Журнал «» №3 (59), 2018
Вернуться к номеру
Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25(ОH)D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією
Авторы: Лазарєва К.П.(1), Амосова К.М.(1), Поворознюк В.В.(2), Нішкумай О.І.(1), Мостбауер Г.В.(1), Лазарєв П.О.(1), Руденко Ю.В.(1)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Кардиология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета дослідження: визначити зв’язок змін показників центрального аортального тиску і пульсової хвилі із показниками обміну вітаміну 25(ОH)D, рівнем паратиреоїдного гормона, кальцій-фосфорного обміну у пацієнток з неускладненою есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) похилого віку.
Матеріали та методи. У дослідження включено 28 жінок (середній вік — 69,20 ± 0,85 року) з тривалістю постменопаузального періоду 17,40 ± 1,05 року, у яких було встановлено есенціальну АГ ІІ стадії, 2-го ступеня, та 25 практично здорових пацієнток віком 65,60 ± 1,58 року, індекс маси тіла (ІМТ) — 27,7 ± 0,8 кг/м2, тривалість постменопаузального періоду — 15,00 ± 1,64 року. Усім пацієнткам проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове моніторування артеріального тиску (АТ) та ехокардіоскопія. Параметри центральної гемодинаміки та артеріальної жорсткості вимірювали за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). Усім пацієнтам проводилося визначення рівня 25(ОH)D, іонізованого кальцію, фосфору крові, паратиреоїдного гормона (ПТГ), кліренсу креатиніну.
Результати та обговорення. Пацієнтки з АГ та особи з групи контролю зіставні за віком, ІМТ та показниками брахіального й центрального АТ (оскільки на момент проведення цього етапу дослідження досягли цільового АТ на тлі гіпотензивної терапії). Під час аналізу показників пульсової хвилі виявлено статистично значуще збільшення індексу аугментації, зокрема нормалізованого за частотою серцевих скорочень 75 за 1 хв, і тиску аугментації в основній групі (46,0; 35,0; 29,8 %; р < 0,001, р < 0,001, р < 0,001 відповідно) порівняно з контрольною. Тиск ампліфікації в основній групі статистично значуще нижчий (16,4 %; р < 0,001). Збільшилася швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) артеріями м’язового і еластичного типу в основній групі порівняно з контрольною (40,0; 17,7 %; р < 0,001, р < 0,01). Середній рівень 25(ОH)D у пацієнток основної групи нижчий порівняно з контрольною (23,1 ± 1,3 і 29,1 ± 1,5 нг/мл; р < 0,01). Дефіцит 25(ОH)D виявлено у 12 (42,9 %) пацієнток основної групи, недостатність — у 10 (35,7 %), нормальний рівень — у 6 (21,4 %), тоді як у контрольній групі дефіцит 25(ОH)D встановлено у 4 (12 %), недостатність — у 3 (16 %) пацієнток. У 14 (50 %) пацієнток основної групи з дефіцитом 25(ОH)D визначали вторинний гіперпаратиреоз.
Виявлено негативні статистично значущі кореляційні зв’язки між ШППХ артеріями еластичного типу і рівнем 25(ОH)D (r = –0,39; р < 0,05) та рівнем вітаміну D і ПТГ (r = –0,53; р < 0,01). Позитивні кореляційні зв’язки визначено між ШППХ артеріями еластичного типу і брахіальним систолічним (r = 0,69), брахіальним пульсовим (r = 0,58), центральним систолічним (r = 0,68), центральним діастолічним (r = 0,39), центральним пульсовим (r = 0,46) АТ.
Висновки. У пацієнток літнього віку із контрольованою неускладненою АГ порівняно із співставними за факторами ризику здоровими жінками підвищення показників артеріальної жорсткості за даними пульсової хвилі асоціюється із вторинним гіперпаратиреозом на тлі недостатності вітаміну D. Кореляція між рівнем 25(ОН)D і каротидно-феморальною швидкістю пульсової хвилі може свідчити про значущість в патогенезі артеріальної жорсткості дефіциту вітаміну D, що, ймовірно, опосередковано підвищенням кальцифікації інтими та/або медії, і визначають необхідність підбору комбінованої терапії для корекції виявлених порушень.