Журнал «Здоровье ребенка» Том 12, №7, 2017
Вернуться к номеру
Можливості фітотерапії в лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей: прості відповіді на запитання щоденної педіатричної практики
Авторы: Беш Л.В., Мацюра О.І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
У статті наведені основні підходи до лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей. Проведений аналіз літературних даних і власних досліджень щодо ефективності фітотерапії в лікуванні даної патології. Обґрунтована доцільність включення фітопрепарату Самбукол у комплекс лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. Розглянуті показання до призначення етіотропної медикаментозної терапії. Подані відповіді на запитання лікарів щодо вибору тактики лікування дітей, хворих на гострі респіраторні захворювання.
В статье представлены основные подходы к лечению острых респираторных вирусных инфекций у детей. Проведен анализ литературных данных и собственных исследований по эффективности фитотерапии в лечении данной патологии. Обоснована целесообразность включения фитопрепарата Самбукол в комплекс лечения острых респираторных заболеваний у детей. Рассмотрены показания к назначению этиотропной медикаментозной терапии. Представлены ответы на вопросы врачей относительно выбора тактики лечения детей, больных острыми респираторными заболеваниями.
The article presents the main approaches to the treatment of acute respiratory viral infections in children. An analysis of literary data and own research on the effectiveness of phytotherapy in the treatment of this pathology have been conducted. The expediency of inclusion of Sambucol, a herbal medicine, in the comprehensive treatment of acute respiratory diseases in children has been proven. The indications were considered regarding the use of this drug for etiotropic therapy. The answers to the questions of doctors concerning the choice of treatment in children with acute respiratory diseases are presented.
Ключевые слова
діти; гострі респіраторні вірусні інфекції; лікування; фітотерапія; Самбукол
дети; острые респираторные вирусные инфекции; лечение; фитотерапия; Самбукол
children; acute respiratory viral infections; treatment; phytotherapy; Sambucol
Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) продовжують посідати провідне місце в структурі загальної захворюваності дітей і залишаються найчастішою причиною звернень по медичну допомогу [1, 7]. Згідно з даними ВООЗ, щорічно у світі реєструється до 1 млрд випадків гострих респіраторних інфекцій. Причому реальна кількість хворих перевищує дані офіційної статистики в 1,5–2 рази. Сьогодні відомі понад 300 збудників респіраторних інфекцій, серед яких найчастіше зустрічаються віруси [1]. Поява нових збудників і мутація існуючих вірусних штамів (грип, парагрип, риновіруси, респіраторно-синцитіальний вірус; аденовірус, ентеровіруси, коронавірус, ротавірус, метапневмовірус тощо), особливості епідеміології (висока сприйнятливість, легкий механізм передачі, висока контагіозність, сезонність, стійкість у зовнішньому середовищі тощо), великі соціально-економічні втрати зумовлюють надзвичайну актуальність даної проблеми [3, 6]. Хоча ГРЗ є етіологічно різнорідними, вони часто мають схожі епідеміологічні й клінічні характеристики. Клінічна картина зумовлена активацією захисних реакцій, запаленням слизових оболонок респіраторного каналу, нерідко з гіперпродукцією секрету, і проявляється типовими симптомами загальної інтоксикації й ураження респіраторного каналу на різних рівнях (назофарингіт, ларинготрахеїт, бронхіт, пневмонія). Водночас окремі віруси викликають появу специфічних симптомів, що дозволяють уже за клінічною картиною висловити припущення щодо етіології захворювання (ентеровіруси, аденовіруси, бокавіруси тощо) [1, 8]. Сьогодні доведено, що найчастіше збудником гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) в усіх вікових групах є риновіруси. Восени їх етіологічна значимість досягає 80 % [1]. Велика кількість різних серотипів цих вірусів, відсутність перехресного імунітету та його коротка тривалість є причиною повторних захворювань на риновірусну інфекцію навіть протягом одного сезону.
Багаторічний практичний досвід вітчизняної педіатрії дозволяє стверджувати, що причиною частих гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей можуть бути і ятрогенні чинники. Такий поширений лікарський гріх, як поліпрагмазія, не тільки фінансово виснажує батьків, але й негативно впливає на стан здоров’я наших маленьких пацієнтів. Зокрема, необґрунтовано часте призначення антибіотиків сприяє розвитку дисбіозу й знижує функціональну активність механізмів місцевого імунітету, що, у свою чергу, призводить до зниження захисту перед інфекцією. Водночас актуальним залишається пошук нових безпечних і водночас ефективних методів етіотропного лікування вірусних інфекцій. Віруси швидко змінюються, що дозволяє їм бути нерозпізнаними імунокомпетентними структурами людського організму [5]. З іншого боку, тривале застосування відомих високоспецифічних противірусних препаратів сприяло виробленню специфічної резистентності до їх дії.
