Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Травма та її наслідки
Зала синя Зала жовта

Журнал «Травма» Том 17, №3, 2016

Вернуться к номеру

Рентгенопланіметрія при наслідках травм поперекового відділу хребта та спинного мозку в практиці медико-соціальної експертизи

Авторы: Тарасенко О.М., Мирончук Л.В. - ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Експертиза наслідків хребетно-спинномозкових травм — актуальна проблема сучасної медицини. Наслідки хребетно-спинномозкових травм відрізняються стійкістю та складно піддаються реабілітації, при прийнятті експертного рішення стосовно таких пацієнтів часто керуються суб’єктивними даними, бо об’єктивних специфічних показників розроблено недостатньо. Метою нашої роботи стало визначення планіметричних показників при наслідках травм поперекового відділу хребта та спинного мозку у пацієнтів з наявністю груп інвалідності. Робота базується на 160 спостереженнях, які були розділені на 4 окремі групи. Першу групу пацієнтів становили хворі, оперовані в гострому періоді хребетно-спинномозкової травми (n = 40); другу групу — неоперовані хворі (n = 40); третю — оперовані в гострому періоді та реоперовані згодом (n = 40); четверту групу — не оперовані в гострому періоді та оперовані згодом (n = 40). Планіметричні рентгенологічні показники ми розраховували згідно з розмірами тіла хребця, міжхребцевого диска, міжхребцевого отвору. Обчислювали планіметричні показники згідно з комп’ютерною томографією: поперечний і передньозадній розмір тіла хребця, поперечний і передньозадній розмір хребтового каналу, ширину ніжки хребця, косий розмір тіла хребця; а також згідно з магнітно-резонансною томографією: а) інтрадуральний простір; б) спинний мозок; в) площу резервного простору та міжхребцевих отворів. Найкращі показники виявлені у пацієнтів першої групи, гірші — у пацієнтів третьої групи. Найгірші показники виявились у пацієнтів другої та четвертої груп.

Экспертиза последствий позвоночно-спинномозговых травм — актуальная проблема современной медицины. Последствия позвоночно-спинномозговых травм отличаются устойчивостью и трудно поддаются реабилитации, при принятии экспертного решения в отношении таких пациентов часто руководствуются субъективными данными, так как объективных специфических показателей разработано недостаточно. Целью нашей работы стало определение планиметрических показателей при последствиях травм поясничного отдела позвоночника и спинного мозга у пациентов с наличием групп инвалидности. Работа базируется на 160 наблюдениях, которые были разделены на 4 отдельные группы. Первую группу пациентов составили больные, оперированные в остром периоде позвоночно-спинномозговой травмы (n = 40); вторую группу — неоперированные больные (n = 40); третью — оперированные в остром периоде и реоперированные впоследствии (n = 40); четвертую группу — не оперированные в остром периоде и оперированные впоследствии (n = 40). Планиметрические рентгенологические показатели мы рассчитывали согласно размерам тела позвонка, межпозвоночного диска, межпозвонкового отверстия. Вычисляли планиметрические показатели согласно компьютерной томографии: поперечный и переднезадний размер тела позвонка, поперечный и переднезадний размер позвоночного канала, ширину ножки позвонка, косой размер тела позвонка, а также в соответствии с магнитно-резонансной томографией: а) интрадуральное пространство; б) спинной мозг; в) площадь резервного пространства и межпозвонковых отверстий. Лучшие показатели выявлены у пациентов первой группы, худшие — у пациентов третьей группы. Наихудшие показатели оказались у пациентов второй и четвертой групп.

