Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Украинский журнал хирургии 3-4 (26-27) 2014

Вернуться к номеру

Оцінка якості життя хворих після спленектомії

Авторы: Сипливий В.О., Акименко А.В., Євтушенко Д.В - Харківський національний медичний університет

Рубрики: Хирургия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Введення. На сьогоднішній день дослідження якості життя є зручним та інформативним методом, що дозволяє оцінити як самопочуття пацієнтів, так і ефективність будь-якого виду лікування та реабілітації.
Мета роботи. Вивчити та оцінити якість життя хворих, які перенесли спленектомію внаслідок її травматичного ушкодження залежно від терміну після оперативного втручання.
Матеріали і методи. Для вивчення та оцінки якості життя було проанкетовано 45 хворих, які перенесли спленектомію з приводу її травматичного ушкодження. Серед проанкетованих чоловіків було 73,3% та їх середній вік становив — 37,4 ± 2,6 років, жінок відповідно — 26,7% та 38,2 ± 4,1 років. В залежності від терміну після проведення оперативного втручання всі респонденти були розподілені наступним чином: I група – це пацієнти, прооперовані 10 років та менше та IІ група – це пацієнти, прооперовані більше 11 років тому.
Результати та їх обговорення. Показники по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності опитаних знаходяться переважно в межах задовільного, окрім блоку фізичного функціонування (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування (38,9%) – мінімальний. При вивченні якості життя пацієнтів, які перенесли спленектомію, встановлено, що пацієнти, які перенесли операцію 10 років та менше оцінили якість свого життя вище, ніж інша група. При розрахунку основних показників: фізичного та психологічного компоненту здоров’я встановлено, що в І групі показник фізичного компоненту здоров’я в – 82,3% та психологічного – 76,1%; в ІІ групі відповідно: 61,9% та 57,0%.
Висновки. Показники якості життя досліджуваної групи по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності респондентів знаходилися переважно в межах задовільного рівня, окрім блоку фізичного функціонування (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування (38,9%) – мінімальний рівень життя.
При аналізі показників якості життя хворих, які перенесли спленектомію не встановлено статистично достовірної різниці залежно від статі (р>0,05).
Таким чином, чим віддаленіший термін після оперативного втручання, тим нижче якість життя хворих.

Введение. На сегодняшний день исследования качества жизни является удобным и информативным методом, позволяющим оценить как самочувствие пациентов, так и эффективность любого вида лечения и реабилитации.
Цель работы. Изучить и оценить качество жизни больных, перенесших спленэктомию вследствие ее травматического повреждения в зависимости от срока после оперативного вмешательства.
Материалы и методы. Для изучения и оценки качества жизни было проанкетировано 45 больных, перенесших спленэктомию по поводу ее травматического повреждения. Среди проанкетированных мужчин было 73,3 % и их средний возраст составлял — 37,4 ± 2,6 лет, женщин соответственно — 26,7 % и 38,2 ± 4,1 лет. В зависимости от срока после проведения оперативного вмешательства все респонденты были распределены следующим образом: I группа — это пациенты, прооперированные 10 лет и меньше и II группа — это пациенты, прооперированные более 11 лет назад.
Результаты и их обсуждение. Показатели по всем блокам ограничений в различных сферах жизнедеятельности опрошенных находятся преимущественно в пределах удовлетворительного, кроме блока физического функционирования (82,9 %) — оптимальный уровень жизни и блока повседневного функционирования (38,9 % ) — минимальный. При изучении качества жизни пациентов, перенесших спленэктомию, установлено, что пациенты, перенесшие операцию 10 лет и меньше оценили качество своей жизни выше, чем другая группа. При расчете основных показателей: физического и психологического компонента здоровья установлено, что в первой группе показатель физического компонента здоровья в — 82,3 % и психологического — 76,1 % ; во II группе соответственно: 61,9 % и 57,0 %.
Выводы. Показатели качества жизни исследуемой группы по всем блокам ограничений в различных сферах жизнедеятельности респондентов находились преимущественно в пределах удовлетворительного уровня, кроме блока физического функционирования (82,9 %) — оптимальный уровень жизни и блока повседневного функционирования (38,9 %) — минимальный уровень жизни. При анализе показателей качества жизни больных, перенесших спленэктомию не установлено статистически достоверной разницы в зависимости от пола (р>0,05). Таким образом, чем более отдаленный срок после оперативного вмешательства, тем ниже качество жизни больных.

