Международный эндокринологический журнал Том 14, №2, 2018
Вернуться к номеру
Особливості ураження нервової системи при первинному гіпотиреозі (огляд літератури)
Авторы: Білоус І.І., Павлович Л.Б.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
В огляді наведені дані про патогенетичні механізми розвитку патології центральної та периферичної нервової системи при первинному гіпотиреозі. Нестача тиреоїдних гормонів призводить до змін в організації центральної нервової системи, зниження енергетичного забезпечення нейронів, зміни синтезу деяких специфічних білків нервової системи, що зумовлює розвиток кретинізму в дітей. Доведена роль гіпотиреозу у виникненні когнітивних порушень у дорослих, таких як зниження пізнавальної функції, пам’яті й уваги. Погіршення логічного мислення виявляється вже у хворих на субклінічний гіпотиреоз. Порушення медіаторного обміну призводить до формування депресії. Найбільш вивченими при гіпотиреозі є нервово-м’язові порушення (гіпотиреоїдна міопатія й міотонічний феномен) та ураження периферичних нервів. Приховувати первинний гіпотиреоз можуть тунельні нейропатії, полінейропатія й атактичний синдром. Попри численні дослідження, що стосуються гіпотиреозу та його неврологічних ускладнень, деякі питання патогенезу, діагностики, перебігу й лікування неврологічної патології при первинному гіпотиреозі потребують подальшого дослідження.
В обзоре приведены данные о патогенетических механизмах развития патологии центральной и периферической нервной системы при первичном гипотиреозе. Недостаток тиреоидных гормонов приводит к изменениям в организации центральной нервной системы, снижению энергетического обеспечения нейронов, изменению синтеза некоторых специфических белков нервной системы, что приводит к развитию кретинизма у детей. Доказана роль гипотиреоза в возникновении когнитивных нарушений у взрослых, таких как снижение познавательной функции, памяти и внимания. Ухудшение логического мышления выявляется уже у больных субклиническим гипотиреозом. Нарушение медиаторного обмена приводит к формированию депрессии. Наиболее изученными при гипотиреозе являются нервно-мышечные нарушения (гипотиреоидная миопатия и миотонический феномен) и поражение периферических нервов. Скрывать первичный гипотиреоз могут туннельные нейропатии, полинейропатии и атактический синдром. Несмотря на наличие многочисленных работ, касающихся гипотиреоза и его неврологических осложнений, некоторые вопросы патогенеза, диагностики, течения и лечения неврологической патологии при первичном гипотиреозе требуют дальнейшего исследования.
The review presents the pathogenetic mechanisms of central and peripheral nervous system pathology in primary hypothyroidism. Lack of thyroid hormones leads to changes in the organization of the central nervous system, decrease in the energy supply of neurons, changes in the synthesis of some specific proteins of the nervous system that cause the development of cretinism in children. The role of hypothyroidism in the development of cognitive impairment in adults, such as decreased cognitive function, memory and attention, has been proved. The impairment of logical thinking is found already in patients with subclinical hypothyroidism. Disorders in mediation exchange lead to the development of depression. Neuromuscular disorders (hypothyroid myopathy and myotonic phenomenon) and affection to the peripheral nerves are best studied in hypothyroidism. Primary hypothyroidism may be masked by tunnel neuropathy, polyneuropathy and atactic syndrome. Despite the existing papers on the problem of hypothyroidism and its neurological complications, some issues of pathogenesis, diagnosis, course and treatment of neurological pathology in primary hypothyroidism require further research.
Ключевые слова
гіпотиреоз; субклінічний гіпотиреоз; нервова система; огляд
гипотиреоз; субклинический гипотиреоз; нервная система; обзор
hypothyroidism; subclinical hypothyroidism; nervous system; review
У структурі патології ендокринної системи дистиреоїдні стани останнім часом є досить поширеними. Вони спричиняють погіршення якості життя, працездатності та інтелекту. Одним із таких станів є гіпотиреоз. Залучення в патологічний процес усіх без винятку систем та органів, поліморфізм клінічної картини поряд з досить неспецифічними симптомами обумовлюють актуальне медичне та соціальне значення проблеми ранньої діагностики гіпотиреозу [1, 2].
