Мобильная версия

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №1, 2019

Пробіотики та інфекційні хвороби

Авторы: Крамарьов С.О., Євтушенко В.В., Євтушенко О.М., Закордонець Л.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Справочник специалиста

Стаття присвячена темі застосування пробіотиків у практиці інфекційних хвороб. Надано інформацію щодо механізмів дії пробіотиків, а саме: посилення епітеліального бар’єра, інгібування адгезії патогенних мікроорганізмів, конкурентне пригнічення росту патогенних мікроорганізмів, продукція антибактеріальних субстанцій та модуляція імунної відповіді.

Статья посвящена теме применения пробиотиков в практике инфекционных болезней. Предоставлена информация о механизмах действия пробиотиков, а именно: усиление эпителиального барьера, ингибирование адгезии патогенных микроорганизмов, конкурентное угнетение роста патогенных микроорганизмов, продукция антибактериальных субстанций и модуляция иммунного ответа.

The article deals with the use of probiotics in the practice of infectious diseases. Information is presented on the mechanisms of probiotic action, namely, on strengthening the epithelial barrier, inhibition of adhesion of pathogenic microorganisms, competitive suppression of the growth of pathogenic microorganisms, production of antibacterial substances and modulation of the immune response.

Ключевые слова

пробіотики; інфекційні хвороби; огляд

пробиотики; инфекционные болезни; обзор

probiotics; infectious diseases; review

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.7.1.2019.159221

Пробіотиками називають живі мікроорганізми, які при вживанні в адекватній кількості приносять користь здоров’ю людини [17]. Термін «пробіотики» об’єднує пробіотичні лікарські засоби, пробіотичні продукти харчування (продукти харчування, дієтичні добавки, харчові добавки) та генетично модифіковані пробіотики. Від 2001 року, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, при використанні пробіотиків має бути зазначена родова та родинна назва штаму з визначенням його генотипових і фенотипових особливостей, а також дані про механізм дії, отримані in vitro, обґрунтування клінічної ефективності за результатами досліджень у людській популяції. Крім того, мають бути визначені аспекти антибактеріальної резистентності, метаболічної активності, побічної дії, токсин-продукуючої та гемолітичної активності, відсутність інвазивності в дослідженнях на тваринах [26].

Сьогодні відомі механізми дії пробіотиків, що захищають організм людини від інфекційних захворювань. Серед них: посилення епітеліального бар’єра, інгібування адгезії патогенних мікроорганізмів, конкурентне пригнічення росту патогенних мікроорганізмів, продукція антибактеріальних субстанцій та модуляція імунної відповіді.

Посилення епітеліального бар’єра

Пробіотики сприяють відновленню бар’єрної функції після її ушкодження. Штам Escherichia coli Nissle 1917 (EcN1917), Lactobacillus сasei DN-114001 не тільки запобігає руйнуванню бар’єра слизової оболонки ентеропатогенними кишковими паличками, але навіть відновлює цілісність слизової оболонки в клітинах Т84 та Caco-2 [20, 30, 41].

Пробіотики здатні попереджати опосередковане цитокінами ушкодження слизової оболонки кишечника. Так, Lactobacillus rhamnosus GG (LGG) секретує два пептиди (р40 і р75), які запобігають цитокініндукованому апоптозу клітин внаслідок активації антиапоптозної протеїнкінази В (Р/Akt) у фосфатидилінозит-3'-кіназа-залежному ланцюгу та завдяки пригніченню проапоптотичної р38/мітоген-активованої протеїнкінази (МАРK).

Інгібування адгезії патогенних мікроорганізмів

Молочнокислі бактерії мають декілька детермінант, які беруть участь у взаємодії з епітеліальними клітинами та слизом. L. plantarum та Lactobacillus spp. посилюють слизовий шар та глікокалікс і пригнічують адгезію та інвазію патогенних бактерій [15, 19]. Пробіотичні штами можуть також індукувати вивільнення дефензинів з епітеліальних клітин. Ці протеїни активні проти бактерій, грибів і вірусів, а також сприяють стабілізації бар’єрної функції кишечника [11]. Дефензини зв’язуються з аніонними фосфоліпідами мембранної поверхні, через що в бактеріальній мембрані утворюються пори, які порушують цілісність стінки і сприяють лізису мікроорганізмів [18].

