Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 3 (75) 2016

Вернуться к номеру

Нарада завідувачів кафедр і курсів ендокринології вищих державних медичних навчальних закладів України

Статтю опубліковано на с. 89-90

 

22 квітня 2016 року у м. Чернівці на базі ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет» у рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Дефіцит вітаміну D та йоду: вплив на здоров’я та старіння людини» відбулася нарада завідувачів кафедр та курсів ендокринології вищих державних медичних навчальних закладів України.

Ендокринологія давно стала медичною спеціальністю й успішно вивчається як на додипломному, так і на післядипломному рівні. Систематизоване викладання ендокринології в Україні вперше було розпочато у Вінницькому, Київському та Львівському медичних інститутах. Сьогодні при багатьох вищих медичних навчальних закладах створені кафедри (курси) ендокринології.
З початку включення ендокринології до навчальних планів як самостійної медичної дисципліни МОЗ України поклало на кафедру ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця обов’язки опорної кафедри. Під керівництвом завідувача кафедри професора П.М. Боднара налагоджена тісна співпраця з усіма кафедрами (курсами) ендокринології вищих медичних навчальних закладів України. Підготовка лікарів здійснюється відповідно до галузевих стандартів — ​освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм для медичного факультету. На викладання ендокринології сьогодні відводиться 120 навчальних годин (4 кредити) на IV та VI курсах відповідно до програми навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» (2008 р.).
Сучасні умови науково-технічного прогресу вимагають від майбутніх фахівців уміння накопичувати та поповнювати свої професійні знання протягом короткого часу та постійного прагнення до підвищення своєї професійної компетентності. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів спрямовується на формування потреби в професійному саморозвитку і самовдосконаленні, позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до себе як до суб’єкта професійної діяльності.
Для студентів IV курсу суттю самостійної роботи є опанування суми знань із підручника з ендокринології. Для цього він має бути чітко структурований щодо викладення навчального матеріалу. Його засвоєнню сприяють контрольні питання в кінці кожного підрозділу підручника, наведені типові формулювання клінічних діагнозів. Закріпленню студентами знань на етапі доаудиторного навчання сприяє розв’язання клінічних задач із програмованими відповідями до них.
Під час наради в Чернівцях піднімалося питання організації самостійної роботи студентів з ендокринології, що зумовлено прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (від 01.07.2014 № 1556-VII), згідно з яким передбачене зменшення аудиторного навантаження та збільшення ролі позааудиторної підготовки. Обговорювалися та отримали високу оцінку структура й зміст робочого зошиту, запропонованого кафедрою ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (доповідь професора кафедри Ю.І. Комісаренко) та розглядалась можливість розробки та запровадження електронної системи контролю позааудиторної підготовки студентів з ендокринології.
Значний інтерес з боку учасників наради викликала інформація професора Н.В. Пашковської про досвід впровадження електронного журналу обліку успішності кафедрою клінічної імунології, алергології та ендокринології ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет». Під час дискусії була зазначена необхідність запровадження методу проблемно-орієнтованого навчання з ендокринології, що передбачає самостійність та відповідальність майбутніх лікарів. Якість підготовки лікаря залежить від методів та прийомів навчання. Найсучасніші технології можуть бути реалізованими за умови високої власної активності здібного студента та повної самореалізації його особистості.   


Вернуться к номеру