Отже, умови, у яких сьогодні доводиться працювати лікарям, швидко змінюються. З’являються нові препарати, розробляються нові протокольні стандарти лікування. Існування великої кількості лікарських засобів змушує практичних лікарів щодня вирішувати, чи потребує дитина призначення медикаментів, який препарат обрати, якою повинна бути тривалість лікування. Отже, ситуація є доволі складною й потребує напрацювання чіткого алгоритму дій, які й регламентуються відповідними медичними стандартами. Однак останні слід сприймати не як догму, а як рекомендації, що не суперечать одному з основних принципів вітчизняної медицини: лікувати не хворобу, а хворого. Тільки такий принцип дозволить лікарю вибрати оптимальну лікувальну схему.
Основними напрямками сучасної терапії ГРЗ є: етіотропна терапія (вплив на збудник — місцево або системно), патогенетична (протизапальна) терапія та симптоматична терапія. Надзвичайно важливе значення має правильний вибір лікарської тактики. За відсутності фонових захворювань і нормальної реактивності організму лікування ГРВІ може бути чисто симптоматичним, тобто воно включає раціональну вітамінізовану дієту, часте тепле пиття, домашній, а при потребі — ліжковий режим і на вимогу — жаро–знижувальні, відхаркувальні засоби та симптоматичне лікування риніту. У разі неускладненого перебігу ГРВІ симптоми захворювання повністю зникають уже через декілька днів.
Особливе значення в організації базисного лікування ГРЗ має забезпечення частого теплого пиття. Така ситуація диктує потребу пошуку напоїв, які б діти із задоволенням вживали і які були б досить ефективними й водночас нешкідливими для наших пацієнтів. У цьому контексті значне зацікавлення виявляють до засобів природного походження, які, маючи високу безпечність, виявляються ефективними в лікуванні ГРЗ. Відомою є оцінка ліків за співвідношенням користі/ризику. Засоби природного походження за цим показником дозволяють нам робити вибір на їх користь. Більше того, батьки наших маленьких пацієнтів майже завжди віддають перевагу препаратам з рослинної сировини, нерідко використовуючи фітозбори сумнівної якості. Водночас мусимо розуміти, що якість рослинної сировини знижується від стандартизованих фітопрепаратів до фітозборів, тому перевагу треба надавати стандартизованим фітопрепаратам. Згідно з даними ВООЗ, застосування фітопрепаратів є доцільним у близько 75 % хворих [10].
Педіатрична практика постійно диктує потребу активного пошуку оптимальних фітопрепаратів для лікування ГРЗ. У цьому контексті нас зацікавив препарат Самбукол, що містить стандартизований екстракт бузини чорної й позиціонується як природній лікувальний засіб, який має противірусні властивості [4].
Рослинне походження сировини для виготовлення препарату не гарантує його безпеку для пацієнта, тому першим нашим кроком перед введенням препарату в практику було вивчення його механізму дії, після чого ми шукали вірогідні наукові дані стосовно ефективності його застосування і, знайшовши їх, пропускали інформацію через свої знання і досвід — і лише після цього приймали рішення про безпосереднє практичне застосування препарату.
У процесі літературного пошуку ми знайшли дані про те, що різні види бузини (Sambucus) використовувалися багато років тому на Американському континенті в основному для лікування ревматизму й застуди [4]. Бузина чорна широко використовується в Європі для приготування екстрактів і вважається природним антибіотиком, містить високу концентрацію біофлавоноїдів із широким спектром біологічної дії, зокрема антиоксидантної [4]. Препарат Самбукол включає активний комплекс AntiVirin®, компонентами якого є флавоноїди та антоціани. В організмі людини вони проявляють антиоксидантні, протизапальні, протимікробні, противірусні, протигрибкові властивості. Антоціани значною мірою підвищують рівень імунного захисту організму шляхом активізації цитокінів. Протягом останніх років у ряді досліджень було доведено, що препарат Самбукол чинить інгібуючий вплив на реакцію гемаглютинації й реплікацію вірусів грипу А і В [4]. На підставі результатів подвійного сліпого плацебо-контрольованого рандомізованого дослідження було показано, що препарат Самбукол скорочував тривалість симптомів грипу до 3–4 днів. Дослідження сироватки крові пацієнтів у період одужання виявили підвищений рівень антитіл до вірусу грипу в групі, яка отримувала препарат Самбукол, що суттєво відрізнялося від показників контрольної групи [4].
