Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 7, №3, 2017

Вернуться к номеру

Роль вітаміну D та лікувальної фізичної культури в корекції саркопенії

Авторы: Поворознюк В.В., Дзерович Н.І.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. На сьогодні основними напрямками профілактики та терапії саркопенії є корекція харчування, фізичні навантаження, терапія вітаміном D. Мета дослідження: оцінити роль вітаміну D та лікувальної фізкультури в корекції змін скелетної м’язової тканини в жінок у постменопаузальному періоді. Матеріали та методи. Обстежено 38 жінок від 53 до 82 років, які були розподілені на три групи: 1-ша група — контрольна (n = 10), 2-га — жінки (n = 11), які отримували вітамін D, 3-тя — жінки (n = 17), які отримували вітамін D та виконували комплекс фізичних вправ «Отаго» протягом 12 місяців. Візити до центру з метою оцінки їх стану проводилися кожні 3 місяці. Визначення рівня 25(OH)D здійснювали за допомогою імунохемілюмінесцентного методу ECLIA на аналізаторі Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина). Показники знежиреної маси оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Для оцінки сили та функції скелетної мускулатури використовували кистьову динамометрію та функціональні тести. При аналізі застосовували пакети програм Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984–2001, Serial number 31415926535897. Результати. У жінок контрольної групи встановлено вірогідне збільшення рівня 25(OH)D через 9 місяців (9 місяців — р = 0,03), що пояснюємо сезонними коливаннями. У жінок 2-ї та 3-ї груп рівень 25(OH)D вірогідно збільшився через 3, 6, 9 та 12 місяців спостереження (р < 0,05). При оцінці апендикулярної знежиреної маси протягом 12 місяців спостереження вірогідних відмінностей не виявлено. Сила м’язів вірогідно збільшувалась у 3-ї групі обстежених жінок через 9 місяців спостереження (р = 0,01), у жінок 1-ї та 2-ї груп — вірогідно не змінювалась. У жінок 3-ї групи було встановлено вірогідне покращання статичного балансування (р = 0,01). Частота падінь у жінок контрольної групи вірогідно зросла через 12 місяців, 2-ї групи — не змінювалась, 3-ї групи — вірогідно зменшилась. Висновки. При використанні комплексної терапії вітаміном D та лікувальною фізкультурою «Отаго» у жінок у постменопаузальному періоді протягом 12 місяців спостерігалось вірогідне покращання щоденної активності, статичного балансування, сили скелетних м’язів та зменшення частоти падінь.

Актуальность. На сегодняшний день основными направлениями профилактики и терапии саркопении являются коррекция питания, физические нагрузки, терапия витамином D. Цель исследования: оценить роль витамина D и лечебной физкультуры в коррекции изменений скелетной мышечной ткани у женщин в пост­менопаузальном периоде. Материалы и методы. Обследовано 38 женщин от 53 до 82 лет, которые были разделены на три группы: 1-я группа — контрольна (n = 10), 2-я — женщины (n = 11), которые получали витамин D, 3-я — женщины (n = 17), которые получали витамин D и выполняли комплекс физических упражнений «Отаго» в течение 12 месяцев. Визиты в центр с целью оценки их состояния проводились каждые 3 месяца. Определение уровня 25(OH)D осуществляли с помощью иммунохемилюминисцентного метода ECLIA на анализаторе Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Германия). Показатели обезжиренной массы оценивали с помощью двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Для оценки силы и функции скелетной мускулатуры использовали кистевую динамометрию и функциональные тесты. При анализе применяли пакеты программ Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984–2001, Serial number 31415926535897. Результаты. У женщин контрольной группы установлено достоверное увеличение уровня 25(OH)D через 9 месяцев (9 месяцев — р = 0,03), что объясняем сезонными колебаниями. У женщин 2-й и 3-й групп уровень 25(OH)D достоверно увеличился через 3, 6, 9 и 12 месяцев наблюдения (р < 0,05). При оценке аппендикулярной обезжиренной массы в течение 12 месяцев наблюдения достоверных различий не выявлено. Сила мышц достоверно увеличивалась в 3-й группе обследованных женщин через 9 месяцев наблюдения (р = 0,01), у женщин 1-й и 2-й групп — достоверно не менялась. У женщин 3-й группы было установлено достоверное улучшение статической балансировки (р = 0,01). Частота падений у женщин контрольной группы достоверно возросла через 12 месяцев, 2-й группы — не изменялась, 3-й группы — достоверно уменьшилась. Выводы. При использовании комплексной терапии витамином D и лечебной физкультурой «Отаго» у женщин в постменопаузальном периоде в течение 12 месяцев наблюдалось достоверное улучшение ежедневной активности, статической балансировки, силы скелетных мышц и уменьшение частоты падений.