Examination of the consequences of vertebral and spinal injuries is a topic problem of modern medicine. The consequences of vertebral and spinal injuries are resistant and difficult amenable to rehabilitation. The expert is often subjective in making decisions about these patients, as specific objective indicators are not developed yet. The aim of our study was to determine the performance of radiologic planimentry in trauma of the lumbar spine and spinal cord in patients within disability groups. The work is based on 160 observations, which were divided into four separate groups. The first group consisted of patients undergone surgery in acute vertebral and spinal injury (n = 40); the second group included the patients not operated (n = 40); the third group involved the patients operated in acute period and reoperated later (n = 40); the fourth group consisted of the patients not operated in the acute period and operated after that (n = 40). The radiographic parameters were calculated according to vertebral body, intervertebral disc, intervertebral foramen. According to CT, we calculated the parameters of CT imaging, and cross anteroposterior size of vertebral body, transverse and anteroposterior size of the spinal canal, pedicular vertebra, slanting size of the vertebral body. According to MRI, we calculated the planimetric indicators of MRI imaging: a) intradural space, b) spinal cord, c) area of reserve space and intervertebral holes. The best indicators were identified in the first group of patients, worse ones were revealed in the third group of patients. The worst performance were found in the patients of the second and fourth groups.


Ключевые слова

хребетно-спинномозкова травма, медико-соціальна експертиза, планіметрія.

позвоночно-спинномозговая травма, медико-социальная экспертиза, планиметрия.

spinal cord injury, sociomedical assessment, planimetry.

Статтю опубліковано на с. 173-177

 

Вступ

Експертиза наслідків хребетно-спинномозкових травм — актуальна проблема сучасної медицини. Наслідки хребетно-спинномозкових травм відрізняються стійкістю та складно піддаються реабілітації, при прийнятті експертного рішення стосовно таких пацієнтів часто керуються суб’єктивними даними, бо об’єктивних специфічних показників розроблено недостатньо [1–8]. У 2015 році в Україні визнані інвалідами внаслідок хребетно-спинномозкових травм 8977 осіб. Уперше визнані інвалідами 1970 осіб (22 %), повторно — 7007 (78 %). Інвалідами III групи визнані 6153 (68 %) особи, інвалідами II групи — 1845 осіб (21 %), І групи — 979 (11 %). 
Метою нашої роботи стало визначення планіметричних показників при наслідках травм поперекового відділу хребта та спинного мозку у пацієнтів з наявністю груп інвалідності.

Матеріали і методи 

Робота базується на 160 спостереженнях, які були розділені на 4 окремі групи. Усі пацієнти були на лікуванні або експертизі у відділеннях неврології чи травматології та ортопедії ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» з 2012 по перший квартал 2016 року. Середній вік хворих становив 41,0 ± 7,2 року. Чоловіків було 126 (79 %), жінок — 34 (21 %). Усім пацієнтам проводили функціональну цифрову спондилографію ураженої ділянки в поперековому відділі хребта через 2 роки після травми. Першу групу пацієнтів становили хворі, оперовані в гострому періоді хребетно-спинномозкової травми (n = 40); другу групу — неоперовані хворі (n = 40); третю — оперовані в гострому періоді та реоперовані згодом (n = 40); четверту групу — не оперовані в гострому періоді та оперовані згодом (n = 40). Також усім хворим проводили комп’ютерну (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Променеве обстеження виконували згідно з клінічними протоколами [1, 2, 6, 7]. Обов’язковим також був перегляд наданої рентгенархівної документації, проведених променевих досліджень (електронних носіїв) в динаміці, протягом захворювання. 

