Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал 2 (80) 2016

Повернутися до номеру

Тривожно-когнітивні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом: клініко-нейровізуалізаційна діагностика, лікування

Автори: Насонова Т.І. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Мета дослідження: вивчити когнітивний, психоемоційний стан та нейровізуалізаційні показники головного мозку в пацієнтів середнього віку з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому; вивчити клінічну ефективність, безпечність, вплив на когнітивні показники, тривогу вітчизняного препарату Вітаксон® у пацієнтів з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому. Матеріали і методи. У відкритому контрольованому дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком від 42 до 61 року (Ме = 52 [Q1 = 54; Q3 = 60]) з метаболічним синдромом. Пацієнтам основної групи (n = 30) до базисної терапії додавався препарат Вітаксон®. У контрольній групі (n = 30) пацієнти отримували лише базисну терапію. Критерієм включення в дослідження була наявність тривожно-когнітивних розладів у пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І–ІІ ст. на фоні метаболічного синдрому. Проводили клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування за шкалами: МоСА; Спілбергера; Бека; таблицями Шульте. За допомогою методу волюметрії на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5 оцінено стан головного мозку в 41 пацієнта. Проводили кореляційний аналіз показників об’єму кори й білої речовини скроневої й лобної часток та когнітивно-тривожних порушень в пацієнтів з метаболічним синдромом та без нього. Результати. Після 24-денного курсу лікування відбулось покращення когнітивних функцій за шкалою МоСА в обох групах (в основній групі — ​на 1,5 бали; у контрольній — ​на 0,5 балів), у групі, у якій пацієнти приймали Вітаксон®, відмінності були вірогідними (р < 0,05). Показники реактивної тривожності за шкалою Спілбергера покращились в основній групі (42,4 ± 3,4 бала до лікування та 24,6 ± 2,8 бала на 24-ту добу), у контрольній відповідні показники суттєво не відрізнялись (41,2 ±  3,2 бала та 39,1 ± 2,1 бала відповідно). Аналіз результатів тестування за таблицями Шульте показав вірогідне зменшення показників виконання завдань після лікування в групі, що приймала Вітаксон® (р < 0,05). Показники депресії за шкалою HADS після лікування покращились в обох групах, але ступеня статистичної вірогідності не було досягнуто. Аналіз волюметричних досліджень показав погіршення когнітивних функцій за шкалою МоСА при зменшенні об’єму кори в лобній і скроневій частках. Визначався кореляційний зв’язок між показниками об’єму кори лобної і скроневої часток і результатами когнітивних функцій за шкалою МоСА. Індекс кореляції r = 0,49 для показників скроневої частки та r = 0,43 — ​для лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції були середньої сили. Висновки. У пацієнтів з МС визначалось зменшення об’ємів сірої речовини в скроневих і лобних частках, що корелювало з когнітивним дефіцитом за шкалою МоСА. Ці дані свідчать більшою мірою про змішаний характер когнітивних порушень — ​судинно-дегенеративний. Проведення волюметричного дослідження в поєднанні з нейропсихологічним дозволяє на стадії помірних когнітивних порушень прогнозувати подальший розвиток захворювання. Наявність позитивного нейротропного ефекту на когнітивно-тривожні прояви та відсутність значимих побічних явищ у препарату Вітаксон® дозволяють рекомендувати його для лікування хронічних форм цереброваскулярних захворювань у пацієнтів з метаболічним синдромом.