Background. Today, the main areas of prevention and therapy of sarcopenia are nutritional correction, physical activity, vitamin D therapy. The purpose of the study was evaluation of the role of vitamin D and exercises in correction of age-related skeletal muscle changes in postmenopausal women. Materials and methods. Thirty eight postmenopausal women aged 53–82 years were examined. They were divided into the following groups: 1 — control group (n = 10); 2 — women received individual targeted vitamin D therapy (n = 11); 3 — women, who took individual targeted vitamin D therapy and OTAGO Exercise Program during 12 months (n = 17). Visits to the center to assess the state of examined women conducted every 3 months. 25(ОН)D total level was assessed by electrochemiluminescent method using Elecsys 2010 analytical system (Roche Diagnostics, Germany). The lean mass was measured by the dual energy X-ray absorptiometry method (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). For evaluation of strength and skeletal muscle function, we used hand dynamometry and functional tests. Statistica 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984–2001, serial number 31415926535897, was used for data processing. Results. In women of control group, the mean 25(OH)D level significantly increased after 9 months of observation (9 months — р = 0.03) that we explain by seasonal factors. In women of 2nd and 3rd groups, the 25(OH)D level significantly increased after 3, 6, 9 and 12 months of observations (р < 0.05). The lean mass did not change in all groups during 12 months. The muscle strength significantly increased after 9 months (р = 0.01) in women of 3rd group, in women of 1st and 2nd group — did not change. In women of 3rd group, we observed the significant improvement in static balancing (p = 0.01). The fall frequency in women of 1st group significantly increased after 12 months, in women of 2nd group — did not change, in women of 3rd group — significantly decreased. Conclusions. The use of individual targeted vitamin D therapy and OTAGO Exercise Program in postmenopausal women during 12 months significantly improves daily activity, static balancing, muscle strength and decreased the fall frequency.


Ключевые слова

вітамін D; 25(OH)D; саркопенія; комплекс фізичних вправ «Отаго»

витамин D; 25(OH)D; саркопения; комплекс физических упражнений «Отаго»

