Журнал «Травма» Том 18, №6, 2017
Вернуться к номеру
Застосування системи розвантаження колінного суглоба Atlas
Авторы: Зазірний І.М.(1), Шмігельски Р.Я.(2)
(1) — Центр ортопедії, травматології та спортивної медицини клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, м. Київ, Україна
(2) — Клініка «Кароліна», м. Варшава, Польща
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
У статті розглядається використання розвантаження колінного суглоба у хворих на остеоартроз. Наведений приклад лікування хворого, якому була імплантована Atlas Knee System.
В статье рассматривается использование разгрузки коленного сустава у больных остеоартрозом. Приведен пример лечения больного, которому была имплантирована Atlas Knee System.
The article considers the use of unloading the knee joint in patients with osteoarthritis. Here is an example of treating a patient who has been implanted with Atlas Knee System.
Ключевые слова
остеоартроз; колінний суглоб; артроскопічне втручання
остеоартроз; коленный сустав; артроскопическое вмешательство
osteoarthritis; knee joint; arthroscopic intervention
Метою лікування остеоартрозу є мінімізація больового синдрому, відновлення звичного рухового рівня, сповільнення прогресування захворювання.
Система лікування остеоартрозу колінного суглоба на сьогодні складається з консервативного лікування, артроскопічних втручань, коригувальних остеотомій, одновиросткового та тотального ендопротезування.
Відновлення механічної осі нижньої кінцівки і нормалізація розподілу навантаження на суглобові поверхні є однім із головних завдань лікування. Але 85 % хворих на остеоартроз мають варусну деформацію менше 5 градусів, а 81 % — стадію менше ніж 4 за Колгреном — Лоуренсом. У разі незначних пошкоджень суглобової поверхні розвантаження суглоба може бути лише за рахунок остеотомії, що не завжди задовольняє хворого [1, 2].
Для вирішення цього завдання компанією Moximed розроблено систему розвантаження суглобових поверхонь для підшкірної імплантації Atlas Knee System (AKS).
AKS розвантажує медіальний відділ на 13 кілограмів, але при цьому не перевантажує латеральний [3, 4].
Показанням для цієї операції є вік хворого 35–65 років, наявність раннього остеоартрозу, стабільного суглоба, перенесені реконструкція передньої хрестоподібної зв’язки чи резекція меніска, неефективність консервативного лікування, бажання хворого уникнути великих хірургічних втручань та зберегти високу фізичну активність. Окремим показанням може бути додаткове розвантаження суглобових поверхонь після пересадки меніска та різних видів хондропластики [5].
Протипоказаннями для проведення імплантації AKS є наявність інфекції, запального артриту, у тому числі і ревматоїдного, остеопорозу й остеонекрозу внутрішніх виростків стегнової та великогомілкової костей, метаболічних хвороб (подагра), ураження інших відділів колінного суглоба (латерального чи пателофеморального), варусної деформації понад 10 градусів, збільшеного розгинання колінного суглоба понад 10 градусів, тяжкої деформації, що може призвести до неправильної фіксації чи неправильного розміщення конструкції, сенсібілізації до металів.
Ми хочемо поділитися досвідом лікування хворого, якому була імплантована AKS.
До нашої клініки (Центр ортопедії, травматології та спортивної медицини клінічної лікарні «Феофанія» ДУС ) звернувся хворий Л., 55 років, зі скаргою на біль у правому колінному суглобі при ходьбі. Після клінічного та інструментального обстеження встановлено діагноз «пошкодження заднього рогу медіального меніска правого колінного суглоба, пошкодження хряща медіального виростка правої стегнової кістки 4-го ст.». На рис. 1–4 подано рентгенограми та кадри магнітно-резонансної томографії (МРТ) хворого до операції.
/144-1.jpg)
20.11.2015 виконано артроскопію правого колінного суглоба, парціальну резекцію заднього рогу медіального меніска, мікрофрактурування дефекту хряща медіального виростка площею 5 см2. Післяопераційний період перебігав без ускладнень, розвантаження правої нижньої кінцівки проводилось 8 тижнів.
Однак у подальшому хворого продовжили турбувати біль у правому колінному суглобі при навантаженні, неможливість займатись спортом. При рентгенологічному обстеженні встановлено, що ось правої нижньої кінцівки хворого не порушена.
Пацієнт був направлений на подальше лікування в клініку «Кароліна» (м. Варшава). У зв’язку з наявністю медіального остеоартрозу правого колінного суглоба 2-го ст. без порушення осі кінцівки хворому 16.03.2016 було виконано імплантацію амортизаційного медіального ендопротезу AKS.
Операція проведена під загальною анестезією накладанням пневмотурнікету на праве стегно. Виконано розріз шкіри і підшкірної клітковини до 7 см по медіальній поверхні правого колінного суглоба (рис. 5). Під рентгенологічним контролем визначені анатомічні орієнтири для імплантації — внутрішній надвиросток стегнової та медіальний край суглобової поверхні великогомілкової кісток та вибраний розмір імпланта (рис. 6). Наступнім кроком стала установка пробного компонента розміру 50 (рис. 7), та перевірено функціонування конструкції при згинанні гомілки (рис. 8). Потім проведено введення направляючих тонких стрижнів через отвори в пробній конструкції (рис. 9). Після цього пробна конструкція знята і по направляючих стрижнях на медіальну поверхню стегна і гомілки встановлений імплант (рис. 10), що фіксований до стегнової і великогомілкової кісток шурупами (рис. 11). Рана промита розчинами антисептика, дренована та зашита пошарово наглухо.