Цель исследования: изучить когнитивное, психоэмоциональное состояние и нейровизуализационные показатели головного мозга у пациентов среднего возраста с хроническими формами цереброваскулярных заболеваний на фоне метаболического синдрома; изучить клиническую эффективность, безопасность, влияние на когнитивные показатели, тревогу отечественного препарата Витаксон® у пациентов с хроническими формами цереброваскулярных заболеваний на фоне метаболического синдрома. Материалы и методы. В открытом контролированном исследовании приняли участие 60 пациентов в возрасте от 42 до 61 года (Ме = 52 [Q1 = 54; Q3 = 60]) с метаболическим синдромом. Пациентам основной группы (n = 30) к базисной терапии добавляли препарат Витаксон®. В контрольной группе (n = 30) пациенты получали только базисную терапию. Критерием включения в исследование было наличие тревожно-когнитивных расстройств у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией І–ІІ ст. на фоне метаболического синдрома. Проводили клинико-лабораторное обследование и нейропсихологическое тестирование с помощью шкал: МоСА; Спилбергера; Бека; таблиц Шульте. С помощью метода волюметрии на МРТ-сканере Toshiba Vantage Titan 1,5 оценено состояние головного мозга у 41 пациента. Проводили корреляционный анализ показателей объема коры и белого вещества височной и лобной долей и когнитивно-тревожных нарушений у пациентов с метаболическим синдромом и без него. Результаты. После 24-дневного курса лечения отмечалось улучшение когнитивных функций по шкале МоСА в обеих группах (в основной группе — ​на 1,5 балла; в контрольной — ​на 0,5 балла), в группе, где пациенты принимали Витаксон®, отличия были достоверными (р < 0,05). Показатели реактивной тревожности по шкале Спилбергера улучшились в основной группе (42,4 ± 3,4 балла до лечения и 24,6 ± 2,8 балла на 24-е сутки), в контрольной разница соответствующих показателей не была существенной (41,2 ± 3,2 балла и 39,1 ± 2,1 балла соответственно). Анализ результатов тестирования по таблицам Шульте показал достоверное уменьшение показателей выполнения задания после лечения в группе, принимавшей Витаксон® (р < 0,05). Показатели депрессии по шкале HADS после лечения улучшились в обеих группах, но степени статистической достоверности не достигли. Анализ волюметрических исследований показал ухудшение когнитивных функций по шкале МоСА при уменьшении объема коры в лобной и височной долях. Определялась корреляционная связь между показателями объема коры лобной и височной доли и результатами когнитивных функций по шкале МоСА. Индекс корреляции r  = 0,49 для показателей височной доли и r = 0,43 — ​для лобных долей. Модули коэффициентов корреляции были средней силы. Выводы. У пациентов с МС определялось уменьшение объемов коры в височных и лобных долях, которое коррелировало с когнитивным дефицитом по шкале МоСА. Эти данные свидетельствуют в большей мере о смешанном характере когнитивных нарушений — ​сосудисто-дегенеративном. Проведение волюметрического исследования в сочетании с нейро­психологическим позволяет на стадии умеренных когнитивных нарушений прогнозировать дальнейшее развитие заболевания. Наличие позитивного ней­ротропного эффекта на когнитивно-тревожные расстройства и отсутствие значимых побочных явлений у препарата Витаксон® позволяют рекомендовать его для лечения хронических форм ЦВЗ у пациентов с МС.