З іншого боку, навіть за однакової глибини гормональних порушень та тривалості гіпотиреозу клінічна картина буде, як правило, індивідуальною. Визначено, що хворі з більш вираженим гормональним дефіцитом можуть мати менш виражену патологію порівняно з пацієнтами, у яких функція щитоподібної залози (ЩЗ) страждає меншою мірою. Однак питання про причини поліморфізму клінічної картини при гіпотиреозі не досліджувалось. Ця проблема значною мірою стосується й ураження нервової системи при цьому захворюванні.
Найбільш вивченими при гіпотиреозі є нервово-м’язові порушення (гіпотиреоїдна міопатія та міо–тонічний феномен) та ураження периферичних нервів [3]. Водночас дані про поширеність цих порушень значно різняться. Так, полінейропатію дослідники виявили в 3,2–90 % пацієнтів, міопатію — у 4,4–80 %, а міотонічний феномен — у 15,9–96,8 % [4, 5]. Найчастіше в структурі хронічної енцефалопатії описуються психоемоційні та інтелектуальні порушення [6–8]. Серед ознак органічного ураження головного мозку описуються вестибуломозочкові порушення та, рідше, екстрапірамідні [9].
Ще однією проблемою є носійство антитиреоїдних антитіл. Найчастіше воно спостерігається при автоімунному тиреоїдиті (АІТ). АІТ — це органо–специфічне захворювання, що може призводити до деструкції ЩЗ із формуванням первинного гіпотиреозу [10]. Лабораторним маркером АІТ є антитіла до ЩЗ. При цьому носійство антитіл до пероксидази тиреоцитів (ТПО) та антитіл до тиреоглобуліну (ТГ) перебуває в межах від 10 до 26 % у жінок та від 3 до 9 % у чоловіків [11]. Єдино можливим наслідком АІТ вважається розвиток гіпотиреозу.
Однак постала необхідність більш ширшого вивчення проблеми АІТ та носійства антитиреоїдних антитіл. Ідеться про енцефалопатію Хашимото. При енцефалопатії Хашимото розвиваються різні неврологічні симптоми, що виникають на тлі значного підвищення антитиреоїдних антитіл, головним чином до ТПО. Енцефалопатія Хашимото є досить незалежною від функції ЩЗ і часто трапляється при еутиреозі, що виключає її з переліку ускладнень тиреотоксикозу та мікседеми [12, 13].
Отже, неврологічні порушення при гіпотиреозі та роль імунних механізмів у їх формуванні вивчені недостатньо, що обумовлює актуальність їх дослідження.
Паренхіма, строма та судини ЩЗ іннервуються від обох верхніх шийних симпатичних вузлів, рідше — від середніх та нижніх шийних симпатичних вузлів, а також від блукаючого нерва та його гілок. Зазначені структури знаходяться неподалік від шийних хребців. В іннервації ЩЗ також беруть участь гілки під’язикових та язикоглоткових нервів. Результати низки експериментів показали важливу роль нервових впливів у виникненні патології ЩЗ при зміні нервової регуляції. У зміненій залозі (зобна трансформація) були виявлені зміни її нервів, що поєднували елементи подразнення та дегенерації. Такі патологічні зміни нервового апарату призводять до проліферації фолікулярного епітелію, формування зобної трансформації ЩЗ та її автономного функціонування. Після верхньошийної симпатектомії отримані морфологічні зміни в тиреоцитах, що можуть свідчити про послаблення їх секреторної активності [14].
Рецептори до тиреоїдних гормонів закладаються в головному мозку плода вже в першому триместрі вагітності. Хоча механізм дії тиреоїдних гормонів на нервову систему до кінця невідомий, однак доведена їх роль у синтезі таких специфічних білків нервової системи, як актин, тубулін, кальбендин, фактор росту нейронів, основний білок мієліну та інші. Виявлено, що гіпотиреоз різко порушує морфогенез нейронів головного мозку, гальмує проліферацію та диференціацію гранулярних клітин, утворення синапсів. Пригнічення когнітивних процесів при гіпотиреозі –обумовлене змінами в організації центральної нервової системи. Виявлені порушення в розвитку передньої комісури мозку та кальозного тіла в щурів із гіпотиреозом, що виник на ембріональному етапі й проявився зменшенням кількості мієлінізованих волокон на 60–95 %. У патогенезі подібних морфологічних змін, що виникають при зсуві концентрації тиреоїдних гормонів від фізіологічного рівня, основна роль належить впливу трийодтироніну (Т3) на процеси транскрипції в ядрі та мітохондріях нервових клітин [15].