Результати та їх обговорення

Планіметричні рентгенологічні показники ми розраховували згідно з розмірами тіла хребця (рис. 1а), міжхребцевого диску (рис. 1б), міжхребцевого отвору (рис. 1в). За основу брали класичну методику — цифрову функціональну рентгенографію, виходячи зі стандартних планіметричних показників, що дозволяють оцінити абсолютні розміри травмованого хребта. Обчислення проводили за індексами висоти: Ih = EF1/EF, де EF — вертикальний розмір, а EF1 — його відрізок до рівня нижнього краю вищерозташованого хребця, ширини міжхребцевого отвору, та індексами Iw = B1C1/ВС, де ВС — горизонтальний розмір отвору на рівні нижнього краю вищерозташованого хребця, B1C1 — горизонтальний розмір отвору на рівні верхнього краю нижчерозташованого хребця (рис. 1).
Ми обчислювали планіметричні показники згідно з КТ (рис. 2): поперечний розмір тіла — 1а, передньозадній — 2а; поперечний розмір хребтового каналу — 3б та передньозадній — 4б, ширина ніжки хребця — 5б, косий розмір тіла хребця — 6в, 7в.
Згідно з МРТ ми обчислювали планіметричні показники: МРТ-візуалізації (рис. 3–5). Показники розподілені: а) інтрадурального простору (індекс відношень сагітального розмірів інтрадурального простору і спинного мозку: Ic = Cd/Cm (рис. 3)); б) спинного мозку (індекс відношень фронтальних розмірів спинного мозку: Id = Fd/Fm (рис. 4)); в) площі резервного простору (коефіцієнт відповідності площі резервного простору до площі спинного мозку: kSs = Ss/Sm (рис. 5); та міжхребцевих отворів (індекс відношень висоти міжхребцевого неврального простору до ширини: If = Hf/Af).
Тож ми порівняли наявні дані нормальних показників рентгенівської планіметрії з такими, що виявлені у пацієнтів з травмою хребта та спинного мозку поперекового відділу, що відображені в табл. 1.
При КТ-візуалізації ми обчислювали індекс площини диска, що відображено в табл. 2.
Як видно з даних табл. 1, 2, найкращі показники виявлені у пацієнтів першої групи, гірші — у пацієнтів третьої групи. Найгірші показники виявились у пацієнтів другої та четвертої груп.

Висновки

1. У пацієнтів, оперованих в гострому періоді хребетно-спинномозкової травми, в поперековому відділі спостерігаються найменші показники деформацій хребта за даними рентгенопланіметрії.
2. МРТ- та КТ-діагностичні індекси, засновані на даних планіметричних показників, дозволяють з високою вірогідністю об’єктивізувати інтерпретацію та оцінку планіметричних показників при наслідках травм в поперековому відділі хребта та спинного мозку.

Список литературы

1. Бабкина Т.А., Савелло В.Е. Возможности лучевых методов исследования в диагностике осложненных повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника у пациентов с сочетанной травмой // Медицинская визуализация. — 2013. — № 4. — С. 111-115.

2. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із хребетно-спинномозковою травмою: методичні рекомендації / Поліщук М.Є. [та ін.]. — К., 2006. — 36 с.

3. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2014 рік. Аналітико-інформаційний довідник / А.В. Іпатов, О.М. Мороз, В.А. Голик та ін.; за ред. С.І. Черняка. — Дніпропетровськ: Роял-принт, 2015. — 167 с.

4. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2015 рік. Аналітико-інформаційний довідник / А.В. Іпатов, О.М. Мороз, В.А. Голик та ін.; за ред. С.І. Черняка. — Дніпропетровськ: Акцент, 2016. — 175 с.

5. Інформаційна технологія аналізу динаміки інвалідності / М.К. Хобзей, А.В. Іпатов, І.В. Дроздова та ін. — Д.: Пороги, 2012. — 269 с.

6. Променева діагностика: В 2 т. / Коваль Г.Ю., Мечев Д.С., Сиваченко Т.П. та ін.; за ред. Г.Ю. Коваль. — К.: Медицина України, 2009. — Т. II. — 682 с.

7. Спузяк М.І. Розширені лекції з рентгенодіагностики захворювань системи опори та руху. — Харків: Атос, 2009. — 296 с.

8. Хирургическое лечение нейрокомпрессионных пояснично-крестцовых болевых синдромов / Ю.А. Зозуля, Е.Г. Педаченко, Е.И. Слынько. — К., 2006. — 348 с.


Вернуться к номеру