Introduction. To date, studies of quality of life is a convenient and informative method to assess the health of patients as well as the effectiveness of any type of treatment and rehabilitation. Assessment of quality of life allows to determine the differential impact of disease and treatment on the patient''s condition, taking into account both related and unrelated to disease factors. The participation of the patient in assessing his condition — the most important and meaningful, allowing along with traditional medical report, which made the doctor, consider the opinion of the patient and make the most complete and objective picture of the disease and its consequences.
Purpose of work. Examine and evaluate the quality of life in patients who underwent splenectomy because of her traumatic injury, depending on the period after surgery.
Materials and methods. To study and evaluate the quality of life was questioned 45 patients who underwent splenectomy about her traumatic injury. Among the men questioned was 73,3 % and their mean age was — 37,4 ± 2,6 years, women respectively — 26,7 % and 38,2 ± 4,1 years. Depending on the period after the surgery, all the respondents were divided as follows: I group — patients operated for 10 years and under and II group — patients operated for more than 11 years ago. The majority of respondents included in group II. In group II the average age of the patients was 38,2 ± 2,3 years. This group dominated by men (75,7 %), age 37,6 ± 2,6 years. Women are, respectively, 24,3 % and 40,2 ± 5,3 years. In group I the average age of the patients was 34,8 ± 6,2 years, with the vast majority of men – 62,5 %, mean age 36,4 ± 10,1 years; pursuant women – 37,5 % under the age 32,0 ± 2,5 years. Assessment of quality of life assessment at the individual and population levels was carried out according to the following scale: minimum — up to 40,0%, satisfactory — from 41,0% to 70,0%, and optimal – 71,0% or more. To estimate the population of Assessment of quality of life of patients was calculated based on the arithmetic mean of individual parameters.
Results and discussion. Performance on all blocks restrictions in various sectors of the surveyed respondents are mainly within satisfactory except block physical functioning (82,9 %) — the best standard of living and daily functioning unit (38,9 %) — the minimum standard of living. In the study of quality of life of patients undergoing splenectomy, depending on the period after surgery found that patients who underwent surgery 10 years and under rated their quality of life higher than the other group. Intergroup statistical differences in Assessment of quality of life indicators and second groups were calculated by using the U — Mann-Whitney.
In the calculation of key indicators:physical and mental health component found that the group index and the physical component of health – 82,3 %, and psychological – 76,1 %; In the second group, respectively, 61,9 % and 57,0 %.
Conclusions. Quality of life of the group on all clusters restrictions in various sectors of the respondents were mainly within the satisfactory level , except for unit physical functioning (82,9 %) — the best standard of living and daily functioning unit (38,9 %) — the minimum standard of living. In analyzing the quality of life of patients who underwent splenectomy does not have a statistically significant difference by gender (p > 0,05).
Comparing the two groups on the main indicators of quality of life , such as physical and mental health component was found of a statistically significant difference (p≤0,05).Thus, the more remote period after surgery , the lower the quality of life of patients.


Ключевые слова

спленектомія, якість життя, опитувальник SF-36.

спленэктомия, качество жизни, опросник SF-36.

splenectomy, quality of life, questionnaire SF-36.

Статья опубликована на с. 17-21

Введення

На сьогоднішній день дослідження якості життя (ЯЖ) є зручним та інформативним методом, що дозволяє оцінити як самопочуття пацієнтів, так і ефективність будь-якого виду лікування та реабілітації [1,3,7]. ЯЖ — це ступінь комфортності людини всередині себе та в межах всього суспільства. Вагому роль в створенні методології дослідження ЯЖ відіграють Міжнаціональний центр дослідження якості життя, Міжнародне суспільство дослідження якості життя (International Society for Quality of Life Research — ISOQOL) та ін. [4]. Вони сприяють формуванню у лікарів єдиної концепції, знань і підходів у галузі дослідження ЯЖ. Дана концепція дозволяє визначити низку характеристик до визначення ЯЖ, серед яких основними є багатовимірність, змінність в часі та участь хворого в оцінці його стану [2,5]. Дані характеристики роблять дослідження ЯЖ гнучким, що цілком дозволяє застосовувати її в хірургії. Багатовимірність: ЯЖ включає відомості про основні сфери життя людини — фізичної, психічної, соціальної та економічної. Оцінка ЯЖ дозволяє диференційовано визначити вплив захворювання і методу лікування на стан хворого з урахуванням як пов'язаних, так і не пов'язаних з захворюванням факторів. Змінність у часі: ЯЖ здатне зазнавати зміни в часі залежно від стану хворого, що обумовлено низкою зовнішніх і внутрішніх факторів. Участь хворого в оцінці його стану — найбільш важливе і значиме, що дозволяє поряд з традиційним медичним висновком, який зробив лікар, врахувати думку самого хворого і скласти максимально повну та об'єктивну картину хвороби та її наслідків [6,8].

