Журнал «Травма» Том 18, №5, 2017
Вернуться к номеру
Моделювання варіантів транспедикулярної фіксації грудного відділу хребта при резекції одного-трьох хребців
Авторы: Радченко В.О., Куценко В.О., Попов А.І., Карпінський М.Ю., Карпінська О.Д.
ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
Рубрики: Травматология и ортопедия
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Актуальність. Патологічні переломи хребців є найбільшим ускладненням пухлинного процесу. Застосування додаткової внутрішньої фіксації металевими імплантатами значно покращує результати лікування й скорочує строки реабілітації хворих. Використання транспедикулярних пристроїв забезпечує стабільну фіксацію й стабільність сегментів хребта навіть при максимальному ступені його нестабільності. Мета: визначення оптимального варіанта протяжності заднього спондилодезу при паліативному та радикальному хірургічному лікуванні пухлин хребта. Матеріали та методи. Для вивчення можливостей стабілізації за допомогою транспедикулярної фіксації при резекції одного-трьох хребців провели експериментальні випробування на препаратах хребта свині. Використовували препарати сегментів грудного відділу хребта від Th3 до Th12 хребців. Вивчали 3 групи моделей: з одним резектованим хребцем Th6, з двома — Th5-Th6 і з трьома — Th5-Th7. Результати. Виявлено, що при резекції одного хребця в грудному відділі хребта транс-педикулярна фіксація за схемами 111х111, 101х101 та 011х110 має однакову ефективність. При резекції двох хребців найкращі стабілізуючі можливості мала конструкція за схемою 111хх111, схеми 101хх101 та 011хх110 показали доволі непогану фіксуючу здатність. При резекції трьох хребців грудного відділу хребта найбільш стабільну фіксацію показала схема 111ххх111. Схема фіксації 001ххх100 виявилась нестабільною при всіх видах резекції хребців. Висновки. Експериментальні дослідження транспедикулярної фіксації при радикальному хірургічному лікуванні пухлин хребта, який включає резекцію одного-трьох хребців, показали, що конструкція відповідає вимогам фіксації, коли кріплення відбувається не менше ніж за два верхніх та два нижніх хребці (можна через один), при резекції трьох хребців найбільш стабільною є конструкція з кріпленням за три верхні та три нижні хребці (без пропусків). Система кріплення за один хребець виявилася неспроможною майже при всіх видах резекції.
Актуальность. Патологические переломы позвонков являются самым большим осложнением опухолевого процесса. Использование дополнительной фиксации металлическими имплантатами значительно улучшает результаты лечения и сокращает сроки реабилитации больных. Использование транспедикулярных устройств обеспечивает стабильную фиксацию и стабильность сегментов позвоночника даже при максимальной степени его нестабильности. Цель: определить оптимальный вариант протяженности заднего спондилодеза при паллиативном и радикальном хирургическом лечении опухолей позвоночника. Материалы и методы. Для изучения возможностей стабилизации при помощи транспедикулярной фиксации при резекции одного-трех позвонков провели экспериментальные испытания на препаратах позвоночника свиньи. Использовали препараты сегментов грудного отдела позвоночника от Th3 до Th12 позвонков. Изучали 3 группы моделей: с одним резецированным позвонком — Th6, с двумя — Th5-Th6 и тремя — Th5-Th7. Результаты. Выявлено, что при резекции в грудном отделе хребта транспедикулярная фиксация по схемам 111х111, 101х101 и 011х110 имеет одинаковую эффективность. При резекции двух позвонков наилучшие стабилизирующие возможности показала конструкция по схеме 111хх111, схемы 101хх101 и 011хх110 показали довольно неплохую фиксирующую способность. При резекции трех позвонков грудного отдела наиболее стабильную фиксацию показала схема 111ххх111. Схема фиксации 001ххх100 оказалась нестабильной при всех видах резекции позвонков. Выводы. Экспериментальные исследования транспедикулярной фиксации при радикальном хирургическом лечении опухолей позвоночника, который включал резекцию одного-трех позвонков, показали, что конструкции отвечают требованиям фиксации, когда крепление осуществляется не менее чем за два верхних и три нижних позвонка (можно за два через один) при резекции одного или двух позвонков. При резекции трех позвонков наиболее стабильной является конструкция крепления за три верхних и три нижних позвонка (без пропусков). Конструкция крепления за один позвонок оказалась несостоятельной почти при всех видах резекции.
