Мобильная версия

Журнал «» №1 (63), 2019

Вплив надлишкової маси тіла на розвиток когнітивних порушень у хворих із гіпертонічною хворобою

Авторы: Скибчик В.А.(1), Пелешко О.С.(2)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) — КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», м. Червоноград, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. На сьогодні існують дані щодо впливу підвищеного індексу маси тіла (ІМТ) на розвиток когнітивних порушень (КП). Мета: оцінити роль підвищеного артеріального тиску (АТ) та ІМТ у виникненні КП у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ). Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти (1-ша група) із ГХ ІІ–ІІІ стадії 2–3-го ступеня та 30 практично здорових осіб (2-га група) із нормальним рівнем АТ. Пацієнти 1-ї групи були розподілені на дві підгрупи: 1А підгрупу становили 38 хворих із ГХ та підвищеним ІМТ, 1Б підгрупу — 24 хворі із ГХ та нормальним ІМТ. Для вивчення когнітивних функцій застосовувалась коротка шкала дослідження психічного статусу (MMSE). Результати. Середній бал за шкалою MMSE становив 26,9 ± 1,5 та 28,8 ± 1,1 у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи відповідно, що свідчить про достовірне погіршення когнітивних функцій у пацієнтів із ГХ (p < 0,05). КП були більш вираженими в пацієнтів із ГХ та підвищеним ІМТ, середній показник цих пацієнтів за шкалою MMSE був достовірно нижчим порівняно із середнім балом хворих із нормальним ІМТ (26,4 ± 1,4 та 28,0 ± 1,2 відповідно, p < 0,05). У пацієнтів із ГХ та підвищеним ІМТ статистично достовірно вищою була частота помірних КП та деменції. Висновки. У пацієнтів із ГХ показники когнітивних функцій були достовірно нижчими порівняно з групою контролю. Надлишкова маса тіла й ожиріння зумовлювали достовірне погіршення когнітивних функцій у пацієнтів із ГХ.

Актуальность. На сегодняшний день существуют данные о влиянии повышенного индекса массы тела (ИМТ) на развитие когнитивных нарушений (КН). Цель: оценить роль повышенного артериального давления (АД) и ИМТ в возникновении КН у пациентов с гипертонической болезнью (ГБ). Материалы и методы. В исследование включены 62 пациента (1-я группа) с ГБ II–III стадии 2–3-й степени и 30 практически здоровых лиц (2-я группа) с нормальным уровнем АД. Пациенты 1-й группы были разделены на две подгруппы: 1А подгруппу составили 38 больных с ГБ и повышенным ИМТ, 1Б подгруппу — 24 больных с ГБ и нормальным ИМТ. Для изучения когнитивных функций применялась краткая шкала исследования психического статуса (MMSE). Результаты. Средний балл по шкале MMSE составил 26,9 ± 1,5 и 28,8 ± 1,1 у пациентов 1-й и 2-й группы соответственно, что свидетельствует о достоверном ухудшении когнитивных функций у пациентов с ГБ (p < 0,05). КН были более выраженными у пациентов с ГБ и повышенным ИМТ, средний показатель этих пациентов по шкале MMSE был достоверно ниже по сравнению со средним баллом больных с нормальным ИМТ (26,4 ± 1,4 и 28,0 ± 1,2 соответственно, p < 0,05). У пациентов с ГБ и повышенным ИМТ статистически достоверно выше была частота умеренных КП и деменции. Выводы. У пациентов с ГБ показатели когнитивных функций были достоверно ниже по сравнению с группой контроля. Избыточный вес и ожирение обусловили достоверное ухудшение когнитивных функций у пациентов с ГБ.

Background. There is growing evidence that obesity is associated with cognitive impairment. The purpose of the study was to determine the effects of high blood pressure (BP) and body mass index (BMI) on cognitive functioning in patients with essential hypertension. Materials and methods. We selected 62 patients with hypertension degrees 2–3 (group 1) and 30 apparently healthy individuals (group 2) with a normal level of BP. Hypertensive subjects were divided into two subgroups based on their BMI: subgroup 1A consisted of 38 patients with hypertension and increased BMI, subgroup 1B — of 24 patients with hypertension and normal BMI. Neuropsychological examination was carried out by Mini Mental State Examination (MMSE). Results. The average MMSE score was 26.9 ± 1.5 in group 1 and 28.8 ± 1.1 in group 2 that indicates a significant cognitive decline in hypertensive patients (p < 0.05). Obese and hypertensive patients performed more poorly than non-obese hypertensives, their average MMSE score was significantly lower (26.4 ± 1.4 and 28.0 ± 1.2, respectively, p < 0.05). Mild cognitive impairment and dementia predominated in the structure among obese hypertensives. Conclusions. Cognitive performance was significantly lower in hypertensive patients compared to the control group. And those with combination of hypertension and overweight had a significantly greater decline in cognitive functioning.