vitamin D; 25(OH)D; sarcopenia; OTAGO Exer­cise Program

Вступ

Основними напрямком терапії в пацієнтів із саркопенією є корекція харчування, фізичні навантаження та терапія вітаміном D. 
Згідно з рекомендаціями з харчування пацієнтів із саркопенією, особам літнього віку рекомендується вживати білок у кількості 1,0–1,5 г/кг маси тіла/день [2, 34].
У численних роботах підтверджено збільшення ризику розвитку саркопенії (у 2 рази) при дефіциті вітаміну D (менше 25 нмоль/л (10 нг/мл)). Встановлено, що додаткове призначення вітаміну D особам літнього віку запобігає розвитку саркопенії, порушень функціональних можливостей і ризику падінь [1, 9, 10, 17, 20, 33, 35–37] у пацієнтів із вихідним низьким рівнем вітаміну D [12]. За даними Н.А. Bischoff-Ferrari et al., сила скелетних м’язів вірогідно збільшувалася на 17 % при терапії вітаміном D [10]. В огляді літератури L. Rejnmark показав позитивну дію вітаміну D на силу скелетних м’язів та їх функціональні можливості [12], але недоліком даного огляду було те, що включені в дослідження пацієнти були молодого віку (20–40 років). У 2015 році в журналі «Osteopororis Int.» опубліковані результати рандомізованого подвійного плацебо-контрольованого клінічного дослідження в жінок у постменопаузальному періоді [12], в якому пацієнти отримували протягом 9 місяців вітамін D (1000 МО/д) або плацебо. При оцінці впливу вітаміну D/плацебо на знежирену масу, що оцінювали за допомогою двофотонного рентгенівського абсорбціометра (Lunar G.E., Madison W.I., США), в основній групі, що отримувала вітамін D, вірогідних змін апендикулярної знежиреної маси за 9 місяців спостереження не встановлено (p = 0,21), у групі, що приймала плацебо, установлена вірогідна її втрата (–6,8 %) (р = 0,03). Сила скелетних м’язів в основній групі вірогідно збільшилась на 25,3 % у 55 % жінок (р < 0,001), в групі плацебо не встановлено вірогідних відмінностей показника. При оцінці функціональних можливостей скелетних м’язів в основній групі встановлено вірогідне покращання за даними тесту «сісти — встати» (р < 0,001), у групі плацебо — без вірогідних змін (р = 0,77) [12]. Таким чином, на підставі поданих результатів досліджень доведено позитивний вплив терапії вітаміном D на стан скелетних м’язів [3, 13, 14, 18, 23, 30, 42]. Проте в низці досліджень, проведених протягом останніх років, такого зв’язку не встановлено [4, 6, 28].
Серед фізичних навантажень традиційно використовують аеробні вправи, що корисні для поліпшення стану серцево-судинної та дихальної систем та позитивно впливають на співвідношення жирової та знежиреної маси тіла. 
Відомо, що силові анаеробні фізичні навантаження більш суттєво впливають на кістково-м’язову систему, запобігаючи розвитку остеопорозу та саркопенії. Силові фізичні вправи мають багато переваг для осіб будь-якого віку та, ймовірно, особливо важливі для пацієнтів літнього віку. До переваг відносять: збільшення м’язової маси тіла, швидкості обміну речовин, щільності кісткової тканини, зниження ризику падінь та отримання травми. Проте на сьогодні існує багато питань щодо виду, частоти та тривалості силових фізичних навантажень у профілактиці та лікуванні саркопенії. У декількох дослідженнях було показано, що більш низька частота тренувань може бути настільки ж ефективною, як і більш висока. За даними інших дослідників, цикл занять (курс — 10–12 тижнів, тривалістю 30 хвилин, 2 рази на тиждень) призводить до значного збільшення м’язової сили в літніх чоловіків і жінок [21, 27]. 
Одним із комплексів, що спеціально розроблено для профілактики падінь в осіб старших вікових груп, що складається з набору вправ для зміцнення м’язів, покращання статичного балансування та прогулянки на свіжому повітрі, є комплекс «Отаго» (http://www.hfwcny.org/Tools/BroadCaster/Upload/Project13/Docs/Otago_Exercise_Programme.pdf). Ефективність програми «Отаго» була оцінена в чотирьох окремих контрольованих дослідженнях. Загалом участь у дослідженні брали 1016 осіб (23 % чоловіків) віком від 65 до 97 років, 810 учасників (80 %) були віком 80 років і старше. 434 (43 %) учасники повідомили про падіння в попередньому році. Ефективність програми схвалено в систематичному огляді Cochrane Collaboration. У метааналізі, що поєднав результати всіх чотирьох досліджень, загалом ефективність програми «Отаго» була показана в 35% зниженні частоти падінь і зменшенні частоти травматичного пошкодження на 35 %. Більш ефективною програма була в осіб віком 80 років і старше порівняно з особами віком 65–79 років, особливо щодо травматичного пошкодження внаслідок падінь. Частота падінь знижувалася аналогічно в чоловіків і жінок (на 35 %), та більш ефективною програма була в осіб віком 80 років і старше. Встановлено невірогідне збільшення сили скелетних м’язів та покращання статичного балансування в старшій віковій групі. Висновок був такий: комплекс фізичних вправ «Отаго» є безпечним, ефективним, практичним, легким у виконанні та не вимагає фінансових затрат [2].
На сьогодні ефективність фізичних навантажень перевищує результати інших видів лікування саркопенії, що застосовувалися без поєднання з фізичним навантаженням (різні варіанти замісної гормональної терапії, корекція харчування, вітамін D та ін.) [5, 7, 8, 11, 15, 16, 19, 22, 25, 26, 29, 31, 32, 38–41]. 
На базі відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» проведено дослідження, метою якого було оцінити роль вітаміну D та лікувальної фізкультури в корекції змін скелетної м’язової тканини в жінок у постменопаузальному періоді. 