Зниження рівня тиреоїдних гормонів призводить до зменшення вмісту мікросомальної РНК у нейронах півкуль головного мозку, що обумовлено зниженням активності ферменту РНК-полімерази-1. Крім того, виявлений обернений зв’язок між рівнем тирео–їдних гормонів та активністю транспорту аденозину в середину нейрона, чутливістю (сприйнятливістю) аденозинових А1 рецепторів, що визначає синтез білків та рівень енергетичного обміну клітини [16, 17].
Важливим фактором, що визначає рівень енергетичного обміну клітин, є стан ферментів циклу Кребса, які беруть участь у аеробному гліколізі. Встановлено, що зниження вмісту Т3 в організмі новонароджених тварин призводить до зниження кількості РНК, що кодує субодиницю ІІІ цитохром-С-оксидази. Дефект синтезу відбувається на рівні транскрипції мітохондріальної ДНК. Цьому сприяло зниження на 40 % активності цитохром-С-оксидази. Вчені зауважують, що Т3 є важливим регулятором функціонування мітохондрій мозку новонароджених та молекулярним базисом впливу цих гормонів на розвиток мозку [18].
Найбільш вираженими морфологічними проявами ураження головного мозку при гіпотиреозі є атрофія нейронів, гліом, фокуси дегенерації, а також скупчення муцинозного матеріалу та круглих глікогенових тілець (нейрональні мікседематозні тільця). При магнітно-резонансній спектроскопії лобної частки головного мозку з використанням фосфору-32 у хворих на гіпотиреоз виявляються порушення метаболізму фосфору, що були розцінені як порушення мітохондріального обміну [19]. Ймовірно, при гіпотиреозі також порушується обмін та продукування деяких медіаторів, наприклад 5-гідрокситриптаміну, що призводить до розвитку депресії [20].
Найтяжчим ускладненням гіпотиреозу є розвиток кретинізму в дітей, що проявляється затримкою психоневрологічного та фізичного розвитку [21]. Психоневрологічні розлади в дітей, які страждають від вродженого гіпотиреозу, не завжди мають тенденцію до оборотного розвитку навіть при ранньому призначенні замісної терапії. Це обумовлено впливом тиреоїдних гормонів у період пренатального розвитку нервової системи та неможливістю повністю ліквідувати дефект у період новонародженості.
Тяжким неврологічним проявом нестачі тирео–їдних гормонів є гіпотиреоїдна (мікседематозна) кома, летальність від якої досягає, за даними різних дослідників, 90 % [22].
Хронічна гіпотиреоїдна енцефалопатія найчастіше проявляється емоційними порушеннями. Головний мозок надзвичайно чутливий до дефіциту тиреоїдних гормонів в організмі. Такий стан характеризується пригніченим настроєм, вираженою депресією, відчуттям туги, яку неможливо пояснити [23]. Депресія при субклінічному гіпотиреозі відрізняється від депресії без субклінічного гіпотиреозу відчуттям паніки та меншим ефектом від лікування антидепресантами. Серед пацієнтів із депресією, рефрактерною до лікування, у 52 % був діагностований субклінічний гіпотиреоз [24]. Найчастіше під час прихованого гіпотиреозу страждає емоційна сфера. Дефіцит тиреоїдних гормонів, переважно в жінок, призводить до пригніченого настрою, немотивованої туги та навіть до вираженої депресії. Понад 90 % хворих, які перебувають під наглядом психоневрологів із приводу депресії, мають тиреоїдну недостатність, що посилюється під впливом антидепресантів.