Мета роботи. Вивчити та оцінити ЯЖ хворих, які перенесли спленектомію внаслідок її травматичного ушкодження залежно від терміну після оперативного втручання.

Матеріали і методи

Для вивчення та оцінки ЯЖ було проанкетовано 45 хворих, які перенесли спленектомію з приводу її травматичного ушкодження. Середній вік хворих складав 37,6 ± 2,2 років. Серед проанкетованих чоловіків було 73,3% та їх середній вік становив — 37,4 ± 2,6 років, жінок відповідно — 26,7% та 38,2 ± 4,1 років. В залежності від терміну після проведення оперативного втручання всі респонденти були розподілені наступним чином: I група – це пацієнти, прооперовані 10 років та менше та IІ група – це пацієнти, прооперовані більше 11 років тому.

Більшість респондентів ввійшли до ІI групи. У IІ групі середній вік пацієнтів складав 38,2 ± 2,3 років. У цій групі переважали чоловіки (75,7%), віком 37,6 ± 2,6 років. Жінки відповідно: 24,3% та 40,2 ± 5,3 років. В I групі середній вік пацієнтів складав 34,8 ± 6,2 років з переважною більшістю чоловіків – 62,5%, середнім віком 36,4 ± 10,1 років; відповідно жінок – 37,5% віком 32,0 ± 2,5 років.

Таким чином, із загальної кількості опитаних, які перенесли спленектомію більшість складали чоловіки, а саме 73,3 % та їх середній вік був 37,6 ± 2,2 років. В залежності від терміну після оперативного втручання II групу складала переважна кількість пацієнтів від усіх опитаних, а саме – (82,2%).

ЯЖ пацієнтів, що перенесли спленектомію оцінювали за опитувальником SF-36 з модифікацією до досліджуваної патології. Опитувальник складається із 36 пунктів, які були згруповані в вісім шкал (блоків): фізичне функціонування (Physical Functioning – PF), повсякденне функціонування (Role-Physical Functioning — RP), емоційний стан (Role-Emotional – RE), психічне здоров’я (Mental-Health – MH), соціальне функціонування (Social Functioning – SF), життєва активність (Vitality – VT), інтенсивність болю (Bodily pain – BP) та загальне здоров’я (General Health – GH). Дані шкали формували два основних показника: фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH). Окремим був виділений клінічний блок. Кожна відповідь оцінювалася у балах. При формуванні тієї або іншої шкали ці бали складаються та математично обробляються за стандартними формулами. Показники кожної шкали мають значення від 0 до 100, де 100 означає повне здоров’я.

Клінічний блок складався із питань щодо самопочуття респондентів за останній рік, а саме: чи приходилось опитаним звертатися за медичною допомогою після проведеної операції; чи виникав біль в животі; біль в лівому або правому підребер’ї ; як часто виникали застудні захворювання; чи виникав біль в животі під час застудних захворювань; як часто респонденти хворіли на бронхіт, пневмонію, гнійні захворювання шкіри; чи відмічалось збільшення піднижньощелепних або пахових лімфатичних вузлів; чи були алергічні реакції без видимих причин. На всі ці питання були запропоновані такі варіанти відповідей: взагалі ні, 1–2 рази на рік, 3–4 рази на рік, більше 4 разів на рік. Наступні питання клінічного блоку були відносно встановлення факту перенесення таких захворювань, як інфаркт міокарду, інсульту, запалення вен нижніх кінцівок. А далі уточнювалось, які саме захворювання виникали в післяопераційному періоді, чи проводилися повторні оперативні втручання.

Оцінка ЯЖ на індивідуальному та популяційному рівнях проводилася за наступною шкалою: мінімальний рівень — до 40,0%, задовільний — від 41,0% до 70,0% та оптимальний — 71,0% та більше. Для оцінки популяційного рівня ЯЖ пацієнтів розраховувалася середня арифметична на основі індивідуальних показників. Статистичну обробку результатів проводили після створення бази даних у системах Microsoft Excel та Access. Середні показники обстежених пацієнтів визначали за допомогою пакета аналізу в системі Microsoft Excel. Статистичний аналіз проводився з використанням пакета прикладних програм Statistica версія 6.0. Міжгрупові статистичні відмінності для кількісних даних розраховувалися за допомогою U-критерію Манна-Уітні.