Матеріали та методи

Обстежено 38 жінок від 53 до 82 років (у середньому — 67,00 ± 7,08 року, зріст — 160,31 ± 6,83 см, маса тіла — 63,25 ± 8,59 кг, індекс маси тіла — 24,62 ± 3,09 кг/м2), які були розподілені на три групи: 1-ша група — контрольна (n = 10, вік — 65,75 ± 6,56 року), 2-га — жінки (n = 11, вік — 68,73 ± 6,42 року), які отримували вітамін D (аквадетрим), 3-тя — жінки (n = 17, вік — 66,47 ± 7,86 року), які отримували вітамін D (аквадетрим) та виконували комплекс фізичних вправ «Отаго» за рекомендацією інструктора. У дослідження не включали осіб із тяжкою соматичною, ендокринною патологією та осіб, які приймають препарати, що впливають на стан м’язової системи, а також жінок, які мали індекс маси тіла > 30 кг/м2. Спостереження за пацієнтками тривало 12 місяців. Візити до центру з метою оцінки їх стану проводилися кожні 3 місяці. 
Обстежені пацієнтки вірогідно не відрізнялися за віком, антропометричними характеристиками, середнім рівнем 25(OH)D у сироватці крові, показниками знежиреної маси (за даними двофотонної рентгенівської абсорбціометрії), сили скелетних м’язів (за даними динамометрії) та функціональним станом скелетних м’язів (швидкістю ходи) (табл. 1).
Жінки 2-ї та 3-ї груп обстеження отримували цільову терапію вітаміном D, що складалася із двох етапів: із прийому дози насичення, тривалість якої розраховували індивідуально, та підтримуючої терапії, що рекомендували приймати жінкам постійно. Терапія насичення включала в себе комбіновані препарати кальцію (1000 мг кальцію та 800 МО вітаміну D на добу) та додатково 3000 МО вітаміну D щодня. Підтримуюча терапія для пацієнтів з остеопорозом складалася з комбінованих препаратів кальцію (1000 мг кальцію та 800 МО вітаміну D) та 1000 МО вітаміну D на добу. Для обстежених осіб без остеопенічного синдрому підтримуюча терапія включала лише препарати вітаміну D у дозі 2000 МО. Тривалість терапії насичення (кількість днів) [1] розраховували за допомогою формули:
n = (100 – РВD) × МТ/100,
де n — тривалість курсу терапії насичення (дні), РВD — рівень 25(ОН)D у сироватці крові (нг/мл), МТ — маса тіла (кг). 
Показники знежиреної та жирової маси, мінеральної щільності кісткової тканини оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). 
Силу скелетної мускулатури (кг) оцінювали за допомогою кистьового пружинного динамометра, що пацієнт стискає кистю витягнутої верхньої кінцівки. 
Функціональну можливість скелетних м’язів та ризик падінь оцінювали за тестами: «дві ступні разом», «напівтандем», «тандем», «на одній нижній кінцівці», «сісти — встати», «8-кроковий», «3-метровий», «4-метровий», «15-метровий». 
Якість життя обстежених пацієнток оцінювали за допомогою шкали EuroQol-5D.
Визначення рівня вітаміну D 25(OH)D та паратгормону проводили за допомогою імунохемілюмінесцентного методу ECLIA на аналізаторі Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина).
Статистичний аналіз проводили з визначенням параметричних та непараметричних критеріїв. При аналізі використовували пакети програм Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984–2001, Serial number 31415926535897. Результати подані у вигляді M ± SD. За критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали р < 0,05.