Ключевые слова

гіпертонічна хвороба; когнітивні порушення; деменція; надлишкова маса тіла; ожиріння

гипертоническая болезнь; когнитивные нарушения; деменция; избыточная масса тела; ожирение

essential hypertension; cognitive impairment; dementia; overweight; obesity

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.1.63.2019.162949

Вступ

Ожиріння є важливою медичною і соціальною проблемою не тільки в Україні, але й у світі. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2016 році в більше ніж 1,9 млрд дорослих діагностовано надлишкову масу тіла, із них більше 650 млн страждали від ожиріння. Число випадків ожиріння зросло майже втричі в період з 1975 по 2016 р. Індекс маси тіла (ІМТ) вважається оптимальним показником для оцінки розмірів тіла. За рекомендаціями ВООЗ, наявність зайвої ваги діагностується при ІМТ, що дорівнює або перевищує 25 кг/м², а ожиріння — при ІМТ > 30 кг/м².

На сьогодні існують окремі дані щодо впливу ожиріння як модифікованого фактора ризику на виникнення судинної деменції та хвороби Альцгеймера [1]. Також у низці досліджень виявлено складний взаємозв’язок між ІМТ та когнітивними функціями [2, 3]. Установлено, що довготривале ожиріння в молодості пов’язане з гіршими когнітивними функціями в середньому віці [4]. Деякі автори також зазначають, що в пацієнтів з ожирінням та метаболічним синдромом когнітивні розлади виникають значно раніше, ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла [5].

Оскільки зайва вага та ожиріння тісно пов’я–зані з підвищеним артеріальним тиском (АТ) [6], метою нашого дослідження було оцінити роль цих чинників ризику у виникненні когнітивних порушень (КП) у хворих із гіпертонічною хворобою (ГХ).

Матеріали та методи

На базі КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» нами обстежені 62 пацієнти (1–ша група; середній вік — 49,2 ± 8,7 року; 53,2 % чоловіків) із ГХ ІІ–ІІІ стадії 2–3–го ступеня та 30 практично здорових осіб (2–га група; середній вік — 46,5 ± 10,1 року; 56,7 % чоловіків) із нормальним рівнем АТ. Пацієнти 1–ї групи були розподілені на дві підгрупи, порівнянні за віком і статтю: 1А підгрупу становили 38 хворих (61,3 %) із ГХ та підвищеним ІМТ, 1Б підгрупу — 24 хворі (38,7 %) із ГХ та нормальним ІМТ. Слід відмітити, що у 18 % (n = 7) пацієнтів з 1А підгрупи діагностовано ожиріння I ступеня, у 82 % (n = 31) наявна надлишкова маса тіла.

Усім пацієнтам проведено клініко–анамнестичне обстеження з вимірюванням АТ та визначенням ІМТ, лабораторні (рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької та високої щільності, тригліцеридів, глюкози крові, креатиніну з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації, електролітів крові) та інструментальні методи дослідження (добове моніторування АТ, електрокардіографія, ультразвукове обстеження серця).

ІМТ визначали за формулою: ІМТ = маса ті–ла/(ріст)², кг/м². Діагноз надлишкової маси тіла чи ожиріння встановлювали відповідно до критеріїв ВООЗ (1997). Надлишкову масу тіла визначали при значенні ІМТ від 25 до 29,9 кг/м², ожиріння I ступеня — від 30 до 34,9 кг/м², II ступеня — від 35 до 39,9 кг/м², III ступеня — ІМТ більше ніж 40,0 кг/м².

З метою оцінки когнітивних функцій пацієнтів використовували коротку шкалу дослідження психічного статусу (Mini Mental State Examination — MMSE) — визначення орієнтування в часі, місці, стану короткотривалої, довготривалої пам’яті, функції мовлення, праксису, гнозису [7]. 29–30 балів розцінювали як відсутність порушення когнітивних функцій, 27–28 балів — як легкі КП, 24–26 балів — як помірні КП, 20–23 бали — як початкову стадію деменції, < 20 балів — як виражені стадії деменції [8]. Стійкість уваги та швидкість сенсомоторних реакцій оцінювали за допомогою таблиць Шульте [9].