/145-1.jpg)
У післяопераційному періоді рана загоїлась первинно. Післяопераційні рентгенограми хворого з наявністю імплантованої AKS подані на рис. 12 та 13.
Післяопераційна реабілітація проводилась так.
Перші два тижні після операції хворий ходив із милицями без навантаження оперованої кінцівки. Проводилися позиціювання в підвищеному положенні кінцівки, місцева гіпотермія за допомогою системи «КріоКуф», прийом нестероїдних протизапальних препаратів. Хворий виконував вправи для тренування чотириголового м’яза стегна, вправи для гомілково-ступневого суглоба, поступово збільшував обсяг рухів у суглобі.
Через 4 тижні після операції хворий розпочав ходити без милиць. Хворий збільшував обсяг рухів, виконував вправи на розтягування м’язів та балансування.
Від 6 тижнів хворому було дозволено спортивні тренування.
Через 1,5 року (12.09.2017) хворому було видалено імплант. На контрольній МР-томограмі від 23.11.2017 (рис. 14 та 15) виявлено тканину зниженого МР-сигналу товщиною 1,5 мм у ділянці попереднього дефекту хряща медіального виростка правої стегнової кістки на Т1ЗЗ.
/146-1.jpg)
Хворий результатом лікування задоволений, функція колінного суглоба оцінена в 89 балів за IKDS.
У літературі опубліковані результати експериментальних досліджень, в яких показано, що розвантаження медіального відділу суглоба призводило до ремоделювання субхондральної кістки та суглобового хряща [6–8]. Клінічні дослідження опубліковані переважно у вигляді опису серії випадків — від 12 до 53 хворих [9, 10].
Однак робота Ch.S. Li та співавторів [11], в якій вони вивчили результати лікування кількох серій хворих у Німеччині, показала, що застосування системи Atlas є ефективним для хворого і фінансово вигідним для системи охорони здоров’я.
Отриманий нами результат лікування хворого збігається з опублікованими даними, що розвантаження медіального відділу суглоба призводить до ремоделювання пошкодженого хряща.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Arendt et al. Early knee osteoarthritis management should first address mechanical joint overload // Orthopedic Reviews. — 2014. — 6. — 5188. — 21-23.
2. Stiebel et al. Post-traumatic knee osteoarthritis in the young patient: therapeutic dilemmas and emerging technologies // Open Access Journal of Sports Medicine. — 2014. — 5. — 73-79.
3. Koo S., Andriacchi T.P. A comparison of the influence of global functional loads vs. local contact anatomy on articular cartilage thickness at the knee // J. Biomech. — 2007. — 40. — 2961-2966.
4. Gabriel S.M., Clifford A.G., Maloney W.J. et al. Unloading the osteoarthritic knee with a novel implant system // J. Appl. Biomech. — 2013. — 29. — 647-654.
5. Uboldi F., Ferrua P., Parente A. et al. Association of a hi-tech with a bio-tech technique in the treatment of early osteoarthritis of the knee: a case report // Joints. — 2015. — 3(4). — 221-224.
6. Intema F., Thomas T.P., Anderson D.D., Elkins J.M., Brown T.D., Amendola A., Lafeber F.P., Saltzman C.L. Subchondral bone remodeling is related to clinical improvement after joint distraction in the treatment of ankle osteoarthritis // Osteoarthr. Cartil. — 2011. — 19. — 668-675.
7. Miller L.E., Sode M., Fuerst T., Block J.E. Joint unloa-ding implant modies subchondral bone trabecular structure in medial knee osteoarthritis: 2-year outcomes of a pilot study –using fractal signature analysis // Clin. Interv. Aging. — 2015. — 10. — 351-357.
8. Wiegant K., van Roermund P.M., Intema F., Cotofana S., Eckstein F., Mastbergen S.C., Lafeber F.P. Sustained clinical and structural bone t after joint distraction in the treatment of severe knee osteoarthritis // Osteoarthr. Cartil. — 2013. — 21. — 1660-1667.
9. Madonna V., Condello V., Zorzi C. Use of the KineSpring system in the treatment of medial knee osteoarthritis: preliminary results // Joints. — 2015. — 3(3). — 129-135.
10. Hayes D.A., Waller C.S., Bhandari M. et al. Safety and Feasibility aof a KineSpring Knee System for the Treatment of Osteoarthritis: a Case Series // Arthritis and Musculoskeletal Disorders. — 2015. — 8. — 47-54.
11. Li Ch.S., Seeger T., Auhuber T.C., Bhandari M. Cost-effectiveness and economic impact of the KineSpring Knee Impact System in the treatment for the knee osteoarthritis // Knee Surg. Sport Traumatol. Arthrosc. — 2013. — 21. — 2619-2637.