Конкурентне витіснення патогенних мікроорганізмів

Механізми, внаслідок яких пробіотичні штами елімінують та пригнічують ріст інших патогенних мікроорганізмів, включають створення несприятливої мікроекології, закриття бактеріальних рецепторних ділянок, продукцію та секрецію антимікробних речовин і селективних метаболітів, а також конкурентне виснаження основних поживних речовин [28]. Дослідження доводять, що біфідо- та лактобактерії пригнічують ріст широкого спектра патогенних бактерій, зокрема E.coli, Salmonella, Helicobacter pylori, Listeria monocytogenes та Rotavirus [7, 13, 22, 34].

Важливим компонентом проти інфекційного захисту пробіотиків вважається продукція ними органічних кислот і бактеріоцинів. Органічні кислоти, зокрема оцтова і молочна кислоти, чинять потужну інгібуючу дію відносно грамнегативних бактерій, і, на думку багатьох авторів, саме за їх рахунок в основному здійснюється антибактеріальний вплив пробіотиків [27]. Органічні кислоти надходять у бактеріальну клітину і дисоціюють у цитоплазмі, викликаючи зниження внутрішньоклітинного рН або накопичення іонізованої форми органічної кислоти, що призводить до загибелі збудника [1].

Пробіотики здатні пригнічувати ріст не тільки бактерій, але і грибкових патогенів. Відомо, що Lactobacillus може виробляти протигрибкові речовини, такі як бензойна кислота, метилгідантоїн, мевалонолактон, жирні кислоти з коротким ланцюгом та інші [8, 21, 23, 29].

Вплив на імунну систему

На сьогодні відомо, що пробіотики мають імуномодулюючу активність. Найбільш вивченою є взаємодія пробіотичних штамів з трансмембранними toll-подібними рецепторами (TLR). Крім того, сигнал від бактерій можуть передавати позаклітинні рецептори лектину типу С (C-type lectin receptors) та внутрішньоклітинні (NOD)-подібні рецептори (NLR) [20].

Через TLR відбувається регуляція кластерів диференціації, таких як CD80, CD83 та CD86. Пробіотики при взаємодії з TLR можуть як посилювати імунну відповідь, так і індукувати режим толерантності, забезпечуючи тим самим протизапальну дію [4].

(NOD)-подібні рецептори (NLR)

У наш час відомо 20 різновидів (NOD)-подібних рецепторів. Значення цих цитоплазматичних рецепторів зростає в клітинах, де TLR недостатньо представлені. Стимуляція NLR призводить до посилення продукції прозапальних медіаторів (цитокіни, хемоатрактанти, СОХ-2, NO-синтетаза) [14]. NLR беруть участь у формуванні інфламасом. Інфламасоми, асоційовані з NLR, реагують на ліпополісахариди, мураміл-дипептид, бактеріальну та вірусну РНК [5]. Підвищення експресії інфламасом лактобацилами стимулює імунну відповідь на інфекційні агенти [33].

Сьогодні пробіотики широко застосовуються в клінічній практиці. Найбільш вивченими напрямками застосування пробіотиків у педіатричній практиці є профілактика та лікування гострих кишкових інфекцій, профілактика і лікування антибіотик-асоційованих діарей, атопічних захворювань, хронічних запальних захворювань кишечника та неспецифічного виразкового коліту у новонароджених [16].

Гострі кишкові інфекції (ГКІ)

За даними рандомізованих клінічних досліджень (РКД), застосування пробіотиків може бути корисним для профілактики ГКІ. У подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні у 201 дітини (4–10-місячного віку) порівнювали ефективність молочного харчування, збагаченого пробіотиками B.lactis та L.reuteri, що призначалось курсом 12 тижнів. Упродовж 2 років спостереження немовлята, які отримували пробіотик, мали меншу частоту та більш короткі епізоди діареї, ніж діти контрольної групи [37]. Проведений метааналіз щодо ефективності застосування пробіотиків показав, що їх застосування дозволяє попередити ротавірусний гастроентерит у однієї дитини з семи [31].

На сьогодні в літературі накопичений багатий досвід застосування пробіотиків при лікуванні ГКІ у дітей. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні було показано, що включення LGG скорочує тривалість гострого ротавірусного гастроентериту в середньому на 40 годин. Пробіотики у середньому на 18 годин скорочують час, необхідний для проведення внутрішньовенної регідратації [32]. За результатами метааналізу було показано, що додавання пробіотиків до стандартної регідратаційної терапії зменшує тривалість діареї на 24 години [2].