Objective: to study cognitive, psychoemotional state and brain neuroimaging in middle-aged patients with chronic forms of cerebrovascular diseases on the background of the metabolic syndrome; to explore the clinical efficacy, safety, effects on cognitive performance, anxiety of Vitaxon® national drug in patients with chronic forms of cerebrovascular diseases on the background of metabolic syndrome. Materials and methods. An open controlled study involved 60 patients aged 42 to 61 years (Me = 52 [Q1 = 54; Q3 = 60]) with metabolic syndrome. Patients of the main group (n = 30) received Vitaxon® in addition to the standard treatment. In the control group (n = 30), patients received only basic therapy. The criterion for inclusion in the study was the presence of anxiety and cognitive disorders in patients with І–ІІ degree dyscirculatory encephalopathy against the background of metabolic syndrome. There was performed clinical and laboratory examination and neuropsychological testing by scales: МoСА; Spielberger; Beck; Schulte tables. Using volumetric method, on MRI scanner Toshiba Vantage Titan 1.5 we have evaluated the state of the brain in 41 patients. A correlation analysis has been conducted between indicators of cortical volume and white matter of the frontal and temporal lobes and cognitive and anxiety disorders in patients with metabolic syndrome and without it. Results. After 24 days of treatment, there was an improvement of cognitive functions by MoCA scale in both groups (in the main group before and after the treatment: by 1.5 points; in the control one — ​by 0.5 points), in the group, in which patients received Vitaxon®, the results achieved probability (p < 0.05). Indicators of reactive anxiety by Spielberger scale improved in the intervention group (42.4 ± 3.4 points and 24.6 ± 2.8 points on day 24), in the control the figures did not differ significantly (41.2 ±  3.2 points and 39.1 ± 2.1 points). Analysis of the results of testing by Schulte tables showed a probable decrease in task performance after treatment in the group received Vitaxon® (p < 0.05). Indicators of depression by HADS scale improved after treatment in both groups, but the degree of statistical probability is not reached. The analysis of volumetric studies showed a deterioration of cognitive functions by MoCA scale while reducing the volume of the cortex in the frontal and temporal lobes. There has been determined the correlation between indicators of cortical volume of frontal and temporal lobes and the results of cognitive function evaluation by MoCA scale. The index of correlation (r) was 0.49 for temporal lobe and 0.43 — ​for frontal lobes. Modules of correlation coefficients were of medium strength. Conclusions. Patients with metabolic syndrome showed a reduction in the volume of gray matter in the frontal and temporal lobes, which correlated with cognitive deficit by MoCA scale. These data suggest in a greater degree a mixed cognitive impairment — ​vascular and degenerative. Volumetric research in combination with neuropsychological one allows to predict subsequent development of the disease on the stage of mild cognitive impairment. The presence of neurotropic positive effect on cognitive and anxiety symptoms and no significant side effects enables to recommend Vitaxon® for the treatment of chronic cerebrovascular diseases in patients with metabolic syndrome.

Статтю опубліковано на с. 25-32

 

Прогнози ВООЗ та інших статистичних організацій свідчать про збільшення кількості хворих із цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) у зв’язку з тенденцією до постаріння населення планети.

