–16].

Мета дослідження: визначити мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у тілах хребців, прилеглих до хребця з вертебропластикою й суміжних, за даними обстеження пацієнтів з остеопорозом на кістковому денситометрі.

Матеріали та методи

У діагностиці остеопорозу значну роль відіграє дослідження МЩКТ за допомогою двохенергетичної рентгенівської денситометрії (DEXA). Нормальні показники, остеопенію й остеопороз у пацієнтів визначають за критеріями ВООЗ: показники Т-критерію до –1 — вікова норма, від –1 до –2,5 — остеопенія, нижче від –2,5 — остеопороз. Остеопороз може проявляться в одній із ділянок скелета (передпліччя, проксимальний відділ стегнової кістки, поперековий відділ хребта), що включено в протокол дослідження кісткового денситометра.

На кістковому денситометрі Explorer QDR (Hologic) проведено дослідження МЩКТ хребців поперекового відділу хребта 20 жінок постменопаузального періоду після проведення черезшкірної вертебропластики. Основні антропометричні характеристики подано в табл. 1.

Кістковий цемент вводили в тіла хребців із низькою МЩКТ за наявності компресійного перелому для його консолідації або маніфестного остеопорозу, встановленого за показниками рентгенографії, денситометрії, комп’ютерної й магнітно-резонансної томографії.

Хірургічне лікування виконували під місцевим знеболюванням і внутрішньовенною седацією пацієнта. У положенні лежачи на животі під електронно-оптичним рентгенівським перетворювачем (C-Arm) проводили голки з мандреном транспедикулярним доступом у тіла хребців і дозовано вводили в них кістковий цемент (різної в’язкості), контролюючи процес на рентгенівському зображенні. Через 2 хв після введення систему трубчастих напрямних видаляли [17].

Після проведення черезшкірної вертебропластики всім хворим призначали антиостеопорозну терапію — бісфосфонати або деносумаб у поєднанні з препаратами кальцію й вітаміну D3.

Залежно від топографічного розташування цементу в тілах хребців аналіз МЩКТ проводили в тілах прилеглих хребців, наприклад, при введенні кісткового цементу в LІ оцінювали LІІ–LIV.

Результати обстеження пацієнтів, проведеного протягом 1 міс. після черезшкірної вертебропластики, розглядали як початкові й використовували для порівняння під час наступних сканувань. Згідно з даними ВООЗ, за такий короткий проміжок часу зміни в кістках на підставі денситометричних досліджень не визначають.

Результати та обговорення

Дослідження МЩКТ на рівні тіл хребців поперекового відділу хребта, у які не вводили цемент, проведено в середньому через 6 міс., рік і два роки після черезшкірної вертебропластики (табл. 2).

За показником Т-критерію встановлено, що в усі терміни дослідження в хребцях зберігались остеопоротичні прояви. Значення загального показника МЩКТ в усі терміни дослідження після вертебропластики значущо не відрізнялися від початкових незалежно від кількості хребців (1–3), у які введено цемент (табл. 2).

Введення кісткового цементу в одне тіло хребця

У всіх пацієнток цієї підгрупи (7 жінок) до проведення вертебропластики за даними рентгенологічного дослідження виявлено компресійні переломи тіл хребців, у які вводили кістковий цемент. Аналіз показників МЩКТ хребців поперекового відділу хребта після вертебропластики й терапії бісфосфонатами показав, що остеопоротичні зміни зберігалися, але прогресування остеопорозу не виявлено.

Клінічний приклад 1. Пацієнтка В., 75 років. Діагноз: постменопаузальний остеопороз. Остеопоротичні зміни на рівні хребців поперекового відділу хребта. Проведено черезшкірну вертебропластику LI, у якому виявлено компресійний перелом (рис. 1а), і призначено антиостеопоротичну терапію. Через 6 міс. на повторному обстеженні виявлено підвищення показників МЩКТ: LII — на 3,5 %, LIII — на 21,4 % , LIV — на 2,4 % (рис. 1б). Проте через 2 роки показники МЩКТ знизилися порівняно з попереднім терміном дослідження: LII — на 3,8 %, LIII — на 11,2 % через те, що пацієнтка не продовжувала лікування бісфосфонатами (рис. 1в). На рівні хребця LIV показник МЩКТ підвищився на 4,1 %, однак площа хребця знизилась. За даними літератури, такі показники відображають початок компресійних змін [18].