Результати та їх обговорення

При аналізі першого блоку – клінічного установлено, що за медичної допомогою після проведеної операції звернулося 60,0 ± 11,5% опитаних, при цьому 1–2 рази на рік – 33,3 ± 8,6%; 3–4 рази на рік – 4,4 ±  3,1%; більше 4 разів на рік – 22,2 ± 7,0%. Взагалі не зверталося за медичною допомогою 40,0 ± 9,4%. Застудні захворювання виникали за останній рік у 80,0 ±  13,3% респондентів (1–2 рази на рік – 46,6 ± 10,1%; 3–4 рази на рік – 17,7 ± 6,2%; більше 4 разів на рік – 15,6 ± 5,8%). На протязі останнього року бронхітом хворіли 37,8 ± 9,1%: 1–2 рази на рік – 28,9 ± 8,0%; 3–4 рази на рік – 6,7 ± 3,8%; більше 4 разів на рік – 2,2 ± 2,2%. На пневмонію, на протязі останнього року, хворіло 17,8 ± 6,2% опитаних, при цьому захворювання виникало 1–2 рази на рік. Гнійні захворювання шкіри виникали за останній рік лише у 20,0 ± 6,6% респондентів. Збільшення підщелепних і пахових лімфовузлів на протязі останнього року відмічається у 17,8 ± 6,2%. Алергічні реакції спостерігалися у аналогічної кількості опитаних — 17,8 ± 6,2%. Відмічають схуднення 77,8 ± 13,1% опитаних, при цьому більшість респондентів схудли до 5 кг, а саме 53,3 ± 10,9%. Інфаркт та інсульт в анамнезі не відмічалися в жодного респондента. На запалення вен нижніх кінцівок вказало 20,0 ± 6,6% опитаних.

Нами також було оцінено ЯЖ пацієнтів по всій досліджуваній групі (рис. 1.), залежно від статі та від терміну після оперативного втручання по кожній шкалі окремо відповідно до інструкції з обробки даних SF-36. Так, середнє арифметичне по шкалі (блоку) відносно фізичного функціонування (PF), яка складалася з питань, що відображають ступінь обмеження виконання фізичних навантажень становило 82,9%. В залежності від статевої структури серед жінок цей показник становив 83,3%, серед чоловіків – 82,7%.

Наступний блок питань був стосовно повсякденного функціонування (RP), який показував ступінь впливу фізичного стану на повсякденність: чи виникала необхідність в скороченні кількості часу, яке затрачувалося на працю або інші справи; виконали менше, ніж хотіли; чи були обмежені в виконанні якого-небудь певного виду роботи або іншій діяльності; були труднощі при виконанні своєї праці або інших справ (наприклад, вони потребували додаткових зусиль). Цей блок питань по досліджуваній групі складав 38,9%, при цьому серед жінок цей показник був дещо вищим – 50,0%, ніж у чоловіків – 34,8%.

Блок відносно емоційного стану (RE), включав в себе питання відносно змін в роботі або в іншій звичайній повсякденній життєдіяльності. До цього блоку ввійшли такі питання: чи довелось скоротити кількість часу, яке затрачувалося на роботу; виконували менше, ніж хотіли; виконували свою роботу або інші справи не так акуратно, як звичайно. Відповідно розрахункам RE становив 51,1% ( серед жінок – 61,1%, серед чоловіків – 47,5%).

Наступні питання опитувальника були відносно вивчення психічного здоров’я (MH) та життєвої активності (VT), а саме, як себе почували і яким був настрій за весь час після проведеної операції. По досліджуваній групі MH складав 58,9%, при цьому серед жінок цей показник був вищим – 62,7%, у чоловіків – 57,68%. Шкала VT була оцінена пацієнтами на – 60,0%, при цьому жінки оцінили свою життєву активність дещо вище, ніж чоловіки, відповідно: 62,7% та 57,6%.

Питання стосовно соціального функціонуванню (SF): як часто за весь час після перенесеної операції фізичний та емоціональний стан заважали респондентам активно спілкуватися з людьми (весь час, більшу частину часу, інколи, рідко, жодного разу). Показник SF складав 69,2%; у жінок – 70,8%, у чоловіків – 68,6%.