До хронічних форм ЦВЗ відносять судинну деменцію («мультиінфарктна деменція» за V. Hachinski [1]). У 1993 р. V. Hachinski запропонував термін «судинні когнітивні розлади» для визначення порушень когнітивних функцій, що виникають внаслідок ЦВЗ. Відомо, що основними причинами хронічних форм ЦВЗ є артеріальна гіпертензія (АГ) з ураженням артерій дрібного калібру (Fernandes J., de Oliveira R., Mamoni R. et al., 2008), атеросклероз, який сприяє порушенню прохідності великих поза- та внутрішньочерепних артерій, порушення коагуляційних та реологічних властивостей крові зі схильністю до тромбоутворення та ін. (Johnston. S. et al., 2004; Mathiesen E. et al., 2004; Purandare N. et al., 2006). При цьому в структурі коморбідності хворих із хронічними ЦВЗ, крім АГ і атеросклерозу, виділяють інші, не менш важливі стани, такі як ожиріння й цукровий діабет (ЦД) 2-го типу (Nash D., 2002; Ford E.S., Giles W.H., Dietz W.H., 2002). Це, ймовірно, і обумовлює особливості перебігу й прогнозу ЦВЗ у пацієнтів із МС [2].
Патогенетично проблема метаболічного синдрому (МС) тісно пов’язана з дисфункцією інтегративних неспецифічних структур головного мозку — ​лімбіко-ретикулярного комплексу, що проявляється нейроендокринними, емоційними, вегетативними, мотиваційними розладами (Вейн, 2003). У сучасній літературі досить суперечливо подано зв’язок МС і тривожно-когнітивних порушень. Ряд авторів поєднують МС із зниженням когнітивних функцій і розвитком деменції судинного та нейродегенеративного генезу. У дослідженнях виявлено взаємозв’язок деменції з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та МС [4]. Наявність МС у людей молодого й середнього віку сприяє розвитку когнітивних порушень у похилому віці [3].
Крім того, в деяких літературних джерелах описано корелятивний зв’язок між хронічним стресом, тривогою у пацієнтів з МС і когнітивними розладами [4]. Відомо, що в пацієнтів з переддіабетом, гіперінсулінемією, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією і ожирінням виявляються когнітивні розлади [5, 6]. Ризик розвитку деменції вище в пацієнтів з поєднанням ЦД 2-го типу і АГ, ніж з ізольованими ЦД або АГ [6, 9], а поєднання ЦД з високим артеріальним тиском збільшує ризик розвитку судинної деменції в 6 разів [7, 9, 10]. Співіснування цереброваскулярної патології з ЦД 2-го типу посилює кореляцію з помірним когнітивним зниженням і деменцією [9–11].
У літературних джерелах недостатньо викладені результати нейровізуалізаційного зіставлення когнітивних і психоемоційних порушень у пацієнтів з хронічними формами ЦВЗ на фоні МС. Лише показано, що в пацієнтів похилого віку визначається зменшення об’ємів префронтальної кори, що корелює з помірними когнітивними порушеннями [12].
В останні роки вивчається можливість застосування вітамінів групи В при судинних і нейродегенеративних захворюваннях. Вітаміни групи В можуть знижувати рівень гомоцистеїнемії в людини, підвищення якого є фактором ризику розвитку атеросклерозу, тромбозів, судинних захворювань мозку й деменції, збільшує ендотеліальну дисфункцію й оксидативний стрес [13]. Дефіцит вітамінів В6, В12 і В9, що виникає в результаті особливостей дієти і порушення абсорбції, вважають одним з основних факторів розвитку гіпергомоцистеїнемії. Показано, що застосування вітамінів групи В дозволяє зменшити вміст гомоцистеїну в крові. Показано, що призначення великих доз вітамінів групи В значно знижувало на ранніх стадіях прогресування атеросклерозу. Обстеження 779 здорових людей і 188 пацієнтів з ішемічними інсультами і транзиторними атаками показало, що низькі рівні вітамінів В9 и В12, особливо при їх поєднанні, сприяють розвитку ішемічних мозкових порушень [13].
Логічно припустити, що пацієнти з МС, які періодично або постійно притримуються дієти, можуть потрапляти в групу ризику недостатності вітамінів групи В і гіпергомоцистеїнемії.
Лікування когнітивних і психоемоційних порушень традиційно проводиться ноотропами, антидепресантами та анксіолітиками. Але стимулюючий вплив на ЦНС ноотропів і побічні дії антидепресантів не завжди дозволяють застосовувати ці групи препаратів у пацієнтів з когнітивними та психоемоційними порушеннями.
Сьогодні триває пошук ефективних і безпечних лікарських засобів, що дозволяють зменшувати когнітивні і психоемоційні порушення без надмірного стимулюючого впливу на ЦНС, що надзвичайно важливо за наявності цереброваскулярної патології й артеріальної гіпертензії.
Вітаміни групи В, маючи нейротропну дію, застосовуються при дефіцитних станах, в високих дозах чинять аналгезуючу дію, сприяють покращенню кровообігу, нормалізують роботу нервової системи і процес кровотворення.
У зв’язку з цим була зроблена спроба вивчити вплив застосування вітчизняного препарату Вітаксон® виробництва фармацевтичної компанії «Фармак» у пацієнтів із хронічними формами ЦВЗ на фоні МС.
Мета дослідження: вивчити когнітивний, психоемоційний стан та нейровізуалізаційні показники головного мозку в пацієнтів середнього віку з хронічними формами ЦВЗ на фоні МС; вивчити клінічну ефективність, безпечність, вплив на когнітивні показники, тривогу вітчизняного препарату Вітаксон® у пацієнтів із хронічними ЦВЗ на фоні МС.

