Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» 8 (35) 2011

Вернуться к номеру

Стан нервово-психічного розвитку дітей, які вживають питну воду з підвищеним умістом фтору

Авторы: Фесенко М.Є., Комар В.М., Стасюк А.І. ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Версия для печати


Резюме

У 115 дітей віком від 5-ї доби до 15 років вивчали стан нервово-психічного та психомоторного розвитку з урахуванням катамнезу протягом 2 років. Вживання питної води з підвищеним умістом фтору призводить до порушення нервово-психічного розвитку: високий нормальний розвиток відзначався у 16,0 % дітей, які часто хворіють, та у 20,0 % дітей, які рідко хворіють, у той час як межові стани спостерігалися у 8 % (QD 80–90) та середній нормальний розвиток — у 76 % (QD 100–110), що свідчить про необхідність проведення лікувальних та профілактичних заходів з метою запобігання розвитку патологічних станів у дітей. Однак дана проблема є не тільки медичною, але й соціальною, і може бути вирішена за умов споживання дітьми питної води та продуктів харчування з нормальним умістом фтору.

Summary. In 115 children aged from 5 days to 15 years there was studied the status of neuropsychological and psychomotor development taking into account catamnesis during 2 years. The consumption of drinking water with high fluorine content leads to disorders of neuropsychological development: high normal development was marked only in 16,0 % of sickly children and in 20,0 % of children that rarely get sick while intermediate conditions were marked in 8 % (QD 80–90) and average normal development — in 76 % (QD 100–110) that testifies to necessity of carrying out of medical and preventive measures with the purpose of prevention of pathological conditions development in children. However, this is problem not only medical, but also social. It can be eliminated only on condition that children will consume drinking water and products with the normal fluorine content.

Резюме. У 115 детей в возрасте от 5 суток до 15 лет изучали состояние нервно-психического и психомоторного развития с учетом катамнеза на протяжении 2 лет. Употребление питьевой воды с повышенным содержанием фтора приводит к нарушениям нервно-психического развития: высокое нормальное развитие отмечалось только у 16,0 % часто болеющих детей и у 20,0 % редко болеющих детей, в то время как промежуточные состояния наблюдались у 8 % (QD 80–90) и среднее нормальное развитие — у 76 % (QD 100–110), что свидетельствует о необходимости проведения лечебных и профилактических мероприятий с целью предотвращения развития патологических состояний у детей. Однако эта проблема не только медицинская, но и социальная, и может быть устранена только при условии, если дети будут употреблять питьевую воду и продукты с нормальным содержанием фтора.


Ключевые слова

Нервово-психічний розвиток, фтор, діти.

Key words: neuropsychological development, fluorine, children.

Ключевые слова: нервно-психическое развитие, фтор, дети.

Вступ

Сучасна цивілізація поряд із науковими, економічними, технічними та іншими досягненнями для блага людини та суспільства принесла й низку чинників, що несприятливо діють на стан здоров’я населення: радіація, токсичні відходи, недоброякісні продукти, забруднене повітря, вода та ін. [1, 2, 5, 6].

На сьогодні недостатньо вивченими є частота, структура та особливості клінічного перебігу екопатології у дітей в різні вікові періоди, які мешкають у регіонах з підвищеним умістом фтору в питній воді. Робіт, присвячених вивченню нервово-психічного розвитку дітей у різні вікові періоди, які проживають в екологічно несприятливих районах, з урахуванням катамнезу, у спеціальній літературі недостатньо, що зумовлює доцільність поглибленого вивчення стану здоров’я в дітей у різні вікові періоди на прикладі Карлівського району Полтавської області, де кількість фтору у питній воді в деяких населених пунктах сягає до 5 мг/л (за нормою 1,5 мг/л).

Як відомо, дія фтору на органи та системи оганізму людини обумовлена рядом біохімічних реакцій. Іон фтору здатний руйнувати органічні сполуки і з’єднуватися з вуглецем та воднем, викликаючи руйнування живої клітини. Токсична дія фтору обумовлена тим, що іон фтору легко проникає через мембрани клітин, справляє пригнічуючу дію на ферменти та призводить до токсико-метаболічних порушень у дітей різного віку [3, 4].

Ряд авторів відзначають, що фтористі сполуки викликають сенсибілізацію організму, пригнічують клітинний та гуморальний імунітет, фагоцитоз, змінюють основні нервові процеси, вегетативний тонус, при довготривалій дії спричинюють затримку нервово-психічного розвитку (НПР), синдром порушення уваги з гіперреактивністю та емоціональні розлади [7, 8].

Мета дослідження — вивчення впливу надмірного вмісту фтору у питній воді на нервово-психічний розвиток дітей з урахуванням катамнезу.

 

Матеріали і методи дослідження

Для вирішення поставленого завдання проводили катамнестичні спостереження за 115 дітьми основної групи та 39 дітьми контрольної групи віком від 5-ї доби до 15 років протягом двох років. У процесі спостереження оцінювали рівень, гармонійність і групи нервово-психічного розвитку за методикою Г.В. Пантюхіної та співавторів. Крім того, визначали коефіцієнт психомоторного розвитку (QD) за шкалою Векслера (D. Wechsler, 1965).