Гострі респіраторні інфекції (ГРІ)

Натепер існує значна кількість досліджень стосовно ефективності пробіотиків щодо попередження виникнення ГРІ у дітей. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні був вивчений вплив LGG і Bifidobacterium lactis на частоту епізодів гострого середнього отиту (ГСО) у 72 немовлят віком 2 місяці. Пробіотики вірогідно зменшували частоту ГСО (22 проти 50 % в контрольній групі [24]. В іншому дослідженні вивчалась ефективність пробіотиків у попередженні стрептококового фарингіту: 48 дітей із повторними епізодами стрептококової інфекції отримували протягом 90 днів Streptococcus salivarius K12. Після проведеного лікування автори відзначили зменшення кількості стрептококових захворювань на 90 % [9].

У 2016 році були опубліковані результати метааналізу, до якого були включені 23 рандомізовані клінічні дослідження із загальною кількістю 6269 дітей. У 7 дослідженнях використовувались штами Lactobacillus, 5 — Bifidobacterium spp., 1 — Lactobacillus fermentum та в 11 визначалась ефективність комбінованих пробіотиків. За даними метааналізу, прийом пробіотиків зменшує частоту ГРІ у дітей (відносний ризик (ВР) — 0,89; 95% ДІ 0,82–0,96; P = 0,004), скорочує кількість днів хвороби на одного пацієнта (зважене середнє відхилення (СВ) — 0,16; 95% ДІ від –0,29 до 0,02; P = 0,03) та кількість днів, пропущених через хворобу (СВ — 0,94; 95% ДІ від –1,72 до –0,15; P = 0,02) [36].

Інші інфекційні захворювання

Деякі роботи виявили позитивний вплив на попередження сепсису у немовлят. Зокрема, під час дослідження у 112 новонароджених призначення пробіотиків зменшувало період до відновлення повноцінного режиму годування, скорочувало терміни перебування в стаціонарі та розвиток інвазивної грибкової інфекції порівняно з групою, яка отримувала плацебо [25]. За даними метааналізу 25 рандомізованих контрольованих досліджень із загальною кількістю 6104 пацієнти, пробіотики зменшують ризик розвитку сепсису будь-якої природи (ВР — 0,83; 95% ДІ 0,73–0,94). При цьому ефективність зберігається навіть у глибоко недоношених новонароджених з масою тіла менше 1500 г [40].

На сьогодні в клінічній практиці застосовується широкий спектр пробіотиків. Кожному окремому штаму притаманні певні біологічні особливості. Останніми роками все більше з’являється підтверджень переваги пробіотичних засобів, що містять декілька штамів пробіотичних бактерій. В огляді, опублікованому в European Journal of Nutrition (2011), засвідчено, що серед 16 досліджень, в яких порівнювались моно- та багатокомпонентні пробіотики, в 12 (75 %) комплексні препарати виявились більш ефективними [6].

Кожен пробіотик є унікальним за своїм складом. Неможна автоматично переносити результати досліджень ефективності препарату з одним складом бактерій на інші препарати. Кожен з них потребує окремої доказової бази ефективності. На ринку України понад 100 комерційних назв пробіотичних препаратів. У країні накопичений достатній досвід із застосування багатокомпонентних пробіотиків при інфекційних захворюваннях. Так, включення мільтипробіотиків у комплексну терапію пацієнтів з інфекційною патологією різної етіології та локалізації, алергією, ферментопатіями, запальними захворюваннями кишечника, гепатитами, анеміями, імунодефіцитними станами, ураженнями центральної нервової системи сприяє підвищенню ефективності лікування і більш швидкому клінічному одужанню [44, 47, 49–52]. Мультипробіотики успішно застосовують в неонатології для спрямованого формування фізіологічних біоценозів у новонароджених, особливо з групи ризику; в акушерсько-гінекологічній практиці, у вагітних для формування нормальної мікрофлори в новонародженого [53–56].

При застосуванні мультипробіотиків у дітей із ГКІ показана позитивна динаміка щодо нормалізації основних симптомів захворювання порівняно з групою дітей, які знаходилися на стандартній терапії. Так, вже з 5-го дня лікування кількість дітей з діареєю була вірогідно меншою, з 3-го дня лікування кількість дітей, які мали блювання, була також вірогідно меншою в основній групі дітей [48].