Матеріали і методи

У відкритому контрольованому дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком від 42 до 61 року (медіана віку — ​52 роки [Q1 = 54; Q3 = 60]) з когнітивно-тривожними розладами та МС. Пацієнти пройшли первинне клініко-лабораторне обстеження й були рандомізовані в 2 групи. У 1-й групі, основній (n = 30), пацієнтам до базисної терапії (антигіпертензивної, гіполіпідемічної, цукрознижувальної тощо) додавався препарат Вітаксон® у таблетках, що містять 100 мг бенфотіаміну і 100 мг піридоксину гідрохлориду, по 1 таблетці 3 рази на добу 10 днів, а потім по 1 таблетці на добу 2 тижні. У 2-й групі, контрольній (n = 30), пацієнти отримували базисну терапію (антигіпертензивні, гіполіпідемічні, цукрознижувальні та інші препарати) без додавання вітамінів. Тривалість терапії становила 24 дні. Оцінка стану пацієнтів з використанням усіх методик проводилась на етапі включення в дослідження, на 10-й та 24-й день.
До комплексної терапії входили також немедикаментозні методи: відмова від паління, дієта з обмеженням тваринних жирів, рафінованих вуглеводів, збільшення фізичного навантаження у вигляді прогулянок на свіжому повітрі щоденно 30–45 хвилин.
Критеріями включення в дослідження були наявність тривожно-когнітивних розладів у пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І–ІІ ст. на фоні МС.
У дослідження не включали пацієнтів з гіперчутливістю до Вітаксону®, онкологічними захворюваннями, інфарктом та інсультом в анамнезі, суїцидальними думками.
Під час лікування не застосовували ноотропи, анксіолітики, антидепресанти, антиконвульсанти, нейролептики, адаптогени.
Клініко-лабораторне обстеження включало оцінку неврологічного й соматичного статусу. Усім пацієнтам проводили вимірювання індексу маси тіла, окружності талії, окружності стегон, артеріального тиску, пульсу, виконували електрокардіографію у 12 відведеннях; визначення показників загального аналізу крові, сечі, глюкози, гемокоагуляційних показників, загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької, високої щільності, індексу НОМА і глікозильованого гемоглобіну HbA1. Визначали наявність у пацієнтів МС за критеріями АТР III.
Нейропсихологічне тестування включало: скринінг — ​оцінку психічного стану за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (МоСА); шкалою тривоги Спілбергера; шкалою депресії Бека; дослідження уваги: пошук чисел за таблицями Шульте з оцінкою часу виконання завдання.
Головний мозок та його лікворну систему в 41 пацієнта (27 пацієнтів з МС — ​1-ша група та 14 пацієнтів без МС — ​2-га група) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об’ємів окремих ділянок мозку) на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Робоча станція для постобробки зображень — ​Vitrea. Були використані магнітно-резонансні послідовності: T1-зважене зображення, Т2-зважене зображення, Isotropic, Flair, DWI, Т1, T2, FSBB.
Проводили кореляційний аналіз між показниками об’єму кори й білої речовини скроневої й лобної часток та когнітивно-тривожними порушеннями за нейропсихологічними шкалами.
Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою сучасних методів математичного аналізу з використанням статистичних програм Statistica 6.0 і Exсel 2003. Застосовували дискриптивну статистику. Кількісні значення, що мали ненормальний розподіл, були подані у вигляді медіани та інтерквартильного (25 – 75 %) розмаху. При аналізі cтатистичних вибірок, що не підкоряються законам гаусівського розподілу, використовувався непараметричний U-критерій Манна — ​Уїтні. Кореляційний аналіз здійснювали за Спірменом.

