Журнал «» №2 (58), 2018
Вернуться к номеру
Микола Кузьмич Фуркало (до 95-річчя від дня народження)
Рубрики: Кардиология
Разделы: Юбилеи
Версия для печати
26 березня 2018 року прекрасній людині док-тору медичних наук, професорові, заслуженому діячу науки і техніки, лауреатові Державної премії України Миколі Кузьмичу Фуркалу виповнюється 95 років. З них 65 років присвячені медицині. Микола Кузьмич пройшов тяжкий шлях солдата в роки Великої Вітчизняної війни. Після закінчення Івано-Франківського медичного інституту з 1953 по 1956 роки працював лікарем на Львівщині. Із 1956 року — аспірант Київського інституту вдосконалення лікарів. Після закінчення аспірантури залишився в цьому інституті й працював спочатку асистентом, згодом доцентом, професором, проректором із наукової роботи. Протягом багатьох років (1974–1989) очолював Український науково-дослідний інститут кардіології імені М.Д. Стражеска. За цей період було побудовано 5 клінічних та лабораторних корпусів, отримано нову науково-діагностичну апаратуру, упроваджено сучасні діагностичні методи дослідження — коронарографія, ехокардіографія (ЕКГ), радіоізотопна сцинтиграфія міокарда з вентрикулографією й комп’ютерним аналізом, холтерівське моніторування ЕКГ, електронна мікроскопія, дослідження реологічних властивостей крові. Під керівництвом М.К. Фуркала в ці роки проводилась наукова робота з найактуальніших питань сучасної кардіології — проблеми атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії. Протягом 1974–1990 років співробітники інституту одержали 120 авторських свідоцтв на нові наукові винаходи щодо патогенезу, діагностики, лікування ішемічної хвороби серця й гіпертонічної хвороби. За цей період в інституті було виконано близько 100 докторських і кандидатських дисертацій. Інститут отримав право атестації наукових кадрів вищої кваліфікації за розпорядженням ВАК. Із 1976 р. в Україні формується кардіологічна служба, до якої увійшли обласні кардіологічні диспансери. Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска став її головним науково-методичним і консультативним центром. Активна наукова, клінічна й організаційно-методична робота в цей період принесла інституту добру славу завдяки згуртованості й відданості справі колективу інституту, і особливо його провідної ланки в особі таких відомих учених, як професори Н.А. Гватуа, І.К. Следзевська, Р.М. Фролькіс, В.В. Братусь, І.П. Смирнова, М.С. Заноздра, Г.В. Яновський, Л.С. Мхітарян, А.В. Токар.
У 1978 році професор М.К. Фуркало створив і очолив кафедру функціональної діагностики при Київському інституті вдосконалення лікарів, що була необхідна для практичної медицини. На посаді завідувача цієї кафедри професор М.К. Фуркало пропрацював майже 20 років — до 1997 року.
В активі великої організаційної й науково-педагогічної роботи ювіляра — 38 докторських і кандидатських робіт, виконаних під його безпосереднім керівництвом, 423 опубліковані наукові праці, серед яких «Клинические лекции по важнейшим внутренним болезням» (1975), «Клиническая кардиология» (1976), «Коронарная недостаточность» (1986), «Клинико-инструментальная диагностика поражений сердца и венечных сосудов» (1990) та інші, підготовлені разом з учнями й колегами. У 1980 р. М.К. Фуркало у складі авторського колективу був удостоєний Державної премії Української РСР за розробку й упровадження методів етапного лікування хворих на інфаркт міокарда. За наукові розробки та їх впровадження в практику Микола Кузьмич Фуркало був нагороджений медалями С.П. Боткіна і М.Д. Стражеска, одержав 12 авторських свідоцтв за наукові винаходи.
За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки й участь у підготовці медичних кадрів у 1989 році професору М.К. Фуркалу присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Протягом багатьох років М.К. Фуркало був членом редколегій журналів «Кардіологія», «Лікарська справа», а нині — «Українського кардіологічного журналу». У 1990–1999 роках очолював Товариство київських кардіологів і до сьогодні залишається його почесним головою.
Професор М.К. Фуркало продовжує працювати, він головний науковий співробітник відділу атеросклерозу і хронічної ішемічної хвороби серця, який був ним створений і яким він керував упродовж багатьох років.
Родинну професійну традицію продовжує син Миколи Кузьмича — Сергій Миколайович Фуркало, доктор медичних наук, завідувач відділу ендоваскулярної хірургії й ангіології в Інституті хірургії й трансплантології НАМН України. Підростає продовжувач династії — онук Олексій.
Колектив інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска, Асоціація кардіологів України,
редколегія «Українського кардіологічного журналу», колеги, учні, друзі щиро вітають
Миколу Кузьмича з 95-річчям і бажають міцного здоров’я, успіхів,
добра й благополуччя на довгі роки.