Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» 3 (41) 2015

Вернуться к номеру

Оцінка порушень пружно-еластичних властивостей артерій у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну

Авторы: КРУШИНСЬКА Н.А. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Обґрунтування. Синдром обструктивного апное сну (СОАС) — стан, що характеризується наявністю хропіння, періодичним спадінням верхніх дихальних шляхів на рівні глотки й припиненням легеневої вентиляції при збережених дихальних зусиллях, зниженням рівня кисню крові, значною фрагментацією сну й надлишковою денною сонливістю. Поширеність СОАС становить щонайменше 2–4 % серед дорослого населення. У пацієнтів із рефрактерною до лікування артеріальною гіпертензією (АГ) вірогідність СОАС зростає до 83 %.

Мета дослідження: оцінити пружно–еластичні властивості артерій у пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензію та синдром обструктивного апное сну.

Матеріали і методи. Обстеження проводилось хворим, у яких мала місце підозра на наявність СОАС, а саме: ожиріння, скарги на хропіння, денну сонливість, вказівки родичів на епізоди зупинок дихання уві сні.

Діагностика СОАС здійснювалась за допомогою приладу Somnocheck micro виробництва Weinmаnn (Німеччина) з використанням індексу апное/гіпопное (AHI — apnea–hypopnea index) або індексу респіраторних розладів (RDI — respiratory disturbance index), де АНІ — кількість апное та гіпопное на годину за час вимірювання дихального потоку, вільний від артефактів; RDI — кількість апное та гіпопное на годину за час вимірювання сатурації, вільний від артефактів. Автоматично розраховувались індекси центральних та обструктивних респіраторних подій.

Усього були обстежені 103 пацієнти, яких розподілено на 4 групи:

— 1–ша група (група контролю) — хворі на артеріальну гіпертензію, у яких не виявлено порушень дихання під час сну (відповідає АНІ менше 5/годину) — 22 пацієнти;

— 2–га група — хворі на артеріальну гіпертензію з діагностованим СОАС легкого ступеня, що відповідає АНІ 5–15/годину — 33 пацієнти;

— 3–тя група — хворі на артеріальну гіпертензію з діагностованим СОАС середнього ступеня тяжкості, що відповідає АНІ 15–30/годину — 23 пацієнти;

— 4–та група — хворі на артеріальну гіпертензію з діагностованим СОАС тяжкого ступеня, що відповідає АНІ понад 30/годину — 25 пацієнтів.

Дослідження пружно–еластичних властивостей артерій здійснювалось методом апланаційної тонометрії за допомогою прилада SphygmoCor виробництва AtCor, Medical Pty Ltd. (Австралія), з’єднаного з персональним комп’ютером. Дослідження проводилось за рекомендованою методикою з розрахунком швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ) по артеріях еластичного (ШППХел) та м’язового (ШППХм) типу та індексу аугментації (Aix). З метою уникнення похибок вимірювання виконувалось мінімум двічі. При різниці між даними понад 10 % проводили третє вимірювання.

Пацієнти пройшли ехокардіографічне дослідження за допомогою ультразвукового діагностичного апарата Sonoline SL–1 (Siemens, Франція). Ультразвукове дослідження серця виконувалось в М– та В–режимі за стандартним протоколом. Визначались розмір лівого передсердя, кінцево–діастолічний (КДР) та кінцево–систолічний (КСР) розміри лівого шлуночка (ЛШ), фракція викиду (ФВ) ЛШ. Маса міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) розраховувалась згідно з методикою Penn–Convention:

ММЛШ (г) = 1,04 • ((КРД + ТЗС + ТМЖП)3
– КДР3) – 13,6,

де ММЛШ — маса міокарда лівого шлуночка, КДР — кінцево–діастолічний розмір, см; ТЗС — товщина задньої стінки лівого шлуночка, см; ТМШП — товщина міжшлуночкової перегородки, см; 1,04 — розрахунковий коефіцієнт; 13,6 — розрахунковий коефіцієнт.

Площа поверхні тіла вираховувалась за формулою:

Індекс ММЛШ (г/м2) =
= ММЛШ/площа поверхні тіла.

Оцінка денної сонливості здійснювалась методом опитування за шкалою Epworth Sleepiness Scale.

Обробка даних проводилась на персональному комп’ютері в системі Windows Office та Statistica. Дані подані у вигляді M ± m.

Результати. Гендерний склад обстежених пацієнтів: жінки — 25 (22,7 %), чоловіки — 78 (77,3 %). Середній вік хворих становив 52,4 ± 3,16 року. Результати наведено в табл. 1.

Обговорення. При аналізі отриманих даних було виявлено, що хворі із СОАС середнього ступеня тяжкості були достовірно старшими за пацієнтів інших груп. Пацієнти 3–ї та 4–ї груп мали достовірно вищий індекс маси тіла порівняно із пацієнтами без порушень дихання уві сні та хворими із СОАС легкого ступеня.

Достовірної різниці за величиною ІММЛШ у пацієнтів різних груп виявлено не було.

Пацієнти 4–ї групи також мають достовірно вищий рівень денної сонливості порівняно із контрольною групою та групами СОАС легкого та середнього ступеня тяжкості.

Також виявлено, що пацієнти із СОАС середнього ступеня тяжкості мають збільшення ШППХ по артеріях еластичного типу (достовірно) та тенденцію до підвищення індексу аугментації.

Висновки. За результатами дослідження встановлено, що хворі на артеріальну гіпертензію та СОАС середнього та тяжкого ступеня тяжкості є достовірно старшими, мають більш виражений ступінь денної сонливості та погіршені показники еластичності артерій.



Вернуться к номеру