При субклінічному гіпотиреозі знижується пізнавальна функція, погіршуються пам’ять та увага, знижується інтелект [25]. На думку деяких авторів, субклінічний гіпотиреоз не є причиною виникнення депресії, але він може знижувати поріг розвитку депресивних станів [26]. Порушення когнітивних функцій, моторна дисфункція, логопедичні проблеми та порушення пам’яті спостерігаються під час обстеження дітей з вродженим гіпотиреозом [21]. Когнітивні проблеми присутні й у дорослих у вигляді порушення пам’яті, уваги та зорово-просторового сприйняття. Тому необхідно враховувати вплив дефіциту тиреоїдних гормонів на формування різних когнітивних ускладнень. При гіпотиреозі знижується пізнавальна функція, погіршується пам’ять та увага, знижується інтелект (явно чи приховано). Патологічну сонливість не можна вважати класичним симптомом гіпотиреозу (страждають процеси гальмування). Тому може розвиватись дисомнічний синдром, що проявляється безсонням, переривчастим сном, утрудненим засинанням та іншими розладами сну. Астенія, неврозоподібні стани, інсомнія також є частими проявами гіпотиреозу. Неодноразово трапляються так звані апное уві сні, пов’язані з набряком м’яких тканин шиї, голосових зв’язок, язика, що проявляються численними епізодами зупинки дихання більше ніж на 10 с та зазвичай супроводжуються хропінням [27].
Описані випадки розвитку гострих психозів у хворих із гіпофункцією ЩЗ. Загалом поведінка хворих на гіпотиреоз одноманітна, рівна, аспонтанна, однак на цьому тлі іноді можуть виникати як екзогенні органічні психози, так і ті, що наближуються за структурою до ендогенних — шизофреноподібні, маніакально-депресивні. Психози після тиреоїдектомії трапляються частіше [19, 24].
Найбільш вивченою складовою гіпотиреоїдної енцефалопатії є атактичний синдром. Частота розвитку зазначеної патології, за різними джерелами, перебуває в межах від 10 до 33 % [28]. Виникнення цих порушень пов’язують зі зниженням серцевого викиду, зменшенням церебрального кровотоку, а також споживання кисню та глюкози нейронами мозочка. У літературі трапляються також відомості про екстрапірамідний синдром при гіпотиреозі [29].
Гіпофункція ЩЗ може стати причиною ураження черепних нервів. Накопичення муцинозної рідини в оболонках слухових нервів призводить до гіпоакузії. Периферичний парез лицьового нерва може виникнути у хворих на гіпотиреоз унаслідок муцинозного набухання та компресії лицьового нерва у вузькому кістковому каналі.
Облігатним неврологічним проявом гіпотиреозу є синдром вегетативної дистонії [14]. Вегетативні розлади є вторинними щодо сегментарних порушень. Вегетосудинно-трофічний синдром проявляється зниженням секреції сальних та потових залоз, сухістю та блідістю шкіри, ламкістю, сухістю та порідінням волосся на голові, ламкістю нігтів, відсутністю лабільності вегетативних реакцій. Синдром прогресуючої вегетативної недостатності обумовлений вісцеральною вегетативною полінейропатією, він виражається синкопальними станами в картині ортостатичної гіпотензії, загальною слабкістю, ангідрозом, артеріальною гіпертензією в горизонтальному положенні. Брадикардія з м’яким та малим пульсом є типовим симптомом гіпотиреозу та спостерігається в 30–60 % випадків [4, 14]. Психовегетативний синдром нерідко проявляється нападами, подібними до панічних атак. Простежуються виражені порушення за типом симпатоадреналових кризів: тахікардія, артеріальна гіпертензія, відчуття нестачі повітря, інспіраторна задуха, блідість шкірних покривів. Наведена симптоматика має виражений емоційний прояв, що характеризується підвищеною тривожністю, відчуттям туги, страху. Основними відмінностями цих станів від істинних панічних атак є їх тривалість (від двох до 12 годин) та стереотипність: розвиваються в одному й тому ж місці або в один і той же період доби, а найголовніше, виникають на тлі депресії. Загальнопри–й–нята терапія антидепресивними та анксіолітичними засобами є неефективною без призначення замісної терапії L-тироксином [4, 14, 25].
Гіпотиреоїдна сенсомоторна полінейропатія — часте ускладнення гіпотиреозу. ЇЇ частота, за даними різних досліджень, становить 3,2–90 % [5, 22].
Основними проявами ураження периферичних нервів є парестезії, оніміння та біль у кінцівках, порушення чутливості за поліневритним типом, зниження або випадіння сухожилкових рефлексів. Атрофій та гіпотрофій, як правило, немає. Переважно страждають дистальні відділи рук. Полінейропатія має здебільшого сенсорний характер, що підтверджується показниками неврологічного огляду та електронейроміографії [5, 14].