Нами було проведено вивчення ефективності лікування ГРЗ у 60 дітей (середній вік 9,4 року). Усім дітям призначалися активний режим пиття та симптоматичне застосування жарознижувальних середників (при аксилярній температурі тіла понад 38 °С). Додатково в основній групі (n = 30) у терапевтичну схему було введено препарат Самбукол, який призначали одразу після появи перших симптомів ГРЗ. Діти від 6 до 12 років отримували препарат по 10 мл (2 чайні ложки) двічі на добу, а старші — по 10 мл 4 рази на добу. При цьому змішували препарат з гарячою водою (не кип’яток!) або чаєм. Такий напій був приємним на смак і подобався дітям.
Подані дані показують, що застосування препарату Самбукол дозволило скоротити тривалість гарячки, зменшити обсяг симптоматичної терапії (жарознижувальні препарати) та прискорити одужання. Вже на другу добу частота застосування жарознижувальних препаратів в основній групі зменшувалась на 55 %, а на четверту — до 80 %. Швидкість одужання дітей в основній групі на 6-й день була вищою більше ніж у два рази (рис. 1, 2).
Сьогодні, оцінюючи ефективність будь-яких способів лікування, піддають аналізу не лише об’єктивні показники, але й суб’єктивну оцінку впливу хвороби на життя дитини. Суб’єктивний показник задоволення власних потреб у житті прийнято визначати як якість життя. Якість життя із загального поняття перетворилася на предмет наукових досліджень, вона визначає ступінь комфортності людини. Ми провели спеціальне опитування й виявили позитивний вплив застосування препарату Самбукол на якість життя наших маленьких пацієнтів.
Динаміка оцінки показників якості життя дітей із ГРЗ зображена на рис. 3 і 4.
/101-1.jpg )
Як бачимо, в основній групі, у якій застосовувався препарат Самбукол, діти легше переносили хворобу й швидше відновлювали активний спосіб життя. Кількість дітей в основній групі, які оцінили свій стан на 4-й день як добрий и дуже добрий, була на 66 та 100 % відповідно вищою, ніж у групі порівняння, а на 6-ту добу показник «добре» збільшився до 83 %, а «дуже добре» — майже вдвічі.
Безпеку й сприйнятливість препарату Самбукол ми оцінювали за відсутністю побічних ефектів. Отримані нами результати свідчать про те, що препарат Самбукол є ефективним у комплексному лікуванні ГРВІ у дітей. Препарат смакує дітям і добре ними переноситься. Його застосування одразу після появи перших симптомів дозволяє скоротити тривалість гарячки, прискорити одужання, а також зменшити обсяг симптоматичної (жарознижувальні препарати) терапії.
У лікуванні ГРВІ у дітей з обтяженим анамнезом і ризиком розвитку ускладнень використовуються препарати хімічного походження етіотропної дії. При цьому дотримуються чіткої стратегії, що передбачає оптимальний вибір противірусних препаратів і мінімізацію застосування антибіотиків [2, 6]. Загалом значення етіотропної терапії в лікуванні ГРВІ протягом останніх років активно дискутується [3, 5, 8, 9]. Існують наукові й практичні дані, які переконливо доводять, що противірусні препарати треба застосовувати лише в разі тяжкої й середньотяжкої форми грипу [6]. Більше того, на сьогодні не існує високоефективних і безпечних етіотропних препаратів хімічного походження щодо більшості респіраторних вірусів. Противірусні препарати хімічного походження прямої дії (ремантадин, озельтамівір, занамівір) виявляють свою ефективність виключно при інфікуванні вірусом грипу. Така складна й неоднозначна ситуація зумовлює складнощі у виборі лікування. Водночас щоденна лікарська практика ставить питання, який препарат обрати у разі виникнення інших респіраторних інфекцій. На це питання сьогодні немає однозначної відповіді. Більшість педіатрів у таких випадках віддають перевагу противірусним препаратам опосередкованої дії, що впливають переважно на неспецифічні ланки імунної відповіді й мають добрий профіль безпеки. Серед них на особливу увагу заслуговують інтерферони (людський, рекомбінантний, ліпосомальний) та індуктори інтерферонів (синтетичні та натуральні) [7, 8].