 

Результати дослідження та їх обговорення

Оцінка нервово-психічного розвитку проводилася з урахуванням перебігу анте-, інтра- та постнатального періоду, характеру вигодовування, харчування та динаміки неврологічної симптоматики з урахуванням катамнезу протягом двох років.

На першому році життя у дітей, за якими проводилося спостереження, таке оцінювання здійснювали з урахуванням зорових, слухових орієнтовних реакцій, емоцій, загальних рухів, рухів руки і дії з предметами, підготовчих етапів активного мовлення, розуміння мови, навичок та умінь у процесі розвитку, рівня сенсорного розвитку, рухової активності, розуміння мови. Відповідно до цих критеріїв діти були зараховані до однієї з 4 груп НПР. Хоча більшість пацієнтів мали на першому році життя задовільний показник психомоторного розвитку, однак при детальному аналізі отриманих даних виявлено, що лише 15,0 % дітей за ознаками НПР на першому році життя могли належати до І групи (з нормальним розвитком), тоді як у контрольній групі таких дітей було 55 %. Після проведеного лікування на 2-му році життя дітей віком до одного року, яких можна було зарахувати до І групи НПР, стало 80 % в основних групах та 100 % (р < 0,05) серед дітей контрольної групи.

Інтегральною оцінкою рівня нервово-психічного розвитку дитини є коефіцієнт розвитку (QD — quolient development), що визначають за допомогою календарного (хронологічного) і психічного віку дитини, аналогічно способу визначення коефіцієнта розумового розвитку (IQ):

QD = ВПР/КВ * 100,

де ВПР — вік психічного розвитку, КВ — календарний (хронологічний) вік дитини.

Оцінку величини коефіцієнта QD проводили за шкалою, запропонованою D. Wechsler (1965), (табл. 1).

На 2-му році оцінювали такі критерії: розуміння мови, активна мова, сенсорний розвиток, гра, рухи та навички.

Під час аналізу значень психомоторного коефіцієнта QD, що відображає темпи психомоторного розвитку в основних групах дітей віком до одного року відзначали, що в дітей, які часто хворіють (ч/х) ме­жові стани дорівнюють 8,0 %, середній нормальний розвиток спостерігається у 76,0 %, тоді як високий нормальний розвиток — лише у 16 %. У дітей, які рідко хворіють (р/х) межові стани не були виявлені. Середній нормальний розвиток визначено у 80,0 %, високий нормальний розвиток — у 20,0 % дітей, тоді як у контрольній групі — 40,0 та 60,0 % відповідно (рис. 1–3).

Висновок

Отримані результати показали, що в дітей, які вживають питну воду з підвищеним умістом фтору, виникають порушення в нервово-психічному розвитку (високий нормальний розвиток спостерігався тільки у 16,0 % ч/х та у 20,0 % р/х, у той час як ме­жові стани відзначалися у 8 % (QD 80–90) та середній нормальний розвиток — у 76 % (QD 100–110), що свідчить про необхідність проведення лікувальних та профілактичних заходів з метою запобігання розвитку патологічних станів у дітей. Однак дана проблема є не тільки медичною, але й соціальною, і може бути вирішена за умов споживання дітьми питної води та продуктів харчування з нормальним умістом фтору.


Список литературы

1. Анализ ситуации, сложившейся в связи с изменением качества питьевой воды в Ижевске Удмуртской Республики в 2003 г. / М.А. Таланов, Р.В. Гареев, В.В. Хлопотов, Т.А. Суслопарова // Гигиена и санитария. — 2005. — № 1. — С. 15-21.

2. Антипкін Ю.Г. Стан здоров’я дітей в умовах дії різних екологічних чинників // Мистецтво лікування. — 2005. — № 2. — С. 16-23.

3. Герасименко Н.Д. Ефективність амбулаторної терапії виразкової хвороби з урахуванням корекції антиоксидантного та імунного статусів в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «внутрішні хвороби». — Сімферополь, 2004. — 16 с.

4. Гладка Г.М. Особливості патогенезу та клінічного перебігу хронічних гастродуоденальних захворювань і розробка реабілітаційно-профілактичних заходів для дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору: Авто-

реф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «педіатрія». — Київ, 2003. — 20 с.

5. Гнідой І.М. Імунний статус у дітей у разі дії свинцю в низьких дозах / І.М. Гнідой, І.І. Діхтярук // Український медичний часопис. — 2002. — № 6(11–12). — С. 125-127.

6. Журавлева Т.А. Выявление факторов риска болезней органов дыхания у подростков крупного промышленного города / Т.А. Журавлева, М.Е. Казанцева // Гигиена и санитария. — 2006. — № 3. — С. 64-67.

7. Подолянська В.В. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей, що проживають на території, забрудненій фтором та солями важких металів: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.10. — Львів, 2001. — 214 с.

8. Самарцев А.А. Научное обоснование организации клиники детской экопатологии: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.09 «педиатрия». — Екатеринбург, 2006. — 29 с.

 


Вернуться к номеру