Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал 3 (75) 2016
Вернуться к номеру
Монографія кандидата медичних наук, доцента Вікторії Олександрівни Сергієнко і доктора медичних наук, професора Олександра Олексійовича Сергієнка «Діабетична кардіоваскулярна автономна нейропатія»
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 136-137
(Львів: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2016. — 264 с.).
Матеріали монографії доцента Вікторії Олександрівни Сергієнко і доктора медичних наук, професора Олександра Олексійовича Сергієнка, що вийшла у світ у січні 2016 р., викладено на 264 сторінках тексту, покажчик літератури містить 639 джерел вітчизняної та англомовної літератури.
У вступі автори висвітлюють основні передумови написання монографії. У першому розділі «Основні гіпотези патогенезу кардіоваскулярної автономної нейропатії (КАН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу» висвітлені сучасні уявлення про значення глікемічного контролю, гіперінсулінемії і/або інсулінової резистентності та дисліпопротеїнемії в патогенезі КАН у хворих на ЦД 2-го типу; особливості класичних шляхів ураження ендоневральних судин при хронічній гіперглікемії; значення оксидантного стресу, ураження мітохондрій, ендотеліальної дисфункції та нейрозапальних процесів; перехресної взаємодії між нейрозапальними процесами й оксидантним стресом; стану вегетативної нервової системи, нейрозапальних процесів у патогенезі діабетичної КАН. Другий розділ присвячений питанням класифікації та основним клінічним проявам діабетичної КАН. Наведено опрацьовану авторами доповнену класифікацію діабетичної КАН. Авторами детально висвітлено основні прояви діабетичної КАН, зокрема особливості тахікардії в стані спокою та фіксованої частоти серцевих скорочень (ЧСС); зниження толерантності до фізичних навантажень; порушення регуляції артеріального тиску (АТ); приєднання й прогресування постуральної гіпотонії; зменшення варіабельності ЧСС; порушення фізіологічного циркадного ритму ЧСС та АТ; дисфункції лівого шлуночка (ЛШ); синдромів ортостатичної тахікардії та брадикардії; «мовчазної», «німої» ішемії міокарда (інфаркту)/синдрому денервації міокарда; аритмії; інтервалу QТ; «кардіореспіраторної» зупинки; перед- та післяопераційної нестабільності. У третьому розділі детально описані новітні методи діагностики гіпертрофії, діастолічної та систолічної дисфункції ЛШ; «мовчазної» ІХС, діабетичної КАН, зокрема проведення тестів контролю ЧСС, АТ, судометричних тестів, інших тестів для дослідження серцево-судинних рефлексів; комп’ютерної системи оцінки п’яти стандартних тестів серцево-судинних рефлексів; визначення змін інтервалу QTс, просторового кута QRS-T; холтер-ЕКГ; добового моніторингу АТ; спонтанної барорефлекторної чутливості; визначення параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та cтpyктypнo-фyнкцioнaльнoгo cтану міокарда; параметрів жорсткості артерій; мікронейрографії; радіонуклідного сканування адренергічних нейронів міокарда; біохімічних маркерів; наведений алгоритм діагностики діабетичної КАН. Четвертий розділ присвячено питанням лікування функціонально-структурних порушень при захворюваннях серцево-судинної системи у хворих на ЦД, зокрема аспектам раціонального харчування та фізичної активності; оптимізації контролю глікемії; основних напрямків лікування дисліпопротеїнемій; корекції метаболічних порушень у міокарді; запобігання тромбоутворенню та його лікування.
Особливу зацікавленість викликає аналіз даних літературних джерел, а також власних досліджень, викладених в п’ятому розділі «Основні напрямки лікування та перспективи профілактики КАН у хворих на ЦД 2 типу», зокрема патогенетичного лікування КАН: використання α-ліпоєвої кислоти; вітамінів з антиоксидантними властивостями (жиророзчинного аналога вітаміну В1 (бенфотіаміну), комбінованих препаратів мільгама таблетки і бенфогама 300); довголанцюгових ω-3 поліненасичених жирних кислот; комбінованого використання препаратів тіогама, бенфогама 300 і ω-3 поліненасичених жирних кислот; γ-ліноленової кислоти, ацетил-L-карнітину; інгібіторів альдозоредуктази; міоінозитолу, аміногуанідину; нейротрофічних препаратів; антигіпоксантів; людського імуноглобуліну тощо.
Зміст монографії переконливо доводить її наукове, прикладне й педагогічне значення, а практичні рекомендації надають конкретні методи ранньої діагностики та лікування.
Монографію доцента В.О. Сергієнко і професора О.О. Сергієнка можна рекомендувати ендокринологам, кардіологам, невропатологам, терапевтам, сімейним лікарям, студентам старших курсів медичних факультетів ВНЗ ІV рівня акредитації, інтернам, науковцям.
Завідувач відділу профілактики ендокринних
захворювань Українського науково-практичного
центру ендокринної хірургії, трансплантації
ендокринних органів і тканин МОЗ України, доктор
медичних наук, професор В.І. Паньків