Тунельні нейропатії можуть бути маскою гіпотиреозу [14, 22]. Вони розвиваються внаслідок затискання периферичних нервів у кістково-зв’язкових каналах та під сухожилками м’язів на тлі набряку м’яких тканин. Мукополісахариди накопичуються в синовіальних оболонках м’язів та сухожилках, а також в оболонках самого периферичного нерва, що призводить до формування тунельного синдрому.
Найчастіше трапляється синдром зап’ястного каналу при гіпофункції ЩЗ. Його частота у хворих на первинний гіпотиреоз, за свідченням науковців, становить 25–50 % [22]. Рідше трапляється опис тунельних ней–ропатій великогомілкового нерва, а також синдрому ложа Гійона, синдрому тарзального каналу та інших.
Нервово-м’язові розлади обумовлені пригніченням усіх видів обміну. Зниження утилізації кисню тканинами, збільшення продуктів білкового розпаду в скелетній мускулатурі, надлишкове депонування глікозаміногліканів змінює структуру тканин, підсилюючи їх гідрофільність, утруднюючи відтік лімфи. При мікроскопічному дослідженні попереково-смугастих м’язів пацієнтів з гіпотиреозом виявляють зміни нормальної посмугованості в поєднанні з дегенеративними фокусами та базофільними інфільтратами. Порушення мітохондріальних окислювальних процесів призводить до більшого окиснення міжклітинного простору в процесі м’язового скорочення порівняно з м’язом, який нормально працює [17, 28]. Крім того, для гіпотиреоїдної рабдоміопатії характерна трансформація швидких м’язових волокон 2-го типу в повільні волокна 1-го типу.
Чіткі клінічні прояви синдрому міопатії трапляються рідко, але його стерті та легкі форми спостерігаються в 4,4–80 % хворих. Гіпотиреоїдна міопатія проявляється крампі, міалгіями, зниженням сили переважно в проксимальних відділах кінцівок (більше вираженим у тазовому поясі, ніж у плечовому) [29]. Міопатичні порушення з міотонічним компонентом одержали назву «синдром Гофмана». Для нього характерна гіпертрофія скелетної мускулатури, що поєднується з помірною м’язовою слабкістю, під час виконання активних рухів виявляється феномен міотонічної затримки [27].
Для гіпотиреозу притаманна затримка часу сухожильних рефлексів. Причина міотонічного феномену — порушення м’язового розслаблення. Це відбувається внаслідок порушення зворотного захвату кальцію в саркоплазматичний ретикулум, що забезпечується кальцієвою АТФазою. Зниження активності цього ферменту у м’язах обумовлено наявністю в нього Т3-чутливого елемента. Електроміо–графічне дослідження не виявляє характерних міотонічних феноменів [17].
Під час гіпотиреозу можливий розвиток міастеноподібного синдрому, для якого властива відсутність динаміки протягом доби та негативна прозеринова проба. Рідко трапляється поєднання гіпотиреозу з міастенією, міопатією, бічним аміотрофічним склерозом [14, 20].
Отже, первинний гіпотиреоз є поширеним ендокринним захворюванням, клінічна картина якого досить неспецифічна та поліморфна й не завжди залежить від тяжкості перебігу гіпотиреозу. Добре вивчені механізми впливу тиреоїдних гормонів на формування нервової системи. Їх нестача призводить до змін в організації центральної нервової системи, зниження енергетичного забезпечення нейронів, зміни синтезу деяких специфічних білків нервової системи, що зумовлює розвиток кретинізму в дітей. Доведена роль гіпотиреозу у виникненні когнітивних порушень у дорослих, таких як зниження пізнавальної функції, пам’яті та уваги. Погіршення логічного мислення виявляється вже у хворих на субклінічний гіпотиреоз. Порушення медіаторного обміну призводить до формування депресії. Хоча доведено, що при гіпотиреозі вражаються всі відділи нервової системи, найбільш вивченими є гіпотиреоїдна міопатія та міотонічний феномен. Приховувати первинний гіпотиреоз можуть тунельні нейропатії, полінейропатія та атактичний синдром. Однак частотність цих синдромів, за даними різних дослідників, досить варіативна.