Background. Pathological vertebral fracture is a major complication of tumor, which dramatically changes the quality of life. The most common cause of neurological disorders is spinal cord compression by bone-ligament structures of the spine in pathological fractures and spinal deformity or as a result of direct effects of tumor tissues on it. An important feature of the surgical phase of treatment is that its main tasks are: to eliminate compression of the spinal cord, to correction deformity and to restore the support ability of the spine and to radically remove the tumor. Sometimes, radical resection of the tumor is impossible. In most cases, the use of additional internal fixation with metal implants significantly improves outcomes and reduces the period of rehabilitation of patients by primary spine stabilization in the early postoperative period. The use of transpedicular device provides stable fixation and stability of the spine segment, even with the destruction of all three columns (i.e. its maximum degree of instability). Determining the optimal length of posterior spondylodesis in palliative and radical surgical treatment of tumors of the spine was the purpose of our study. Materials and methods. To explore stabilization possibilities of transpedicular fixation with resection of one-three vertebrae, experimental studies were conducted on pig spinal cord samples. We used samples of thoracic spine segments, from Th3 to Th12 vertebrae. We studied three groups of models: with 1 resected vertebra Th6, with 2 — Th5-Th6 and with 3 — Th5-Th7. In all three groups of models, we have used 4 ways of transpedicular fixation: one vertebra above and below the resected one, two vertebrae above and below resection, three vertebrae above and below the resected one, the first and third vertebrae above and below the zone of resection. In the experiment, the model firmly fixed on the body of lower Th12 vertebra. Vertical compressive load was applied to the Th3 vertebral body. The load was increased from 100 to 600 N, in increments of 100 N. In each of the load, the deflection of the lower vertebral edge above the resection area was measured. Deformation was measured using clock type micrometer. The load was measured using strain gauge sensor SBA-100L, the results were monitored by the CAS type
CI-2001A registration device. Results. It was found that when one vertebra is resected in the thoracic spine, transpedicular fixation by the schemes 111x111, 101x101 and 011x110 have almost the same efficiency in terms of spinal motion segment displacement in the area of resection, as evidenced by the lack of statistically significant differences in the minimum and maximum load. The differences between these schemes obtained at intermediate load values may be the result of technical errors of the experiment. In resection of two vertebrae of the thoracic spine, the best stabilizing capabilities was demonstrated by transpedicular structure imposed by the scheme 111хх111. Schemes of transpedicular fixation 101хх101 and 011хх110 showed almost identical results of the tests, but statistically, they are behind 111хх111 scheme. The worst results according to the value of spinal motion segment displacement in the area of resection were obtained when using 001хх100 scheme. Models with ranspedicular fixation scheme 111ххx111 showed the stabilization during resection of three thoracic vertebrae, as well as the most stable fixation. The fixation scheme 001ххх100 turned out to be very unstable and dropped out of the experiment even at loads of 300 N. Conclusions. Experimental studies of transpedicular fixation in radical surgical treatment of tumors of the spine, which includes resection of one-three vertebrae, have shown that the design meets the requirements of fixation when attachment occurs not less than two vertebrae above and two vertebrae below (one can be through one); in resection of three vertebrae, the most stable is structure of the fixation of three vertebrae above and three vertebrae below (without gaps). This mounting system provides the greatest stability in vertebral resection of any length. The fixation system in one vertebra proved to be unsuccessful for almost all types of resection.
транспедикулярна фіксація; задній спондилодез; резекція хребців
транспедикулярная фиксация; задний спондилодез; резекция позвонков
transpedicular fixation; posterior spondylodesis; vertebral resection