У медичній практиці сьогодні є можливість широкого вибору лікувальної тактики при ГРЗ. З одного боку, ще ніколи людство не мало так багато наукових підтверджень медичних знань, не знало так багато про сутність цих хвороб і медикаментозні методи їх лікування. Усі ці знання використовує в практичній роботі велика армія лікарів, і класична медицина переживає період розквіту. З іншого боку, існує досить багато факторів, що стимулюють пошук альтернативних класичним медикаментам ліків. Зокрема, велике значення мають випадки побічної дії ліків, що найчастіше виникають при поліпрагмазії. Отже, актуальним і надалі залишається пошук нових безпечних і водночас ефективних способів лікування вірусних інфекцій, і в цьому контексті особливо цікавою виглядає фітотерапія.
Висновки
Після проведеного дослідження ми можемо рекомендувати препарат Самбукол у комплексному використанні у дітей як при гострих симптомах ГРВІ, так и з метою профілактики ускладнень та покращення якості життя:
1. Використання препарату Самбукол в комплексному лікуванні ГРВІ у дітей дозволяє зменшити обсяг симптоматичної терапії (жарознижувальні препарати) на 2-гу добу на 55 %, а на 4-ту добу — до 80 % в основній групі та прискорити одужання (швидкість одужання дітей в основній групі на 6-й день була вищою більше ніж у два рази).
2. Діти, які отримували Самбукол, легше переносили хворобу й швидше поверталися до активного способу життя. Кількість дітей в основній групі, які оцінили свій стан на 4-й день як добрий і дуже добрий, була на 66 та 100 % відповідно вищою, ніж у групі порівняння, а на 6-ту добу показник «добре» збільшився до 83 %, а «дуже добре» — майже вдвічі.
Сьогодні ми маємо багатогранну й іноді неодно–значну інформацію щодо застосування фітотерапії в педіатрії. І це закономірно. Адже медицина не математика і не завжди дає однозначні відповіді. Медицина — це скоріше мистецтво. І кожен з практикуючих лікарів повинен володіти цим мистецтвом, пізнати його правила, і водночас кожен з нас має право на свій почерк, що спирається на базові знання, літературний і власний досвід.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Список литературы
1. Баранаева Е.А. Острые респираторные вирусные инфекции у детей: клинические особенности, современные возможности профилактики и лечения / Е.А. Баранаева // Международные обзоры: клиническая практика и здоровье. — 2016. — № 2. — С. 6-15.
2. Беш Л.В. Оцінка ефективності препаратів інтерферону в лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. — 2015. — № 2 (61). — С. 32-36.
3. Булгакова В.А. Противовирусная терапия острых респираторных инфекций у детей // Здоровье ребенка. — 2014. — № 2. — С. 78-84.
4. Zakay-Rones Z., Varsano N., Zlotnik М., Manor O., Regev L., Schlesinger M., Mumcuoglu М. Inhibition of several strains of influenza virus in vitro and reduction of symptoms by an elderberry extract (Sambucus nigra L.) during an outbreak of influenza B Panama // J. Altern. Complement. Med. — 1995. — № 1. — 361.
5. Исаков В.А. Перспективы терапии респираторных инфекций / В.А. Исаков, Д.В. Исаков, Т.В. Беляева, Л.П. Водейко // Практическая пульмонология.—2015. — № 1. — С. 14-21.
6. Катилов. А. В. Основы ведения ОРВИ у детей / А.В. Катилов, Д.В. Дмитриев // Дитячий лікар. — 2010. — № 5. — С. 5-9.
7. Крамарев С.А. Лечение гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций / С.А. Крамарев, В.В. Евтушенко, О.А. Голубовская, В.А. Дорошенко // Клиническая инфектология и паразитология. — 2014. — № 4(11). — С. 147-155.
8. Мизерницкий Ю.Л. Современные интерфероногены при острых респираторных вирусных инфекциях у детей / Ю.Л. Мизерницкий // Медицинский совет. — 2015. — № 14. — С. 81-83.
9. Юлиш Е.И. Этиопатогенетическая терапия острых респираторных вирусных инфекций у детей / Е.И. Юлиш, О.Л. Чернышова // Здоровье ребенка. — 2014. — № 1(52). — С. 71-75.
10. Wagner L. Herbal Medicine for Cough: a Systematic Review and Meta-Analysis / L. Wagner, H. Cramer, P. Klose, R. Lauche, F. Gass, G. Dobos, J. Langhorst // Complementary medicine research. — 2015. — № 22. — P. 359-368.