Було досліджено ефективність мультипробіотиків у профілактиці ГРІ в дітей перших чотирьох років життя. За результатами проведеного подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження призначення мультипробіотиків, кількість дітей, які хворіють на ГРІ, становила 20,7 % проти 40 % у групі плацебо. Крім цього, призначення мультипробіотика сприяє зменшенню тяжкості захворювання. Серед дітей, які захворіли на ГРІ, в основній групі легкий ступінь тяжкості захворювання реєструвався в 54,5 % випадків, середньотяжкий — у 36,4 %, тяжкий — у 9,1 %, тоді як у групі плацебо серед хворих на ГРІ легкий ступінь тяжкості захворювання відзначено в 10 %, середньотяжкий — у 70 % і тяжкий — у 20 % випадків.

Призначення мультипробіотика також сприяє зменшенню в 6 разів кількості ускладнень захворювання, а потреба у призначенні антибіотиків в основній групі зменшилася в 5 разів порівняно з групою плацебо [47].

Вивчення клінічної ефективності мультипробіотиків при гострій формі Епштейна — Барр вірусної (ЕБВ) інфекції (інфекційний мононуклеоз) було проведено у 60 дітей віком від 1 до 18 років. Виявлення ЕБВ-інфекції проводили на підставі дослідження динаміки основних клінічних симптомів захворювання — інтоксикаційного, лихоманки, тонзиліту, аденоїдиту, лімфаденопатії, гепато- і спленомегалії — та виявлення атипових мононуклеарів у загальному аналізі крові в динаміці.

Через місяць від початку лікування у дітей першої групи лихоманка не реєструвалася, інтоксикаційний синдром зберігався лише у 3,3 % дітей, аденоїдит — у 16,7 %, гепатомегалія — у 33,3 %, лімфаденопатія — у 50 % дітей (p < 0,05). У той час як у дітей другої групи ці симптоми відзначалися у більшому відсотку випадків: лихоманка — у 13,3 %, інтоксикаційний синдром — у 23,3 %, аденоїдит — у 26,7 %, гепатомегалія — у 66,7 %, лімфаденопатія — у 73,3 % пацієнтів.

Лабораторну ефективність лікування встановлювали за аналізом динаміки маркерів, що відображають вірусну активність — анти-ЕБВ IgM VCA, ДНК ЕБВ у крові та слині через місяць від початку лікування. У дітей, які отримували разом з базисною терапією мультипробіотик, через місяць від початку лікування анти-ЕБВ IgM VCA були виявлені у 48,6 % хворих, ДНК ЕБВ у крові — у 27 %, ДНК ЕБВ у слині — у 71,4 % пацієнтів, у той час як у дітей, які отримували лише базисну терапію, — у 75,0; 53,5 та 92,5 % випадків відповідно (p < 0,05) [48].

Отже, в літературі висвітлений значний досвід застосування пробіотиків у практиці інфекційних хвороб. Показано їх профілактичну та лікувальну ефективність при інфекційних хворобах. При подальшому вивченні існує перспектива застосування пробіотиків як альтернативи традиційним хіміопрепаратам при інфекційних хворобах.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Alakomi H.L., Skytta E., Saarela M., Mattila-Sandholm T., Latva-Kala K., Helander I.M. Lactic acid permeabilizes gram-negative bacteria by disrupting the outer membrane // Appl. Environ. Microbiol. 2000; 66: 2001-2005.

2. Allen S.J., Martinez E.G., Gregorio G.V., Dans L.F. Probiotics for treating acute infectious diarrhoea // Cochrane Database Syst. Rev. 2010 Nov 10; (11): CD003048.

3. Ayabe T., Satchell D.P., Wilson C.L., Parks W.C., Selsted M.E., Ouellette A.J. Secretion of microbicidal alphadefensins by intestinal Paneth cells in response to bacteria // Nat. Immunol. 2000; 1: 113-118.

4. Bermudez-Brito M., Plaza-Díaz J., Muñoz-Quezada S., Gómez-Llorente C., Gil A. Probiotic mechanisms of action // Ann. Nutr. Metab. 2012; 61(2): 160-74.

5. Biswas A., Petnicki-Ocwieja T., Kobayashi K.S. Nod2: a key regulator linking microbiota to intestinal mucosal immunity // J. Mol. Med. (Berl.). 2012; 90: 15-24.