Клінічний приклад 2. Пацієнтка С., 64 роки. Діагноз: постменопаузальний остеопороз. LII — компресійний перелом. Проведено черезшкірну вертебропластику LII. У результаті денситометричного обстеження після вертебропластики встановлено тяжкі остеопоротичні прояви у вище й нижче розташованих хребцях (рис. 2а). Через рік після вертебропластики й призначення антиостеопоротичної терапії зафіксовано підвищення показників МЩКТ на рівні хребців: LI — на 8,5 %, LIII — 21,25 %; LIV — 5,6 % (рис. 2б). Незважаючи на підвищення показників МЩКТ, остеопоротичні прояви в хребті зберігалися.

Клінічний приклад 3. Пацієнтка К., 54 роки. Діагноз: постменопаузальний остеопороз. При первинному обстеженні після черезшкірної вертебропластики (LI) визначено найбільш виражені зміни МЩКТ на рівні хребця LIII (рис. 3а). Пацієнтці призначено остеотропну терапію.

Через рік після вертебропластики встановлено підвищення показників МЩКТ порівняно з початковими величинами на рівні хребців LII — на 3,7 %, LIV — на 1,5 % і зниження на рівні хребця LIII на 2,5 % (рис. 3б). Після повторного обстеження через 2 роки виявлено незначне зниження показників МЩКТ у LII — на 1,0 %, LIV — 0,2 % і підвищення на рівні хребця LIII на 1,9 % порівняно з попереднім обстеженням (рис. 3в).

Введення кісткового цементу у 2 тіла хребця

У цій групі (9 жінок) виявлено подібні закономірності стану МЩКТ у хребцях після черезшкірної вертебропластики, а саме: у прилеглих хребцях цей показник був низьким, підвищення виявлено після антиостеопоротичної терапії, однак показники Т-критерію й надалі відповідали остеопорозу.

Клінічний приклад 4. Пацієнтка К., 70 років. Пост-менопаузальний остеопороз. Компресійні переломи LII і LIII. Проведено черезшкірну вертебропластику й призначено остеотропну терапію бісфосфонатами (рис. 4а). Через рік після проведення вертебропластики на тлі терапії визначено підвищення МЩКТ у суміжному хребці LI — на 2,7 %, у LIV — на 5,6 % (рис. 4б).

Введення кісткового цементу в 3 тіла хребця

Клінічний приклад 5. Пацієнтка Р., 60 років. Діагноз: постменопаузальний остеопороз. Компресійні переломи в грудному відділі й поперековому відділі (LII і LIII) хребта. Низька МЩКТ на рівні хребця LI. Проведено дослідження МЩКТ після вертебропластики LI і LII (рис. 5а) через 6 міс. Встановлено виражені остеопоротичні зміни на рівні хребців LIII і LIV. Після вертебропластики за відсутності антиостеопоротичної терапії показники МЩКТ на рівні хребця LIII знизилися на 2,7 %. Було проведено вертебропластику хребця LIV (рис. 5б).

Клінічний приклад 6. Пацієнтка К., 62 роки. Діагноз: постменопаузальний остеопороз. Компресійні переломи тіл хребців. Проведено вертебропластику в грудному (ThХІІ) і поперековому відділах (LI, LIII, LIV) хребта. На рівні хребця LII зафіксовано виражені остеопоротичні прояви (рис. 6а). Через 6 міс. після попереднього обстеження на тлі остеотропної терапії на рівні LII хребця виявлено остеопенічні прояви, тобто відбулося підвищення МЩКТ на 19,3 % (рис. 6б). Додатково з метою укріплення хребта проведено вертебропластику тіла хребця SI. Проте через рік МЩКТ LII знизилась на 4 % порівняно з попереднім дослідженням (рис. 6в). Додатково в LIII визначено перелом хрящової замикальної пластинки. За даними літератури, переломи в цій структурі досить часто зустрічаються в пацієнтів з остеопорозом [19].

Обговорення

За даними літератури, низька МЩКТ хребців призводить до значних змін у міжхребцевих дисках, жорсткості й розподілу навантаження в хребті після компресійного перелому [20–22]. При цьому в результаті порівняльного аналізу доведено, що відновлення механічної функції після вертебропластики мало залежить від типу кісткового цементу, більше — від його об’єму, проте може бути ускладненим у людей із низькою МЩКТ, у яких переломи хребців є тяжчими [20, 23].