Результати та обговорення

При терапії вітаміном D на рівень 25(OH)D у сироватці крові в обстежених групах жінок протягом 12 місяців спостереження вірогідні відмінності показника виявлені в 2-й та 3-й групах (2-га група: через 3 міс. — р = 0,009, через 6 міс. — p = 0,007, через 9 міс. — р = 0,005, через 12 міс. — р = 0,003; 3-тя група: через 3 міс. — р < 0,001, через 6 міс. — р < 0,001, через 9 міс. — р < 0,001, через 12 міс. — р < 0,001). У 1-й групі жінок вірогідних відмінностей не виявлено (через 3 міс. — р = 0,24, через 6 міс. — р = 0,49, через 12 міс. — р = 0,27). Підвищення рівня 25(OH)D через 9 місяців (р = 0,03) пояснюємо сезонними коливаннями: всі пацієнтки даної групи включені в дослідження в осінньо-зимовий період (листопад — січень) та відповідно через 9 місяців спостереження пацієнтки були обстежені наприкінці літа та на початку осені (серпень — вересень) (рис. 1).
При оцінці якості життя (шкала EuroQol-5D) протягом 12 місяців у жінок 1-ї та 2-ї групи спостереження вірогідних відмінностей не виявлено, в жінок 3-ї групи встановлено вірогідне покращання через 9 та 12 місяців спостереження (р = 0,03; р = 0,02 відповідно).
При оцінці апендикулярної знежиреної маси в жінок 1, 2 та 3-ї груп протягом 12 місяців спостереження вірогідних відмінностей не виявлено.
Сила м’язів правої кисті при вимірюванні за допомогою динамометрії вірогідно збільшувалась у 3-ї групі обстежених жінок через 9 місяців спостереження (р = 0,01). 
При оцінці функціонального стану скелетних м’язів у жінок 3-ї групи було встановлено вірогідне покращання при використанні тесту статичного балансування «на одній нижній кінцівці» (р = 0,01). 
При аналізі частоти падінь встановлено, що частота падінь у жінок контрольної групи вірогідно зросла через 12 місяців, а саме частота падінь 1 раз на рік збільшилась з 13 до 50 %, та частка пацієнтів, які не відзначали падінь, за період спостереження зменшилась із 63 до 25 % (табл. 2).
У пацієнток 2-ї групи частота падінь зменшилась: через 12 місяців жінок, які відзначали падіння 2 рази на рік, не було виявлено порівняно з початком дослідження. Частка жінок у 2-ї групі, які не відзначали падінь, мала тенденцію до зростання через 12 місяців спостереження (на початку — 67 %, через 12 місяців — 75 %). У 3-й групі частка обстежених жінок, які не відзначали падінь, зросла за період спостереження від 41 до 50 %. Частота падінь у 3-й групі жінок вірогідно зменшилась: на початку дослідження частота падінь 1 раз на рік становила 24 %, 2 рази на рік — 12 %, 3 рази на рік — 18 %, 4 рази на рік — 6 %, та через 12 місяців спостереження частота падінь 1 раз на рік становила 29 %, 2 рази на рік — 21 %. Падінь більше ніж 2 рази рік жінки 3-ї групи в кінці дослідження не відзначали (табл. 2).

Висновки

Таким чином, у жінок, які отримували комплексну терапію вітаміном D та лікувальною фізкультурою протягом 12 місяців, спостерігалось вірогідне покращання щоденної активності, якості життя, статичного балансування, сили скелетних м’язів та зниження частоти падінь у жінок у постменопаузальному періоді.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Список литературы