6. Chapman C.M., Gibson G.R., Rowland I. Health benefits of probiotics: are mixtures more effective than single strains? Eur. J. Nutr. 2011 Feb; 50(1): 1-17. doi: 10.1007/s00394-010-0166-z. Epub 2011 Jan 13. Review.

7. Chenoll E., Casinos B., Bataller E., Astals P., Echevarría J., Iglesias J.R., Balbarie P., Ramón D., Genovés S. Novel probiotic Bifidobacterium bifidum CECT 7366 strain active against the pathogenic bacterium Helicobacter pylori // Appl. Environ. Microbiol. 2011; 77: 1335-1343.

8. Dal Bello F., Clarke C.I., Ryan L.A.M., Ulmer H., Schober T.J., Ström K., Sjögren J., van Sinderen D., Schnürer J., Arendt E.K. Improvement of the quality and shelf life of wheat bread by fermentation with the antifungal strain Lactobacillus plantarum FST 1.7 // J. Cereal. Sci. 2007; 45: 309-318.

9. Di Pierro F., Colombo M., Zanvit A., Rottoli A.S. Positive clinical outcomes derived from using Streptococcus salivarius K12 to prevent streptococcal pharyngotonsillitis in children: a pilot investigation // Drug. Healthc. Patient. Saf. 2016 Nov 21; 8: 77-81. eCollection 2016. PubMed PMID: 27920580; PubMed Central PMCID: PMC5123729.

10. Effects of a specially designed fermented milk product containing probiotic Lactobacillus casei DN-114 001 and the eradication of H. pylori in children: a prospective randomized double-blind study // J. Clin. Gastroenterol. 2005; 39(8): 692-698.

11. Furrie E., Macfarlane S., Kennedy A., Cummings J.H., Walsh S.V., O’neil D.A., Macfarlane G.T. Synbiotic therapy (Bifidobacterium longum/Synergy 1) initiates resolution of inflammation in patients with active ulcerative colitis: a randomised controlled pilot trial // Gut. 2005; 54: 242-249.

12. Ganz T. Defensins: antimicrobial peptides of innate immunity // Nat. Rev. Immunol. 2003; 3: 710-720; Gallo R.L., Hooper L.V. Epithelial antimicrobial defence of the skin and intestine // Nat. Rev. Immunol. 2012; 12: 503-516.

13. Greenberg B. Salmonella suppression by known populations of bacteria in flies // J. Bacteriol. 1969; 99: 629-635.

14. Hakansson A., Molin G. Gut microbiota and inflammation // Nutrients. 2011; 3: 637-682.

15. Hirano J., Yoshida T., Sugiyama T., Koide N., Mori I., Yokochi T. The effect of Lactobacillus rhamnosus on enterohemorrhagic Escherichia coli infection of human intestinal cells in vitro // Microbiol. Immunol. 2003; 47: 405-409.

16. Islam S.U. Clinical Uses of Probiotics // Medicine (Baltimore). 2016 Feb; 95(5): e2658.

17. Joint Food and Agriculture Organization of the United Nations/World Health Organization Working Group report on drafting guidelines for the evaluation of probiotics in food, London, Ontario, Canada, April 30 and May, 2002.

18. Kagan B.L., Selsted M.E., Ganz T., Lehrer R.I. Antimicrobial defensin peptides form voltage-dependent ion-permeable channels in planar lipid bilayer membranes // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 1990; 87: 210-214.

19. Kim Y.S., Ho S.B. Intestinal goblet cells and mucins in health and disease: recent insights and progress // Curr. Gastroenterol. Rep. 2010; 12: 319-330.

20. Lebeer S., Vanderleyden J., De Keersmaecker C.J. Host interactions of probiotic bacterial surface molecules: comparison with commensals and pathogens // Nat. Rev. Microbiol. 2010; 8: 171-184.

21. Mack D.R., Ahrne S., Hyde L., Wei S., Hollingsworth M.A. Extracellular MUC3 mucin secretion follows adherence of Lactobacillus strains to intestinal epithelial cells in vitro // Gut. 2003; 52: 827-833.

22. Magnusson J., Schnürer J. Lactobacillus coryniformis subsp. coryniformis strain Si3 produces a broad-spectrum proteinaceous antifungal compound // Appl. Environ. Microbiol. 2001; 67: 1-5.

23. Muñoz J.A., Chenoll E., Casinos B., Bataller E., Ramón D., Genovés S., Montava R., Ribes J.M., Buesa J., Fàbrega J., Rivero M. Novel probiotic Bifidobacterium longum subsp. infantis CECT 7210 strain active against rotavirus infections // Appl. Environ. Microbiol. 2011; 77: 8775-8783.