Попри численні дослідження, що стосуються гіпотиреозу та його неврологічних ускладнень, деякі питання патогенезу, діагностики, перебігу й лікування неврологічної патології при первинному гіпотиреозі потребують подальшого вивчення.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Increased psychiatric morbidity before and after the diagnosis of hypothyroidism: A nationwide register study / M. Thvilum, F. Brandt, D. Almind, et al. // Thyroid. — 2014. — Vol. 24, № 5. — Р. 802-828. doi: 10.1089/thy.2013.0555.
2. Пашковська Н.В. Лікування гіпотиреозу згідно із сучасними клінічними настановами // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2016. — № 6(78). — С. 48-58. doi: 10.22141/2224-0721.6.78.2016.81860.
3. Bathla M. Prevalence of anxiety and depressive symptoms among patients with hypothyroidism / M. Bathla, M. Singh, P. Relan // Indian J. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 20, № 4. — Р. 468-474. doi: 10.4103/2230-8210.183476.
4. Structural and functional MRI study of the brain, cognition and moodin long-term adequately treated Hashimoto’s thyroi–ditis / E.M. Quinque, S. Karger, K. Arélin et al. // Psychoneuroendocrinol. — 2014. — Vol. 42. — Р. 188-198. doi: 10.1016/j.psyneuen.2014.01.015.
5. Mahadule A.A. Motor conduction parameters in recently diagnosed and untreated hypothyroidism / A.A. Maha–dule, P.S. Jadhao, M.S. Phatak // Ann. Neurosci. — 2015. — Vol. 22(1). — Р. 6-10. doi: 10.5214/ans.0972.7531.220103.
6. The relationship between thyroid function and depressive symptoms — the FIN-D2D population-based study / J. Saltevo, H. Kautiainen, P. Mäntyselkä et al. // Clin. Med. Insights Endocrinol. Diabetes. — 2015. — Vol. 8. — Р. 29-33. doi: 10.4137/CMED.S24111.
7. Dayan C.M. Hypothyroidism and depression / C.M. Dayan, V. Panicker // Eur. Thyroid J. — 2013. — Vol. 2, № 3. — Р. 168-179. doi: 10.1159/000353777.
8. Hage M.P. The Link between Thyroid Function and Depression / M.P. Hage, S.T. Azar // J. Thyroid Res. — 2012. — Vol. 2012. — Р. 590648. doi: 10.1155/2012/590648.
9. Kalra S. Euthyroid depression: The role of thyroid hormone / S. Kalra, Y.P. Balhara // Recent Pat. Endocr. Metab. Immune Drug Discov. — 2014. — Vol. 8, № 1. — Р. 38-41. PMID: 24372347.
10. Zaletel K., Gaberšček S. Hashimoto’s Thyroiditis: From Genes to the Disease // Curr. Genomics. — 2011. — Vol. 12(8). — P. 576-588. doi: 10.2174/138920211798120763.
11. Staii A., Kristina M., Todorova-Koteva K. et al. Hashimoto thyroiditis is more frequent than expected when diagnosed by cytology which uncovers a pre-clinical state // Thyroid Res. — 2010. — Vol. 3. — P.11-18.
12. Subclinical thyroid dysfunction and depressive symptoms among elderly: A prospective cohort study / M.R. Blum, L.W. Wijsman, V.S. Virgini et al. // Neuroendocrinology. — 2016. — Vol. 103, № 3–4. — Р. 291-299. doi: 10.1159/000437387.
13. Increased risk of hypothyroidism and hyperthyroidism in patients with major depressive disorder: a population-based study / E.L. Wu, I.C. Chien, C.H. Lin et al. // J. Psychosom. Res. — 2013. — Vol. 74, № 3. — Р. 233-237. doi: 10.1016/j.jpsychores.2012.12.016.
14. Ferretti E., Tosi E., Po A. et al. Notch signaling is involved in expression of thyrocyte differentiation markers and is down-re–gulated in thyroid tumors // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2008. — Vol. 93(10). — P. 4080-7. doi: 10.1210/jc.2008-0528.