Отримані результати обробляли за допомогою програми Statistica for Windows. Достовірність різниці між середніми кількісними значенням двох вибірок визначали за критерієм Манна — Уїтні.

Результати та обговорення

Тривалість захворювання на ГХ становила в середньому 9,6 ± 4,7 року. Середній рівень систолічного тиску становив 166,9 ± 12,7 мм рт.ст., діастолічного — 97,4 ± 7,2 мм рт.ст. Антигіпертензивну терапію постійно приймали 27,4 % хворих (n = 17), епізодично — 56,5 % (n = 35), не
приймали взагалі — 16,1 % (n = 10). Основними скаргами серед пацієнтів були: головний біль (92 %), запаморочення (81 %), шум у вухах та голові (70 %), розлади сну (63 %), загальна слабкість та підвищена втомлюваність (61 %), порушення пам’яті та уваги (54 %), швидка втома при розумовій діяльності (48 %).

Аналіз результатів нейропсихологічних шкал показав достовірне погіршення когнітивного статусу у хворих 1–ї групи, тоді як у 2–й групі КП не зафіксовано в жодного пацієнта. Пацієнти 1–ї групи потребували також достовірно більше часу на виконання завдань за таблицями Шульте (табл. 1).

Водночас слід відмітити, що КП були більш вираженими в пацієнтів із ГХ та підвищеним ІМТ. Про це свідчить середній показник цих пацієнтів за шкалою MMSE, що був достовірно нижчим порівняно із середнім балом хворих із нормальним ІМТ (26,4 ± 1,4 та 28,0 ± 1,2 відповідно, p < 0,05) (табл. 2).

При вивченні структури когнітивних функцій у пацієнтів із підвищеним ІМТ легкі КП діагностовано в 42,1 % пацієнтів, помірні КП — у 47,3 %, початкову деменцію — у 5,3 % хворих, ще в 5,3 % хворих КП не виявлено (рис. 1). Серед пацієнтів із нормальним ІМТ легкі КП спостерігалися в 50,0 % випадків, помірні КП — у 16,7 %, також у 33,3 % випадків КП не діагностовано
(рис. 2).

Отже, у пацієнтів із ГХ та підвищеним ІМТ (надлишковою вагою та І ступенем ожиріння) статистично достовірно вищою була частота помірних КП та деменції (р < 0,05) порівняно з пацієнтами з ГХ та нормальним ІМТ. Швидкість виконання завдань за таблицями Шульте суттєво не відрізнялася у хворих із нормальним та підвищеним ІМТ і в обох групах перевищувала показники норми (48,8 ± 11,2 та 48,3 ± 11,6 відповідно). Ступінь ожиріння не був достовірно пов’язаний із гіршими результати тестування MMSE і становив 26,4 ± 1,5 у пацієнтів із надлишковою вагою та 26,4 ± 1,2 у пацієнтів з ожирінням І ступеня (р > 0,05).

Отримані нами результати певною мірою збігаються з клінічними й епідеміологічними дослідженнями, які переконливо продемонстрували, що високий систолічний тиск у середині життя прямо корелює з ризиком когнітивного зниження та розвитком деменції в похилому віці [10, 11]. Підвищення систолічного тиску на кожні 10 мм рт.ст. збільшує ризик помірних когнітивних порушень на 7 %, тяжких — на 9 % [12]. Також згідно з даними метааналізу 12 клінічних випробувань, в яких порівнювали вплив різних класів антигіпертензивних препаратів на розвиток та прогресування деменції, встановлено, що ризик виникнення когнітивних порушень на 9 % нижчий в осіб, які приймають антигіпертен–зивну терапію, незалежно від класу препаратів [13]. Суперечливими є відомості щодо впливу ожиріння на когнітивні функції. Наявні в літературі дані свідчать про те, що зв’язок ожиріння з когнітивними функціями не є прямим — ожиріння впливає на когнітивну сферу різних людей по–різному, особливо залежно від їх вікової групи. Зокрема, згідно з результатами деяких досліджень більш низький ІМТ пов’язаний зі збільшенням частоти виникнення деменції, особливо в осіб похилого віку [14, 15]. Однак в осіб середнього віку результати досліджень були протилежними — підвищений ІМТ був пов’язаний із гіршими когнітивними показниками, особливо запам’ятовуванням та виконавчими функціями, а також підвищував ризик виникнення деменції [16]. Проте слід відмітити, що в наведених дослідженнях виключався вплив будь–яких інших кардіоваскулярних факторів ризику.

Висновки

1. У пацієнтів із ГХ показники когнітивних функцій за шкалою MMSE були достовірно ниж–чими порівняно з групою контролю (здорові особи).