Шкала щодо інтенсивності болю (BP) та її впливу на можливість займатися повсякденною роботою становила 50,2%, серед чоловіків – 50,6%, жінок – 49,2%. Шкала (блок) про загальний стан здоров’я (GH) в досліджуваній групі становила 53,2%; необхідно відмітити, що жінки оцінили свій стан здоров’я вище, ніж чоловіки, відповідно: 63,6% та 49,5%.

Показники по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності опитаних респондентів знаходяться переважно в межах задовільного, окрім блоку фізичного функціонування (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування (38,9%) – мінімальний рівень життя.

Нами також було вивчено ЯЖ пацієнтів, які перенесли спленектомію, в залежності від терміну після оперативного втручання. Так, досліджувана група була розподілена додатково на дві групи: 10 років та менше після оперативного втручання і 11 років та більше після оперативного втручання (рис. 2). Як видно із приведеного графіку по усім шкалам (блокам обмежень) пацієнти, які перенесли операцію 10 років та менше оцінили якість свого життя вище, ніж інша група. При розрахунку основних показників: фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH) встановлено, що в І групі PH – 82,3% та MCH – 76,1%; в ІІ групі PH – 61,9% та MCH – 57,0%.

Міжгрупові статистичні відмінності показників ЯЖ по І та ІІ групи розраховувалися за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Так, встановлено статистично достовірну різниця (р≤0,05) між такими показниками: PF (95,0% та 80,7%); GH (73,4% та 49,5%); VT (75,7% та 57,8%); SF (83,9% та 66,4%); RE (76,2% та 46,5%). Між іншими показникам ЯЖ різниця статистично не достовірна (р≥0,05).

Висновки

При аналізі відповідей на питання клінічного блоку щодо самопочуття пацієнтів та супутніх захворювань виявлено, що за останній рік у переважної більшості прооперованих, а саме у 80,0 ± 13,3% виникали застудні захворювання: при цьому 1–2 рази на рік – 46,6 ± 10,1%; 3–4 рази на рік – 17,7 ± 6,2%; більше 4 разів на рік – 15,6 ± 5,8%.

Показники ЯЖ досліджуваної групи по всім блокам обмежень в різних сферах життєдіяльності респондентів знаходилися переважно в межах задовільного рівня, окрім блоку фізичного функціонування PF (82,9%) – оптимальний рівень життя та блоку повсякденного функціонування RP (38,9%) – мінімальний рівень життя.

При аналізі показників ЯЖ хворих, які перенесли спленектомію не встановлено статистично достовірної різниці залежно від статі (р>0,05)

Порівнюючи по групам два основних показника ЯЖ, а саме фізичний (Physical Health – PH) та психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCH) було виявлено їх статистично значиму різницю (р ≤ 0,05).

Таким чином, чим віддаленіший термін після оперативного втручання, тим нижче якість життя хворих.


Список литературы

1.   Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова. – СПб.: Нева, 2002. – 320 с.

2.   Популяционные показатели качества жизни по опроснику SF-36 (результаты многоцентрового исследования «Мираж» / В.Н. Амирджанова [и др.] // Научно-практическая ревматология. – 2008. – № 1. – С. 36–48.

3.   Исследование качества жизни больных в хирургии / С.P. Добровольский, Ю.X. Абдурахманов, Э.К. Джамынчиев [и др.] // Хирургия. – 2008. – № 12. – С. 73–76.

4.   Лехан В.М. Якість життя як критерій якості медичної допомоги / В.М. Лехан, О.Л. Зюков, А.В. Іпатов // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2006. – № 3. – С. 95–99.

5.   Pais-Ribeiro J.L. Quality of life is a primary end-point in clinical settings / J.L. Pais-Ribeiro // Clinical Nutrition. – 2004. – № 23. – P. 121–130.

6.   Construction and validation of a quality of life instrument for young adults / H. Chen, P. Cohen, S. Kasen [et al.] // Qual. Life Res. – 2004. – Vol. 13, № 4. – P. 747–759.

7.   Ягенський А.В. Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці / А.В. Ягенський // Внутрішня медицина. – 2007. – № 3. – С. 46–49.

8.   Ware J. SF-36 Physical and Mental Health Summary Scales: A User’s Manual / Ware J., Kosinski M., Keller S. – Boston, Mass: The Health Institute, New England Medical Center, 1993.


Вернуться к номеру