15. Myopathies of endocrine disorders: A prospective clinical and biochemical study / V. Sharma, P. Borah, L.J. Basumatary et al. // Ann. Indian Acad. Neurol. — 2014. — Vol. 17, № 3. — P. 298-302.doi:10.4103/0972-2327.138505
16. El-Salem K. Neurophysiological changes in neurologically asymptomatic hypothyroid patients: a prospective cohort study / K. El-Salem, F. Ammani // J. Clin. Neurophysiol. — 2006. — Vol. 23, № 6. — Р. 568-572. doi:10.1097/01.wnp.0000231273.22681.0e
17. Role thyroid dysfunction in major psychiatric disorders in a hospital based sample / R. Radhakrishnan, S. Calvin, J.K. Singh et al. // Indian J. Med. Res. — 2013. — Vol. 138, № 6. — Р. 888-893.
18. Expression of thyroid receptor isoforms in the human fetal nervous system and the effects of intrauterine growth restriction / M.D. Kilby, N. Gittoes, C. McCabe et al. // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 2000. — Vol. 53, № 4. — Р. 469-477.
19. Thyroid function within the normal range and the risk of depression: a population-based cohort study / M. Medici, N. Direk, E. Visser et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 99, № 4. — Р. 1213-1219. doi: 10.1210/jc.2013-3589
20. The prevalence of depression and anxiety disorders in patients with euthyroid Hashimoto’s thyroiditis / M. Giynas Ayhan, F. Uguz, R. Askin, M.S. Gonen // Gen. Hosp. Psychiat. — 2014. — Vol. 36, № 1. — Р. 95-98. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2013.10.002
21. Sparling D.P. Congenital hypothyroidism and thyroid dyshormonogenesis: a case report of siblings with a newly identified mutation in thyroperoxidase / D.P. Sparling, K. Fabian, L. Harik et al. // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. — 2016. — Vol. 1. — Р. 23-28. doi: 10.1515/jpem-2015-0253.
22. Severe Hypothyroidism due to the Loss of Therapeutic Efficacy of L-Thyroxine in a Patient with Esophageal Complication Associated with Systemic Sclerosis / A. Lobasso, L. Nappi, L. Barbieri et al. // Front. Endocrinol (Lausanne). — 2017. — Vol. 8. — Р. 241. doi: 10.3389/fendo.2017.00241.
23. Diagnosed thyroid disorders are associated with depression and anxiety / T. Ittermann, H. Volzke, S.E. Baumeister et al. // Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. — 2015. — Vol. 50, № 9. — Р. 1417-1425. doi: 10.1007/s00127-015-1043-0.
24. Psychiatric Disorders and Quality of Life in Patients with Hypothyroidism: A Narrative Review / L. Pelúcio, A.E. Nardi, A.C. Ornelas, M. Levitan // J. Depress. Anxiety. — 2016. — Vol. 5. — Р. 241. doi: 10.4200/2167-1044.1000241.
25. Supraphysiologic doses of levothyroxine as adjunctive therapy in bipolar depression: a randomized, double-blind, placebo-controlledstudy / T.J. Stamm, U. Lewitzka, C. Sauer et al. // J. Clin. Psychiatry. — 2014. — Vol. 75, № 2. — Р. 162-168. doi: 10.4088/JCP.12m08305.
26. Menon V. Psychiatric Presentations Heralding Hashimoto’s Encephalopathy: A Systematic Review and Analysis of Cases Reported in Literature / V. Menon, K. Subramanian, J.S. Thamizh // J. Neurosci Rural Pract. — 2017. — Vol. 8, № 2. — Р. 261-267. doi: 10.4103/jnrp.jnrp_440_16.
27. Cosci F. Mood and anxiety disorders as early manifestations of medical illness: A systematic review / F. Cosci, G.A. Fava, N. Sonino // Psychother. Psychosom. — 2015. — Vol. 84, № 1. — Р. 22-29. doi: 10.1159/000367913.
28. Depression in patients with euthyroid chronic autoimmune thyroiditis / S. Kirim, S.O. Keskek, F. Köksal et al. // Endocr. J. — 2012. — Vol. 59, № 8. — Р. 705-708.
29. A biopsychosocial approach to primary hypothyroidism: Treatment and harms data from a randomized controlled trial / B.T. Brown, P.L. Graham, R. Bonello, H. Pollard // Chiropr. Man Therap. — 2015. — Vol. 23. — Р. 24. doi: https://doi.org/10.1186/s12998-015-0068-5.