2. Надлишкова маса тіла й ожиріння зумовлюють достовірне погіршення когнітивних функцій у пацієнтів із ГХ. Зокрема, у таких пацієнтів частіше виявляли помірні КП та деменцію, тоді як у пацієнтів із нормальним ІМТ — легкі КП.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Haan M.N. Can dementia be prevented? Brain aging in a population–based context / Haan M.N., Wallace R. // Ann. Rev. Public Health. — 2004. — Vol. 25. — P. 1–24.

2. Jeong S.K. Interactive Effect of Obesity Indexes on Cognition / Jeong S.K., Nam H.S., Son M.H., Son E.J., Cho K.H. // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2005. — Vol. 19. — P. 91–96.

3. Elias M.F. Lower cognitive function in the presence of obesity and hypertension: the Framingham heart study / Elias M.F., Elias P.K., Sullivan L.M., Wolf P.A., D’Agostino R.B. // Int. J. Obesity Relat. Metab. Disord. — 2003. — Vol. 27. — P. 260–268.

4. Sabia S. Body mass index over the adult life course and cognition in late midlife: the Whitehall II Cohort Study / Sabia S., Kivimaki M., Shipley M., Marmot M., Singh–Manoux A. // The American Journal of Clinical Nutrition. — 2009. — Vol. 89(2). — P. 601–607.

5. Singh–Manoux A. Obesity phenotypes in midlife and cognition in early old age: the Whitehall II cohort study / Singh–Manoux A., Czernichow S., Elbaz A., Dugravot A., Sabia S., Hagger–Johnson G., Kaffashian S., Zins M., Brunner E.J., Nabi H., Kivimäki M. // Neurology. — 2012. — Vol. 79(8). — P. 755–62.

6. Droyvold W.B. Change in body mass index and its impact on blood pressure: a prospective population study / Droyvold W.B., Midthjell K., Nilsen T.I., Holmen J. // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. — 2005. — Vol. 29. — P. 650–655.

7. Folstein M.F. MiniMental State / Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. // Journal of Pssychiatric Research. — 1975. — Vol. 12. — P. 189–198.

8. Бачинська Н.Ю. Синдром умеренных когнитивных нарушений // НейроNews. — 2010. — № 2/1. — С. 12–17.

9. Вассерман Л.И. Методы нейропсихологической диагностики / Вассерман Л.И., Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. — СПб.: Стройлеспечать, 1997. — С. 304.

10. Emdin C.A. Blood pressure and risk of vascular dementia: evidence from a primary care registry and a cohort study of transient ischemic attack and stroke / Emdin C.A., Rothwell P.M., Salimi–Khorshidi G., Kiran A., Conrad N., Callender T., Mehta Z., Pendlebury S.T., Anderson S.G., Mohseni H., Woodward M., Rahimi K. // Stroke. — 2016. — Vol. 47 — P. 1429–1435.

11. Ninomiya T. Midlife and late–life blood pressure and dementia in Japanese elderly: the Hisayama study / Ninomiya T., Ohara T., Hirakawa Y., Yoshida D., Doi Y., Hata J. et al. // Hypertension. — 2011. — Vol. 58(1). — Р. 22–28.

12. Launer L.J. Midlife blood pressure and dementia: the Honolulu–Asia aging study / Launer L.J., Ross G.W., Petrovitch H. et al. // Neurobiol Aging. — 2000. — Vol. 21. — P. 49–55.

13. Levi Marpillat N. Antihypertensive classes, cognitive decline and incidence of dementia: a network meta–analysis / Levi Marpillat N., Macquin–Mavier I., Tropeano A.I., Bachoud–Levi A.C., Maison P. // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31(6). — P. 1073–82.

14. Suemoto C.K. Body mass index and cognitive function: the potential for reverse causation / Suemoto C.K., Gilsanz P., Mayeda E.R., Glymour M.M. // International Journal of Obesity. — 2015. — Vol. 39(9). — P. 1383–1389.

15. Fitzpatrick A.L. Midlife and late–life obesity and the risk of dementia: cardiovascular health study / Fitzpatrick A.L., Kuller L.H., Lopez O.L. et al. // Archives of Neurology. — 2009. — Vol. 66(3). — P. 336–342.

16. Gunstad J. Obesity is associated with memory deficits in young and middle–aged adults / Gunstad J., Paul R.H., Cohen R.A., Tate D.F., Gordon E. // Eating and Weight Disorders. — 2006. — Vol. 11(1). — P. 15–19.