Журнал «» 3 (53) 2017
Вернуться к номеру
Оцінка деформації лівих відділів серця у хворих із гіпертонічною хворобою методом спекл-трекінгехокардіографії
Авторы: Гіреш Й.Й.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Мета роботи: дослідити особливості структурно-функціонального стану лівих відділів серця в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) із різним ступенем гіпертофії лівого шлуночка (ГЛШ) за допомогою оцінки зміни поздовжньої, циркулярної та радіальної деформації міокарда ЛШ та оцінити скоротливу, резервуарну, кондуїтну функції лівого передсердя (ЛП).
Матеріали та методи
Обстежено 80 хворих (59 % жінок) на ГХ II стадії віком у середньому 57,20 ± 1,03 року. Усім пацієнтам на ультразвуковому сканері Aplio Artida (Toshiba Medical System Corporation, Японія) виконано ехокардіографію у М- та В-режимах, у режимі імпульсно-хвильової та тканинної допплерографії та проведено спекл-трекінг–ехокардіографії (СТЕ). Визначали поздовжню глобальну систолічну деформацію (ПГСД) та її швидкість (ШПГСД), циркулярну ГСД (ЦГСД) та її швидкість (ШЦГСД). Для оцінки діастолічної функції ЛШ визначали ранню діастолічну швидкість деформації ЛШ (РДШДЛШ) та пізню (ПДШДЛШ). Розраховували масу міокарда ЛШ та індекс маси міокарда (ІММ), відношення E/Еm та Е/РДШДЛШ для оцінки тиску наповнення ЛШ. Залежно від ступеня ГЛШ були сформовані чотири групи: в 1-шу увійшло 20 хворих без ГЛШ; в 2-гу — 25 хворих із легкою ГЛШ (ІММ ЛШ 96–108 г/м2 у жінок та 116–131 г/м2 у чоловіків); в 3-тю — 20 хворих із помірною ГЛШ (109–121 г/м2 у жінок та 132–148 г/м2 у чоловіків); в 4-ту — 15 хворих із вираженою ГЛШ (≥ 122 та ≥ 149 г/м2 відповідно в жінок та чоловіків).
Результати та обговорення
Порівняльний аналіз показників структурно-функціонального стану ЛШ показав, що хворі в групах достовірно не відрізнялися за величиною ФВ ЛШ. При оцінці скоротливої функції ЛШ за допомогою СТЕ нами виявлено достовірне зниження ПГСД уже в групі легкої ГЛШ, що поглиблювалося зі збільшенням ступеня ГЛШ. Також відмічалось порушення циркулярної деформації у хворих із помірною та вираженою ГЛШ (табл. 1).
При оцінці діастолічної функції за допомогою СТЕ виявлено достовірно менші величини показників РДШДЛШ на 26 % у групі з легкою ГЛШ порівняно з групою без ГЛШ, та найбільш виражене зниження відмічалось в групі з вираженою ГЛШ. При оцінці тиску наповнення ЛШ за визначенням показника Е/РДШДЛШ достовірне зменшення його величини виявлялось вже в 2-й групі порівняно з такою в 1-й групі в середньому на 16 % на відміну від тканинної допплерографії, де зміни виявлялися на більш пізніх етапах. Отримані результати свідчать, що СТЕ є більш чутливим методом для виявлення та оцінки тяжкості діастолічної дисфункції порівняно із загальноприйнятими методами досліджень.
При аналізі структурно-функціонального стану ЛП за допомогою СТЕ виявлено достовірне зменшення резервуарної та кондуїтної функції вже в групі з легкою ГЛШ порівняно з групою без ГЛШ на 24 та 40 % відповідно, яке поглиблювалось із збільшенням ГЛШ. При оцінці скоротливої функції ЛП достовірно відрізнялись між собою тільки група з вираженою ГЛШ та група без ГЛШ на 33 %.
/74-1.jpg)
Висновки
1. У хворих із ГХ при збереженій фракції викиду ЛШ вже в групі з легкою ГЛШ виявлялось порушення скоротливості функції в поздовжньому напрямку, а в групах із помірною та вираженою ГЛШ відмічалось порушення в циркулярному напрямку.
2. СТЕ є чутливим методом для виявлення та оцінки тяжкості діастолічної дисфункції. Виявлено зниження величини показника РДШДЛШ у групі з легкою ГЛШ, що поглиблювалось із збільшенням ступеня ГЛШ. При оцінці тиску наповнення ЛШ за визначенням показника Е/РДШДЛШ достовірне зменшення його величини виявлялось вже при легкій ГЛШ на відміну від тканинної допплерографії, де зміни відмічались при помірній та вираженій ГЛШ.
3. При оцінці ЛП за допомогою СТЕ виявлено зниження резервуарної та кондуїтної функції вже в пацієнтів із легкою ГЛШ, яке поглиблювалось із збільшенням ГЛШ, а порушення скоротливої функції ЛП відмічалось у групі з вираженою ГЛШ.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.