1. Povoroznyuk V, Pludowski P, Defitsyt i nedostatnistʹ vitaminu D: epidemiolohiya, diahnostyka, profilaktyka ta likuvannya [Vitamin D deficiency and deficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment]. Donetsk; 2014. 262 p. (In Ukrainian).
2. Povoroznyuk V, Binkley N, Dzerovych N. Sarkopeniya [Sarcopenia].Kyiv, Vipol; 2016.180 p. (In Ukrainian).
3. Abe T, Kearns CF, Sato YJ. Muscle size and strength are increased following walk training with restricted venous blood flow from the leg muscle, kaatsu-walk training. Appl. Physiol. 2006.100:1460-1466. DOI: 10.1152/japplphysiol.01267.2005.
4. Annweiler C, Beauchet O, Berrut G, et al., Is there an association between serum 25-hydroxyvitamin D concentration and muscle strength among older women? Results from baseline assessment of the EPIDOS study. J Nutr. Health Aging. 2009.3:90-95.
5. Asikainen TM, Kukkonen-Harjula K, Miilunpalo S. Exercise for health for early postmenopausal women: a systematic review of randomised controlled trials. Sports Med. 2004.34:753-778.
6. Beaudart C, Buckinx F, Rabenda V, et al., The effects of vitamin D on skeletal muscle strength, muscle mass, and muscle power: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J. Clin. Endocrinol. Metab. – 2014.99:4336-4345. doi: 10.1210/jc.2014-1742. Epub 2014 Jul 17.
7. Bemben DA, Fetters NL, Bemben MG, et al., Musculoskeletal responses to high- and low-intensity resistance training in early postmenopausal women. Med. Sci. Sports Exerc. 2000.32:1949-1957.
8. Bennell KL, Hinman RS. A review of the clinical evidence for exercise in osteoarthritis of the hip and knee. J. Sci. Med. Sport. 2011.14:4-9. doi: 10.1016/j.jsams.2010.08.002. Epub 2010 Sep 17.
9. Bischoff HA, Stahelin HB, Dick W, et al., Effects of vitamin D and calcium supplementation on falls: a randomized controlled trial. J. Bone Miner. Res. 2003.18:343-351. DOI: 10.1359/jbmr.2003.18.2.343.
10. Bischoff-Ferrari HA, Dawson-Hughes B, Stocklin E, et al., Oral supplementation with 25[OH]D3 versus vitamin D3: effects on 25[OH]D levels, lower extremity function, blood pressure, and markers of innate immunity. J. Bone Miner. Res. 2012. 27:160-169. doi: 10.1002/jbmr.551.
11. Bouchard DR, Soucy L, Senechal M, et al., Impact of resistance training with or without caloric restriction on physical capacity in obese older women. Menopause. 2009.16:66-72. doi: 10.1097/gme.0b013e31817dacf7.
12. Cangussu LM, Nahas-Neto, Orsatti CL, et al, Effect of vitamin D supplementation alone on muscle function in postmenopausal women: a randomized, double-blind, placebo-controlled clinical trial. Osteoporos. Int. 2015.26:2413-2421. doi: 10.1007/s00198-015-3151-9. Epub 2015 May 9.
13. Carville SF, Rutherford OM, Newham DJ. Power output, isometric strength and steadiness in the leg muscles of pre- and postmenopausal women; the effects of hormone replacement therapy. Eur. J. Appl. Physiol. 2006.96:292-298. DOI: 10.1007/s00421-005-0078-4.
14. Ceglia L, Niramitmahapanya S, da Silva Morais M, et al, A randomized study on the effect of vitamin D3 supplementation on skeletal muscle morphology and vitamin D receptor concentration in older women. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2013.98:1927-1935. doi: 10.1210/jc.2013-2820. Epub 2013 Oct 9.
15. Cesari M, Kritchevsky SB, Newman AB et al, Added value of physical performance measures in predicting adverse health-related events: results from the health, aging and body composition study. J. Am. Geriatr. Soc. 2009.57:251-259. doi: 10.1111/j.1532-5415.2008.02126.x.
16. Chevalier S, Marliss EB, Morais JA et al. Whole-body protein anabolic response is resistant to the action of insulin in obese women. Am. J. Clin. Nutr. 2005.82:355-365.
17. Daly RM. Independent and combined effects of exercise and vitamin D on muscle morphology, function and falls in the elderly. Nutrients. 2010.2:1015-1017. doi: 10.3390/nu2091005. Epub 2010 Sep 16.
18. Dawson-Hughes B, Mithal A, Bonjour JP, et al, IOF position statement: vitamin D recommendations for older adults. Osteoporos. Int. 2010.21:1151-1154. doi: 10.1007/s00198-010-1285-3. Epub 2010 Apr 27.
19. de Kam D, Smulders E, Weerdesteyn V, et al, Exercise interventions to reduce fall-related fractures and their risk factors in individuals with low bone density: a systematic review of randomized controlled trials. Osteoporosis Int. 2009.20:2111-2125. doi: 10.1007/s00198-009-0938-6. Epub 2009 May 7.
20. Dhesi JK, Jackson SH, Bearne LM et al, Vitamin D supplementation improves neuromuscular function in older people who fall. Age Ageing. 2014.33:589-595. DOI: 10.1093/ageing/afh209.
21. Difrancisco-Donoghue J, Werner W, Douris P. Comparison of once-weekly and twice-weekly strength training in older adults. Br J Sports Med. 2007.41 (1):19-22. DOI: 10.1136/bjsm.2006.029330.
