Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 4 (52) 2013

Вернуться к номеру

Концепція розвитку медичної науки і основні напрями наукових досліджень в наукових установах НАМН на 2013–2015 роки (проект)

Загальні положення

Концепція розвитку медичної науки в Національній академії медичних наук України (НАМН) визначає передумови, принципи, засоби та механізми розвитку академічної наукової, науково­технічної та інноваційної діяльності на період до 2015 року.

Мета

Метою концепції є визначення стратегічних пріоритетних напрямів розвитку наукової, науково­технічної та інноваційної складових медичної академічної науки на найближчі роки, створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку всіх сфер суспільного життя, запровадження механізмів функціонування з інтеграційним поєднанням сучасних форм наукового процесу, підготовки науковців високого рівня, здійснення інноваційної діяльності та розвитку медичної галузі, побудованої на сучасних фундаментальних та прикладних знаннях.

Принципи

Подальший розвиток науки в НАМН ґрунтується на таких принципах:

— принцип єдиної мети — збереження та зміцнення стану здоров’я населення України як стратегічного потенціалу держави;

— доказова медицина та належні практики;

— висока самостійність державних установ як рівноправних складових НАМН;

— лідерство як рушійна сила та спосіб інноваційного розвитку медичної науки;

— інформаційна відкритість та інтеграція в міжнародну систему науки і освіти;

— відповідність міжнародним принципам біоетики;

— сприйнятливість до передового світового досвіду та гнучкість стосовно нових напрямів та методологій наукових досліджень.

Шляхи реалізації

— Запровадження новітніх форм інтеграції наукової, науково­технічної та інноваційної діяльності;

— модернізація матеріально­технічної бази;

— формування інноваційного середовища (території та напрямки пріоритетного розвитку, інноваційні центри тощо);

— багатоканальність фінансування;

— запровадження сучасних наукометричних методів інтегральної оцінки роботи структурних підрозділів, співробітників;

— створення умов для залучення до наукових досліджень талановитої молоді;

— створення умов для стажування та залучення науковців до галузевих міжнародних програм.

Пріоритетним напрямком діяльності наукових установ НАМН протягом усіх років існування було й залишається здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в галузі медицини та впровадження отриманих результатів у практичну діяльність закладів охорони здоров’я України.

Створення та трансфер нових способів, методів і технологій діагностики, лікування та профілактики найбільш розповсюджених захворювань людини (у т.ч. нових лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення) є однією з найважливіших складових діяльності НАМН по реалізації інноваційної політики держави в галузі охорони здоров’я.

Сьогодні удосконалення управління результатами наукової та науково­технічної діяльності стає нагальною передумовою ефективного функціонування медичної галузі. Таке управління повинно гарантувати її стійкий розвиток, залучення позабюджетних коштів і при цьому бути достатньо гнучким, щоб постійно забезпечувати узгодження наукових цілей з конкретними суспільними потребами та реальними можливостями фінансування. Відповідно до існуючих економічних умов важливим має бути всемірне використання світових досягнень з виходом на власні передові концепції, теорії методології та технології, які б забезпечили авангардне положення нашої медичної науки. Необхідно здійснити вибір найбільш важливих, перспективних та пріоритетних цілей з урахуванням існуючого науково­технічного та соціально­економічного розвитку.

Необхідно значно підвищити конкурентоспроможність та експортні можливості української медичної науки на світовому ринку наукової продукції та медичних послуг. Основну увагу необхідно надавати розвитку фундаментальних знань та інновацій у медичній галузі.

Слід зазначити, що на розвиток медичної науки істотний вплив мала «медична революція» останніх років у ряді наукоємних областей — в першу чергу в молекулярній біології і сучасних біотехнологіях, нанотехнологіях, молекулярній генетиці, інформаційних технологіях.

Це сприяло значному переоснащенню методичної бази наукових досліджень, переосмисленню ідеології та наукових основ проблем теоретичної та клінічної медицини. Аналіз досліджень світової науки свідчить про те, що проривними напрямками на даному етапі є біоінформатика, системна біологія, нанобіотехнології, геноміка, протеоміка, клітинні технології. Швидко розвиваються ядерна медицина, гравітаційна, лазерно­магнітна терапія, електромагнітна гіпертермія. Можливі прориви та відкриття в області квантової фізики функціонування клітин. Передбачається зростання об’єму досліджень в області створення нових лікарських засобів, що особливо важливо для країни, яка залежить від імпорту ліків.

Все це можливо реалізувати з розвитком науково­технічного підприємництва, шляхом створення науково­виробничих підприємств у рамках академічних інститутів та вищих медичних навчальних закладів, ліквідації міжвідомчих бар’єрів, посилення комплексування наукової тематики, раціонального використання бюджетних коштів, активного впровадження результатів у практику охорони здоров’я.

Необхідний перехід до принципово нової якості наукових досліджень і управління діяльністю установ НАМН зі створенням єдиної системи науково­інформаційного планування досліджень і реалізації результатів науково­дослідних робіт, організацією ефективної міжвідомчої співпраці та співробітництва з представниками інших теоретичних дисциплін з орієнтацією на переважний розвиток профілактичної медицини. Це сприятиме значному переоснащенню методичної бази наукових досліджень, переосмисленню ідеології та наукових основ проблем теоретичної та клінічної медицини.



Вернуться к номеру