24. Prema P., Smila D., Palavesam A., Immanuel G. Production and characterization of an antifungal compound (3-phenyllactic acid) produced by Lactobacillus plantarum strain // Food Bioprocess. Technol. 2008; 3: 379-386.

25. Rautava S., Salminen S., Isolauri E. Specific probiotics in reducing the risk of acute infections in infancy — a randomised, double-blind, placebo-controlled study // Br. J. Nutr. 2009 Jun; 101(11): 1722-6. doi: 10.1017/S0007114508116282. Epub 2008 Nov 6. PubMed PMID: 18986600.

26. Roy A., Chaudhuri J., Sarkar D., Ghosh P., Chakraborty S. Role of Enteric Supplementation of Probiotics on Late-onset Sepsis by Candida species in Preterm Low Birth Weight Neonates: A Randomized, Double Blind, Placebo-controlled Trial // North American Journal of Medical Sciences. 2014; 6(1): 50-57. doi: 10.4103/1947-2714.125870.

27. Sanders M.E. How do we know when something called “probiotic” is really a probiotic? A guideline for consumers and health care professionals // Functional Food Reviews. 2009; 1: 3-12.

28. Schiffrin E.J., Blum S. Interactions between the microbiota and the intestinal mucosa // Eur. J. Clin. Nutr. 2002; 56: S60-S64.

29. Servin A.L. Antagonistic activities of lactobacilli and bifidobacteria against microbial pathogens // FEMS Microbiol. Rev. 2004; 28: 405-440.

30. Sjogren J., Magnusson J., Broberg A., Schnurer J., Kenne L. Antifungal 3-hydroxy fatty acids from Lactobacillus plantarum MiLAB 14 // Appl. Environ. Microbiol. 2003; 69: 7554-7557.

31. Stetinova V., Smetanova L., Kvetina J., Svoboda Z., Zidek Z., Tlaskalova-Hogenova H. Caco-2 cell monolayer integrity and effect of probiotic Escherichia coli Nissle 1917 components // Neuro Endocrinol. Lett. 2010; 31: 51-56.

32. Szajewska H., Kotowska M., Mrukowicz J.Z., Armanska M., Mikolajczyk W. Efficacy of Lactobacillus GG in prevention of nosocomial diarrhea in infants // J. Pediatr. 2001; 138(3): 361-365.

33. Szyman´ski H., Pejcz J., Jawien´ M., Chmielarczyk A., Strus M., Heczko P.B. Treatment of acute infectious diarrhoea in infants and children with a mixture of three Lactobacillus rhamnosus strains: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial // Aliment. Pharmacol. Ther. 2006; 23(2): 247-253.

34. Tohno M., Shimasato T., Aso H., Kitazawa H. Immunobiotic Lactobacillus strains augment NLRP3 expression in newborn and adult porcine gut-associated lymphoid tissues // Vet. Immunol. Immunopathol. 2011; 144: 410-416.

35. Tsai C.C., Lin P.P., Hsieh Y.M. Three Lactobacillus strains from healthy infant stool inhibit enterotoxigenic Escherichia coli grown in vitro // Anaerobe. 2008; 14: 61-67.

36. Voltan S., Castagliuolo I., Elli M., Longo S., Brun P., D’Incà R., Porzionato A., Macchi V., Palù G., Sturniolo G.C., Morelli L., Martines D. Aggregating phenotype in Lactobacillus crispatus determines intestinal colonization and TLR2 and TLR4 modulation in murine colonic mucosa // Clin. Vaccine Immunol. 2007; 14: 1138-1148.

37. Wang Y., Li X., Ge T., Xiao Y., Liao Y., Cui Y., Zhang Y., Ho W., Yu G., Zhang T. Probiotics for prevention and treatment of respiratory tract infections in children: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials // Medicine (Baltimore). 2016 Aug; 95(31): e4509.

38. Weizman Z., Asli G., Alsheikh A. Effect of a probiotic infant formula on infections in child care centers: comparison of two probiotic agents // Pediatrics. 2005; 115(1): 5-9.

39. Yan F., Polk D.B. Probiotic bacterium prevents cytokine-induced apoptosis in intestinal epithelial cells // J. Biol. Chem. 2002; 277: 50959-50965.