Є дані, що похилий вік і низькі показники МЩКТ у поперековому відділі хребта й проксимальному відділі стегнової кістки можна розглянути як предиктори переломів суміжних хребців після проведення черезшкірної вертебропластики [24]. За даними проведених нами досліджень, низькі показники МЩКТ зафіксовано в усіх хребцях без цементу. Проте нові компресійні переломи після вертебропластики відбувалися найчастіше в хребцях, які не контактують із хребцем із цементом, і були поширені в пацієнтів із низькою МЩКТ [10].

Отже, у результаті аналізу показників МЩКТ пацієнтів із остеопорозом після черезшкірної вертебропластики, виконаної на 1–3 хребцях поперекового відділу хребта, встановлено, що за наявності компресійних переломів при призначенні антиостеопоротичної терапії показники МЩКТ не знижуються. Проте в усіх пацієнтів у хребцях без вертебропластики в різні терміни дослідження (від 6 міс. до 2 років) зберігаються остеопоротичні прояви. Принципових відмінностей за показниками МЩКТ на рівні хребців, що розташовані вище або нижче від хребця з кістковим цементом, а також проміж хребцями з вертебропластикою, не встановлено. Отримані дані слід враховувати в разі необхідності встановлення фіксувальних конструкцій у цих хребтових рухових сегментах. Крім того, пацієнтам після вертебропластики необхідно призначати остеотропну терапію на тривалий період.

Висновки

Незалежно від рівня виконання вертебропластики в пацієнтів з остеопорозом за умов дотримання рекомендації щодо антиостеопоротичної терапії не відбувається суттєвих змін показників МЩКТ у прилеглих до оперованого хребцях.

Пацієнтам після вертебропластики необхідно призначати остеотропну терапію на тривалий період.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Поворознюк В.В. Боль в нижней части спины / В.В. Поворознюк // Medix Anti-Aging. — 2009. — № 2(08). — С. 54-60.

2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остео-пороз / В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева // Reproductive Endocrinology. — 2012. — № 4. — С. 40-47.

3. Vertebral fractures: clinical importance and management / D.L. Kendler, D.C.Bauer, K.S. Davison et al. // The American journal of medicine. — 2016. — Vol. 129, № 2. — P. 221-231. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.09.020.

4. Tomé-Bermejo F. Osteoporosis and the Management of Spinal Degenerative Disease (II) / F. Tomé-Bermejo, A.R. Piñera, L. Alvarez // Archives of Bone and Joint Surgery. — 2017. — Vol. 5, № 6. — P. 363.

5. Vertebral fracture assessment using a semiquantitative technique / H.K. Genant, C.Y. Wu, C. van Kuijk, M.C. Nevitt // Journal of bone and mineral research. — 1993. — Vol. 8, № 9. — P. 1137-1148. doi: 10.1002/jbmr.5650080915.

6. Instrumentation of the osteoporotic spine: biomechanical and clinical considerations / K.E. Ponnusamy, S. Iyer, G. Gupta, A.J. Khanna // The Spine Journal. — 2011. — Vol. 11, № 1. — P. 54-63. doi: 10.1016/j.spinee.2011.03.005.

7. Hart R.A. Spine surgery for lumbar degenerative disease in elderly and osteoporotic patients / R.A. Hart, M.A. Prendergast // Instructional course lectures. — 2007. — Vol. 56. — P. 257-272.

8. Kırcelli A., Çöven İ. Percutaneous Balloon Kyphoplasty Vertebral Augmentation for Compression Fracture Due to Vertebral Metastasis: A 12-Month Retrospective Clinical Study in 72 Patients / A. Kırcelli, İ. Çöven // Medical science monitor: international medical journal of experimental and clinical research. — 2018. — Vol. 24. — P. 2142.

9. Bone cement distribution is a potential predictor to the reconstructive effects of unilateral percutaneous kyphoplasty in OVCFs: a retrospective study / J. Lin, L. Qian, C. Jiang et al. // Journal of orthopaedic surgery and research. — 2018. — Vol. 13, № 1. — P. 140. doi: 10.1186/s13018-018-0839-5.

10. New levels of vertebral compression fractures after percutaneous kyphoplasty: retrospective analysis of styles and risk factors / L. Ning, S. Wan, C. Liu et al. // Retrospective Analysis of Styles and Risk Factors // Pain Physician. — 2015. — Vol. 18. — P. 565-572.