Результати дослідження

Групи були зіставні за соціодемографічними показниками, анамнезом захворювання. Пацієнти обох груп страждали від артеріальної гіпертензії й постійно або періодично приймали антигіпертензивне лікування. В обох групах визначались інсулінорезистентність та дисліпідемія. Дані про початкові параметри біохімічних та гемодинамічних показників наведені в табл. 1.
При першому тестуванні до початку лікування пацієнти обох груп більшою або меншою мірою страждали від порушення пам’яті та розумової працездатності. Аналіз психоневрологічного тестування показав, що серед хворих обох груп когнітивні порушення (легкі та помірні) й ознаки тривоги та депресії визначались у 28 пацієнтів основної групи і 27 пацієнтів контрольної групи. Когнітивні порушення проявлялись у зниженні пам’яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів і обмеженні здатності до планування і контролю. Емоційні розлади проявлялись в емоційній лабільності, депресії, зниженні критики.
Чутливість шкали МоСА для виявлення легких когнітивних порушень дозволяє застосовувати її при слабких розладах. Результати наведені в табл. 2. Порушення спостерігались у таких когнітивних сферах: увага й концентрація, пам’ять, оптико-просторові навички, абстрактне мислення та лічба. Максимально вираженими були порушення уваги й концентрації, пам’яті, дещо меншими — ​зорово-конструктивні навички.
Після проведення 24-денного курсу лікування, як видно з даних табл. 2, за шкалою МоСА покращення показників когнітивних функцій відбулось в обох групах, але в групі, у якій пацієнти приймали Вітаксон®, відмінності досягли вірогідності (р < 0,05).
Тобто додавання до загальноприйнятої терапії препарату Вітаксон® призвело до позитивної динаміки переважної більшості когнітивних функцій, особливо пам’яті, концентрації уваги, підвищилась розмовна активність, збільшилась кількість запам’ятовуваних слів.
Як видно з табл. 3 показники реактивної тривожності, що залежить від ситуації, у якій перебуває пацієнт, покращились більше в тій групі, що приймала досліджуваний препарат: 42,4 ± 3,4 бала на початку лікування та 24,6 ± 2,8 бала на 24-ту добу. У контрольній групі різниця відповідних показників не була суттєвою (41,2 ± 3,2 бала та 39,1 ± 2,1 бала).
Показники особистісної тривоги, що характеризує властивості особистості та мало залежить від ситуації, після лікування також покращились у групі, що приймала Вітаксон®, але зміни не відзначались статистичною значимістю.
Аналіз результатів тестування за таблицями Шульте показав вірогідне зменшення показників виконання завдань у секундах після лікування в групі, що приймала Вітаксон® (р < 0,05) (рис. 1).
Опитування за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) показало наявність у переважної більшості хворих ознак помірної та легкої депресії. Розподіл у групах був приблизно однаковим. Результати наведені в табл. 4.
Як засвідчують дані табл. 4, розподіл депресії за тяжкістю в основній і контрольній групі був приблизно однаковим. Після лікування дещо більше зменшилась кількість пацієнтів з помірною й легкою депресією в основній групі, ніж у контрольній, але показники не досягли ступеня вірогідності. Кількість пацієнтів без депресії збільшилась в основній групі вдвічі, але у зв’язку з невеликою кількістю дані показники не можна вважати статистично вірогідними.
Дослідження показало безпечність терапії препаратом Вітаксон® у комплексі із стандартною терапією для лікування хронічних форм ЦВЗ. Препарат не мав суттєвої побічної дії. Усі пацієнти отримали лікування в повному обсязі та оцінили ефективність терапії: «добре» — ​27 пацієнтів, «задовільно» — ​3 пацієнти.
Результати волюметричних досліджень. Провели порівняння об’ємів окремих церебральних структур у 27 пацієнтів із МС (перша група) і 14 пацієнтів без МС (друга група). З огляду на те, що об’єм головного мозку може змінюватись з віком, ми враховували дані пацієнтів аналогічного віку: 1-ша група (пацієнти з МС): вік хворих — ​Me = 56 (Q1 = 44, Q3 = 61); 2-га група (пацієнти без МС) — ​Ме = 56 (Q1 = 48, Q3 = 60). Тим самим була виключена похибка за віковим параметром.
Найбільші зміни об’єму часток головного мозку в групах порівняння відбулись у лобній та скроневій частках. У зв’язку з цим провели волюметричні вимірювання скроневої та лобної часток головного мозку. Дані наведені в табл. 5
З огляду на дані табл. 6 у пацієнтів з МС визначається вірогідно менший об’єм кори лобної частки порівняно з пацієнтами без МС.
Крім того, різниця співвідношення білої та сірої речовини в частках у пацієнтів із МС становить понад 25 %, у той час як у пацієнтів без МС ця різниця перебуває в межах 10 %. Тобто в пацієнтів із МС визначається порушення співвідношення білої речовини мозку і кори та збільшується відносна кількість білої речовини.
На рис. 2 зображена атрофія кори лобної частки головного мозку пацієнтки, яка страждала від помірних когнітивних порушень на фоні МС.
Аналізували кореляцію між показниками об’ємів кори лобної й скроневої часток та когнітивними порушеннями за шкалою МоСА. Дані аналізу наведені в табл. 7.
Табл. 7 показує, що в пацієнтів досліджуваних груп визначались погіршення когнітивних функцій за шкалою МоСА при зменшенні об’єму кори в лобній і скроневій частках. Визначався кореляційний зв’язок між показниками об’єму кори лобної й скроневої часток і результатами когнітивних функцій за шкалою МоСА. Індекс кореляції r = 0,49 для показників скроневої частки та r = 0,43 — ​для лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції були середньої сили.