40. Yan F., Cao H., Cover T.L., Whitehead R., Washington M.K., Polk D.B. Soluble proteins produced by probiotic bacteria regulate intestinal epithelial cell survival and growth // Gastroenterology. 2007; 132: 562-575.

41. Zhang G.-Q., Hu H.-J., Liu C.-Y., Shakya S., Li Z.-Y. Probiotics for Preventing Late-Onset Sepsis in Preterm Neonates: A PRISMA-Compliant Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials // Medicine. 2016; 95(8): e2581.

42. Zyrek A.A., Cichon C., Helms S., Enders C., Sonnenborn U., Schmidt M.A. Molecular mechanisms underlying the probiotic effects of Escherichia coli Nissle 1917 involve ZO-2 and PKC redistribution resulting in tight junction and epithelial barrier repair // Cell. Microbiol. 2007; 9: 804-816.

43. Бережний В.В., Крамарев С.О., Шунько Є.Є., Мартинюк В.Ю., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікроекологічні порушення у дітей і сучасні можливості підвищення ефективності їхньої корекції // Здоров’я жінки. 2002; 4(12): 79-92.

44. Гунько Е.Е., Тищенко В.А., Ралдухіна Л.Г. та ін. Застосування пробіотика Симбітер для профілактики та корекції порушень мікробіоценозу у новонароджених: Метод. реком. — К., 2001. — 20 с.

45. Збірник праць науково-практичної конференції «Роль пробіотиків в охороні здоров’я матері та дитини» / За ред. академіка НАН та АМН України, проф. О.М. Лук’янової. — К., 17 травня 2006 р. — 56 с.

46. Корниенко Е.А. Современные принципы выбора пробиотиков // Детские инфекции. 2007; 6(3): 63-68.

47. Костюк О.П., Чернышева Л.И., Волоха А.П. Физиологические и терапевтические свойства лактобактерий // Педиатрия. 1998; 1: 71-76.

48. Крамарев С.А., Выговская О.В., Бережной В.В., Моисеенко Р.А. Сравнительная оценка эффективности различных схем профилактического приема мультипробиотика «Симбитер» в двойном слепом плацебо-контролируемом исследовании у детей // Современная педиатрия. 2011; 1: 111-117.

49. Крамарев С.О., Выговская О.В., Янковский Д.С. Опыт применения мультипробиотика Симбитер в клинике детских инфекций // Современная педиатрия. 2013; 4: 114-119.

50. Коваленко Г.Б. Ефективність комплексної дієто-пробіотикотерапії (Симбітер) у дітей з важкими формами алергодерматозів // Праці II конф. Асоціації дитячих лікарів України. — К., 1998. — С. 102-104.

51. Лыкова Е.А., Мурашова А.О., Бондаренко В.М. и др. Нарушение микрофлоры кишечника и иммунитета у детей с аллергическими дерматитами и их коррекция // Рос. педиатрич. журнал. 2000; 2: 20-24.

52. Мартинюк В.Ю., Козачук В.Г., Майструк О.А., Сохно Т.О., Науменко Н.В. Досвід застосування пробіотика «Симбітер» при корекції біоценозу у дітей з церебральним паралічем // Соціальна педіатрія. — К., 2001. — Вип. 1. — С. 395-398.

53. Музика Н.М., Денисова М.Ф., Лисяна Т.О. Застосування мультикомпонентного пробіотика Симбітер у лікуванні хронічних гепатитів у дітей // Перинатол. і педіатр. 2003; 4: С. 80-81.

54. Шунько Е.Е., Краснова Ю.Ю., Янковский Д.С., Дымент Г.С., и соавт. Использование мультипробиотика «Симбитер» в лечении новорожденных с перинатальной патологией // Здоровье женщины. 2005; 3(8): 95-97.

55. Шунько Є.Є. та співавт. Застосування пробіотика «Симбітер» для профілактики та корекції порушень мікробіоценозу у новонароджених: Метод. реком. — К., 2001. — 12 с.

56. Шунько Є.Є., Тіщенко В.А., Ролдухіна Л.Г., Янковський Д.С., Димент Г.С. Застосування пробіотика Симбітер для профілактики та корекції мікробіоценозу у новонароджених: Метод. реком. — К., 2001. — 20 с.

Журнал «Актуальная инфектология» Том 7, №1, 2019

Вернуться к номеру

Пробіотики та інфекційні хвороби

Версия для печати

Вернуться к номеру