Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013
Вернуться к номеру
Сенситивні властивості ендотоксинів ціанобактерій
Авторы: Тупотілов О.В., Похил С.І., Коляда О.М., Дмитрієва О.А., Коляда Т.І. - ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМНУ», м. Харків
Рубрики: Эндокринология, Иммунология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Високий рівень територіальної концентрації ресурсомістких, «брудних» та небезпечних виробництв в Україні є однією з основних причин зростання кількості патогенетичних факторів, що впливають на умови життєдіяльності населення та рівень захворюваності. Проблема токсичного «цвітіння» водойм унаслідок їх антропогенного евтрофування, а також проблема токсикоалергічного впливу метаболітів ціанобактерій на здоров’я людини є актуальними як в Україні, так і в усьому світі. Дослідження токсичних властивостей ціанобактерій дозволили створити ефективні методи експресдіагностики для виявлення токсичної компоненти в етіології захворювань. У той же час наявність у метаболітів ціанобактерій і алергічних властивостей вимагає розробки методів вірогідної та своєчасної верифікації відповідних етіологічних факторів, що призводять до розвитку захворювання.
Метою дослідження було вивчення сенситивних властивостей ендотоксинів ціанобактерій.
Матеріал і методи дослідженя. Об’єктом дослідження були чотири групи людей (всього 103 особи), які мешкають у населених пунктах із водозабором із водойм, що «цвітуть»: хворі на алергічний альвеоліт (43 особи), ревматоїдний артрит (10 осіб), бронхіальну астму у стадії загострення без проведення медикаментозної десенсибілізуючої терапії (26 осіб), а також контрольна група клінічно здорових людей (24 особи).
Ціанобактеріальні антигени отримували з препарату «пасти» і ацетонового порошку ціанобактерій такими методами екстракції: воднотермальної за Кauffman, термальної буферносольової за Roberts, по Boivin, термальної воднофенолової за Westphal, а також за Freeman із модифікацією за Захаровою.
Визначення рівня специфічних антиціанобактеріальних антитіл у сироватці крові проводили з використанням реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) та реакції пригнічення пасивної гемаглютинації (РППГА) з ціанобактеріальним діагностикумом.
Еталонну антиціанобактеріальну кролячу сироватку одержували шляхом гіперімунізації кролів культурою Micrоcystis aeruginosa за стандартною схемою з подальшим її титруванням РПГА. Еритроцитарні діагностикуми готувалися стандартним способом.
Результати дослідження та висновки. Показники титрів ціанобактеріальних аглютинінів, що мають діагностичне значення (рівень > 1 : 64), у групі хворих на алергічний альвеоліт були виявлені в 12 % сироваток, показники на рівні < 1 : 32 відзначалися в 79 % випадків, а в 9 % сироваток значення титрів перебували в діапазоні від 1 : 32 до 1 : 64. У групі хворих на бронхіальну астму значення титрів нижче за 1 : 32 були зафіксовані у 92 %, у діапазоні від 1 : 32 до 1 : 64 — у 8 %, титри вище за 1 : 64 не визначалися. У групах хворих на ревматоїдний артрит та клінічно здорових людей значення титрів ціанобактеріальних аглютинінів у всіх сироватках було нижче за 1 : 32.
Методи виділення антигену ціанобактерій підбиралися таким чином, щоб оцінити здатність різних структурних компонентів клітин ціанобактерій виступати етіологічним фактором патологічних процесів, а також екстраполювати процес отримання ціанобактеріальних ендотоксинів в експерименті на геохімічні, біохімічні, біологічні процеси, що відбуваються як у природних умовах у джерелах водопостачання, так і на різних етапах водопідготовки. Дослідження сенситивних властивостей отриманих антигенних препаратів із застосуванням ціанобактеріального еритроцитарного діагностикуму показало суттєву залежність цих властивостей від температурного режиму екстракції, pH та складу буферносольового середовища при використанні різних методів екстракції.
Отримані результати дозволили зробити висновок про те, що деградований полісахарид ЛПСкомплексу зовнішньої мембрани ціанобактерій Microcystis aeruginosa не може виступати самостійним етіологічним фактором патологічних процесів. У природних умовах водних екосистем і при технологічній обробці води для господарськопитного використання деградований полісахарид у чистому вигляді не накопичується, а найімовірніше входить як структурний компонент до більш складних макромолекулярних утворень зі специфічною біологічною активністю, таких як ціанобактеріальний 0антиген. Відносно неушкоджений, такий ендотоксичний комплекс, що містить усі компоненти повноцінного 0антигену, має, певною мірою, гемосенситивну активність і здатний зв’язувати специфічні антиціанобактеріальні антитіла.