Обговорення

У пацієнтів обох груп визначалась артеріальна гіпертензія, інсулінорезистентність та дисліпідемія, що навіть ізольовано сприяють порушенню когнітивних функцій. Наявність у хворих такої кількості факторів ризику ЦВЗ свідчить про велику поширеність супутньої судинної патології. Ймовірно, поєднання цих показників, тобто кластер МС, збільшує ризик розвитку легких та помірних когнітивних розладів.
Як засвідчує аналіз наведених даних, показники структур головного мозку суттєво відрізнялись у групах. Визначалась вірогідна різниця між показниками об’єму білої та сірої (кори) речовини у пацієнтів з МС та без нього. При МС визначалось суттєве зменшення об’єму кори мозку в лобних та скроневих частках. Звісно, при зменшенні загального об’єму часток мозку будуть зменшуватись і показники об’ємів кори й білої речовини. Але звертає на себе увагу, що різниця співвідношення сірої й білої речовини менша від 10 %, тобто кількість білої й сірої речовини майже однакова в групі пацієнтів без МС. У той же час у пацієнтів з МС ця різниця становить понад 25 % і кількість білої речовини порівняно з корою збільшується, тобто не лише втрачається загальний об’єм, але й збільшується відносна кількість білої речовини порівняно з корою. Ймовірно, у пацієнтів з МС швидше відбуваються зміни в корі півкуль мозку.
Зниження когнітивних функцій за шкалою МоСА корелювало з об’ємами кори скроневої й лобної часток. Індекс кореляції r = 0,49 для скроневої частки та r = 0,43 — ​для лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції були середньої сили. Середню силу кореляційного зв’язку можна пояснити обмеженою кількістю випадків.

Висновки

У пацієнтів з МС визначалось зменшення об’ємів сірої речовини (кори) у скроневих і лобних частках, що корелювало з когнітивним дефіцитом за шкалою МоСА. Ці дані свідчать більшою мірою про змішаний характер когнітивних порушень — ​судинно-дегенеративний.
Проведення волюметричного дослідження в поєднанні з нейропсихологічним дозволяє на стадії помірних когнітивних порушень прогнозувати подальший розвиток захворювання.
Наявність позитивного нейротропного ефекту на когнітивно-тривожні прояви та відсутність значимих побічних явищ у препарату Вітаксон® дозволяє рекомендувати його для лікування хронічних форм ЦВЗ у пацієнтів з МС.

