Международный эндокринологический журнал 4(10) 2007

У ХХI столітті ожиріння захоплює багатьох людей, як безпощадне цунамі. І дорослі, і діти, пожинаючи плоди цивілізації, відчувають тягар надмірної маси, медики намагаються їм допомогти, і здебільшого безуспішно, а дослідники шукають способи боротьби з цим грізним ворогом людства. І недарма зазначав А. Глазгоу, що тіло — багаж, який несеш усе життя. Чим він важчий, тим коротша подорож.

На X Міжнародному конгресі з ожиріння, що відбувся в Сіднеї (Австралія), відзначено, що надмірну масу тіла слід розглядати як глобальну епідемію неінфекційного характеру. Надмірну масу тіла має вже понад 1 млрд людей (15 % населення земної кулі), причому цей показник постійно зростає, особливо в розвинутих країнах.

Проблема зайвих кілограмів поширена й у країнах, що розвиваються, де огрядність, як не дивно, існує поряд з голодом. У Європі кожний п'ятий через надмірну вагу має проблеми із здоров'ям. В Україні, за нашими даними, кожний третій українець носить зайвий вантаж кілограмів, а кожний шостий страждає ожирінням різного ступеня тяжкості. Зрозуміло, що це захворювання тягне за собою низку серйозних проблем — гіпертонію, цукровий діабет, ішемічну хворобу серця, варикозне розширення вен, тромбофлебіт…

На думку доктора Ф. Джеймса (Великобританія), країни Заходу «експортують» ожиріння в країни третього світу. Це є наслідком торговельної політики країн — експортерів продовольства (зниження цін на жири і цукор при їх підвищенні на овочі і фрукти). Як приклад дослідник навів Китай, де в 1980–1990 роках ожиріння практично не відзначалося, а на сьогодні 10 % населення країни страждають від нього.

А ось категоричний висновок американських учених з університету Сент-Луїса: стрімке поширення ожиріння в Україні, а також в інших країнах пострадянського простору розпочалося саме після розвалу СРСР. І на це, за їх думкою, є певні причини: психологічні стреси, пов'язані з переходом на ринкові відносини; зміна режиму праці (наприклад, різко збільшилося число людей, які сидять в офісах за комп'ютерами); експансія мережі швидкого харчування; поява численних магазинів, де продаються дешеві запаковані продукти, що зручно їсти на ходу (ті ж чіпси, печиво і т.д.); масова автомобілізація населення.

Словом, в основі ті ж фактори, що і в західному світі: неправильне харчування, гіподинамія, стреси. Щоправда, Україні ще далеко до найбільш «товстої» країни у світі: у США на ожиріння хворіє майже третина населення.

На нещодавній конференції з питань боротьби з ожирінням, організованій Всесвітньою організацією охорони здоров'я, була прийнята Європейська хартія. Як зазначається в цьому документі, помітного прогресу слід досягнути насамперед стосовно дітей і підлітків упродовж найближчих 4–5 років, а зупинити існуючу тенденцію — не пізніше 2015 року. Для цього необхідні цілеспрямовані заходи, зокрема прийняття нормативних актів, які обмежують вплив комерційної реклами висококалорійних продуктів харчування і напоїв, особливо на дітей. У хартії зазначається також, що необхідне формування здорового способу життя, сприяння грудному вигодовуванню, зменшення кількості жирів, цукру і солі в готових продуктах харчування, сприяння пересуванню на велосипеді і пішки шляхом планування міст і розумної транспортної політики (чи багато в українських містах спеціально виділених смуг руху для велосипедів?), створення умов для щоденної фізичної активності і фізичного виховання в школах.

Один із найавторитетніших медичних журналів «Lancet» нещодавно опублікував результати дослідження Гарвардського університету, що встановили зв'язок між газованими напоями і дитячим ожирінням. При цьому дослідники враховували й інші фактори ризику (нездорова їжа, низька фізична активність дітей і спадковість). Доведено, що «солодка шипучка» — істотний фактор, що збільшує ймовірність ожиріння майже вдвічі. Учені зазначають: ожиріння, руйнування зубів, крихкість кісток, кофеїнова залежність, отруєння організму, зниження інтелектуального коефіцієнта — ось основні біди, яких може завдати непомірне вживання газованих напоїв, насамперед дітьми.

А тепер поглянемо на інгредієнти лимонадів. Більшість із них містить аспартам — синтетичний цукрозамінник, що на сьогодні офіційно не рекомендований у Євросоюзі дітям і повністю заборонений до використання в дитячому харчуванні до 4 років. Фенілаланін, що міститься в аспартамі, змінює поріг чутливості, виснажує запаси серотоніну, що сприяє при використанні його у великих дозах розвитку маніакальної депресії, нападів паніки чи насилля. Орто-фосфорну кислоту, що використовується для виробництва газованої води, використовують також... у виробництві добрив, емалі (згадаймо нещодавню «фосфорну» аварію на Львівщині). За своєю активністю вона переважає сірчану кислоту і вважається причиною розвитку гастриту й виразкової хвороби. До того ж вона несприятливо впливає на щільність кісткової тканини і розподіл у ній кальцію, що особливо важливо для підліткового періоду.

Американські дослідники дійшли висновку, що заняття фітнесом хоча і корисні для здоров'я, все-таки не є найкращим способом підтримання форми. Оцініть: тренування триває годину-другу, обмін речовин прискорюється, однак уже через годину все повертається на попередній рівень. Тому значно важливішим за походи до спортзалу є звичайний рух. За будь-якої фізичної активності витрата калорій збільшується. Відомо, що навіть 60 хвилин на день прогулянки пішки в поєднанні з дієтою з малим вмістом жиру допомагають запобігти розвитку порушення толерантності до глюкози і знизити рівень артеріального тиску та холестерину в крові. Тому при найпершій можливості — вперед пішки!

З далекої Австралії бажаю неспокою і фантазії в організації активного, культурного та змістовного відпочинку!

Головний редактор
професор Володимир Паньків