22. Dziedzic K, Jordan JL, Foster NE. Land- and water-based exercise therapies for musculoskeletal conditions. Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2008.22:407-418. doi: 10.1016/j.berh.2007.11.002.
23. Garber CE, Blissmer B, Deschenes MR et al. American college of sports medicine position stand. Quantity and quality of exercise for developing and maintaining cardiorespiratory, musculoskeletal, and neuromotor fitness in apparently healthy adults: guidance for prescribing exercise. Med. Sci. Sports. Exerc. 2011.43:1334-1359. doi: 10.1249/MSS.0b013e318213fefb.
24. Greeves JP, Cable NT, Reilly T, et al, Changes in muscle strength in women following the menopause: a longitudinal assessment of the efficacy of hormone replacement therapy. Clin. Sci. (Lond). 1999.97:79-84.
25. Hagen KB, Dagfinrud H, Moe RH, et al, Exercise therapy for bone and muscle health: an overview of systematic reviews. Medicine. 2012.10:167. doi: 10.1186/1741-7015-10-167.
26. Hartman MJ, Fields DA, Byrne NM, et al, Resistance training improves metabolic economy during functional tasks in older adults. J. Strength Cond. Res. 2007.21:91-95. DOI: 10.1519/R-19075.1.
27. Izquierdo M, Ibanez J, Hakkinen K, et al, Once weekly combined resistance and cardiovascular training in healthy older men. Med Sci Sports Exer. 2004.36(3):435-443.
28. Janssen HC., Samson MM, Verhaar HJ. Muscle strength and mobility in vitamin D-insufficient female geriatric patients: a randomized controlled trial on vitamin D and calcium supplementation. Aging Clin. Exp. Res. 2010.22:78-84.
29. Kim J, Davenport P, Sapienza C. Effect of expiratory muscle strength training on elderly cough function. Arch. Gerontol. Geriatr. 2009.48:361-366. DOI: 10.1016/j.archger.2008.03.006.
30. Kohrt WM, Bloomfield SA, Little KD, et al, American college of sports medicine position stand: physical activity and bone health. Med. Sci. Sports Exerc. 2004.36(11):1985-1996.
31. Mark DP, Sen A, Gordon PM. Influence of resistance on lean body mass in aging adults: a meta-analysis. Med Sci Sports Exerc. 2011.43(2):249-258. doi: 10.1249/MSS.0b013e3181eb6265.
32. Martel GF, Roth SM, Ivey FM, et al, Age and sex affect human muscle fibre adaptations to heavy-resistance strength training. Exp. Physiol. 2006.91:457-464. DOI: 10.1113/expphysiol.2005.032771.
33. Moreira-Pfrimer LDF, Pedrosa MAC, Teixeira L,et al, Treatment of vitamin D deficiency increases lower limb muscle strength in institutionalized older people independently of regular physical activity: a randomized double-blind controlled trial. Ann. Nutr. Metab. 2009.54:291-300. doi: 10.1159/000235874. Epub 2009 Aug 31.
34. Morley JE, Argiles JM, Evans WJ, et al, Nutritional recommendations for the management of sarcopenia. American Medical Directors Association. 2010.11(6):391-396. doi: 10.1016/j.jamda.2010.04.014.
35. Muir SW, Montero-Odasso M. Effect of vitamin D supplementation on muscle strength, gait and balance in older adults: a systematic review and meta-analysis. J. Am. Geriatr. Soc. 2011.59:2291-2300. doi: 10.1111/j.1532-5415.2011.03733.x.
36. Pérez-López FR, Brincat M, Erel T, et al, EMAS position statement: vitamin D and postmenopausal health. Maturitas. 2012.71:83-88. doi: 10.1016/j.maturitas.2011.11.002. Epub 2011 Nov 17.
37. Pfeifer M, Begerow B, Minne HW, et al, Effects of a long-term vitamin D and calcium supplementation on falls and parameters of muscle function in community-dwelling older individuals. Osteoporos. Int. 2009.20:315-322. doi: 10.1007/s00198-008-0662-7. Epub 2008 Jul 16.
38. Raue U, Slivka D, Minchev K, et al, Improvements in whole muscle and myocellular function are limited with high-intensity resistance training in octogenarian women. J. Appl. Physiol. 2009.106:1611-1617. doi: 10.1152/japplphysiol.91587.2008. Epub 2009 Feb 26.
39. Taylor NF, Dodd KJ, Shields N, et al, Therapeutic exercise in physiotherapy practice is beneficial: a summary of systematic reviews 2002-2005. Aust. J. Physiother. 2007.3:7-16.
40. Teixeira PJ, Going SB, Houtkooper LB, et al, Resistance training in postmenopausal women with and without hormone therapy. Med. Sci. Sports Exerc. 2003.35:555-562. DOI: 10.1249/01.MSS.0000058437.17262.11.
41. Vincent KR, Braith RW, Feldman RA, et al, Resistance exercise and physical performance in adults aged 60 to 83. J. Am. Geriatr. Soc. 2002.50:1100-1107. 
42. Zhu K, Austin N, Devine A, et al, A randomized controlled trial of the effects of vitamin D on muscle strength and mobility in older women with vitamin D insufficiency. J. Am. Geriatr. Soc. 2010.58:2063-2068. doi: 10.1111/j.1532-5415.2010.03142.x.

Вернуться к номеру