Список літератури

1. Hachinski V.C. Multi-infarct dementia. A case of mental deterioration in the elderly / Hachinski V.C., Lassen M.A., Marshall J. // Lancet. — 1974. — ​Vol. 2. — ​P. 207-210.

2. Любшина О.В. Фармакотерапия нарушения сна у больных с метаболическим синдромом и синдромом обструктивного апноэ во сне / Любшина О.В. // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. — 2010. — ​Т. 6, № 3. — ​С. 75-79.

3. Catoira N.P. Obesity, metabolic profile, and inhibition failure: Young women under scrutiny / Catoira N.P., Tapajуz F., Allegri R.F. et al. // Physiol. Behav. — 2016 Jan. — 28. pii: S0031-9384(16)30038-5. doi:10.1016/j.physbeh.2016.01.040. [Epub ahead of print]

4. Luchinger J.A. Hyperinsulinemia and risk of Alzheimier disease / Luchinger J.A., Tang M.X. et al. // Neurology. — 2004. — 63. — 1187-1192.

5. Pinkston J.B. Stroke and dementia / Pinkston J.B., Alekseeva N., Gonzalez Toledo E. // Neurol. Res. — 2009. — № 31. — ​Р. 824-831.

6. Convit A. Reduced glucose tolerance is associated with poor memory performance and hippocampal atrophy among normal elderly / Convit A., Wolf O.T., Tarshish C. et al. // Proc. Natl. Acad. Sci USA. — 2003. — № 100. — ​Р. 2019-2022.

7. Beverly H. Brummett Long-Term Impact of Caregiving and Metabolic Syndrome with Perceived Decline in Cognitive Function 8 Years Later: A Pilot Study Suggesting Important Avenues for Future Research / Beverly H. Brummett, Shirley B. Austin, Kathleen A. Welsh-Bohmer et al. // Open Journal of Medical Psychology. — 2013. — 2. — ​P. 23-28.

8. Hassing L.B. Type 2 diabetes mellitus contributes to cognitive decline in old age: a longitudinal population-based study / Hassing L.B., Grant M.D., Hofer S.M. et al. // J. Int. Neuropsychol. Soc. — 2004. — № 10. — ​Р. 599-607.

9. Komulainen P. Metabolic syndrome and cognitive function: a population-based follow-up study in elderly women / Komulainen P., Lakka T.A., Kivipelto M. et al. // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2007. — № 23. — ​Р. 29-34.

10. Hassing L.B., Hofer S.M., Nilsson S.E. et al. Comorbid type 2 diabetes mellitus and hypertension exacerbates cognitive decline: evidence from a longitudinal study / Hassing L.B., Hofer S.M., Nilsson S.E. et al. // Age and Ageing. — 2004. — № 33. — ​Р. 355-61.

11. Posner H.B., Tang M.-X., Luchsinger J. The relationship of hypertension in the elderly to AD, vascular dementia, and cognitive function // Neurology. — 2002. — № 58. — ​Р. 1175-1181.

12. Beauchet O. Association of Motoric Cognitive Risk Syndrome Wit Brain Volumes: Results From the GAIT Study / Beauchet O., Allali G., Annweiler C., Verghese J. // J. Gerontol A Biol. Sci Med. Sci. — 2016 Mar. — 4. pii: glw012.

13. Строков И.А. Витамины группы В в лечении неврологических заболеваний / Строков И.А., Ахмеджанова Л.Т., Солоха О.А. // Русский медицинский журнал. — 2009. — ​Т. 17, № 11. — ​С. 776-783.


Повернутися до номеру