11. A randomized trial comparing balloon kyphoplasty and vertebroplasty for vertebral compression fractures due to osteoporosis / M. Dohm, C.M. Black, A. Dacre et al. // American Journal of Neuroradiology. — 2014. — Vol. 35, № 12. — P. 2227-2236. doi: 10.3174/ajnr.A4127.

12. Percutaneous vertebroplasty: functional improvement in patients with osteoporotic compression fractures / L. Álvarez, M. Alcaraz, A. Pérez-Higueras et al. // Spine. — 2006. — Vol. 31, № 10. — P. 1113-1118. doi: 10.1097/01.brs.0000216487.97965.38.

13. Comparison of kyphoplasty and vertebroplasty for treatment of painful osteoporotic vertebral compression fractures: twelve-month follow-up in a prospective nonrandomized comparative study / X. Li, H. Yang, T. Tang et al. // Clinical Spine Surgery. — 2012. — Vol. 25, № 3. — P. 142-149. doi: 10.1097/BSD.0b013e318213c113.

14. Impact of cement leakage into disks on the development of adjacent vertebral compression fractures / W.J. Chen, Y.H. Kao, S.C. Yang et al. // Clinical Spine Surgery. — 2010. — Vol. 23, № 1. — P. 35-39. doi: 10.1097/BSD.0b013e3181981843.

15. Risk prediction of new adjacent vertebral fractures after PVP for patients with vertebral compression fractures: development of a prediction model / B.Y. Zhong, S.C. He, H.D. Zhu et al. // Cardiovascular and interventional radiology. — 2017. — Vol. 40, № 2. — P. 277-284.

16. Early Adjacent Vertebral Fractures after Balloon Kyphoplasty for Osteoporotic Vertebral Compression Fractures / B.S. Ko, K.J. Cho, J.W. Park // Asian spine journal. — 2018. — Nov 29. doi: 10.31616/asj.2018.0224.

17. Пат. 55710 Україна, МПК A61B 17/56. Спосіб хірургічного лікування компресійних переломів тіл хребців та пристрій для його здійснення / Л.М. Лигун, В.М. Шимон, В.О. Радченко, А.І. Попов; № 2002053967; заявл. 15.05.2002, опубл. 15.04.2003, Бюл. № 4.

18. Костная денситометрия в клинической практике / В.А. Радченко, С.Б. Костерин, Н.В. Дедух, Е.А. Побел // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2015. — № 2. — C. 100-107. doi:10.15674/0030-598720152100-107.

19. The effects of osteoporosis and disc degeneration on vertebral cartilage endplate lesions in rats / Ding Y., Jiang J., Zhou J. et al. // European Spine Journal. — 2014. — Vol. 23, № 9. — P. 1848-1855. doi: 10.1007/s00586-014-3324-9.

20. Mechanical efficacy of vertebroplasty: influence of cement type, BMD, fracture severity, and disc degeneration / J. Luo, D.M. Skrzypiec, P. Pollintine et al. // Bone. — 2007. — Vol. 40, № 4. — P. 1110-1119. doi: 10.1016/j.bone.2006.11.021.

21. Association between bone mineral density and lumbar disc degeneration / S. Salo, V. Leinonen, T. Rikkonen et al. // Maturitas. — 2014. — Vol. 79, № 4. — P. 449-455. doi: 10.1016/j.maturitas.2014.09.003.

22. The association between lumbar spine bone mineral density and lumbar disc degeneration: a study in Han Chinese / J. Pan, X. Tong, Y. Han et al. // Chin. J. Osteoporos. — 2016. — Vol. 22. — P. 1156-1160.

23. Risk factors for new vertebral fractures after percutaneous vertebroplasty in patients with osteoporosis: a prospective study / W.G. Liu, S.C. He, G. Deng et al. // Journal of Vascular and Interventional Radiology. — 2012. — Vol. 23, № 9. — P. 1143-1149. doi: 10.1016/j.jvir.2012.06.019.

24. Risk factors of adjacent vertebral collapse after percutaneous vertebroplasty for osteoporotic vertebral fracture in postmenopausal women / K. Takahara, M. Kamimura, H. Moriya et al. // BMC musculoskeletal disorders. — 2016. — Vol. 17, № 1. — P. 12. doi: 10.1186/s12891-016-0887-0.